Школи, дороги, підготовка до зими. Чи продовжує місцева влада "закопувати гроші в асфальт"

20 травня в столиці відкрили рух новою розв'язкою на вулиці Богатирській в Оболонському районі. Тендер на її будівництво провели на початку 2023 року, передбачивши фінансування в розмірі 1,3 млрд грн. "Довжина шляхопроводу – 125 метрів", – хвалився міський голова Києва Віталій Кличко.

Якщо не брати до уваги оголошений 13 травня тендер на будівництво метро на Виноградар (на майже 14 млрд грн), побудова розв'язки на Богатирській – найдорожча і, можливо, найбезглуздіша трата столиці за час великої війни.

Через необов'язкові закупівлі місцева влада, і не лише в Києві, весь 2023 рік піддавалася критиці з боку містян та центральної влади. Остання після серії скандалів з "перекладання бруківки" відібрала в громад частину військового ПДФО, що знизило доходи місцевих бюджетів більш ніж на чверть.

Як витрачають гроші в регіонах

У 2023-2024 роках на будівництва та ремонти через систему публічних закупівель Prozorro центральні та місцеві органи влади витратили 350 млрд грн.

Більшість коштів з цієї суми припали на Службу відновлення (колишні автодори), Мінінфраструктури, місцеві обладміністрації які, зокрема, будують фортифікації для військових, та "Укренерго", яке опікується відновленням і захистом енергооб'єктів. Лише 100 млрд грн витратили безпосередньо громади.

Проте саме ці роботи дозволяють побачити регіональні пріоритети. ЕП дослідила майже 4 тис закупівель 500 найбільших громад із січня 2023 року по травень 2024 року. Виявилося, що сума, яку витратили у 2024 році, і середня вартість об'єкта суттєво менші, ніж у 2023 році. Проте пріоритети громад змінилися.

У першому півріччі 2023 року найбільшою статтею витрат місцевих бюджетів було дорожнє господарство – 40-48%. У 2024 році на це виділяють близько 20%.

Понад 50% коштів у 2024 році йдуть на цивільну інфраструктуру: ремонти житлових та відомчих будівель, закладів освіти (школи, дитсадки) та охорони здоров'я, у тому числі тих, які постраждали від військової агресії Росії.

Як в останній бій. На хвилі зростання доходів від зарплат військових деякі громади намагаються швидко їх витратити

Суттєво зросла частка витрат на комунальну та енергетичну інфраструктури. В основному мова йде про підготовку до майбутнього опалювального сезону.

Так, за пошуком слова "когенераційна" в описі оголошень на Prozorro можна знайти близько 250 тендерів. Такі роботи на десятки мільйонів гривень замовили в Одесі, Чернігові, Житомирі та інших містах, що постраждали від обстрілів.

Схоже, місцева влада зрозуміла, що підготовка до зими – це її проблема. "Когенераційні установки – єдиний варіант. Особливо для котелень", – казав заступник міського голови Хмельницького Василь Новачок.

Регіональні особливості

Громади в областях, що межують з країною-терористом або на території яких ідуть бої, витратили у 2023-2024 роках на дорожнє господарство в середньому 21% бюджетів проти 36% у громадах з областей, розташованих у глибокому тилу.

Перше місце за витратами на дороги посідає Чернівецька область. Громада обласного центру у 2023 році замовила серію ремонтів доріг. На другому місці – Івано-франківська область. І за кількістю, і за сумою дорожні підряди на Прикарпатті у 2023-2024 роках перевищили половину всіх тендерів.

Найменше на дороги витрачають громади Чернігівщини та Харківщини: близько 10% будівельних бюджетів. У Харкові пріоритет – інфраструктура, зокрема енергетична, а в Чернігові – цивільна (відновлення будинків, лікарень та шкіл).

Єдиним регіоном, де основні витрати (близько 40%) припали на комунальну інфраструктуру, стала Житомирська область. Міський голова обласного центру Сергій Сухомлин каже, що замість побудови тротуарів, доріг і скверів протягом останніх сімох-вісьмох років вони вкладають майже всі кошти в теплокомуненерго, водоканал та іншу інфраструктуру.

Методологія. У дослідження потрапили 3,8 тис найбільших закупівель (мінімальна сума відсічення становила 5 млн грн) за напрямками "Роботи" і "Будівництво" у 2023-2024 роках на 76 млрд грн. В аналізі не врахований активний тендер на добудову зеленої гілки метро в Києві на 14 млрд грн.

Такі закупівлі на відповідну суму і за відповідний період здійснювали понад 500 громад з усіх 1,5 тис. Напрям "Будівництво" належить до будівель, дорожнього господарства, енергетичної та комунальної інфраструктур і був визначений автоматично за допомогою ChatGPT згідно з текстовим описом тендеру.

Категорія "Інше" включає витрати в тому числі на спортивну інфраструктуру, витрати, які не вдалося класифікувати, і тендери, у яких не було опису.