В каких странах "айтишникам" лучше и где там место Украины: сравнение налогов и стоимости жизни

В каких странах "айтишникам" лучше и где там место Украины: сравнение налогов и стоимости жизни

ЭП сравнила Украину с другими странами по размеру налогов и стоимости жизни, чтобы выяснить, насколько и за счет чего наша страна может на равных участвовать в борьбе за ИТ-специалистов.(укр)
Четверг, 10 сентября 2020, 09:45 -
ua.depositphotos.com

Через тотальне впровадження цифрових технологій в будь-який аспект людського життя в світі утворилася нестача кваліфікованих ІТ-фахівців. Це в свою чергу спровокувало посилення конкуренції між розвиненими країнами світу за талановитих спеціалістів в сфері ІТ.

Саме ці люди розробляють і впроваджують інноваційні продукти з високою доданою вартістю, підвищують конкурентоспроможність економіки і стимулюють економічне зростання країни.

Вони є рушійною силою третьої і четвертої промислової революції.

Що Україна може запропонувати

В конкуренції за таланти з Польщею, Німеччиною, Нідерландами, Великобританією, США, Естонією (переважно саме в ці країни переїжджають українські ІТ-фахівці) Україні поки нема що запропонувати, крім найнижчої на ринку ставки оподаткування заробітної плати.

На відміну від перелічених країн, у нас зношена і застаріла інфраструктура системи освіти, охорони здоров’я, транспортна система деградує, правоохоронна і судова система корумповані, складна екологічна ситуація, на Сході країни відбуваються військові дії.

Разом з тим, не зважаючи на очевидний дисбаланс в конкурентних перевагах України в порівнянні з розвиненими країнами, український парламент і уряд роками не полишають спроб змінити порядок оподаткування заробітної плати ІТ-фахівців в бік збільшення ставки оподаткування.

Сьогодні працівники ІТ-галузі з зарплати платять напряму в бюджет податок розміром 5%, оскільки більшість фахівців працюють з ІТ-компаніями як приватні підприємці третьої групи.

В порівнняні автор виходив з того, що більшість фахівців працюють з ІТ-компаніями як приватні підприємці третьої групи, які сплачують 5% від доходу та ЄСВ. Порівняння вартості життя і податків БІЛЬШ ДЕТАЛЬНО
В порівнняні автор виходив з того, що більшість фахівців працюють з ІТ-компаніями як приватні підприємці третьої групи, які сплачують 5% від доходу та ЄСВ. Порівняння вартості життя і податків БІЛЬШ ДЕТАЛЬНО
Джерела: numbeo.com, glassdoor.com, dou.ua,

Інші 95% вливаються в економіку країни, і, зокрема, в економіку конкретних міст. Ці кошти витрачаються на оренду/купівлю нерухомості, купівлю автомобілів і нафтопродуктів, на продуктовий, побутовий, будівельний рітейл, ресторанний бізнес, індустрію розваг, лайфстайл, спорт, транспорт, туризм, банківський сектор і т.ін.

Темпи розвитку ключових галузей країни в значній мірі залежать від фінансового стану українського середнього класу – ІТ-фахівців. Кожна їх витрата, як і витрата будь-якого іншого громадянина, в перелічних галузях опосередковано обкладаються податками, адже як відомо, 60% всіх доходів держави – це податки саме громадян.

Кожен місяць 192 тисяч українських ІТ-спеціалістів отримують приблизно 384 млн дол або 10,6 млрд грн в якості заробітної плати (якщо взяти 2000 дол за середню зарплату по галузі).

Це сума, яку українські ІТ-компанії щомісяця "заводять" в країну для оплати праці. За рік в країну на виплату заробітних плат надходить приблизно 4,6 млрд дол або 127,2 млрд грн.

Зокрема, в Києві працює приблизно 78 тис ІТ-спеціалістів (40% від загальної кількості по країні). Щомісяця вони отримують приблизно 156 млн дол або 4,3 млрд грн зарплати. Значна частина цього фінансового ресурсу наповнює економіку міста.

Головною передумовою зростання української ІТ-галузі, як з точки зору кількості фахівців, так і з точки зору обсягу коштів, які вона "вливає" в економіку країни, є діюча ставка оподаткування заробітної плати.

Вона забезпечує ІТ-спеціалістам найбільш високе співвідношення чистого щомісячного доходу до витрат у порівнянні з цим показником в розвинених країнах світу. Простіше кажучи, у людей на руках залишається набагато більше вільних коштів після здійснення обов’язкових витрат.

Як відрізняється життя київських "айтівців" та їх колег з інших європейських міст? 

 
 
 
 

Як зміна оподаткування впливає на конкурентноздатність

Відповідно до приблизного розрахунку, наведеного в таблиці, Україна сьогодні більш приваблива для ІТ-фахівців з точки зору співвідношення доходу до обов’язкових витрат.

За цим показником Україна випереджає навіть Білорусь, де діє спеціальний податковий режим для ІТ-галузі – 10% податок на заробітну плату. До подібного висновку наприкінці 2019 дійшли також дослідники видання Хабр.

Очевидно, що в разі збільшення податкового навантаження співвідношення зменшиться.

Чим ближче показник України наблизиться до показника Польщі, тим більше аргументів з’явиться у спеціалістів української ІТ-галузі для релокейту в сусідню країну, і тим менш конкурентоздатною ставатиме вітчизняна ІТ-галузь. Це може призвести до стагнації галузі, що безсумнівно відіб’ється і на динаміці розвитку інших споживчих галузей економіки.

У разі підвищення податків Україна не зможе конкурувати за ключових для галузі фахівців рівня senior software engineer (старший інженер-програміст), які допомагають випускникам технічних вузів отримати кваліфікацію інженера-розробника чи інженера-тестувальника. Відбудеться їх масовий відтік за кордон, як це вже було в 2013-2017 роках.

За даними проведеного у 2017 році дослідження профільного видання DOU, через бажання спокійного і безпечного життя з України виїхали за кордон переважно на постійне місце проживання найбільш досвідчені ІТ-фахівці.


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!