"Охотники" за бизнесом. Или чем объясняется всплеск атак правоохранителей на известных бизнесменов
Нещодавно написав текст про радянські методи боротьби з "інакомислієм", які все ще залишаються на озброєнні сучасних українських правоохоронців.
Перечитуючи коментарі, помітив, що багатьох зацікавило, що означає зміна правил "заднім числом"?
Є хороший вислів: "Сенсу боротися з пліснявою немає! Треба боротись з сирістю – тоді плісняви не буде".
Чому факти ігнорування Конституції, законів та навіть неписаних правил у стосунках між правоохоронцями економічного напрямку (далі по тексту алегорично називатиму їх "мисливцями") останнім часом різко почастішали?
Мова про справи проти бізнесменів через "намальовані" проблеми – тобто, коли нікого не впіймали на хабарі, постраждалі відсутні, але, як кажуть правоохоронці: "є питання".
Завчасно відповім на головний аргумент групи активної публічної підтримки "мисливців" їхньою же мовою – "перед законом все равны".
Це відверта маніпуляція, якою пояснюють вибіркове правосуддя.
До прикладу, якщо "мисливець" вирішив взятись за справу проти бізнесмена десятирічної давнини, то на це є абсолютно конкретна причина і з "рівністю перед законом" вона немає нічого спільного.
Сплеск випадків, коли останнім часом за такі справи масово брались, вже вказує на те, що причини трансформувались в тенденцію.
Якщо уважно придивитись до ситуації, то зʼясувати її природу, як і знайти джерело вологи і кімнаті з пліснявою, не важко.
Насправді вона дуже примітивна.
"Мисливці" в прямому сенсі слова годуються з подібних процесів. Для них це заробіток. Так було до 2022 року, так залишається і зараз.
Основною "кормовою базою" для "мисливців" традиційно був державний сектор. До прикладу, тендери чи державні компанії.
З початком повномасштабної війни економіка України просіла, але допомагали іноземні партнери, гроші яких наповнювали державний сектор. Це дозволяло зберігати "кормову базу" "мисливців" у більш-менш пристойному стані.
Але наприкінці минулого року надходження від іноземців впали і "кормова база" почала сильно зменшуватись.
Це призвело до виразної зміни в поведінці "мисливців" – вони пішли до українського бізнесу.
Відверто кажучи, частина "мисливців" давно "пасеться" серед бізнесу. Але зараз на це поле зайшли справжні важковаговики з унікальним інструментарієм, який раніше застосовувався в екстремальних випадках до особливо небезпечних "ворогів".
Продовжуючи алегорію про "мисливців" – це наче полювати на звірів з гвинтокрила, при цьому користуючись кулеметом і тепловізором.
Говорячи прямо, то до бізнесу зараз почали застосовувати ті самі методи, що й до державних компаній. У першу чергу це стосується презумпції винуватості.
Замість повного звіту Державної аудиторської служби, вам покажуть якусь липову експертизу.
Взамін відкриття фактової справи, одразу вручать підозру та клопотання щодо тримання під вартою.
Найпотужнішим та визначальним інструментом важковаговиків у полюванні є серйозний вплив на судову систему.
При підозрюваних збитках в 7 мільйонів гривень, суд може визначити розмір застави у сотні мільйонів гривень. При чому, критерії обґрунтованості такої підозри зменшуються до рівня "ну якщо прокурор каже, що винуватий, то хто ми такі щоб в цьому сумніватись".
Трагедія полягає в тому, що з кожним новим великим полюванням "мисливець" знищує не лише жертву, а все навколо себе.
Бездумне вбивство завжди загрожуватиме зникненню цілих видів.
Перекладаючи на більшу зрозумілу мову, очевидним наслідком зміни правил "заднім числом" стане ще менше бажання Заходу допомагати нам грошима та ще більше погіршення економіки.
Що це означає для України у час великої війни з росією – ви й самі добре розумієте.
Якщо уникати нецензурних висловів, то нічим добрим це не закінчиться.