Что такое FinCEN Files и причем тут Ахметов, Коломойский, Фирташ и Порошенко

Что такое FinCEN Files и причем тут Ахметов, Коломойский, Фирташ и Порошенко

Вторник, 22 сентября 2020, 10:00 -
bbc.com
Журналисты-расследователи по всему миру начали публиковать материалы на основе утечки данных FinCEN о подозрительных операциях на 2 триллиона долларов. Среди фигурантов – украинские олигархи и бывший президент Украины. (укр)

20 вересня видання BuzzFeed (США) та Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів (ICIJ) оприлюднили результати розслідування – FinCEN Files.

Розслідування зроблене на основі витоку даних про фінансові махінації, відмивання грошей, фінансування наркоторгівлі та корупцію за участю провідних банків світу.

Відповідаємо на головні питання про те, що таке FinCEN, що у витоку даних є про українців та про що він свідчить.

Що таке FinCEN

FinCEN – це скорочена назва американського бюро, яке займається протидією відмиванню грошей (Financial Crimes Enforcement Network). Цей орган існує при Департаменті фінансів США і працює переважно з банками.

Відповідно до законодавства США, банки повинні надсилати до FinCEN повідомлення про підозрілі операції своїх клієнтів (suspicious activities reports або SAR).

Це роблять для протидії протизаконній діяльності, наприклад відмиванню грошей, фінансуванню тероризму, торгівлі зброєю чи наркотиками.

Якщо банк підозрює, що транзакція стосується таких злочинів, він зобов'язаний повідомити про неї FinCEN. Таких повідомлень банки надсилають тисячі, тому FinCEN не встигає їх обробити. SAR можуть лежати у FinCEN роками, чекаючи, поки правоохоронні органи США візьмуться за ймовірних порушників.

Так, зокрема, сталося з повідомленнями про американського політтехнолога Пола Манафорта, які пролежали у FinCEN майже чотири роки.

Що відомо про витік FinCEN files

Витік інформації стосувався звітів банків про підозрілі операції на загальну суму близько 2 трлн дол з 1999 року по 2017 рік. SAR, які опинилися у журналістів-розслідувачів, становлять лише 0,02% від усіх звітів банків про підозрілі операції їхніх клієнтів за цей період.

Документи, щодо яких стався витік, конфіденційні, адже на них поширюється банківська таємниця. Через це їх не можна використовувати як докази в суді. Об'єднує їх справа про втручання Росії у президентські вибори США 2016 року. Однак географія підозрілих транзакцій не обмежується США та Росією.

Звідки інформація

85% звітів, які потрапили до витоку FinCEN Files, подавали великі міжнародні банки – JPMorgan, HSBC, Standard Chartered Bank, Deutsche Bank та Bank of New York Mellon. Інформація у цих звітах стосувалася переважно операцій менших банків із своїми кореспондентськими рахунками.

Це відбувається так: людина, яка хоче відмити кошти, тобто надати злочинним грошам законне походження, проводить фіктивну операцію між двома юрисдикціями, наприклад, між підприємствами у Латвії та ОАЕ.

Переказати гроші з рахунку одного підприємства на рахунок іншого неможливо, оскільки ці компанії та банки, у яких відкриті рахунки, розташовані в різних країнах. Тому гроші переказують за допомогою кореспондентських рахунків, тобто рахунків, які банки відкривають в інших банках.

Наприклад, у банку в ОАЕ та в банку в Латвії відкриті кореспондентські рахунки у Deutsche Bank. Саме між ними і проводяться переказ та списання коштів. Deutsche Bank позначає таку операцію як підозрілу, оскільки визнає, що це може бути відмиванням грошей, та надсилає відповідний звіт (SAR) до FinCEN.

При цьому банк не відмовляється від проведення такої операції попри власні підозри. Deutsche Bank має й інший вибір: заморозити операцію, однак у такому випадку він не отримає комісію за переказ грошей.

Чи є українці у FinCEN Files

В опублікованому витоку даних є інформація про 489 транзакцій з українськими рахунками на загальну суму близько 500 млн дол.

Ці операції через великі кореспондентські банки проводили Приватбанк, коли він належав Ігорю Коломойському, ПУМБ Ріната Ахметова, "Надра банк" Дмитра Фірташа та інші.

Так, у витоку є інформація про переказ 78,1 тис дол, які підконтрольна Фірташу компанія Bothli Trade AG надіслала на рахунки Періясамі Сандералінгама.

Останній допоміг олігарху підкупити індійських чиновників, аби вони надали дозвіл на видобуток титану. Саме стосовно цієї справи США почали переслідувати Фірташа та намагаються екстрадувати його з Австрії.

Загалом з 2003 року по 2017 рік американські банки подали 38 звітів про 756 транзакцій Фірташа на загальну суму 2,37 млрд дол.

У 2017 році американський банк JPMorgan повідомив FinCEN, що протягом 2010-2015 років проводив підозрілі операції, пов'язані з Андрієм Клюєвим.

Серед них – перекази 230 млн дол колишньому політичному раднику "Партії регіонів" Полу Манафорту. Частину цих переказів фіктивні компанії Клюєва та Манафорта замаскували під купівлю комп'ютерів.

Коломойський теж згадується у витоку даних. Зокрема, Bank of New York Mellon у серпні 2017 року повідомив FinCEN, що з 2012 року по 2017 рік проводив підозрілі операції на загальну суму 263 млн дол, у яких брали участь компанії українського олігарха. Найбільшу частину коштів, 202 млн дол, переказала зареєстрована в Сінгапурі компанія Louis Dreyfus Commodities Asia.

Кошти пішли на рахунки компанії Claresholm Marketing Ltd, відкриті в кіпрській "дочці" Приватбанку. Зареєстровану на Британських Вірґінських островах Claresholm Marketing Ltd розслідувачі називають центральною компанією у схемах Коломойського з відмивання коштів.

У витоку є дані і про фінансові операції Ріната Ахметова, Петра Порошенка та Сергія Курченка. Деталі щодо них журналісти опублікують згодом.

Loading...

Про кого ще йдеться у витоку

Крім українських олігархів, у FinCEN Files фігурують торгівці зброєю та наркотиками, а також російські олігархи, на яких США наклали санкції.

Так, JPMorgan у 2010-2015 роках проводив грошові перекази на загальну суму близько 1 млрд дол. Їх здійснювала компанія ABSI Enterprises, яку пов'язували з босом російської мафії Семеном Могилевичем.

Американський банк роками проводив значні транзакції, не маючи інформації про кінцевих бенефіціарів ABSI. Спробу дізнатися більше про власника компанії там зробили лише у 2015 році. Тоді російський новинний сайт повідомив, що материнська компанія ABSI пов'язана з Могилевичем, якого ФБР внесло до переліку десяти найбільш розшукуваних людей світу.

У витоку даних також згадуються операції російського олігарха Аркадія Розенблата, який здійснював грошові перекази в обхід американських санкцій. Зокрема, наближений до Володимира Путіна олігарх через рахунки у британському Barclays оплачував купівлю творів мистецтва.

JPMorgan проводив розрахунки компаній Бернарда Мейдоффа, якого вважають засновником найбільшої в історії фінансової піраміди. Ці розрахунки банк не припиняв навіть тоді, коли слідчі повідомили про шахрайство Мейдоффа.

Про що свідчить витік

За словами журналістів-розслідувачів, у половині звітів про підозрілі операції банки зазначали, що не мали інформації про одну із сторін транзакції. Однак це не зупиняло їх від здійснення грошових переказів.

Більше того, середній термін, протягом якого банки надсилали SAR до FinCEN, становив 166 днів, хоча банки зобов'язані надавати правоохоронцям звіти про проведення підозрілих операцій щонайбільше за 60 днів. У деяких випадках банки проводили підозрілі транзакції роками, отримуючи за них комісію.

Головний висновок такий: маючи вибір між припиненням підозрілої операції та її проведенням за комісію з паралельним надсиланням звіту правоохоронцям, банки найчастіше обирають другий варіант. Як наслідок, вони допомагають відмивати корупційні гроші, торгувати наркотиками та зброєю.

Чинна система протидії відмиванню коштів, на передовій якої стоять фінансові організації, виявилася переважно недієвою. Великі міжнародні банки повідомляють про підозрілі операції, проте не відмовляються від їх проведення. Їх не лякають ні багатомільйонні штрафи, ні кримінальне переслідування.

Наприклад, у 2012 році найбільший у Європі банк HSBC пішов на угоду із слідством і визнав, що допомагав латиноамериканським торговцям наркотиками відмити 881 млн дол. Банк погодився заплатити 1,9 млрд дол штрафу та пообіцяв покращити систему моніторингу підозрілих операцій.

Натомість уряд погодився відкласти висунення звинувачень у кримінальному злочині, якщо протягом п'яти років банк не братиме участь у відмиванні грошей.

Дані витоку FinCEN Files свідчать, що банк своєї обіцянки не виконав, адже вже після угоди із слідством повідомляв про операції з грошима, що мали сумнівне походження та діяльністю фінансових пірамід, але не припиняв їх.


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!