"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

Як вберегти "зелену" енергетику

Як вберегти "зелену" енергетику

Через війну багато "зелених" електростанцій опинилися на межі банкрутства. Як підтримати галузь?
П'ятниця, 29 квітня 2022, 15:10
Голова Всеукраїнської агенції інвестицій та сталого розвитку, експертка коаліції "Енергетичний перехід"

Від початку вторгнення рф в Україну, щодня українська енергетика перебуває під загрозою нових ударів та втрат, як фізично, так і економічно.

Зазнають серйозних пошкоджень генеруючі потужності, лінії електропередачі, підстанції. В складній ситуації сьогодні опинилися усі сектори енерголанцюга, зокрема і об'єкти "зеленої" генерації.

Під обстріли потрапляють сонячні та вітрові електростанції, руйнуються електричні мережі, розкрадається обладнання станцій. 

Небезпека так само присутня і для об'єктів гідро- та біоенергетики, незалежно від розташування: в зоні бойових дій чи на іншій території – ворожі "подарунки", чи уламки від них, можуть прилетіти кожному. 

Реклама:

Це понад тисячу об'єктів, не рахуючи сонячних станцій приватних домогосподарств. Сумарно встановлена потужність електростанцій у секторі відновлювальної енергетики склала понад 9,5 ГВт на початку 2022 року. 

За розвитком відновлюваної енергетики слідкували фахівці коаліції "Енергетичний перехід" об’єднання громадських організацій та муніципалітетів, що працюють з метою сприяння переходу України до ощадливого енергоспоживання та використання відновлюваних джерел енергії.

Іншим завданням коаліції є формування бачення післявоєнного "зеленого" відновлення з фокусом на безпечну та сталу енергетику. 

Проте огляд поточної ситуації вказує на низку факторів і обмежень, що можуть ускладнити процес енергетичного переходу, сповільнивши темпи розвитку ВДЕ. 

На сьогодні, не зважаючи на небезпеку в умовах війни, більшість виробників електроенергії з відновлюваних джерел не припиняють роботу. Але це може змінитися.

Умови роботи або межі для "зелених" виробників

Очевидно, що на період дії воєнного стану в Україні, держава вдається до специфічних заходів та обмежень в різних сферах, з основною метою та непростим завданням – докласти максимальних зусиль, спрямованих на стабілізацію економіки, щоб не допустити тотального знищення країни. 

Комплекс таких заходів не може обійти енергетичну галузь. Водночас для "зеленої" енергетики сукупність різних наслідків може стати критичною.

1) Фінансові межі та можливості

Наприкінці березня Гарантований покупець оприлюднив інформацію про новий порядок розрахунків за електроенергію з ВДЕ на період дії воєнного стану, посилаючись на наказ Міненерго №140 від 28.03.2022 року. 

Це ж повідомлення містить інформацію про скасування попереднього наказу Міненерго №103 від 04.03.2022, яким Гарантований покупець був зобов'язаний усі свої виплати здійснювати виключно на погашення заборгованості перед НАЕК "Енергоатом".

Отже, платежі за "зеленим" тарифом розблоковані. Водночас виплати мають межі.

Згідно з новим порядком виробникам оплачується неповна вартість електроенергії, яку визначає відсоток від розміру "зеленого" тарифу для різних джерел енергії (об'єктів енергетики): 15% — для сонця (СЕС), 16% — для вітру (ВЕС), 35% — для гідро (ГЕС), 40% — для біогазу (біогазові енергетичні комплекси), 60% — для біомаси (ТЕЦ).

Наскільки достатніми є такі межі виплат для кожного виробника, щоби продовжувати свою роботу, залежить переважно від двох основних умов. 

По-перше, наявність поточних кредитних зобов'язань, де джерелом повернення інвестицій у новозбудовані об'єкти є дохід від продажу електроенергії за "зеленим" тарифом. 

По-друге, особливості операційної діяльності та виробничих процесів на об'єктах з використанням відповідного джерела енергії.

Питання щодо пом'якшення кредитних умов вирішується шляхом переговорів з банками, і як правило, за ініціативи позичальника. 

Багато кредиторів ідуть назустріч своїм клієнтам. Водночас банки не зобов'язані приймати рішення про скасування відсотків за користування кредитними коштами чи про кредитні канікули на період дії воєнного стану. Це лише їх право.

Деякі виробники вимушені звертатися до кредиторів за додатковим фінансуванням операційної діяльності своїх підприємств. 

Виробники енергії з біогазу несуть постійні витрати на придбання сировини та технічне обслуговування основного обладнання. 

Оплата на рівні 40% за електроенергію не дозволяє багатьом із них планувати свою діяльність навіть на найближчі десять днів. 

Невчасна заготівля або придбання неякісної сировини призводить до чималих додаткових витрат, пов'язаних з простоями виробництва, в окремих випадках ремонтом обладнання, та відновленням повноцінної роботи станції. Тож виробники вимушені звертатися за фінансовою підтримкою до банків. 

Але досить часто кредитори не квапляться з офіційною відповіддю в умовах воєнного стану. Тоді як ресурси виробників просто вичерпуються.

2) Технічні обмеження

Під час війни рівень споживання в енергосистемі знизився, орієнтовно на третину. За таких обставин виникає профіцит виробленої електроенергії, коли потенційні обсяги генерації перевищують попит споживання в країні.

Можливості експорту в ЄС для українських виробників на даний час технічно обмежені, оскільки енергосистема України, яка синхронізована з континентально-європейською енергосистемою, працює в тестовому режимі

З кінця березня здійснюються експортні поставки на рівні 200 МВт на добу. Тоді як максимальна спроможність в десять разів більша та становить 2 ГВт. 

Для повноцінного енергообміну в подальшому, окрім проходження технічних випробувань, необхідно будувати додаткову енергетичну інфраструктуру, що вимагає певного часу та інвестицій.

Тому для дотримання балансу в системі і її надійної та безпечної роботи, виробники вимушені зменшувати обсяги виробництва електроенергії. 

В найгіршій ситуації опиняються сонячні електростанції, які часто отримують диспетчерські команди на зменшення генерації саме у ті години доби сонячної активності, коли станції здатні оптимально виробляти електроенергію. 

Такі режими, коли робочі години регулярно припадають на завершення світлового дня, суттєво знижують продуктивність сонячних станцій, ставлячи під загрозу питання їх економічної рентабельності.

3) Пошук джерел збуту

Щоби розширити потенціал своїх можливостей, для більшості виробників зараз постає питання пошуку інших способів реалізації "зеленої" енергії. Законодавство прямо не забороняє виробникам ВДЕ продавати електроенергію на різних сегментах ринку на загальноприйнятих умовах. 

Водночас для виробників перехід на продаж електроенергії за ринковими цінами є занадто ризикованим. 

Мова навіть не про нижчу ціну продажу, а про ризики, пов'язані з особливостями роботи на ринку, враховуючи специфіку ВДЕ. 

І не завжди знайдеться прямий покупець, готовий купувати відносно невеликі та важко прогнозовані обсяги (сонячна та вітрова енергія). Крім того, у разі переходу виробника до торгівлі на інших ринкових сегментах, практика повернення до умов продажу електроенергії Гарантованому покупцю за "зеленим" тарифом відсутня. 

Тому складно прогнозувати, скільки цей процес займе часу, і чи можливо взагалі це здійснити. Тож стає очевидно, що сектор "зеленої" генерації потребує перегляду умов для реалізації електроенергії.

Ця проблема не нова і абсолютно не пов'язана з війною. Але саме в цей складний період учасники ринку потребують альтернативних способів продажу "зеленої" енергії та чекають на прийняття раніше напрацьованих спільно з Міненерго рішень. 

Мова йде про законопроєкт, який передбачає запровадження системи Feed-in-Premium або контрактів на різницю, відходячи від фіксованих платежів за "зеленим" тарифом. 

Саме цей механізм дозволив би виробникам ВДЕ одночасно працювати на різних сегментах ринку, із компенсацією різниці між ринковою ціною та "зеленим" тарифом, та залишити їм право не виходити з балансуючої групи Гарантованого покупця. 

В умовах війни не так йдеться про вчасну компенсацію, як про можливості отримання основного доходу за прозорим та чітким механізмом для виробників ВДЕ.

Нові "зелені" горизонти

Якою б складною не видавалася ситуація, передумови для відновлення та подальшого розвитку "зеленої" енергетики в Україні набирають ще більшої ваги, ніж до цього. 

У сучасній війні рф проти України надзвичайно важливим є енергетичний фронт, який набув глобального значення. Низка країн сьогодні вдається до різних заходів, обмежуючи використання російських викопних палив та припиняючи співпрацю в енергетичній сфері з країною-агресором. 

Це при тому, що, за даними Світового банку, ЄС є особливо залежним від російських енергоносіїв, імпортуючи 47% природного газу та 25% нафти. 

Відповідно, стратегія переходу до кліматично нейтрального розвитку ЄС набуває ще більшої актуальності. 

Тобто у фокусі особливої уваги для європейських країн залишаються: розвиток відновлюваної енергетики, впровадження "зелених" технологій та підвищення енергоефективності.

Варто очікувати, що Україна теж потрапить під чергову хвилю "озеленення", маючи відповідні потреби та технічний потенціал для цього. 

З урахуванням сучасних викликів внаслідок війни, українська енергетика потребує трансформації з позбавленням залежності від імпортованих носіїв, посиленням енергобезпеки, підвищенням гнучкості системи, де важливу роль відіграє відновлювальна енергетика. 

Повоєнне відновлення різних об'єктів та інфраструктури має враховувати критерії сталого розвитку, де приділяється увага ефективному використанню енергоресурсів та застосування "зелених" технологій. 

Не варто забувати і про екологічні наслідки війни. У післявоєнний час потрібно уникати їх посилення через додатковий вплив об'єктів енергетики та промисловості на довкілля та здоров'я людей.

Повертаючись до сьогодення, важливо вберегти сектор "зеленої" генерації під час війни, як початковий внесок до енергетичного переходу в Україні. 

Сукупність наслідків від вимушених обставин, за яких доводиться сьогодні працювати, може призвести до банкрутства багатьох виробників енергії з відновлюваних джерел. Запобігти цьому видається можливим, якщо реалізувати наступне:

1.Вільний доступ виробників ВДЕ, об'єкти яких зазнали пошкоджень під час війни, до Фонду енергетичної підтримки України для протидії наслідкам російського вторгнення, створеного для донорської допомоги переважно від держав-членів ЄС та міжнародних фінансових організацій. 

Енергетичне Співтовариство діє як фідуціар Фонду. Інформацію про механізм надання належної підтримки через Фонд мають отримати усі виробники ВДЕ.

2.Запроваджена система Feed-in-Premium, або контрактів на різницю. Важливо надати виробникам можливість торгувати на різних сегментах ринку, з правом не виходити з балансуючої групи Гарантованого покупця. 

Питання компенсації різниці між ринковою ціною та "зеленим" тарифом може розглядатися вже після завершення дії воєнного стану.

3.Публічний фокус на важливості "зеленого" переходу для України. В українському суспільстві має формуватися позитивне сприйняття "зеленої" енергетики, як сучасної світової тенденції. 

Після вторгнення рф в Україну стратегія енергопереходу поєднує різні держави не лише у боротьбі за клімат, а й за демократичні цінності.

4.Трансформація енергетики з поєднанням різних сучасних викликів. Важливо не змістити акценти в умовах війни, на кшталт "атом vs ВДЕ". 

Кожний сектор енергетики виконує свою роль в системі, і все взаємопов'язано. "Зелені" потужності, на відміну від інших джерел енергії, цілком відповідають філософії глобального енергетичного переходу, який неминуче відбудеться в Україні, що є частиною демократичного світу. 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: