Несколько слов об "экономическом паспорте" украинцев

Несколько слов об "экономическом паспорте" украинцев

Почему "экономический паспорт" — это плохая идея и есть ли альтернатива президентскому законопроекту о финансовой поддержке будущих поколений? (укр)
Пятница, 21 января 2022, 08:12
член Комитета Верховной Рады по вопросам финансов, налоговой и таможенной политики

На першому в 2022 році засіданні Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики розглядався законопроєкт Зеленського "Про економічний паспорт" (№ 6394) та альтернативні до нього. 

Результат був прогнозований, оскільки цей законопроєкт визначено самим Президентом, як невідкладний. Тому і не здивувало рішення комітету рекомендувати прийняти в першому читанні саме президентський законопроєкт, адже переважна частина членів комітету — представники монобільшості. 

До речі, рішення на комітеті прийнято з натяжкою — за мінімальної необхідної кількості голосів (17 за).

Логіку реформ нинішньої влади зрозуміти не складно: чим безглуздіше, тим краще, чим далі від поточних економічних реалій, тим більше шансів на ухвалення таких ініціатив. 

Реклама:

Про справи політичні, а саме — намагання рятувати свій рейтинг популізмом, навіть зайве писати: "економічний паспорт" у виконанні влади навряд чи додасть їй балів.

Є значно нагальніші фінансові питання, які потрібно вирішити на вчора. Усі ми про них знаємо з життя й відчуваємо на власній кишені.

Але якщо паспорт — так паспорт. Тому я стала співавтором альтернативного законопроєкту №6394-1, який передбачає максимально прозорий і безвитратний механізм забезпечення виплат грошей громадянам, яким виповниться 18 років.

Коротко опишу головні норми, а також спільне й відмінне з президентським законопроєктом.

1. Кошти не повинні "лежати" й накопичуватися впродовж 14 років (з 2023 по 2037 рік). Інфляційні процеси, а в українських реаліях ще й корупційні фактори, ніхто не відміняв. 

Тому кошти повинні виплачуватися щороку. Я пропоную здійснити першу виплату вже в 2024 році тим, кому виповниться 18, а не чекати, поки підростуть сьогоднішні малюки.

В основному законопроєкті перша виплата — аж у 2037 році.

2. Система повинна бути справедливою — кошти мають отримати якомога більше дітей. 

Запропонована мною модель дасть можливість це зробити для дітей, які народилися, починаючи з 1 січня 2005 року, і вже у 2024 році свої 82 тисячі гривень зможуть отримати 422 919 осіб, у 2025-му — 95 тисяч гривень 457 287 осіб, у 2026-му — 114 тисяч гривень 469 081 осіб і далі по висхідній, а в 2037 році виплата на одну особу складе 638 тисяч гривень та перевищить запропоновану Зеленським суму.

За президентським законопроєктом українські діти після досягнення повноліття отримають 625 тисяч гривень і лише ті, які народжені з 1 січня 2019 року. Щодо дат у коментарях люди обурено діляться "відкриттям": виявляється, "тільки при Зеленському і сонце сходить, і діти народжуються".

3. Кошти для фінансової підтримки майбутніх поколінь можуть формуватися не лише з рентної плати за користування українськими надрами, а й за рахунок інших надходжень, не заборонених законодавством, як то благодійних внесків та пожертвувань.

В основному законопроєкті — це рента за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, видобування нафти, природного газу та газового конденсату.

4. Адміністратором реєстру, відповідно до якого виплачуватимуться кошти, буде державне підприємство у складі Міністерства фінансів. Воно давно створене і супроводжує програмно-технічні комплекси бюджетних фінансових установ. 

Жодного нового державного органу, на утримання якого витрачатимуться кошти платників податків, створювати не потрібно.

В основному законопроєкті передбачено створення Фонду майбутніх поколінь, фінансування якого та послуг компаній, що його обслуговуватимуть (в тому числі приватних), до 2037 року становитиме майже 35 млрд гривень.

При цьому я застерігаю: реалізація проєкту можлива лише за умови наявності в державному бюджеті України значних вільних фінансових ресурсів.

Нічого подібного в Україні, звісно, і близько немає. Кошти, які згідно з президентським законопроєктом буде спрямовано у Фонд майбутніх поколінь, буде забрано із загального фонду держбюджету, а це — чималі ризики, зокрема, зменшення соціальних виплат: від 35 млрд гривень у 2023 році до 200 млрд гривень у 2037 році.

Загалом ініціатива "економічного паспорту" отримала від експертів переважно критичні відгуки, адже пов’язана з дискримінацією дітей за віковою ознакою, необхідністю компенсації коштів, що вилучаються з держбюджету на тривалий час, незахищеністю довгострокових внесків до фонду від інфляції.

На наступному тижні Верховна Рада нарешті відновить роботу в пленарному режимі, і одне з перших питань, яке може стояти на порядку денному, — законопроєкти про "економічний паспорт". 

У залі вони розглядатимуться всі, тому є ще час зважити всі "за" і "проти" і зробити висновок: чи доцільно давати хід цій популістській, гучно розпіареній ідеї влади?

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: