Бизнес приспособился к войне, изменив реанимацию на масштабирование

Бизнес приспособился к войне, изменив реанимацию на масштабирование

Как вторжение изменяет бизнес-климат внутри страны и заставляет бизнес расширяться на зарубежные рынки. (укр)
Четверг, 8 декабря 2022, 08:17
data-журналистка Vkursi

Жовтень став провальним за кількістю реєстрацій фірм в Україні, у той час як в Польщі українці реєструють бізнеси та заповнюють нестачу робочої сили. 

Але це здається проблемним лише на перший погляд – війна стала каталізатором для пристосування українського бізнесу та його експансії. 

Успіх VS статистика

Статистика за жовтень і листопад не радує. Після півроку війни, показник реєстрації юросіб у жовтні був найнижчим, згідно із даними Vkursi. 

У жовтні українці зареєстрували 2699 юридичних осіб – найнижчий показник за останніх пів року, за даними сервісу аналізу нового бізнесу на платформі великих даних Vkursi. Щоправда, листопадова статистика трохи відштовхнулась від дна: українці уже зареєстрували 2885 юросіб, що на 6% більше від попереднього місяця. 

Реклама:

Для порівняння: у вересні українці зареєстрували 3171 юросіб, у серпні – 3063, а липні – 3050. У жовтні 2021 року українці зареєстрували 4029 юросіб – до війни реєстрацій було на 67% більше. 

Загальмувався і темп реєстрації ФОПів. Протягом травня-вересня цей показник зріс від 15 670 реєстрацій у травні до 20 297 у вересні. У жовтні маємо 17 432 ФОПів, у листопаді ще менше – 16 061.

Серед топ-5 КВЕДів, у рейтингу з минулого року залишалася тільки торгівля, яка все ще найбільш популярна. 

Інші популярні КВЕДи під час війни: благодійність, надання інших видів послуг (здебільшого мова про ремонт комп’ютерів та іншої техніки), переробна промисловість, діяльність у сфері адміністративних і допоміжних послуг. 

Водночас, українці зареєстрували понад 10 000 компаній у Польщі з початку цього року. У тому числі 9829 компаній — після 1 березня, повідомляє Business Insider Polska. 

Кожна четверта компанія займається будівництвом (найчастіше виконання будівельно-оздоблювальних робіт). 16% новостворених бізнесів – ІТ-компанії, 7% — транспортні та логістичні компанії (таксі, вантажні перевезення, склади). 

Business Insider Polska пише, що українці заповнюють якраз ті ніші, де не вистачало польських спеціалістів. 

Але якщо спостерігати за самим бізнесом в Україні, не все втрачено. Українські "Нова Пошта" та "Львівські круасани" уже відкрились у Польщі: "Нова пошта" запустила 2 відділення у Варшаві, "Львівські круасани" відкрилися у Зґожелеці та Вроцлаві. 

"Нова пошта" хоче розширюватись на Краків, Вроцлав, Жешув та Познань. 

І не тільки великий бізнес: згідно із дослідженням Mastercard SME Index, 28% українських МСБ, що працюють під час війни, вже розширили свою діяльність на закордонного споживача. 

Серед топ-ринків для МСБ: США (30%), Польща (27%), Німеччина (13%), Велика Британія (10%), Литва (10%) та Канада (10%). 

Згідно із опитуванням Дія.Бізнес, найбільше хочуть розвивати експорт виробники меблів (50% опитаних), легка промисловість (37%) машинобудування (27,7%), надавачі послуг з маркетингу, консалтингу та дизайну (24,4%). 

Виходить, що падіння економіки не заважає бізнесу виживати у нових обставинах? 

Навпаки, війна змусила українських підприємців масштабуватися на внутрішньому ринку, проводити експансію на інші ринки всередині країни та поза нею, посилювати експорт або взагалі запускати його. 

Впав-відскочив

Генеральна директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко відзначила три етапи розвитку бізнесу після російського вторгнення 24 лютого. Перший етап – самозбереження людей та бізнесу у лютому-березні. 

Другий етап – адаптація, коли бізнес почав виходити на 60-100% від довоєнних показників. 

Третій етап почався після обстрілів критичної інфраструктури 10 жовтня. Але бізнес далі пристосовується і починає виходити на автономію.

Нацбанк теж пов’язує жовтневе падіння реєстрацій бізнесів із сезонністю. Уже в останній тиждень жовтня кількість реєстрацій повернулася до відновлення, за словами Тетяни Юхименко. 

Після обстрілів, 47% бізнесів-членів ЄБА готуються до перебоїв із постачанням води, газу, електроенергії, проблеми зі зв’язком та Інтернетом, нових ударів по критичній інфраструктурі, транспортній мережі та підприємствам.

Для "Нової Пошти" містком для експансії стали українські переселенці у Польщі – там вони планують відкрити відділення в усіх великих містах країни. Чи можуть скористатися цим містком інші українські підприємці? 

Все залежить від обставин. Тому ЄБА створила "дочку" – Global Business for Ukraine, яка буде здружувати іноземний бізнес з українським бізнесом, виводити український бізнес на зовнішні ринки, а глобальні компанії заводити на українські ринки. 

Окрім ЄБА, українським підприємцям також допомагають вийти на експорт Міністерство закордонних справ запустило платформу Nazovni, де бізнесу допомагають вести перемовини з країнами та вирішувати точкові проблеми при виході на нові ринки, або взагалі допомагати вийти "з нуля". 

З травня Дія відкрила консультаційний центр для українців Дія.Бізнес у Варшаві, щоб консультувати українців в країні. 

Чи зможе український бізнес підкорити інші ринки швидко та адаптуватися всередині країни? Покаже час. Держава все ще має декілька інструментів, аби йому допомогти.

На думку Тетяни Юхименко з НБУ, сюди входять спрощення регуляторних вимог, зменшення кількості перевірок, пільгове кредитування або інші способи фінансування – у тому числі щоб купити обладнання для резервного електропостачання.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: