Приглашаем на первый за время большой войны Банковский форум

Билеты
Как российская агрессия вредит украинской экономике и что с этим делать

Как российская агрессия вредит украинской экономике и что с этим делать

Какие шаги следует сделать правительству и НБУ, чтобы противодействовать рискам для экономики, связанным с угрозой войны со стороны России? (укр)
Вторник, 18 января 2022, 17:49
глава департамента макроэкономических исследований группы ICU

Скупчення російських військ на кордоні з Україною, дипломатичні баталії між Росією і країнами НАТО та відкриті російські погрози почати війну з Україною спровокували багато геополітичних потрясінь. 

Але усі ці події мають і цілком практичний економічний вимір. Ми вже спостерігаємо дуже швидкі та неприємні наслідки цих подій для української економіки. 

За останні два тижні міжнародні інвестори, які позичають уряду гроші, значно переоцінили кредитні ризики України. 

Це видно з дохідності українських єврооблігацій, яка зросла протягом останніх двох тижнів на 150-850 базисних пунктів залежно від строковості. Це відбулося переважно внаслідок дії саме російського фактору, хоча певну роль відіграли і інші загальносвітові тенденції на ринках капіталу.

Реклама:

Немає сумніву, що створення додаткових труднощів для української економіки – одна із цілей російської влади. 

Цілеспрямована політика завдання шкоди українському бізнесу та державному бюджету дуже чітко прослідковується з 2014 року. Ось ключові напрямки ударів, які створили помітні труднощі для України:

- масове запровадження нетарифних бар’єрів для імпорту товарів українського походження.

- створення перешкод для транзиту товарів в Україну. Останній приклад – обмеження транзиту казахського вугілля територією Росії. 

- відмова від реструктуризації українського боргу у 2015 році на загальних для усіх кредиторів умовах.

- будівництво трубопроводу Північний потік 2, ключова незадекларована мета якого – повне припинення транзиту російського природного газу територією України та позбавлення економіки доходів від надання послуг з транзиту.

Це лише найбільш помітні приклади російської агресії у економічній сфері, за кожним напрямком є десятки прикладів дрібних відкритих та прихованих атак.

Чого очікувати далі?

Практично достовірно можна спрогнозувати, що історія із російськими військами на кордоні з Україною – це надовго. Поточна хвиля агресії з часом спаде. 

Проте накопичення військ та маневри армії Росії можуть повторюватися. Звісно ж постійне нагнітання напруги та підтримування атмосфери страху – це одна із реальних цілей російського керівництва. 

Навряд чи місцевий бізнес та іноземні інвестори коли-небудь сформують повний імунітет до такої інформаційної картини.

Із урахуванням цього зараз дуже ймовірним видається сценарій, за яким міжнародні ринки капіталів будуть непривітними до України через погрози Росії розпочати війну. Як мінімум таке сприйняття ризиків зберігатиметься протягом наступних двох-трьох кварталів. 

Наслідок – вкрай висока вартість валютних запозичень, що вже перевищує 10% річних. Такі ставки – це точно не те, на що Україна заслуговує і що готова платити із урахуванням її хороших показників фіскальної стійкості.

Несприятливий безпековий фон створює потенційні проблеми і для валютного ринку. Іноземні інвестори візьмуть паузу в інвестуванні в гривневі ОВДП. 

Ті кредитори, які мають ці папери у своєму портфелі зараз, ймовірно, спробують їх поступово продати. Також можуть збільшитися обсяги виведення компаніями дивідендів на користь іноземних акціонерів. Ті, ймовірно, захочуть, щоб їхні кошти перетекли (принаймні тимчасово) у країни, де ризики суттєво менші. 

Експортери ж можуть вирішити довше притримувати валютну виручку, очікуючи більш сприятливого валютного курсу. Тож тиск на валютному ринку періодично посилюватиметься під дією психологічних факторів, хоча помітних фундаментальних передумов для знецінення гривні наразі немає.

Як протидіяти ризикам?

По-перше, наразі в України немає іншого вибору, окрім як продовжувати та поглиблювати співпрацю із міжнародними фінансовими організаціями (МФО). 

Україна потребуватиме більше кредитів від МФО, ніж наразі заплановано у бюджеті. Бюджетний план на 2022 рік затверджувався до значної ескалації російської агресії. Він базується на припущеннях того, що приватні інвестори готові будуть кредитувати Україну. 

Але, ймовірно, заплановані залучення від приватних інвесторів, зокрема і випуски єврооблігацій, доведеться цього року заміщувати позиками від МФО чи західних урядів. Це цілком можливо і реалістично, адже міжнародні партнери чітко усвідомлюють, з якими труднощами має справу Україна, і готові надати підтримку. 

Водночас вони традиційно вимагатимуть проведення реформ – навряд чи навіть у такий скрутний час вони робитимуть поступки у цій частині. 

Очевидно, що Україна має ініціювати нову програму співпраці із Міжнародним валютним фондом після завершення чинної програми Stand By у червні. Про такі наміри уже заявив прем’єр-міністр України минулого тижня. 

По-друге, має бути збережено виважену макроекономічну – фіскальну та монетарну – політику. Вона, очевидно, має бути більш консервативною та обережною, ніж минулого року. 

Уряду бажано зберігати розумний запас гривневої та валютної ліквідності, і будь-які понадпланові бюджетні надходження притримувати про запас. Для Національного банку питання збереження цінової та фінансової стабільності набуває критичної ваги. 

Наступні кілька кварталів – це період, коли краще дотримуватися надмірно консервативної політики, діяти на випередження. Вкрай важливо зберегти інфляційні очікування контрольованими, а довіру населення та бізнесу до банківського сектору непохитною. 

Інтервенції НБУ на валютному ринку для задоволення надлишкового тимчасового попиту на іноземну валюту і недопущення різких коливань курсу гривні – правильна тактика. Саме для цього НБУ і акумулював резерви у сприятливі часи. Саме для реагування на подібні виклики резерви і потрібні.

Українська економіка та фінансова система мають достатній запас міцності, щоб пройти цей складний період невизначеності без помітних втрат. 

І звісно ж ніщо так не заспокоїть іноземних інвесторів та місцевий бізнес, як продовження або й прискорення економічних реформ навіть в умовах зовнішніх воєнних загроз, які, ймовірно, не зникнуть найближчим часом.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: