"Белое золото" юга. Где и как выращивают рис в Украине

"Белое золото" юга. Где и как выращивают рис в Украине

Как устроена украинская отрасль выращивания риса, где он растет и чем отечественный продукт отличается от импортного. (укр)
Пятница, 22 октября 2021, 13:15 -
фото Ирины Рыхлицкой

Коли йдеться про вирощування рису, більшість українців уявляє залиті водою плантації в далеких Китаї чи Індії, де місцеві селяни, стоячи по коліна в багнюці, висаджують розсаду.

Справді, основна частина рису, який споживають українці, імпортується з Індії, Китаю та Пакистану, де його зазвичай вирощують, використовуючи ручну працю.

Рис – традиційна тропічна культура, але його вже понад сто років вирощують і в Україні. За цей час з'явилося чимало сортів, які найбільше пристосовані до українського клімату.

Традиційними регіонами вирощування рису в Україні є Крим та південь. Після анексії півострова країна втратила близько половини посівних площ. Зараз у південних регіонах щороку збирають 65-70 тис тонн рису, що становить 30-35% від потреб внутрішнього ринку.

В Україні залишилося близько 30 тис га рисових зрошуваних систем, але для дотримання сівозміни (зміна культур для підтримання високого рівня врожайності) щороку рисом засівають менше половини цих площ.

Ще близько 1,5 тис га зрошуваних систем були знищені при розпаюванні земель. Їх можна відновити, але це складна і тривала процедура, адже ці землі потрібно ще об'єднати.

Як влаштована українська галузь вирощування рису та коли обсяги внутрішнього виробництва дозволять Україні експортувати продукцію?

Український Інститут рису

Рис – це культура, яка росте у воді, тому для його вирощування створюють спеціальні заливні поля, огороджені валами.

 

У Херсонській області всі рисові поля після укрупнення районів опинилися в межах Скадовського району. Загалом їх тут близько 17 тис га. Ще близько 13 тис га – на землях колишніх солончаків у Кілійському районі Одеської області.

"Ще десять років тому українці їли лише круглий рис. Cьогодні хочуть споживати різні сорти: і круглий, і нешліфований, і чорний, і довгозернистий.

В Україні вже створені сорти типу басматі (загальна назва низки сортів ароматичного рису з дрібними довгими зернами, який традиційно вирощується в країнах Індійського субконтиненту – ЕП)", – каже директор Інституту рису Національної академії аграрних наук Володимир Дудченко.

 
Ще десять років тому українці могли куштувати тільки круглий рис, розповідає директор Інституту рису Національної академії аграрних наук Володимир Дудченко

Інститут рису – єдина наукова установа в Україні, яка супроводжує рисівництво. Тут створюють придатні для вирощування в Україні сорти рису, вивчають нові технології культивації цих злаків у вітчизняних кліматичних умовах.

"У кожного сорту є своє призначення. Ми створюємо ранньостиглі сорти, щоб у сівозміні могла вирощуватися озима пшениця. На рисових полях з вологим ґрунтом вона дає врожайність до 10 тонн з гектара (середня врожайність пшениці в Україні – 4,3 т/га – ЕП)", – зазначає Дудченко.

"У Бельгії гектар землі коштує до 100 тисяч євро". Як бельгійський фермер вирощує картоплю на Черкащині і бореться з рейдерами

В інституті працюють понад 50 людей, з яких 32 – науковці. Установа розташована у селі Антонівка поблизу Скадовська. На околицях – плантації рису.

Інститут має власне дослідне господарство та 190 га землі в рисових заливних системах. На 96 з них щороку вирощують рис. Близько 50 га займають ділянки з новими сортами рису та експериментальними зразками.

"За понад 50 років існування інституту створено понад 50 сортів. Найбільш вживаними є близько десяти сортів, а найбільш популярний – "Віконт". Це середньо-пізній надзвичайно продуктивний сорт, який дає близько 10 тонн зерна з гектара", – пояснює Дудченко.

Майже всі українські фермери вирощують рис, виведений селекціонерами інституту з Антонівки.

Процес виведення сорту триває до десяти років. В інституті є колекція з понад 700 сортів рису з усього світу з описаними властивостями. Маючи ці дані, науковці можуть створювати нові сорти.

"Селекціонери підбирають батьківські пари і схрещують їх. Згодом отримане насіння висівається в лабораторії, а потім – у полі. Ми аналізуємо, наскільки закріпилися ті чи інші ознаки в нових зразках і, якщо потрібно, досхрещуємо, щоб отримати чітко визначені якості нового сорту", – зазначає директор Інституту рису.

 
За пів століття в Україні вивели понад 50 сортів рису

Інститут спільно з дослідниками з 11 країн упродовж п'яти років проводив експерименти і вивів сорти, найкращі з яких при сприятливих умовах дають врожайність до 14 тонн з гектара.

Тут же розробили сорти рису, які пристосовані для вирощування при краплинному зрошенні. При такому способі вирощування обсяг викидів метану і CO2 в повітря зменшується в десять разів порівняно з традиційними заливними полями.

Виведеними сортами зацікавилися австрійці, які замовили насіння. Вони вирощують рис методом спринклерного зрошення (принцип натурального дощу – ЕП).

 
Спринклерне зрошення виглядає так

Крім наукової діяльності, інститут вирощує рис на власних полях та продає насіння. Три сорти виведеного в Україні рису вирощують у Казахстані. Вони дають врожай понад 8 тонн з гектара, що вдвічі більше, ніж в середньому в цій країні.

"Держава забезпечує наші потреби в зарплаті лише на 24%. Електрика, опалення, реагенти, добрива – на це інститут заробляє сам. У 2020 році ми заробили майже 5 гривень на кожну бюджетну гривню", – каже Дудченко.

Як вирощують рис в Україні

В Україні рис сіють переважно приватні фермери. Єдині державні установи – Інститут рису і його дослідні господарства. У країні залишилося близько 30 господарств, які вирощують рис. Середня площа посівів у кожному з них – 500-600 га.

"Раніше наше дослідне господарство було одним з найбільших виробників рису. Ми вирощували рис на майже 1 700 гектарах, враховуючи площі в Криму. На півострові були господарства, які мали 2,5 тисячі гектарів.

Зараз найбільшим господарством є СВК "Маяк" (Одеська область – ЕП), де вирощують близько 1,5 тисячі гектарів. Є й такі, які сіють 100 гектарів", – розповідає Дудченко.

 

Процес вирощування рису повністю механізований. Лише на селекційних ділянках проводять ручне прополювання, щоб досягти чистоти сорту. Зерно сіють, як пшеницю, або розкидають насіння високоточними розкидачами.

Що таке ринок спаржі в Україні і як на ньому заробити

Середній розмір ділянки – 3-4 га. На більших площах складно забезпечити однаковий рівень затоплення посівів. Це важливо, адже надмірна глибина призведе до пригнічення росту, а на сухих ділянках врожаю взагалі не буде.

З часом поверхня поля втрачає горизонтальність. Для його вирівнювання використовують спеціальну техніку – лазерний планувальник, який зрізає надлишковий шар землі на підвищених ділянках поля і переміщує її на заглиблені ділянки.

Після проростання рису ділянку заливають водою на 20-30 сантиметрів. Воду беруть з Дніпра, але не безплатно.

 

"Є самопливні системи, коли достатньо підняти заслінку – і є подача за допомогою електричних насосів. Плату беруть лише за подачу. Якщо це самоплив, то вартість – 600 гривень на гектар. Якщо використовуються насоси – 4-5 тисяч гривень на гектар", – говорить Дудченко.

У Херсонській області близько 40% площ заливають, використовуючи насосні станції. В Одеській області рисові системи побудовані нижче річки Дунай, тому вода самопливом затоплює рисові поля, але потім її потрібно викачувати. Тобто місцеві фермери фактично сплачують за воду двічі.

Басейнове управління водних ресурсів нижнього Дніпра постійно модернізує насосне обладнання, тож проблем з постачанням води немає. Однак вартість послуги залежить від тарифу на електроенергію і це не завжди влаштовує аграріїв.

"Два роки тому рисівники страйкували через високу вартість води, а у 2020 році басейнове управління пішло назустріч і не піднімало ціну. У 2021 році вартість води зросла на 17%, але це відбулося в ході переговорів з рисівниками", – зазначає Дудченко.

Вирощування рису потребує більшої кількості добрив, ніж інші культури, а також застосування гербіцидів для отримання високих врожаїв. Їх вносять традиційними для українських аграріїв способами.

У 2021 році добрива через зростання вартості газу подорожчали в кілька разів. Зросли ціни і на засоби захисту рослин.

Черешнева столиця України: як вирощують солодку ягоду в Мелітополі

При цьому оптова ціна на рис тримається в межах 15 грн за кг через вигідні умови для імпортних постачальників. Дудченко попереджає: якщо ціна на рис залишиться на цьому ж рівні, є ризик, що посівні площі будуть скорочуватися.

Процес вирощування рису є одним з найбільш витратних, якщо порівнювати з іншими злаковими культурами. На гектар посіву потрібно вкласти 30-35 тис грн.

Більшість фермерів вирощують рис на орендованих землях. Інженерна інфраструктура належить громадам, її передає в оренду місцева влада.

"Відколи запровадили вільний ринок землі, я не бачив надто великого ажіотажу, хто хотів би продавати землі в рисових системах. Усе тому, що це зрошувана земля. Думаю, її вартість буде зростати", – вважає Дудченко.

Вартість земель у рисових зрошувальних системах приблизно вдвічі вища від середньої ціни в регіоні. На цій землі, крім рису, можна вирощувати багато інших культур.

Як продавати землю (пай). Інструкція

Сезон рисових жнив в Україні починається наприкінці вересня. Часто до збору врожаю залучають комбайни на гусеничній тязі.

 

Середня врожайність рису в Україні – 6 тонн з га. Нові сорти при дотриманні агротехнічних норм можуть давати 10 тонн.

Зібраний рис-сирець підсушують та шліфують. Лише після цього він потрапляє на прилавки магазинів. Як правило, господарства, які вирощують рис на понад 500 га, мають власну переробку.

"Це може бути китайський завод, але китайське – не завжди погане. Вони виробляють якісну крупу. Є заводи корейського та бразильського виробництва. На заводах отримують рисову крупу, рисову січку та мучку, яка йде на корм тваринам", – пояснює директор Інституту рису.

Рисова лузга використовується як підстилка для птахофабрик, а також у пивоварінні. Тобто це безвідходне виробництво, де використовується все, окрім соломи.

"Солома на понад 80% складається з кремнієвих сполук, тож є труднощі з її утилізацією. Це майже як пісок, вона погано розкладається. Тому її змушені спалювати", – каже науковець.

Майже весь український рис споживається в Україні. Попит на нього високий. За словами Дудченка, запаси рису на складах зазвичай закінчуються за кілька місяців до нового збору.

Невелика частка вирощеного в Україні рису продається за кордон як насіння. Ще близько 10 тис тонн продається в Угорщину та Румунію у вигляді крупи.

Україна може повністю забезпечувати себе рисом та експортувати його

Звичайний українець споживає менше 3 кг рису на рік. Це в десятки разів менше, ніж у Китаї, де норма на людину – понад 70 кг.

Для внутрішнього ринку Україні потрібно 180-200 тис тонн рису на рік.

В Інституті рису розробили план розвитку галузі. За найбільш оптимістичним сценарієм, ґрунтово-кліматичні умови дозволяють мати близько 220 тис га рисових полів у Миколаївській, Херсонській та Одеській областях.

Тобто можна сіяти близько 110 тис га рису щороку. Навіть при врожайності 7 тонн з га це майже 800 тис тонн рису.

 

"Ми можемо на 100% забезпечувати Україну рисом і 600 тисяч тонн – експортний потенціал", – каже Дудченко. За його словами, рис – це продукт з високою доданою вартістю, який, на відміну від пшениці, експортують у вигляді крупи.

Як побудувати бізнес на вирощуванні фундука: досвід уманського Hazelstar

Однак для цього потрібна державна підтримка галузі. Найперше – збільшення ставки ввізного мита для імпортерів. Зараз через низьку ставку трейдери постачають на український ринок рис з Китаю, Таїланду та Пакистану.

"Ввізне мито на рис становить 5% від митної вартості – 5-10 доларів за тонну, що в 10-20 разів нижче, ніж у сусідніх країнах – Туреччині, Румунії, Болгарії, Угорщині", – підкреслює Дудченко.

Часто це зерно із запасів, яке перед постачанням в Україну зберігається два роки. Український рис відносно недорогий і споживається протягом одного маркетингового року.

"У рисі є жири, які при тривалому зберіганні стають неякісними. Крім того, під час тривалого зберігання рис обробляють фумігаторами від шкідників. Ці речовини можуть накопичуватися в зерні, тому краще споживати свіжий рис", – зазначає керівник інституту.

Розширення посівних площ стримує висока вартість систем зрошення. У багатьох країнах є відповідна державна підтримка. Наприклад, Індія і Туреччина компенсують 50-90% вартості систем краплинного зрошення.

"Ми маємо близько 30 тисяч гектарів посівних площ, а вирощуємо рис на 12 тисячах. Якщо українські рисівники побачать, що від держави є підтримка, вони можуть збільшити площі до 17 тисяч гектарів і вийти з 30% внутрішнього ринку до 50%", – вважає директор Інституту рису.

 

Якщо ситуація на ринку не зміниться, і рисові інженерні системи не будуть повноцінно використовуватися, то вони можуть вийти з ладу. Тоді внутрішнє виробництво не буде стримувати ріст цін на імпортний рис і його вартість може зрости до 2 євро, як у країнах ЄС.

Найбільш економічно вигідним методом створення рисових полів є спринклерне зрошення.

Крапельний полив ефективний, але надзвичайно трудомісткий і дорогий. Стрічку потрібно розкласти через кожні 70 сантиметрів і по завершенні сезону зібрати її. Вартість такого поливу – близько 12 тис грн на гектар.

Спринклери коштують дешевше, їх потрібно просто вкрутити в магістральний водопровід.

Усі фото Ірини Рихліцької


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!