Последствия блокады: кто понесет наибольшие потери

Последствия блокады: кто понесет наибольшие потери

Среда, 15 марта 2017, 09:30 -
Из уст представителей власти звучат разные оценки экономических потерь Украины, иногда гиперболизированные. Сначала речь шла о потере валютной выручки, сейчас — о "миллиардах ежемесячно". О настоящей цене блокады узнавала ЭП. (Укр.)

Блокаду розігнали. 13 березня представники СБУ затримали основних учасників акції протесту, які протягом останніх двох місяців блокували основні залізничні маршрути і не давали Україні торгувати з ОРДЛО.

Ще через добу поліція під Краматорськом затримала колону активістів "блокади Донбасу", які намагалися прорватися на схід.

Тепер уже немає ніяких перепон для відновлення торгівлі з ОРДЛО. Однак під час блокади ватажки бойовиків взяли під контроль найбільші підприємства на окупованих територіях, в тому числі шахти і металургійні підприємства.

Напередодні президент Петро Порошенко заявив, що жодної торговельної діяльності із захопленими підприємствами Україна вести не буде, а в середу Рада національної безпеки і оборони України вирішила припинити переміщення вантажів через лінію зіткнення. Отже, питання економічних втрат для країни досі на порядку денному.

Реклама:

Протягом всього часу блокади ОРДЛО провідні українські чиновники висловлювали своє негативне ставлення до цього заходу і запевняли, що блокада дорого коштуватиме українській економіці.   Одну з останніх гучних заяв зробив прем'єр-міністр Володимир Гройсман у Вінниці: "2-4 млрд грн щомісяця втрачаємо. Це ціна втрат від блокади".

Проте, попри залякування з боку влади, більшість українців не відчувають ніяких наслідків: ні обіцяних віялових відключень, ні курсової нестабільності. Зрештою цього не можна сказати про людей, які працюють на окупованих територіях.

Найбільші підприємства та шахти, розташовані в ОРДЛО, зупинилися. Їм нема куди збувати продукцію. Підприємства, які раніше належали переважно Рінату Ахметову, "націоналізували". Вони теж залежали від сировини, яка постачалася з контрольованої Україною території, що унеможливило їх роботу.

Проте невдовзі проблеми можуть спіткати і підприємства на вільній території.

Промислові ланцюжки

Критично важливими для промисловості з обох сторін є кілька груп товарів, якими Україна торгує з ОРДЛО. За даними "Укрзалізниці" у 2016 році з підконтрольної на неконтрольовану територію залізниця перевезла 13 424,7 тис тонн вантажів.

На територію ОРДЛО в основному ввозилися руда залізна (45,5%) та кам'яне вугілля (44,5%). Основні відправники на територію ОРДЛО — "ДТЕК Павлоградвугілля", Північний ГЗК та Інгулецький ГЗК.

З неконтрольованої на підконтрольну територію перевезено 19 422,4 тис тонн вантажів: кам'яне вугілля (61,6%), чорні метали (20%), кокс (7,8%). Основні відправники — "ДТЕК Ровенькиантрацит", Єнакіївський МЗ, "Донецьксталь-МЗ".

 

Тепер більшість цих підприємства простоюють. "Металургійні підприємства ОРДЛО є елементом вертикально-інтегрованих компаній, таких як СКМ. Самі вони функціонувати не можуть. Це як витягнути з автомобіля коробку перемикання швидкостей", — каже експерт економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Проте проблеми відчують не тільки підприємства в зоні ОРДЛО.

"Відновити поставки коксівного вугілля і флюсо-доломітної сировини неможливо. Без цієї ланки в сировинному ланцюжку може зупинитися Авдієвський коксохім, який залежить від поставок вугілля, і металургійні комбінати в Маріуполі та Запоріжжі, що залежать від коксу та флюсів. Лише "Арселор Міттал", інтегрований в міжнародну компанію, має альтернативу", — каже аналітик Олексій Кущ.

За його словами потужності СКМ та ІСД до такого обриву сировинних ланцюжків не готові. "Навіть якщо вони знайдуть сировину і вирішать проблему з логістикою, то втратять цінову перевагу і стануть неконкурентоспроможними, що змусить скоротити виробництво до мінімальних показників", — вважає Кущ.

Схожої думки і в Економічному дискусійному клубі. "Заповнити ланки виробництв ОРДЛО українська металургія може, але мова йде про ціну питання. В умовах жорсткої конкуренції на наших традиційних ринках будь-яке збільшення вартості виробництва продукції веде до втрати цього ринку", — каже Пендзин.

Навіть в "Арселор Міттал", де з 2014 року перейшли на імпортну сировину, бояться наслідків блокади. "Блокада поставок вугілля загрожує стабільному енергопостачанню підприємства, а також забезпеченню сировинними матеріалами, необхідними для виробничої діяльності", — заявили в компанії.

Енергетика

Блокада з точки зору наслідків для енергетики — менш гостра проблема, ніж її намагаються змалювати владні політики. Зазвичай українські ТЕС працюють на вугіллі, але можуть працювати і на газі та мазуті. Статистика свідчить, що "вугільні" ТЕС (без ТЕЦ) забезпечують близько 30% потреб України в електроенергії.

За даними Економічного дискусійного клубу ТЕС споживають близько 24 млн тонн вугілля на рік. З них 9 млн тонн — антрацит, який видобувається лише на окупованій території. На цьому вугіллі працюють сім з 14 ТЕС: Криворізька, Придніпровська, Слов'янська, Старобешівська, Луганська, Зміївська і Трипільська.

"У короткій перспективі відмова від "окупованого" антрациту вимагала проведення низки заходів із заміни джерел його постачання. Для зменшення споживання антрациту необхідно модернізувати 50 енергоблоків, з яких державі належать лише 15. Як варіант — імпорт, що вимагає 50 днів", — каже Пендзин.

Залишки вугілля і можливість палити мазут дозволяють Україні перекрити цей відрізок часу і почати купувати вугілля з інших джерел, додає експерт.

Читай также
Месяц блокады: как изменился баланс энергосистемы
Паралельно, за його словами, ПАТ "Центроенерго" почало переводити котлоагрегати №2 і №5 Зміївської ТЕС з антрациту на вугілля газової групи. Вартість робіт — 240 млн грн, термін реалізації — п'ять-сім місяців. Надалі це планується зробити на всіх блоках ТЕС, які знаходяться у власності держави.

Залишаються котлоагрегати ТЕС, які належать холдингу ДТЕК Ахметова. Однак особливої зацікавленості щодо їх переобладнання у власників нема, адже їм належить багато шахт на неконтрольованій території, що видобувають антрацит.

"За даними ДТЕК, на переобладнання їх блоків потрібно 300 днів. Роботи на третьому і четвертому блоках Придністровської ТЕС оцінені 600 млн грн. Найближчим часом ДТЕК не планує займатися цими роботами. У разі необхідності будуть переводити навантаження на "газові" блоки", — каже Пендзин.

Він додає, що за твердої політичної волі за рік-два Україна може перейти на альтернативні джерела і відмовитися від вугілля з окупованих територій.

Проте такий сценарій ускладняється тим, що в Україні діє тариф на вугілля "Ротердам+", який дозволяє його бенефіціарам збагачуватися на 0,5 млрд грн щомісяця завдяки торгівлі з окупованими територіями.

Висновки

У медіа-просторі лунали різні цифри щодо того, скільки коштів втратить Україна від торгової блокади. У ДФС на питання, скільки податків сплачували підприємства, розташовані в ОРДЛО, на запит ЕП не відповіли. У пресі часто звучить цифра 36 млрд грн, але вона і близько не відповідає дійсності.

Основний платник податків в ОРДЛО — група СКМ Ахметова. За даними прес-служби СКМ, у 2016 році підприємства групи, що перебувають на неконтрольованій території, сплатили в український бюджет понад 3,5 млрд грн. Це близько 10% від суми податків, сплачених усіма активами СКМ у 2016 році.

"За три роки конфлікту наші підприємства з неконтрольованої території виплатили в український бюджет понад 10 млрд грн податків", — розповіли в СКМ.

Отже, тема податків дещо гіперболізована: більшість підприємств СКМ продовжать платити податки на території України. Інша річ — економічне зростання. Однією з найбільших проблем називають проблему торгового балансу.

За даними керівника аналітичного відділу компанії Concorde Capital Олександра Паращія, загалом втрати України в торговому балансі не перевищать 5% валютної виручки і становитимуть 150-170 млн дол на місяць.

"Якщо скласти все, виходимо на 1,8 млрд дол чистого ефекту на торговий баланс. Це небагато. До того ж, якщо ціни на сталь і руду не падатимуть, то у нас є шанс наростити експорт у 2017 році ледь не на 10%", — вважає експерт.

Загалом ситуація для економіки неприємна, але ніякого колапсу не буде. За найбільш песимістичним сценарієм, прогнозує НБУ, продовження блокади до кінця року може уповільнити економічне зростання у 2017 році на 1,5%.

На думку експертів, питання блокади пов'язані радше з приватними та політичними інтересами окремих осіб, ніж з економікою держави в цілому.

"Що робити у цій ситуації з українською металургією та з усією країною — це питання політичної відповідальності керівників. Саме політичної. Швидше за все, вирішуватися воно буде саме у цій площині", — резюмує Пендзин.

Реклама: