Запрошуємо на перший за час великої війни Банківський форум

Лише 1 з 10 за ґратами. Як в Україні карають за корупційні та економічні злочини
Weekly charts

Лише 1 з 10 за ґратами. Як в Україні карають за корупційні та економічні злочини

ЕП проаналізувала майже 5 тис вироків, винесених у 2022-2023 роках за економічні та корупційні злочини і розтрату майна. Шанс опинитися за ґратами в цих справах у середньому становить 9%.
Четвер, 18 квітня 2024, 09:30 -

Час від часу правоохоронці звітують про викриття нелегальних виробників підакцизної продукції, перевірки незадекларованих активів чиновників, затримання хабарників та хабародавців. Однак які шанси, що в суді ці справи завершаться ухваленням справедливих вироків?

Коли мова йде про розбій, грабіж чи крадіжку, не кажучи про більш тяжкі злочини, то у 80-90% випадках підсудних визнають винними і вони сідають за ґрати.

Проте фундаментальний принцип кримінального процесу – невідворотність покарання – зникає, коли справа стосується злочинів "білих комірців": корупції, фінансового шахрайства, економічних злочинів (акцизи, підроблення грошей).

ЕП проаналізувала вироки за останні два роки за 15-ма статтями Кримінального кодексу. Їх спільна ознака в тому, що правосуддя за цими статтями здійснюється здебільшого номінально через затвердження "угоди про визнання винуватості". Таку норму містить глава 35 Кримінально-процесуального кодексу.

Реклама:

За останні два роки це відбулося в 43% усіх справ, які своєю чергою у 87% випадків ведуть до штрафу як основного покарання.

Цю можливість запровадив ще за часів Януковича Андрій Портнов в оновленому ККУ. "У розвинених країнах через цей механізм розкривають понад 90% злочинів", – переконував в інноваційності рішення тодішній радник президента і керівник головного управління з питань судоустрою Адміністрації президента.

У руках слідчих ця норма перетворилася на швидке штампування беззмістовних вироків. Найбільш резонансною стала історія хабаря в розмірі 6 млн дол, коли Миколу Злочевського викрили на спробі за гроші зняти із себе підозру в корупції.

У підсумку у 2023 році всі фігуранти цієї справи пішли на угоду зі слідством. Ніхто з чотирьох обвинувачених не потрапив до в'язниці, усі отримали м'які покарання. Посередники – умовні строки, а Злочевський – штраф 68 тис грн.

Загалом з 4,8 тис проаналізованих вироків у першій інстанції лише в 9% випадків усе закінчилося максимально суворим покаранням (безальтернативним ув’язненням). З урахуванням апеляцій ця частка може бути ще меншою. Проте є велика різниця між видами злочинів, що впливає на вірогідність бути виправданим і на те, чи потрапить обвинувачений за ґрати.

Так, за ст. 204 ККУ (збут чи виробництво підакцизної продукції) лише в 0,5% випадків звинувачені (369) опинилися у в’язниці. Річ у тім, що частина перша статті (збут) не передбачає ув'язнення, друга (виробництво) – передбачає.

Отже, навіть за загальною статистикою цього напрямку і звітами про боротьбу з нелегалами стає очевидно, що правоохоронці більше ганяються за дрібними злочинцями, ніж за організаторами схем. Тимчасом дрібні злочинці у 63% випадків ідуть на угоду зі слідством та обмежуються мінімальними штрафами.

Схожа ситуація – із ст. 369 ККУ (пропозиція хабаря). Усі її частини передбачають ув'язнення чи обмеження волі, проте справи зазвичай закінчуються однаково: вирок, визнання провини в результаті угоди зі слідством (у 60% випадків), штраф (зазвичай 17 тис грн). У в'язницю потрапляють лише 3% засуджених. 

Як і у випадку зі ст. 204 (незаконний обіг підакцизних товарів), тут справа в масштабі підсудних. Основна кількість тих, хто проходить за ст. 369 ККУ, – водії, які продовжують пропонувати хабарі поліцейським з бодікамерами, через що стають легкою здобиччю для поповнення статистики засуджених. З іншого боку, майже гарантоване найсуворіше покарання (штраф 17 тис грн) не зупиняє порушників ПДР від спроб "вирішувати питання на місці".

Чи стали під час війни краще боротися з корупцією?

Інша ситуація – із ст. 368 (отримання хабаря), де у 27% випадках обвинувачених, як правило, чиновників, виправдовують. Стається це через ту саму угоду зі слідством, коли більшість визнаних винуватими (76%) отримують м’які покарання.

Статистика за цими двома корупційними статтями була б ще гірша без запровадженої у 2019 році антикорупційної вертикалі (НАБУ, САП, ВАКС), яка з того часу відправила за ґрати майже сотню осіб, а виправдала лише девʼять.

Методологія. В аналізі використані 15 статей Кримінального кодексу. Це не вичерпний перелік економічних та корупційних статей, а лише ті, де достатньо вироків, щоб на їх основі можна було побудувати описову статистику.

У кожному випадку одиницею виміру є вирок, а не кількість засуджених осіб. Кожна справа може містити обвинувачення за кількома статтями ККУ. У статистику категорії "ув'язнення" також входить обмеження волі.

1. Давання хабаря (ст. 369) – "пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі".

2. Незаконний обіг підакцизних товарів (ст. 204) – "незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів".

3. Підроблення документів (ст. 358) – "підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів".

4. Службове підроблення (ст. 366) – "службове підроблення".

5. Отримання хабаря (ст. 368) – "прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою".

6. Привласнення, розтрата майна (ст. 191) – "привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем".

7. "Відмивання" доходів (ст. 209) – "легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом".

8. Зловживання владою (ст. 364) – "зловживання владою або службовим становищем".

9. Службова недбалість (ст. 367) – "службова недбалість".

10. Афери з документами (ст. 200) – "незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків".

11. Комп'ютерний злам (ст. 361) – "несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку".

12. Перевищення влади (ст. 365) – "перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу".

13. Комп'ютерне шахрайство (ст. 362) – "несанкціоновані дії з інформацією, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації".

14. Ухилення від сплати податків (ст. 212) – "ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)".

15. Підробка грошей (ст. 199) – "виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї".

Реклама: