"Экономическая правда" приглашает на конференцию "Восстановление Украины: почему не следует откладывать до победы"

Борьба с коррупцией в энергетике всегда актуальна

Борьба с коррупцией в энергетике всегда актуальна

Как государственные компании энергетического сектора стали источником нелегального дохода для олигархов. (укр)
Вторник, 7 июня 2022, 09:19
эксперт энергетического рынка

Моя попередня колонка щодо розкрадання коштів державних енергетичних підприємств викликала бурхливу реакцію посадовців, які просувають думку: "Не на часі" дискусія про корупцію в Україні, це "розхитує човен", а нам необхідно перемагати у війні.

"Це було до війни, зараз все стане інакше. Головне – перемогти русню. Все інше потім". Це хибне, спрощене мислення, і ось чому.

По-перше, в будь-який час неможливе належне функціонування держави без сталого розвитку економіки, а особливо енергетичного сектору.

Хочу нагадати, що саме тотальна залежність економік Євросоюзу та України від російських енергоресурсів, яка десятиріччями створювалась стараннями спецслужб РФ, в тому числі і шляхом прямого підкупу українських та європейських чиновників, стала основною передумовою розв’язання найкривавішої війни в Європі за останні 70 років. 

Реклама:

Тож якщо ресурси в енергетиці розкрадаються в мирний час – це злочин, а якщо під час війни – це пряма диверсія чи державна зрада. І про це треба не просто говорити, а терміново вживати відповідні заходи.

По-друге, для перемоги у війні нашим збройним силам треба зброя союзників, а країні технічна та фінансова підтримка. І тут як ніколи треба бути з собою відвертими — ніхто не надаватиме зброю та гроші корумпованим країнам.

І недарма російська пропаганда розкручує міф про "тотально корумповану державу". Ми маємо з ним боротися. І найкращий спосіб боротьби – реальне очищення енергетичного сектору від корупційних оборудок та їх організаторів.

Тож давайте поговоримо про основні схеми, які роками тероризували енергетичну галузь, підриваючи економіку та обороноздатність держави.

Маю надію, що це дасть серйозний поштовх для рішучих змін та відкриє вікно можливостей для співпраці з ЄС та США.

Розкрадання коштів енергетичних підприємств через маніпуляції на ринках

Сучасний ринок електричної енергії задумувався як європейська модель, яка завдяки конкуренції між виробниками призведе до підвищення ефективності управління та технічного оновлення ОЕС України, а також забезпечить інтеграцію в ЄС. Проте тотальна корупція на державному рівні перевернула все з ніг на голову.

Так, державні ДП "Гарантований покупець", НАЕК "Енергоатом", які мають найнижчу собівартість продукції, а також ПАТ "Центренерго", систематично реалізують основні обсяги електроенергії за заниженими цінами давно відомим компаніям з груп ДТЕК (Ахметов) та ТОВ "Юнайтед Енерджі" (Коломойський).

При цьому правила біржових торгів дозволяють продавцю "вручну" обирати покупця, формувати зручні для певних учасників лоти, проводити "неочікувані" учасниками ринку торги та вдаватися до низки інших дій, які штучно обмежують конкуренцію.

Це тривалий час залишається без належного реагування з боку як очільників Міненерго, які входять до складу керівних органів біржі, так і АМКУ, НКРЕКП, НКЦПФР, правоохоронних органів, та навіть ЄБРР та Енергетичного співтовариства, які є членами консультативного комітету ТОВ "Українська енергетична біржа".

Паралельно з цим все ті ж суб’єкти ринку в 2020-2022 роках, прямо порушуючи законодавство, штучно знижували ціну РДН, переводили обсяги продажу електроенергії з РДН на ВДР, витісняли ДП "Гарантований покупець" та інших виробників з ринку, що прямо вказано в рішенні НКРЕКП від 31.05.2022 про поновлення відповідного розслідування.

В результаті такого "творчого" підходу до правил ринку генерація забезпечувала продаж електроенергії афілійованим клієнтам за низькими цінами, трейдери отримували надприбутки, НАЕК "Енергоатом" недоотримав мільярди гривень доходів, ДП "Гарантований покупець" обростало боргами та паразитувало на тарифі НЕК "Укренерго", а технічний стан ТЕС та АЕС стрімко котилися в прірву.

Викачування коштів з НАЕК "Енергоатом" 

Користуючись воєнним станом, за вказівкою Міненерго НАЕК "Енергоатом" не оприлюднює фінансові результати (хоча має таку можливість, як це зробили НАК "Нафтогаз" чи НЕК "Укренерго"). Кредит в 1,5 млрд грн у компанії вже є, а звітування про використання коштів немає.

Немає також і інформації про те, що сталось з однією з турбін на Хмельницькій АЕС. Енергетична спільнота чудово знає – турбіну поламали під час випробувань. Інцидент банально приховують, розслідування так і не завершено. 

Ця поломка дорого коштуватиме Україні – півтора роки один блок ХАЕС не працюватиме, і заяви НАЕК "Енергоатому" про готовність до експорту – чиста бравада. А експорт – це можливість заробляти гроші.

Треба врешті-решт припинити практику закупівель деталей для резервних дизель-генераторів АЕС, які купують щороку на 4 млрд грн. На цій темі "виросли" вже покоління правоохоронців. 

А схема банально проста – дизель-генератори російські, деталі російські, а посередницькі структури (зареєстровані в третіх країнах) успішно викачують кошти з НАЕК "Енергоатом" для своїх кураторів.

Ці генератори мали би працювати лише у випадку аварії (відключення станцій від зовнішнього живлення), як це відбулося під час захоплення Чорнобильської АЕС у лютому-березні. 

Минулого року таких аварій на всіх станціях була аж … одна. Але російських запчастин для генераторів знадобилось аж … на 4 мільярди. Говорити про це ще "не на часі"?

Державні підприємства, як джерело нелегальних доходів

Так уже заведено в Україні, що контроль за державними підприємствами є основними джерелом прибутків будь-якого органу управління. Не виключенням є і Міненерго, системною метою якого є безпосереднє втручання у виробничі та комерційні процеси державних підприємств галузі.

Конфлікти та втручання в роботу НЕК "Укренерго", ПАТ "Укргідроенерго", НАК "Нафтогаз", ТОВ "Оператор ГТС України" різко негативно позначаються як на роботі галузі, так і на міжнародному іміджі України. 

Натомість результати роботи НАЕК "Енергоатом", ДП "Гарантований покупець", ПАТ "Центренерго", підприємств вугільної галузі та інших, які де-факто знаходились під ручним управлінням Міністерства, дуже далекі від задовільних.

Візит міністра Галущенка на ЧАЕС після звільнення станції від окупантів та його позування з дозиметром — не тільки піар. Міністерство намагається не убезпечити ЧАЕС від повторного нападу, а забрати собі під контроль. 

У Кабінеті Міністрів вже давно лежить проєкт розпорядження про приєднання ДСП "Чорнобильська АЕС" та ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" до НАЕК "Енергоатом". 

Мета проста — поставити під контроль державний фонд з поводження з радіоактивними відходами, загальна сума складає 10 млрд грн. Зараз Чорнобильська станція та сховище управляються Держагенцією з управління зони відчуження. 

Так вимагає закон. У разі ухвалення такого рішення під загрозою не тільки законність, але і фінансування від Європейського співтовариства з атомної енергії, які мають використовуватись на підвищення безпеки енергоблоків.

Яскравим прикладом ефективного "ручного" управління Міненерго є ситуація з унікальним підприємством — Східним ГЗК, яке видобуває уранову руду. 

Навколо неї завжди ламали списи правоохоронці та "смотрящі" від політичних сил. Вона критично важлива для енергетичної безпеки, бо може постачати руду для створення палива для АЕС. 

Ба більше, вона може бути прибутковою, бо ціни на енергоносії (і руду) тепер стали високими. Східний ГЗК – наша енергетична зброя.

Але замість розвитку та готовності працювати на підприємстві скандал з невиплатою зарплат і ризиком катастрофи. Керівництво компанії просто не платить працівникам та спеціалістам, створюючи напругу на підприємстві та ставлячи під загрозу екологію Жовтих Вод. 

Мета – або підготовка до приватизації або використання коштів в зовсім інших цілях. Хоча "на часі" – активізація економіки там, де вона може приносити прибуток до бюджету.

Тож можливо настав час згадати про принципи корпоративного управління, і здійснювати реальну оцінку результатів та здобутків менеджменту державних підприємств на основі загальноприйнятих економічних підходів та не займатись мікроменеджментом для вирішення далеко не державних питань?

Знищення сектору відновлювальної енергетики

Сектор ВДЕ завжди був на другому плані у очільників енергетичної галузі. 

Різноманітні "досліди", які проводили з ринком електроенергії Міненерго та НКРЕКП, завжди мали один результат – виробники з "альтернативних" джерел енергії отримували все менше коштів за вироблений товар. 

На сьогодні вони взагалі не отримують гроші за свою роботу та не мають жодної конкретики, що вібуватиметься далі. Діалог з владою у сектора ВДЕ відсутній.

Приймаючи Наказ №140 про виплату за "зеленим тарифом" від 15 до 40% в залежності від типу генерації, Міненерго не представило жодних розрахунків щодо мінімально достатнього рівня фінансування для підтримки технологічних процесів, наявності коштів в ОЕС України та фінансового плану виживання галузі в умовах воєнного стану. Цифри бралися, як то кажуть, зі стелі.

Трагізм ситуації полягає у тому, що на відміну від ТЕС чи АЕС виробники ВДЕ фактично не отримують навіть тих відсотків оплати, які передбачило Міністерство, та мають сплачувати податки та рахунки за небаланси в обсягах, що перевищують реальні надходження! 

Фактично, грошима інвесторів (а більшість компаній має іноземні інвестиції) держава намагається закрити проблеми НЕК "Укренерго" та ДП "Гарантований покупець", а звідки вони беруться я вже описав вище. 

Більшість бенефіціарів та співробітників об’єктів ВДЕ розуміють виклики війни, фінансові проблеми економіки, а багато з них фактично полишили бізнес і займаються волонтерською діяльністю, а іноді і безпосередньо беруть участь у бойових діях. 

Але всі проти ручного керівництва галуззю, яке ставить бізнес на межу банкрутства без усяких обґрунтувань. Особливо у той час, як схеми виведення коштів з енергетичного сектору на підконтрольні структури продовжують існувати, незважаючи на повномасштабну війну та заклики до підтримки України іноземними партнерами.

Тож чи на часі ставити західних та вітчизняних інвесторів в залежність від необґрунтованих рішень чиновників. 

Дешевий газ для "любих друзів" 

Біда полягає у тому, що подібні схеми працювали не тільки "до війни" і не лише на ринку електроенергії. 

Зовсім недавно створили схему, яка запрацювала у воєнний час, тобто коли Міністерство енергетики дозволило купувати дешевий газ не тим станціям, які цього потребують, а тим, які належать зручним власникам. 

За постановою КМУ Міненерго повинне було надати право купівлі пільгового природного газу тільки тим, на кого вкаже системний оператор (НЕК "Укренерго"), який знає кому справді це технологічно необхідно. 

В результаті, окрім визначених системним оператором, газ продали за вказівкою Міненерго ще 4 ТЕС, які належать ДТЕКу та роботи яких енергосистема в березні-квітні не потребувала. 

За підрахунками журналістів, різниця у вартості газу, наданого за пільговим тарифом для ТЕС та його ринковою ціною, склала 1,4 млрд грн.

Можливо вже "на часі" розібратися і з ситуацією навколо компанії "Укрнафта", яка мала би приносити прибуток не тільки міноритарному власнику (Коломойському), але і державі?

Замість цього "Укрнафта" продає на біржі структурам олігарха газ вдвічі (!) дешевше, ніж за ринковою ціною. Продавали газ на заправках, звісно, за цінами, які ми всі бачимо в чергах. 

Ціна питання – 300 мільйонів гривень, які недоотримала держава. Все це – в квітні, на очах шокованих водіїв, які не можуть заправити свої авто.

У підсумку зазначу, що рахувати обсяг завданих збитків та встановлювати прізвища конкретних виконавців я буду в наступних публікаціях на основі детального аналізу наявних у розпорядженні матеріалів.

Маю велику надію, що врешті-решт ті, від кого залежить доля країни, звернуть увагу на ситуацію з ринками енергоресурсів та, м’яко кажучи, "особливостями" біржових торгів, а розслідування НКРЕКП не стане черговою індульгенцією для махінаторів.

Корупція – це те, що стало однією з передумов для вторгнення окупантів в Україну, оскільки саме це створило ілюзію нашої слабкості та неспроможності до супротиву. І саме це стримує нашу повноцінну інтеграцію у світові системи економіки та безпеки.

Будемо відвертими – Україна за 30 років незалежності ніколи не виконувала свою "домашню роботу". Корупція владної вертикалі була родовою травмою другої української республіки. І приголомшливі результати виборів в 2019 році – це був запит суспільства на очищення цієї вертикалі.

Зараз ми зіткнулись з викликом, який поставив державу на грань виживання.

Саме зараз, ще до нашої перемоги, закладається фундамент нашого внутрішнього післявоєнного устрою. Сама зараз момент істини та точка неповернення.

Як раніше вже точно не буде… А якщо буде – це буде катастрофічне падіння у гравітаційну вирву чорної діри під назвою "Failed State". 

Тож на часі – перемагати!!!

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: