Деньги на восстановление. Как получить максимум российских активов в мире?

Деньги на восстановление. Как получить максимум российских активов в мире?

На замороженные российские активы в мире будет претендовать не только Украина, но и страховые, лизинговые компании и прекратившие бизнес в россии. (укр)
Пятница, 25 марта 2022, 17:20
академик НАН Украины, заведующий кафедрой КНЭУ им. В.Гетьмана

Зараз є дуже багато пропозицій щодо запровадження санкцій та перспектив використання заморожених активів російської федерації.

Ми разом з колегами — зокрема Віталієм Шапраном, Євгеном Степанюком та ін. — також неодноразово надсилали свої пропозиції в різні органи влади та спеціальні комісії. 

Справа дуже потрібна, однак це вимагає згуртованості і координації зусиль всього світового співтовариства.

Сьогодні хочу звернути увагу на ситуацію, що склалась навколо заморожених резервів Центрального банку рф у країнах ЄС, США, Великобританії, Японії, Швейцарії та Південній Кореї. 

Реклама:

Оціночна вартість заморожених резервів складає більше 350-480 млрд доларів США в еквіваленті. 

Представники противника у публічних промовах спеціально занижують (округлюють у менший бік) суму заморожених ЗВР. 

16 березня міністерство фінансів рф виплатило купон по власним облігаціям у сумі 117 млн доларів США за рахунок заморожених резервів через банки JP Morgan Chase та Citibank. 

За офіційним повідомленням Казначейства США, така можливість у РФ буде залишатись до 25 травня 2022 року.

Фактично, це буде призводити до зменшення вартості ЗВР ЦБ рф, які заморожені на рахунках в іноземних банках на території держав, які ввели санкції. 

Відомо, що до 25 травня 2022 року міністерство фінансів рф має погасити власних облігацій на суму 2 млрд доларів США та сплатити відсотків приблизно на 640 млн доларів США. 

Це означає, що у разі відсутності заходів, РФ знову без дефолту проведе платежі через банки JP Morgan Chase та Citibank більше ніж на 2,64 млрд доларів США і зменшить на цю суму заморожених ЗВР, а також не допустить формального дефолту за зобов’язаннями федерального уряду.

Крім самого міністерства фінансів рф, охочими поборотись за заморожені активи на території ЄС, США, Великобританії, Японії, Швейцарії та Південної Кореї будуть: перестраховики, лізингові компанії та компанії, які припинили бізнес в рф. 

Перестраховики лондонського синдикату Lloyd’s вже оцінили загальні збитки від війни в Україні у сумі 5 млрд доларів США. 

Компанії, які залишили рф як зону операцій (Munich Re, Hannover Re, Swiss Re) поки не подавали оцінки збитків, але за попередніми даними вони значно скромніші в оцінках – десь 1-2 млрд доларів США. 

У підсумку, перестраховки будуть претендувати на суму відшкодування від РФ в розмірі близько 7 млрд доларів США. 

А оскільки на території їх країн реєстрації є вже заморожені активи, то будуть спроби відшкодувати свої збитки за рахунок цих заморожених ЗВР.

Указом путіна близько 900 літаків різного класу залишились в аеропортах та на аеродромах рф. 

Ці літаки можуть обслуговувати внутрішні рейси та рейси до країн, які працюють поза межами міжнародного права, хоча ці літаки є власністю лізингових компаній, преважна частина яких знаходиться в Ірландії та (або) на острівних територіях Великобританії або США. 

Загальна оціночна вартість претензій лізингових компаній зараз оцінюється у 13-15 млрд доларів США. Вони також можуть захотіти використати заморожені ЗВР для відшкодування збитків.

З позовами до держави рф будуть також звертатись численні іноземні компанії, які вирішили закрити свій бізнес в рф. 

Як правило, це виробничі компанії, промислове устаткування та виробничі комплекси яких хоче націоналізувати держава-агресор, начебто за умисне банкрутство. Вартість таких активів оцінити складно, але саме ці компанії можуть бути найбільшими конкурентами за знерухомлені ЗВР ЦБ рф. 

Частина компаній передає бізнес керівникам – громадянам РФ і не звільняє росіян, частина є консалтинговим бізнесом і крім офісу не має виробничих потужностей, але дуже приблизні оцінки показують, що таке їх майно може коштувати від 50 млрд доларів США.

Що потрібно зробити першочергово?

1. Терміново – до 1 квітня – клопотати у міжнародний суд при ООН у Гаазі про винесення забезпечувального заходу – накладення арешту на всі вже заморожені активи на території ЄС, США, Великобританії, Японії, Швейцарії та Південної Кореї на користь України. 

Хоча активи і заморожені в рамках санкцій, арешт їх за позовом України залишить за Україною право першою компенсувати збитки за рахунок ЗВР ЦБ рф, одночасно не дасть з моменту арешту цих активів Мінфіну РФ проводити виплати за рахунок заморожених резервів, тобто підштовхне Мінфін рф до дефолту або до використання заробленої після замороження ЗВР ЦБ рф валюти.

2. Уряд з моменту початку конфлікту оприлюднює інформацію про різні суми збитків. Оцінки коливаються від номінальних 63 млрд доларів від Міністерства економіки до 500 млрд доларів від Міністерства фінансів України. 

Пропоную уніфікувати цю практику, оцінку збитків покласти виключно на Фонд державного майна України, який свого часу мав практику роботи з оцінщиками. 

Єдиним фронтом обґрунтовувати збитки, нанесені державі Україна та її громадянам у сумі більше 350 млрд доларів США. 

Відповідні розрахунки надати міжнародному суду в Гаазі з метою обґрунтування необхідності арешту вже знерухомлених активів ЦБ рф на території ЄС, США, Великобританії, Японії, Швейцарії та Південної Кореї.

3. Доцільно призупинити будь-які дії щодо зміни монетарного режиму до завершення операції з арешту за позовом Держави Україна активів агресора, які вже знерухомлені під санкціями. 

Після арешту 300-350 млрд доларів США у України з’явиться вибір між монетарними режимами, у тому числі буде можливим підтримувати режим фіксованого курсу гривні до євро, що дозволить із часом увійти до єдиного валютного простору із країнами Єврозони.

Окремо звертаю Вашу увагу на характер навмисних пошкоджень важливої інфраструктури для комфортного життя населення, до якого вдався агресор. 

Розуміючи, що він не здатний поставити на коліна всю країну, ворог здійснює руйнування інфраструктурних об’єктів, які важко відновлювати, оскільки вони потребують не тільки будівельних робіт, але і оснащення устаткуванням, яке часто є дорожчим ніж сама вартість будівель (наприклад, в лікарнях, вищих навчальних закладах). 

Основне завдання ворога – зробити непридатними для життя цілі міста впродовж 2-3 років, допоки Україна не поновить житлові об’єкти та основну інфраструктуру. 

Ймовірно, такою стратегією вони намагаються відволікти державні фінанси не на укріплення озброєнь, а на цивільні роботи. 

Переломити такий задум можна за допомогою формування вторинного резерву держави за рахунок заморожених та заарештованих за позовом Держави Україна ЗВР ЦБ рф та за рахунок проведення більш м’якої монетарної політики, спрямованої на швидке відновлення економіки та процентне розвантаження видатків державного бюджету України.

4. З огляду на те, що іноземні компанії, майно яких націоналізує уряд рф, будуть конкурувати з Україною за ЗВР ЦБ рф та за інше майно держави-агресора, – Україні варто скористатись поточною ситуацією і зробити "дружній крок" по відношенню до цих компаній, які залишили рф. 

Наприклад, виробничим компаніям, які залишили рф і які можуть забезпечити в Україні до 50% локалізації виробництва, можна запропонувати нульові податки на 10-15 років, за умови, якщо вони створюють в Україні від 500 робочих місць. 

Виробничим компаніям, які припинили інвестиційні програми в РФ після 24 лютого 2022 року, можна запропонувати спрощену податкову модель – 1% від обороту без обмеження такого обороту за сумою, також на 10-15 років. 

Тим самим Україна буде стимулювати перенесення виробництва з рф до України. Такий крок варто зробити протягом березня-квітня 2022 року у формі персональних запрошень менеджменту Компаній. 

Також доцільно визначити території, які потребують в Україні найбільшого підсилення виробничого потенціалу і одночасно будуть цікавими для виробників з США, ЄС, Великобританії, Швейцарії, Південної Кореї та інших країн, які РФ визначила як недружні. 

Головне, щоб при здійсненні цього кроку компанії, які втратили бізнес в рф, відчували, що держава Україна гарантує їм особливе ставлення.

Можливий ефект

1. На момент підготовки цього матеріалу війна не завершена. Ворог продовжує нищити інфраструктуру та житлові будинки, чинити кримінальні злочини та вбивати населення. 

Арешт вже знерухомлених активів в формі ЗВР ЦБ рф поставить рф в ситуацію, коли вони будуть усвідомлювати, що кожний їх злочин в Україні буде компенсований за рахунок їх ЗВР. Така ситуація може змусити їх змінити стратегію.

2. Арешт ЗВР ЦБ рф призведе до того, що 2,64 млрд доларів Міністерство фінансів рф буде відшукувати вже з експорту, виторг від якого прийшов в РФ після 1 березня 2022 року. Тобто у влади країни-агресора буде менше коштів на війну з Україною.

3. Довгий судовий процес (1-3) роки не дасть миттєвого доступу до ЗВР ЦБ рф , але наші Західні партнери будуть швидше фінансувати відбудову міст та інфраструктури, оборонних споруд тощо, знаючи, що кошти для компенсації їх кредитів вже є. 

Крім того, порядок відновлення міст та інфраструктури може передбачати це на основі більш дорого устаткування, ніж вони були побудовані з самого початку, наприклад, Уряд України може винести критерії енергозбереження, екологічності матеріалів і т.д.

4. Як тільки Суд ООН накладе арешт на знерухомлені активи ЦБ рф, у України фактично з’являться валютні резерви другого рівня, які вона зможе використовувати на свій розсуд, в перспективі – незалежно від дій рф. 

Обсяг цих резервів складає 2-3 річних ВВП України, що обов’язково приверне увагу компаній, які шукають нові інвестиційні можливості в країнах, де очікується економічний бум.

Отже, зараз центральним питанням є лобіювання накладення арешту судом ООН на всі знерухомлені активи ЦБ рф, які було заморожені в рамках санкцій, але які ще до 25 травня можуть використовуватись. 

Важливо, щоб органи влади показували повну справедливу вартість консолідованих збитків держави і громадян, щоб претендувати на всі заморожені ЗВР ЦБ рф. Доцільно сприяти пришвидшенню розвитку такого сценарію.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: