"Черная неделя" для финансовых рынков: временное сотрясение или начало нового кризиса

"Черная неделя" для финансовых рынков: временное сотрясение или начало нового кризиса

Пятница, 9 февраля 2018, 09:20 -
На Уолл-стрит снова обвал — второй раз за неделю. ЭП объясняет, какими могут быть причины последних событий в США, и почему мировое сообщество все чаще говорит о новом кризисе. (Укр.)

За минулу добу найбільші американські корпорації втратили понад трильйон доларів, найбагатші люди світу — майже 100 мільярдів.

За даними Bloomberg, власник Amazon Джефф Безос побіднішав на 5,3 млрд дол, Уоррен Баффет — на 3,5 млрд дол, а Марк Цукерберг втратив 3,4 млрд дол. Такими є короткі підсумки "чорного четверга" на Уолл-стріт.

Це вже другий на цьому тижні "чорний" день для фінансових ринків. 5 грудня на американських фондових майданчиках стався рекордний обвал, яких не було з часів фінансової кризи. Те саме потім сталося з капіталізацією компаній, акції яких торгуються на біржах Токіо, Лондона, Франкфурта і Парижа.

Потім була часткова корекція, яка дозволила відіграти частину втрат. Однак у Штатах знову стається обвал. З урахуванням останніх новин виходить, що з початку цього тижня Dow Jones упав на 6,5%, NASDAQ — на 6,4%, а S&P 500 — на 6,6%.

Промисловий індекс Dow Jones — найстаріший з американських індексів, створений у 1896 році. Індекс відображає біржовий курс цінних паперів 30 найбільших американських компаній.

NASDAQ розраховується на основі кількох фондових індексів. Він відображає кон'юнктурну діяльність на ринку високих технологій США та реакцію бізнесу на політичні та економічні події.

S&P 500 — фондовий індекс, в кошик якого включено 500 обраних акціонерних компаній США, які мають найбільшу капіталізацію. Список належить компанії Standard & Poor's і вона його складає. Індекс публікується з 4 березня 1957 року.

За тим, що буде далі з цими індексами, уважно стежить весь світ. Економісти, біржові аналітики, експерти і чиновники намагаються збагнути, чи не будуть ці події передвісником нової фінансової кризи.

ЕП пояснює, якими можуть бути причини останніх подій у США, і чому світова спільнота все активніше вживає слово crisis.

Чому індекси впали

Економісти озвучили кілька причин падіння американських індексів.

Позитив від Трампа. В кінці січня президент США Дональд Трамп у зверненні до Конгресу США розповів про те, якого "неймовірного прогресу" та "екстраординарного успіху" досягли США за його президентства.

"З моменту виборів ми створили 2,4 млн робочих місць, у тому числі 200 тис у промисловості. Заявки на допомогу з безробіття досягли 45-річного мінімуму", — заявив Трамп.

З промови Трампа

МАЛЮНОК

Слова Трампа підтвердив опублікований тиждень тому звіт про ситуацію на ринку праці Міністерства праці США. Документ засвідчив, що кількість робочих місць у країні за січень збільшилася на 200 тис. При цьому середня погодинна зарплата зросла на 2,9%, це найшвидше зростання з 2009 року.

Швидке зростання зарплат — ризик прискорення інфляції, що може призвести до більш агресивної політики підвищення процентної ставки Федеральною резервною системою. Це, своєю чергою, означає подорожчання кредитів та зростання доходів американських державних фондів.

На фоні інфляційних очікувань інвестори почали "скидати" ризиковані акції, відкриваючи для себе можливість переорієнтуватися на купівлю облігацій.

Очікувана корекція ринку. В останні два роки американський ринок акцій стабільно зростав і колись мусив відкотитися назад.

На початку січня фінансовий аналітик СNBC Дерілл Гуппі писав, що колапс індексу Dow Jones був темою №1 серед фінансистів у 2017 році і став одним з основних очікувань 2018 року.

"Корекція — це коли ринок значно відрізняється від основного тренду і потім падає або повертається до базового рівня. Якщо різниця між поточним максимумом і базовим трендом дуже велика, бульбашка може луснути. У випадку з Dow бульбашка ще не виникла, але якщо не буде корекції, вона з'явиться", — наголошував експерт.

Каталізатором корекції стало зростання дохідності державних облігацій США на фоні підвищених інфляційних очікувань. Дохідність десятилітніх treasuries перевищила 2,8%.

 
Синій — Dow Jones, коричневий — S&P 500, фіолетовий — NASDAQ
YAHOO/FINANCE

Падіння спровокували роботи. Ще одна можлива причина фондової турбулентності — алгоритмічні роботи. В останні роки багато покупок на фондових біржах здійснювалося без людського втручання — за запрограмованими алгоритмами.

Наприклад, при падінні індексу роботи запрограмовані на продаж, щоб вирівняти ситуацію, але масовий раптовий продаж призводить до ще більшого падіння.

Прогнози аналітиків поки що оптимістичні: падіння не буде тривалим, але в короткостроковій перспективі інвестори повинні підготуватися до нестабільності на фондових ринках.

За прогнозами головного економіста IHS Markit у США Джоела Праккена, протягом наступних двох років заробіток на курсі акцій буде обмеженим.

"Різниця між цим і 2017 роком у тому, що ми побачимо такі періоди нестабільності, як той, що зараз, коли ринок реагує на підвищення інфляції. Ми просто не звикли до цього, тому що такі речі відбувалися дуже давно", — цитує його BBC.

За словами фінансового аналітика J. P. Morgan Марка Колановича, "швидкий розпродаж акцій буде супроводжуватися оздоровленням ринку".

"У майбутньому ми матимемо позитивний вплив податкової реформи та стабілізацію дохідності бондів… Отже, теперішній ринковий розпродаж — це нові можливості для купівлі", — сказав Коланович.

Звідки може прийти криза

Усі ці заспокійливі прогнози звучать на фоні тривожних коментарів міжнародних економістів та фінансистів про можливість чергової фінансової кризи у найближчі один-три роки. З чого вона може початися?

Варіант перший — Китай.

Борг Китаю буде збільшуватися протягом найближчих п'яти років, що суттєво збільшує шанси Піднебесної опинитися у пастці фінансової кризи.

Економісти Bloomberg Філдінг Чен і Том Орлик прогнозують, що сукупний борг Китаю у 2022 році досягне 327% ВВП, що вдвічі перевищить рівень 2008 року. Китай опиниться серед країн з найбільшим рівнем боргу у світі.

Разом з тим, китайська економіка дуже велика. Якщо з нею станеться щось погане, то це позначиться на всьому світі.

Заступник Комісії з регулювання цінних паперів Китаю Фан Сінхай під час Всесвітнього економічного форуму у Давосі, який відбувся у січні, так коментував цю перспективу.

"Кілька років тому Китай усвідомив, що має певні проблеми. Наша основна проблема — високий рівень боргів у системі. Ми почали вирішувати її два роки тому. Гарна новина в тому, що в останньому кварталі 2017 року рівень державного боргу відносно ВВП не підвищився.

Крім того, показник M2 відносно ВВП також не зростає, а зростання M2 у Китаї 2017 року становило лише 8,2%. Це майже на два відсотки нижче, ніж темпи зростання номінального ВВП.

Отже, ви можете побачити результат нашої боргової політики за останні два роки. Гадаю, кожна криза асоціюється з бульбашкою певних активів. Ми повинні моніторити економіку на предмет таких бульбашок".

М2 один з грошових агрегатів, який дозволяє фіксувати рух грошової маси. Він включає готівкові кошти в обороті (банкноти, монети), кошти на поточних банківських рахунках, ощадні депозити та короткострокові державні цінні папери. Збільшення грошової маси є однією з причин девальвації та фактором впливу на інфляцію.

Як відомо, дві попередні світові кризи починалися саме з фінансових бульбашок.

24 жовтня 1929 року почався обвал цін на акції на Нью-Йоркській біржі.

Банки активно кредитували купівлю акцій, а позичальники розраховували швидко повернути кредити завдяки швидкому росту цін. Дешеві кредити та значний попит штовхали ціни вгору. В результаті росла кількість інвесторів, які хотіли збагатитися на інвестиціях в акції.

З 1924 року і до середини 1928 року фондовий ринок США подвоївся, а за другу половину 1928 року зріс ще на 50%. Якщо у 1923 році фондовий індекс Dow Jones перебував на рівні 99, то у вересні 1929 він досяг рекорду — 381,17 пункту.

Однак у 1929 році з'ясувалося, що акції не забезпечують високого рівня дивідендів, а прогнози прибутків багатьох компаній завищені. Фондова бульбашка луснула, США і світ охопила Велика депресія.

Перед світовою кризою 2008-2009 років була іпотечна криза в США 2006-2007 років. Її ознака — величезна іпотечна бульбашка.

Американські банки видавали багато позик неплатоспроможним клієнтам, через що частка прострочених іпотечних кредитів зростала.

Потім іпотечна криза перекинулася на банківський сектор і призвела до банкрутства фінансових гігантів Lehman Brothers та Bear Stearns. Пізніше криза "накрила" інші галузі економіки, і не тільки у США.

Варіант другий — геополітичні ризики.

Cпівзасновник The Carlyle Group Девід Рубенштейн припускає, що фінансова криза може початися з геополітичного "чорного лебедя".

"Мене непокоїть, що багато людей не бачать проблеми в можливій рецесії світової економіки в середньостроковій перспективі. Мовляв, якщо зараз все добре, то нічого поганого не може трапитися. Мене непокоїть, що в урядів може виявитися забагато боргів або соціальних зобов'язань.

Я хвилююся через геополітичні ризики. У західному світі може повторитися "11 вересня", або Росія кудись вторгнеться, або загостряться конфлікти між Саудівською Аравією та Іраном, між Китаєм та Японією", — зазначає інвестбанкір.

Своєю чергою, генеральний директор Barclays Джес Стейлі вважає, що банки перебувають на чудових позиціях, як у передкризових 2006-2007 роках.

За його словами, після останньої світової кризи G20 ухвалила хороше рішення: взяла курс на дерегуляцію фінансової індустрії та встановлення однакового регуляторного середовища для всіх — Брюсселя, Лондона, Нью-Йорка та Пекіна.

"Глобальні ринки капіталу без бар’єрів — це найкраще рішення. Якщо трапиться чергова світова криза, то вона почнеться з чогось дуже очевидного, що ми всі пропустили", — зазначив Стейлі.

Варіант третій — технологічний колапс.

З кожним роком технологічного прогресу автоматизація бізнес-процесів стає все більшою.

"Потенційний ризик фінансової кризи — це технології. Багато бізнес-процесів відбувається з мінімальним людським втручанням, через хмарні технології. Якщо станеться системний збій, і хтось з основних гравців кілька днів не зможе торгувати, складно уявити, якими будуть наслідки", — каже виконавчий директор M&G Investments Енн Річардс.

У липні 2017 року не виключала можливості світової кризи і директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард. 

У жовтні фонд у своєму звіті конкретизував: якщо глобальна економіка буде розвиватися так, як тепер, то світ чекає нова фінансова криза, під час якої ціни на акції впадуть на 15%, а світовий ВВП скоротиться на 1,7%.

Така криза буде слабшою за кризу 2007-2008 років, але все одно не пройде безболісно.

powered by lun.ua