Рынок торговли квотами на выбросы СО2 в послевоенной Украине: взгляд бизнеса

На початку листопада Єврокомісія оприлюднила перший звіт щодо України в межах пакета розширення та відмітила "деякий рівень" відповідності українського законодавства праву ЄС у частині захисту довкілля, а також вказала на обмежений прогрес у частині протидії зміні клімату.

З-поміж іншого Україні рекомендовано якомога швидше розпочати підготовку до впровадження схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів. До слова, це одне з ключових зобов’язань, які Україна мала виконати протягом двох років з моменту набрання чинності угоди про асоціацію з ЄС у 2017 році.

В основі схеми торгівлі квотами на викиди в ЄС – вимоги директиви №2003/87/ЄС, яка включає два етапи.

Перший – налаштування системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (МЗВ). Ця фаза є важливою передумовою успішного запуску і чіткого функціонування схеми торгівлі квотами на викиди, адже надає вичерпну інформацію про точність та достовірність даних про обсяги викидів парникових газів.

Другий – створення ринку торгівлі квотами на викиди на основі даних системи МЗВ.

В Україні наразі вдалося втілити лише перший етап реформи і то частково. У грудні 2019 року депутати ухвалили відповідний закон, але з огляду на суттєві затримки із схваленням підзаконних актів запустити систему МЗВ вдалося лише наприкінці 2021 року. А з початку великої війни подання звітності в рамках системи МЗВ добровільне, тож вона працює не повністю, і зібрати точні дані щодо викидів неможливо.

Разом з тим, бізнес-спільнота чітко усвідомлює і підтримує безальтернативність "зеленого" енергетичного переходу та зниження викидів парникових газів. Для бізнесу це передумова збереження конкурентоздатності і позицій на ринку в майбутньому.

При цьому цілі із скорочення викидів мають відповідати цілям економічного зростання та повоєнного відновлення України. Усе це слід передбачити в оновленому Національно визначеному внеску до Паризької угоди та в Плані відновлення.

Розуміючи всю складність ситуації, Європейська бізнес-асоціація останні пів року присвятила підготовці концепції запровадження схеми торгівлі квотами на викиди в Україні. Ми пропонуємо пʼять ключових питань, які мають бути вирішені при розробці концепції ринку торгівлі квотами на викиди в Україні.

Передумови та етапи запуску

Основною метою схеми торгівлі квотами в Україні має бути поступова адаптація економіки країни та учасників – з боку держави та з боку емітентів викидів – до об’єднання з європейським ринком торгівлі квотами. Найбільш оптимально запускати ринок торгівлі квотами щонайменше через три роки після початку функціонування системи МЗВ, коли буде достатньо верифікованих даних про обсяги та динаміку викидів.

З огляду на поточну ситуацію в Україні і темпи впровадження системи МЗВ з боку держави, умови, необхідні для запуску схеми торгівлі квотами на викиди, можуть бути створені не раніше 2026 року. Це якщо війна закінчиться у 2023 році.

Загальний термін переходу до європейського ринку торгівлі квотами на викиди ЄС становитиме 12 років, що відповідає досвіду ЄС, який ішов до поточної моделі протягом 18 років.

Запуск ринку торгівлі квотами на викиди в Україні доцільно розділити на три етапи.

1. 2026-2027 роки – етап опрацювання процедур, необхідних для роботи схеми, у ЄС аналогічний етап тривав три роки.

2. 2028-2031 роки – етап таргетування, тобто встановлення економічно обґрунтованої ціни на тонну викидів, що враховуватиме динаміку розвитку української економіки та допустимий рівень навантаження підприємств вуглецевими платежами.

Таргетування дозволить поступово збільшувати ціну на квоти на викиди без істотного тиску на конкурентоспроможність підприємств. На цьому етапі особливо важливим стане доступ до європейських фондів фінансування низьковуглецевих проєктів.

3. 2032-2037 роки – етап приведення у відповідність цін на тонну викидів до європейського рівня. Цей етап має бути найбільш тривалим, щоб уникнути несприятливого впливу на економіку різкого зростання цін на квоти на викиди. Після цього очікується повна інтеграція із схемою торгівлі квотами на викиди ЄС.

Масштаб охоплення та система управління

Українська схема торгівлі квотами на першому етапі має охоплювати викиди стаціонарних установок від тих же видів діяльності, які охоплювала європейська система, та зосередитися на викидах лише одного виду парникового газу – двоокису вуглецю.

Отже, учасниками ринку можуть стати: підприємства галузі постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря; металургійне виробництво; виробництво коксу та продуктів нафтопереробки; виробництво хімічних речовин та хімічної продукції; виробництво цементу, вапна та гіпсових сумішей; виробництво паперу та паперових виробів; виробництво скла та виробів із скла.

При цьому підприємства-учасники ринку торгівлі квотами за аналогією з підходом у ЄС мають бути звільнені від сплати екологічного податку на викиди СО2.

Схема торгівлі квотами на викиди в Україні могла б охопити близько 30% викидів, що співставно з 38% викидів, які охоплює ринок у ЄС.

За принципами організації СТВ Євросоюзу є вільною системою, яка дає можливість країнам-учасникам самостійно обирати, як саме впроваджувати вимоги європейського законодавства на національному рівні та формувати відповідні органи.

В Україні доцільно всі повноваження, пов’язані з функціонуванням ринку торгівлі квотами, розвивати шляхом створення окремої незалежної інституції, підпорядкованої Кабінету міністрів.

Для здійснення контролю над функціонуванням ринку важливо створити Наглядовий комітет, що складатиметься з представників Міндовкілля, Міненергетики, представників підприємств, що входитимуть в українську СТВ, а також представника Єврокомісії, відповідального за схему торгівлі квотами в ЄС.

Безкоштовні квоти та робота аукціонів

Відповідно до директиви №2003/87/ЄС, квоти на викиди можуть розподілятися або безкоштовно, або шляхом продажу на аукціонах.

Для України використання безкоштовних квот дуже важливе. Це дозволить врахувати технічні можливості щодо декарбонізації різних секторів економіки, оскільки не для всіх галузей є технології, які дозволяють суттєво скоротити викиди в найближчій перспективі.

Окрім того, введення високої плати за квоти на викиди не дозволить пришвидшити розробку технологій та їх впровадження на виробництві. Навпаки, у такому разі висока ціна на квоти на викиди може перетворитися на додатковий податок на виробництво, який зменшуватиме конкурентоспроможність підприємств.

Безкоштовні квоти також потрібні для так званого запобігання "витоку вуглецю", оскільки в разі суттєвого зростання цін на квоти на викиди є ризик, що вуглецеємні виробництва намагатимуться перенести свою діяльність в інші країни з меншою ціною на квоти на викиди і менш жорстким екологічним регулюванням. Саме загроза "витоку вуглецю" була основним аргументом у ЄС для введення безкоштовних квот.

Після розподілу безкоштовних квот доцільно перейти до продажу квот на аукціонах. У ЄС аукціони проводяться на базі European Energy Exchange (EEX). 25 країн ЄС беруть участь у спільному аукціоні, у якому квоти всіх країн сумуються і продаються разом. Польща і Німеччина не беруть участь у спільній процедурі, вони проводять аукціони окремо, але на тій же біржі.

З метою мінімізації ризику помилок, маніпуляційних та корупційних факторів Україні доцільно розглянути варіант впровадження європейської моделі роботи – з проведенням аукціонів і торгів на європейській біржі.

Таргетування цін на квоти

Цільова ціна квот на викиди в рамках схеми торгівлі в Україні в останній рік її незалежного функціонування перед інтеграцією з ринком ЄС має дорівнювати його середньорічним показникам.

На першому етапі роботи ринку ціна квот на викиди не матиме вирішального значення, оскільки його мета – це опрацювання процедур. Виходячи з цього, перший етап може проходити у тестовому режимі, що не передбачатиме витрат для бізнесу.

Одним з можливих інструментів ціноутворення на першому і другому етапах може бути принцип "економічно обґрунтованої ціни", а саме встановлення ціни на квоти на викиди у відсотковому відношенні до валового внутрішнього продукту (ВВП) на рівні, аналогічному в ЄС, тобто 0,03%.

Такий підхід економічно обґрунтований. Цей принцип враховуватиме специфіку економіки України, обмежуючи негативний вплив зростаючих платежів за квоти на викиди на економічну активність в країні.

Рівень цільових цін на квоти на викиди буде визначатися на рік наперед (середня ціна на рік) згідно з офіційними прогнозами ВВП від Мінекономіки та очікуваного обсягу викидів за даними Міндовкілля.

Використання доходів від продажу квот

Європейська практика передбачає певну свободу ухвалення рішень про використання надходжень від схеми торгівлі квотами в ЄС до бюджетів країн-членів, враховуючи їх кліматичну спрямованість.

Однак специфіка бюджетних процесів в Україні і пріоритет програм безпеки та повоєнного відновлення вимагають чіткого регламентування та цільового використання доходів від ринку торгівлі квотами.

За оцінками експертів асоціації, за перші шість років роботи схеми торгівлі квотами в Україні буде згенеровано орієнтовно 2,1 млрд євро, що недостатньо для фінансування "зеленої" трансформації.

На думку представників бізнесу, кошти від продажу квот на викиди, які будуть надходити до окремого кліматичного фонду, доцільно спрямовувати на компенсацію відсоткових ставок за кредитами на "зелені", інноваційні, кліматично нейтральні проєкти.

Як бачимо, запуск ринку торгівлі квотами вимагає ретельної підготовки, яка базується на якісному плануванні та співпраці всіх зацікавлених сторін, що неможливо здійснити в "турборежимі".

Європейська бізнес-асоціація дякує органам влади за відкритість і сподівається на подальше обговорення концепції законопроєкту про СТВ в Україні з урахуванням наданих рекомендацій.