Война лотерей: кому достанутся миллиарды азартных украинцев

Война лотерей: кому достанутся миллиарды азартных украинцев

Понедельник, 15 января 2018, 08:45 -
thelotter.club
Лотерейный бизнес может поменять главных бенефициаров. (Укр.)

Ринок лотерей готується до змін.

Принаймні, є один неспростовний факт, який на це вказує: у 2018 році держава хоче отримати 1,9 млрд грн доходів від лотерейної діяльності. Про це свідчить новий рядок у бюджеті на 2018 рік.

Для цього, правда, необхідно найближчим часом затвердити ліцензійні вимоги для операторів лотерей, які уже сім місяців не може ухвалити уряд.

Однак частина учасників ринку впевнена, що у нинішньому вигляді проект Кабміну передає ринок в руки депутатів з "Блоку Петра Порошенка" та державних банків. Чи так це?

Що може статися з лотерейним бізнесом, хто за ним стоїть і причому тут депутати з президентської партії, з'ясовувала ЕП.

Полетіти на Марс чи легалізувати лотереї

Наміри змінити правила на ринку лотерей завжди йшли в комплексі із спробами детінізувати ринок азартних ігор, який, як відомо, був заборонений 2009 року.

Дискусія щодо легалізації грального бізнесу триває не перший рік. У парламенті зареєстровано чимало депутатських та урядових законопроектів, але жоден з них не був ухвалений.

Тема лотерей завжди виносилася "за дужки" з кількох причин. Перша — сильне політичне "лотерейне" лобі на рівні парламенту. Друга — закон про заборону грального бізнесу не відносить до азартних ігор організацію та проведення лотерей.

У законодавчих ініціативах щодо легалізації грального бізнесу мова йшла про зміну правил для всіх: букмекерів, казино, лотерей. Підстава — під лотереї маскують азартні ігри. Багато так званих лотерей насправді є гральними закладами. Вони часто пропонують спортивні букмекерські ставки, гру на автоматах та самі лотереї.

Кабмін Володимира Гройсмана так само бачить усіх в одному кошику.

У травні 2016 року уряд зареєстрував проект закону про детінізацію ринку азартних ігор, який класифікує лотереї як азартні ігри та оновлює регулювання усіх трьох видів гральної індустрії. Цей законопроект так само "завис" у парламенті.

Хто є хто

На лотерейному ринку є три основні гравці.

ТОВ "Патріот" було створене 1997 року на базі радянського лотерейного оператора Добровільного товариства сприяння армії, авіації і флоту — ДТСААФ. Моментальні лотереї "Патріота" відрізняються яскравими назвами: "Козирна масть", "Чесна гра", "Азарт", "Фарт".

100% акцій "Патріота" належать кіпрській Cehriba Investments Limited. Ця компанія входила в інвестиційний холдинг Finstar російського мільярдера Олега Бойка.

У вересні 2015 року власник змінився. Після введення санкцій проти "Патріота" через зв'язки компанії з РФ Бойка замінив український банкір, колишній голова правління Ощадбанку Олександр Морозов.

"Попередній акціонер підписав угоду про продаж 100% материнської компанії "Патріот", якій належить майже 100% акцій товариства", — повідомили у компанії.

Тепер Морозов запевняє, що саме він єдиний кінцевий власник майже 100% акцій оператора лотерей.

Загалом у "Патріота" зараз не найкращі часи — компанія неактивна і продає тільки миттєві лотереї.

Інший гравець — ТОВ "М.С.Л." — був заснований на базі державної корпорації "Молодьспортлото" у 1998 році. Серед популярних лотерей оператора — "Лото-забава", "Експрес-лото", "Спортпрогноз", "Хто там".

"М.С.Л." контролюють генеральний директор Георгій Ложенко та його бізнес-партнер кіпріот Маркос Шіапаніс. Раніше "Українська правда" писала, що Ложенко — один з найбільш впливових людей у галузі. Нібито саме він лобіює інтереси всіх трьох лотерейних операторів у всіх урядах з кінця 1990-х років.

За інформацією одного із співрозмовників на ринку та джерела, наближеного до "М.С.Л.", непублічно має частку в компанії народний депутат, голова групи "Відродження" Віталій Хомутиннік. Тесть депутата Віктор Сопельник раніше був віце-президентом "М.С.Л.".

Відповідно до реєстру, найбільша частка у статутному фонді "М.С.Л." належить кіпрській компанії Evolot limited, кінцевим бенефіціаром якої є Шіапаніс. Останній починав свій бізнес у Росії, в радянські часи. "УП" також писала, що більшість директорів Evolot limited пов'язані з російською "Альфа груп" та з одним з його засновників Андрієм Косоговим.

Крім цього, невеликі "почесні" частки (менше 1%. — ЕП) мають два українці: віце-президент "М.С.Л." Іван Залізняк та президент юридичної компанії Jurimex Данило Гетьманцев.

Третій гравець, лідер ринку, — компанія "УНЛ" із статутним капіталом 268 млн грн. Серед відомих лотерей — "Супер лото", "Кено", "Лото трійка". Контролює компанію кіпрська Efamiando Holdings, створена 30 грудня 2015 року. 

Власником "УНЛ" у 2016 році став українець Роман Зеньо, придбавши компанію Efamiando Holdings. До цього моменту компанія мала іноземних власників.

Раніше журналісти програми "Наші гроші" з'ясували, що Зеньо до цього працював тренером велоспорту Тернопільської обласної дитячо-юнацької спортивної школи і ніколи не мав бізнесу.

На Зеньо лотерейну фірму записали після того, як в офісі "УНЛ" представники СБУ провели обшуки. Офіційна причина — нелегальні обмінні пункти.

На обшук приїхав народний депутат, заступник голови фракції БПП Олександр Третьяков. Він та його однопартієць Гліб Загорій (володіє також фармацевтичною компанією "Дарниця". — ЕП) за даними biz.cеnzor.nеt, є реальними власниками "УНЛ".

За словами депутатів з комітету податкової політики, Третьяков особисто воює за мінімальне оподаткування лотерей у стінах Верховної Ради.

"УНЛ" займає трохи більше половини ринку. Приблизний чистий дохід від бізнесу сягає 250 млн грн на місяць.

Незручно вийшло

Головним рушієм змін на ринку лотерей стали санкції проти Росії. Так, у 2016 році під санкції потрапили компанії "М.С.Л." і "Патріот". ЕП писала, як оператори на них відреагували.

За словами експерта з правових питань аналітичної групи "Левіафан" Сергія Назаренка, вказані компанії продовжували роботу в Україні, незважаючи на вимогу РНБО про блокування їх активів і заборону виведення коштів за кордон.

Читай также
Немощные санкции. Как российская лотерея обходит запреты

Проте незабаром "М.С.Л." може повернутися в легальне поле. ЕП ознайомилась з копією постанови СБУ, в якій йдеться про закриття кримінального провадження проти "М.С.Л." "за відсутністю події кримінального правопорушення".

Що ховається за цим формулюванням? Компанія потрапила під санкції через те, що "створює реальні або потенційні загрози національній безпеці, сприяє терористичній діяльності та створює перешкоди економічному розвитку".

Проте, виходячи з документа, в ході слідства СБУ не знайшла доказів причетності чи фінансування "М.С.Л." терористичної діяльності. Питання лише в тому, чи буде провадження та аргументація СБУ достатньою підставою для виведення компанії з-під санкцій.

Президентський указ про санкції відображає економічну і дипломатичну позицію України стосовно країни-агресора і змінювати або скасовувати його через лотереї — навряд чи прийнятний для президента варіант.

Назаренко каже, що є ще процедура оскарження указів президента Вищим адміністративним судом. "М.С.Л." оскаржує у ВАСУ президентський указ з травня 2016 року і поки що без результатів.

Можливий ще один варіант. Термін дії санкцій — один рік і збігає він 28 квітня, після чого президент видає новий указ. У новому документі може не виявитися компанії "М.С.Л".

Чи зміниться ринок

Від того, як вирішиться питання із санкціями проти "М.С.Л.", залежить розподіл сил на ринку лотерей в майбутньому.

Справа в тім, що терміни дії ліцензій трьох лотерейних операторів збігли у 2013 році. За словами Назаренка, з тих пір вони працюють, користуючись юридичною шпариною. Тобто у разі відсутності нормативно-правових актів, необхідних для отримання нових ліцензій, оператори лотерей можуть продовжувати свою діяльність до отримання нових ліцензій.

Разом з тим, у травні 2017 року Мінфін розробив проект ліцензійних вимог для учасників лотерейного ринку.

У документі зазначається, що отримати ліцензію може зареєстрована на території України компанія з десятирічним досвідом роботи на українському ринку. Так само вона не повинна перебувати під санкціями. Обмеження щодо десяти років досвіду не поширюється на державні банки.

Такі умови спричинили жорстку критику з боку частини учасників ринку.

"Ліцензійні умови, запропоновані Мінфіном, передбачають введення абсолютної монополії з боку "УНЛ". При цьому монополію майстерно камуфлюють розмовами про введенням фейкового гравця, як варіант — державного Ощадбанку", — заявив ЕП президент "М.С.Л." Георгій Ложенко.

На  його думку, на "М.С.Л." безпідставно повісили клеймо "російського агресора". Ложенко наголошує, що для лотерейного ринку взагалі не передбачений контроль руху грошей від лотерейної діяльності.

"Є лише якийсь своєрідний контроль за кількістю точок продажів. Хоча одна точка може продавати лотерей на мільйон, а інша — на 200 тисяч, податок вони заплатять однаковий", — зазначає він.

Ці умови, каже Ложенко, лише закріплять неконтрольований хаос, у якому лотерейний ринок перебуває в тіні, а держбюджет втрачає мільярди, що перетікають у кишені зацікавлених осіб.

АМКУ проти Мінфіну

Антимонопольний комітет не погодив проект ліцензійних вимог — там вважають умови неконкурентними. "Мінфін не врахував наші зауваження", — зазначила в розмові з ЕП державний уповноважений АМКУ Агія Загребельська.

Вона нагадує про вимогу щодо десяти років досвіду роботи на ринку.

"Це замкнене коло. Десять років роботи на ринку мають три компанії — "УНЛ", "М.С.Л." і "Патріот". Останні дві під санкціями мінімум до 28 квітня 2018 року і вийти на ринок не можуть. Залишається "УНЛ", — констатує Загребельська.

"За результатами обговорень з НБУ та державними банками, ймовірність виходу останніх на ринок лотерей низька. Для них цей ринок непривабливий. По-перше, він високоризикований. По-друге, це ринок аддиктивних товарів, які викликають звикання, соціальне засудження і мають мінусову цінність, а така діяльність нехарактерна для банків", — додає державний уповноважений АМКУ.

Ринки аддиктивних товарів (азартних ігор, алкоголю, тютюну, наркотиків) — це ринки, для яких держава має право обирати модель роботи. Це може бути олігополія, монополія чи обмежена конкуренція.

За словами Загребельської, у міжнародній практиці відсутні будь-які позитивні приклади роботи банків на ринку азартних ігор, а Нацбанк, за рекомендацією європейських експертів, ініціює зміни до законодавства, щоб виключити з можливих видів банківської діяльності лотерейну.

"Закон у нас передбачає модель обмеженої конкуренції. Якщо ліцензійні умови Мінфіну набудуть чинності, два оператори залишаться під санкціями, а третій з певних причин не зможе отримати ліцензію і вийти на ринок, то ми не матимемо жодного оператора до внесення змін у законодавство", — каже Загребельська.

Це при тому, що з моменту заборони грального бізнесу, з 2009 року, попит на азартні ігри, в тому числі на лотереї, був. "Я не знаю жодного прикладу, коли державі вдалося реалізувати повну заборону азартних ігор", — зазначає чиновник.

Разом з тим, за словами заступника міністра фінансів Сергія Марченка, до розгляду Кабміном цього питання принципових змін у проекті про ліцензійні умови не буде. Мовляв, Мінфін проти скасування обмеження щодо досвіду роботи ліцензіатів.

"Ми бачимо цей ринок як ринок обмеженої конкуренції з трьома-чотирма учасниками. На нього не може вийти оператор, який з'явився сьогодні. Вимоги до досвіду роботи потрібні. Міжнародна компанія може купити українського оператора, якщо захоче зайти на ринок", — пояснює він.

За словами Марченка, монополії "УНЛ" не буде — лотерейною діяльністю займатимуться держбанки.

У випадку з Мінфіном є інший аспект. Як пояснюють співрозмовники ЕП у Кабміні, видати ліцензію одній лише "УНЛ" — це "прострілити собі ногу".

"Це політичне вбивство. Як це буде виглядати? Я вже бачу заголовки у ЗМІ про те, що Мінфін схвалив монополію "УНЛ". Видати одну ліцензію — це репутаційно найгірший варіант", — зазначає співрозмовник видання.

Що далі

У 2018 році Мінфін планує отримати 1,9 млрд грн від плати за ліцензії на провадження лотерейної діяльності.

Йдеться про 354,2 млн грн доходів державного бюджету та 655,5 млн грн доходів місцевих бюджетів від продажу як мінімум двох ліцензій, а також про очікувані податкові надходження.

Щоб отримати ці доходи, необхідно якомога швидше затвердити ліцензійні вимоги і почати продавати ліцензії.


powered by lun.ua