Больше экономить, меньше платить. Как новая власть может уменьшить цифры в счетах украинцев

Больше экономить, меньше платить. Как новая власть может уменьшить цифры в счетах украинцев

Четверг, 1 августа 2019, 09:05 -
uteplenie.org
Что может сделать будущее правительство, чтобы жилые дома стали энергоэффективными, а граждане тратили меньше на тепло? Много всего. (укр)

В Україні незабаром з'явиться новий уряд, перед яким постануть серйозні виклики в енергетичній сфері. Серед них підвищення енергоефективності житлових будинків. Що повинна зробити влада?

Енергоефективність житлового сектору — критично важливе питання. Будинки в Україні здебільшого опалюються газом, значна частина якого імпортується. У 2018 році Україна закупила імпортного газу на 3,12 млрд дол.

Саме населення є найбільшим споживачем  11,2 млрд куб м з 31,9 млрд куб м за 2017 рік, тобто понад 35%. Отже, економія при споживанні тепла житловими будинками  стратегічне завдання для енергетичної безпеки.

З іншого боку, існує об'єктивна потреба у наближенні ціни на газ для населення до ринкової.

За таких умов зменшення споживання тепла через підвищення енергоефективності  це реальна допомога сімейним бюджетам українців, які ще не завжди готові платити ринкову ціну за енергоресурси.

Формування відповідального власника: ОСББ та ЖБК

Говорячи про споживання тепла у житловому секторі, потрібно враховувати одну важливу обставину: економити може лише власник.

З власниками приватних будинків усе зрозуміло вони мусять утеплювати свої помешкання. Багатоквартирні ж будинки мають проблему: якщо нема механізму управління власністю, то про енергоефективність можна забути.

"Все, що стосується модернізації багатоквартирних будинків, спирається на спроможність ухвалювати колективні рішення, тому базовою передумовою будь-яких дій є формування відповідального власника", наголошує виконавчий директор асоціації "Енергоефективні міста України" Святослав Павлюк.

Loading...

Більшість програм енергоефективності для багатоквартирних будинків передбачають надання допомоги ОСББ, у деяких випадках житлово-будівельним кооперативам (ЖБК).

Це пов'язано з тим, що економити однією квартирою при центральному теплопостачанні неможливо. Спроби "клаптикового утеплення" чи індивідуальної економії тепла у багатоквартирних будинках фінансово беззмістовні, а іноді і шкідливі.

Перехід на ОСББ забезпечує будинок статусом юридичної особи, що необхідно для участі у таких програмах.

Наприклад, урядовою програмою "теплих кредитів" можуть скористатися лише ті багатоквартирні будинки, що створили ОСББ чи ЖБК. Фонд енергоефективності, який повинен повноцінно працювати з вересня 2019 року, орієнтований лише на ОСББ. Аналогічні муніципальні програми теж спрямовані здебільшого на ОСББ.

Будинки, які не створили ОСББ чи ЖБК, не можуть претендувати на допомогу держави чи місцевої влади для підвищення власної енергоефективності.

За даними Мінрегіону, в Україні налічується понад 180 тис багатоквартирних будинків, з яких лише 16,7% перебувають в управлінні ОСББ. Таку низьку цифру Павлюк пов'язує з тим, що останніми роками уряд недооцінював роль цих об'єднань.

"Завданням державного значення є формування сприятливого клімату для створення і функціонування ОСББ, цим має займатися конкретний підрозділ в Мінрегіоні", наголошує фахівець.

На думку начальника управління департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Віри Радченко, крім ОСББ, не варто нехтувати і житлово-будівельними кооперативами, про які забули при створенні Фонду енергоефективності. Застаріле законодавство про ЖБК теж потребує суттєвого оновлення.

Стратегія термомодернізації та система енергоменеджменту

Україна повинна мати чітку стратегію термомодернізації житлових будівель, вважає експерт з енергетичної ефективності офісу реформ Мінрегіону Валентина Гуч.

Наразі така стратегія відсутня, але проект закону "Про енергетичну ефективність", розроблений Мінрегіоном, передбачає її затвердження Кабміном.

Стратегія, на думку експерта, повинна містити інформацію про стан будівель в країні, визначення економічно доцільних підходів до впровадження енергоефективних заходів, опис фінансових інструментів термомодернізації будівель, чіткі цілі, які потрібно досягти, розрахунок очікуваного обсягу економії енергії та моніторинг результатів.

Крім того, стратегія повинна відповісти на питання, які фінансові механізми варто задіяти для термомодернізації будівель, що не мають ОСББ, вважає Гуч.

За її словами, новий парламент повинен ухвалити закон "Про енергетичну ефективність", а новий уряд розробити та затвердити стратегію.

Іншим важливим аспектом, зазначає експерт, є створення системи енергетичного менеджменту, який повинен моніторити результати впровадження заходів з термомодернізації. Відділи енергоменеджменту створені ще не у всіх містах України, а на законодавчому рівні це питання не врегульоване.

Читай также
Алексей Хабатюк: Кабмин должен ввести настоящую монетизацию субсидий и не нарушать закон
Ветряки, солнечные панели и горячая вода. Как киевская многоэтажка становится энергонезависимой

Цілісна система енергоменеджменту, на думку експерта, повинна складатися з регіональних відділів, які б вели бази даних будівель (технічні характеристики, рівень енергоспоживання) та звітували про результати впровадження заходів з енергоефективності до центральної ланки, наприклад, Держенергоефективності.

Такий підхід дозволив би моніторити всі програми, вести статистику і залучати більше коштів, вважає Гуч.

Павлюк додає, що робота місцевих енергоменеджерів буде ефективною у випадку забезпечення доступу органів місцевого самоврядування до даних побудинкового комерційного обліку газу, тепла та електроенергії. Зараз вони такого доступу не мають.

Зрозуміле фінансування

Через брак коштів у населення в Україні діють державні програми та установи, покликані допомагати у питанні енергоефективності. Зокрема, існує урядова програма "Теплі кредити", створений Фонд енергоефективності, який ще повноцінно не запрацював попри три роки роботи над його запуском.

Програма "Теплі кредити" передбачає відшкодування з держбюджету частини кредиту, що ОСББ, ЖБК чи фізична особа беруть у банку для впровадження заходів енергоефективності у своїх будинках.

Експерти відзначають, що програма "Теплі кредити" вельми популярна через свою простоту для клієнтів. "ОСББ та ЖБК постійно пишуть листи з проханням подовжити програму та виділити додаткові кошти", зазначає Радченко.

Водночас, програма має суттєві недоліки. Павлюк вказує на такі.

По-перше, держава компенсує лише витрати на матеріали та обладнання. Витрати на розробку проектно-кошторисної документації, енергоаудит та роботи програма не покриває.

По-друге, проекти, як правило, фрагментарні, малобюджетні і не приводять до глибокої модернізації будинків. Заходи з поточного ремонту можуть подаватися як заходи з енергоефективності.

По-третє, компенсація не залежить від досягнення результату. Програма не вимірює досягнутий прогрес.

По-четверте, програма має обмежене фінансування і розірвана в часі, що не дає можливості нормально планувати роботу.

На думку експертів, програма повинна стати інструментом роботи з індивідуальними будинками у селах та житлово-будівельними кооперативами, яких не включили до сфери діяльності Фонду енергоефективності.

Водночас "Теплі кредити" потребують розширення категорій витрат, які покриває програма, та більш ретельного моніторингу результатів.

Що з Фондом енергоефективності

Фонд повинен надавати гранти ОСББ для часткової компенсації витрат на енергоефективні заходи. Наразі фонд працює над тестовим проектом "Перші ластівки": відібрані п'ятнадцять ОСББ випробовують, наскільки процедури отримання грантів доступні та легкі в застосуванні.

Більшість експертів зазначають, що уже зараз помітна складність процедур. Скоріш за все, доведеться вносити зміни до закону про фонд в частині спрощення процедур подання заявки та отримання відшкодування.

Для ефективної роботи фонду необхідно внести зміни до закону "Про енергетичну ефективність будівель", запевняє Гуч. Цей закон пов'язаний із законом про фонд в частині енергетичної сертифікації, підготовки фахівців з енергетичного аудиту та мінімальних вимог до енергетичної ефективності.

Павлюк вважає, що в законі варто прибрати норму про енергетичний сертифікат як документ першого звернення до фонду. Крім того, слід змістити основний фокус роботи фонду з власної технічної служби і зовнішніх консультантів на структури енергоменеджменту міст, що усуне дублювання ролей.

Головне — держава повинна виконувати фінансову угоду з ЄС щодо щорічного наповнення фонду 1,6 млрд грн (50 млн євро), вважає Гуч.

Таку ж суму даватимуть донори. Стабільне наповнення фонду з боку держави, на думку експерта, покаже серйозність намірів України у справі енергоефективності.

Інші джерела фінансування

Нестача коштів  хронічна проблема будь-яких державних програм енергозбереження.

На думку Павлюка, новій владі слід ухвалити окремий законодавчий акт, на основі якого фіксована частина ренти від викопних енергетичних ресурсів йшла би на фінансування програм енергоефективності.

Таким чином, на думку експерта, доходи від енергетичних ресурсів стали б основою фінансування цих програм.

Крім того, за аналогією з Фондом енергоефективності, експерт радить створити Фонд модернізації муніципальної інфраструктури. Він міг би надавати підтримку містам на здешевлення кредитів, які вони беруть на інфраструктурні проекти.

"При скороченні відсоткової ставки у гривні до 8-9% міста зможуть працювати з українськими банками, а не очікувати на багаторічні погодження від міжнародних фінансових організацій", наголошує Павлюк.

Монетизація субсидій

В Україні близько 4 млн сімей з 14 млн отримують субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. Проте, як показує досвід, немонетизована форма субсидій скоріше стимулює субсидіанта до надмірного споживання енергоресурсу, ніж до економії.

Заступник начальника департаменту енергоефективності "Нафтогазу" Олексій Хабатюк недавно зазначив, що до переходу на монетизацію субсидіанти споживали газу на індивідуальне опалення у 1,6 разу більше, ніж несубсидіанти.

Температура в оселях отримувачів субсидій могла досягати 24-26 градусів, тоді як їхні сусіди без субсидій тримали температуру до 20 градусів.

"Побудована за десять років система субсидій була неефективна з точки зору стимулювання ефективного споживання ресурсу. Запроваджена система монетизації стимулює людину економити газ, бо все зекономлене вона залишає собі. Гроші — найкращий мотиватор", наголошує Хабатюк.

До останнього часу уряд обирав між готівковою та безготівковою формами монетизації. Хоча лише готівкова форма, на думку Хабатюка та інших експертів, є реальною монетизацією і саме її слід запровадити.

Отже, ще одним важливим напрямком для нової влади повинен стати повний перехід на монетизовану форму субсидій. Інакше про ефективне споживання газу отримувачами субсидій не йтиметься.

Облік тепла в будинках

Рівень встановленого обліку тепла в Україні сягнув 80% у 2018 році, однак у 2019 році цей показник особливо не змінився, наголошує Павлюк.

Більшість фахівців зазначають, що складність ситуації із засобами обліку в тому, що у теплопостачальних організацій (ТКЕ) та місцевої влади відсутні кошти на ці заходи.

"ТКЕ зараз у скрутному фінансовому становищі. У них нема змоги акумулювати кошти на лічильники за допомогою інвестиційної складової у тарифах. Вони можуть лише постфактум виставляти рахунок на встановлення лічильника", зазначає Гуч.

На її думку, за таких умов місцевій владі залишається затверджувати програми із встановлення лічильників для житлових будівель та виділяти на них муніципальні кошти.

"Кабінету міністрів та Мінрегіону варто опрацювати окрему кредитну програму чи схему фінансування для встановлення лічильників", вважає Павлюк.

На його думку, окремо слід подбати про те, щоб ТКЕ не саботували і не монополізували встановлення теплових лічильників та індивідуальних теплових пунктів (ІТП).

Для цього уряду варто скоротити терміни надання технічних умов на встановлення цього обладнання і введення його в експлуатацію, вважає експерт.

Питання повернення інвестиційної складової у тариф залишається дискусійним, хоча деякі експерти виступають і за цей варіант.

Висновки

Безумовно, вказаний перелік напрямків та кроків з підвищення енергоефективності житлових будинків не вичерпний. Це питання надто комплексне, щоб окреслити готові рішення в рамках однієї статті.

Водночас, наведені пропозиції створюють систему координат для майбутніх реформ, які новий уряд та парламент проводитимуть у цій сфері.


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!