"Пороблено в Україні". Работают ли протекционизм и идеи вроде "кэшбэка"? Ответ дают открытые данные

"Пороблено в Україні". Работают ли протекционизм и идеи вроде "кэшбэка"? Ответ дают открытые данные

ЭП собрала данные, которые показывают, работают ли протекционистские меры. Что дала программа закупки государством определенных видов техники при условии частичной локализации их производства в Украине? (укр)
Среда, 13 марта 2024, 14:15 -

26 лютого президент Володимир Зеленський заявив про намір запустити платформу "Зроблено в Україні". "Зараз розробляється програма українського кешбеку "Купуй українське". За купівлю певних типів зроблених в Україні товарів і послуг громадяни зможуть отримати повернення частини коштів на спеціальну картку", – сказав глава держави. Уряд ще працює над розробкою відповідної програми.

Багато хто вважає ідею Зеленського утопічною. Противники такої підтримки вітчизняних виробників кажуть, що закони економіки "так не працюють", згадують "українські ланоси", попереджають, що це поле для корупції і що в сучасному світі немає поняття продукту, зробленого на 100% в одній країні.

"За цими гаслами ховається втручання в економіку чиновників, які обмежують, забороняють, регулюють, обкладають митами, податками, надають субсидії та преференції. Через це страждають усі, у тому числі українські виробники", – вважає співвласник компанії "Нова пошта" Володимир Поперешнюк.

Захисники ж ідеї кажуть про позитивний досвід та як приклад наводять інший проєкт – ухвалені у 2021 році зміни до закону "Про публічні закупівлі". Ці зміни ввели правило закупівлі певних видів техніки за державні кошти через Prozorro за умови часткової локалізації їх виробництва в Україні.

"За рік через державні закупівлі проходить локалізованої продукції на близько 50 мільярдів гривень. Для порівняння: за перший рік роботи закону ця сума становила 20 мільярдів гривень, тобто ми спостерігаємо зростання щонайменше у 2,5 разу", – хвалився в кінці 2023 року один з авторів змін Дмитро Наталуха.

Зеленський: "Не час для перекладання бруківки". Хто не почув президента?

То чи працює протекціонізм в Україні? Є цифри, які відповідають на це питання. ЕП зібрала дані за останні чотири роки щодо всіх закупівель продукції машинобудування, на яку поширюється правило локалізації.

Згадані вище зміни до законодавства набрали чинності 14 липня 2022 року. Тобто від цієї дати державні замовники, за невеликими винятками, не могли здійснювати закупівлі товарів із списку, який складається з майже сотні найменувань технологічної продукції, якщо цей товар не мав мінімум 10% української складової (з 2023 року – 15%, з 2024 року – 20%, з 2025 року – 25%, з 2026 року – 30%, з 2027 року – 35%, з 2028 року по 2033 рік – 40%).

Це широкий список товарів, у якому значаться промислові насоси, трансформатори, шкільні автобуси. 12 лютого 2024 року в списку було понад 9 тис одиниць продукції від 698 українських виробників. Абсолютна більшість з вказаних у ньому товарів має ступінь локалізації від 15% до 25%. Цього достатньо, щоб відповідати умовам для 2024 року.

Оцінити ефект підтримки бізнесу з боку держави, яка зобов'язана за свій кошт купувати локальну продукцію, – завдання непросте. Річ у тім, що запровадження змін припало майже на початок великої війни.

Один із способів розв'язати цю проблему – порахувати не суму виграних тендерів українськими виробниками, а їх частку порівняно із закупівлею тих самих товарів у продавців, які не перебувають у переліку локалізованих.

За даними модуля аналітики Prozorro, за кошти платників податків у 2023 році придбали товарів з переліку, які підпадають під поняття локалізації, на 27 млрд грн. Не всі ці гроші дісталися українським виробникам. Закон не поширюється на товари з ЄС та США (інакше це порушувало б міждержавні угоди) і на товари вартістю до 200 тис грн.

Дані свідчать, що закупівля техніки у 2023 році зросла порівняно з 2021-м майже удвічі. Проте це зростання пов'язане не з дією закону, а з війною. У переліку – передусім вантажівки та авіатехніка, у тому числі дрони.

Частка українських підприємств, які є в переліку Мінекономіки, зростала не так швидко, як заявляють депутати, але зростала. Якщо до липня 2022 року вона не перевищувала 45%, то з того часу збільшилася в середньому на 10%.

У розрізі певних категорій товарів найбільше зростання помітне в сегменті компресорів, мототранспортних засобів для перевезення (шкільні автобуси) і трансформаторів, попит на які підвищився через атаки росіян.

Проте збільшення частки підприємств, які виготовляють товари всередині країни, може нести й загрозу. У тендерах, де перемагали локалізовані товари, конкуренція поступово падала – у середньому на пів учасника на кожному аукціоні порівняно з тими ж тендерами до отримання постачальником статусу локалізованого.

Закон ринку в цьому випадку невблаганний: менша конкуренція серед продавців – вища ціна для покупця. "Це форма субсидій (від держави для бізнесу – ЕП)", – констатує народний депутат Ярослав Железняк. Він вважає, що ця ідея помилкова: підтримувати слід не імпортозаміщення, а експорт.

Методологія. Усього ЕП проаналізувала 850 тис конкурентних закупівель з початку 2021 року (дані доступні в модулі аналітики Prozorro), з яких близько 11 тис містять cpv-коди, які є в переліку локалізованих товарів від Мінекономіки.

Редакція прибрала з аналізу кілька десятків закупівель на екстремально великі суми, наприклад, закупівлю вагонів на майже 2 млрд грн у Крюківського вагонобудівного заводу.

Крім того, ЕП прибрала з даних клас товару "34710000-7 Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном". З одного боку, він є в переліку локалізованих, а з іншого – це дрони, які масово купують через Prozorro, і в цьому випадку питання локалізації продукту не стоїть.

Далі редакція поділила всі дані на дві категорії залежно від наявності постачальника чи переможця тендеру в списку тих, хто зареєстрував свій товар у Мінекономіки з підтвердженим ступенем локалізації (список з близько 9 тис товарів 698 виробників візуалізований на графіку).

Щоб підтвердити це з урахуванням інших факторів, ЕП побудувала економетричну модель. Залежною змінною є кількість учасників тендеру, а незалежною – час потрапляння учасника в перелік локалізованих, очікувана вартість закупівлі, період до та після 14 липня 2022 року, клас cpv-товару та кількість учасників лоту.

Відтак автори використали dof-in-dif-регресію, щоб побачити зміни щодо конкуренції локалізованих підприємств після набуття ними цього статусу порівняно з усіма іншими ситуаціями (до цього статусу і порівняно з іншими постачальниками, які не є локалізованими).

У результаті підтвердилася гіпотеза, що на тендерах, де починали брати участь локалізовані підприємства, поступово падала конкуренція (вона зберігалася за всіх інших умов) в середньому на 0,2-0,5 учасника на тендері. Простий візуальний вигляд ця ситуація має на малюнку нижче (середній рівень конкуренції для 11 тис тендерів, де закуповували машинобудівну продукцію).

Реклама: