"Антиолигархический" законопроект: развенчиваем мифы

"Антиолигархический" законопроект: развенчиваем мифы

Увеличение налоговой нагрузки будет касаться только бизнеса и почти не коснется потребителей. (укр)
Четверг, 8 июля 2021, 08:15
центральный орган исполнительной власти, который формирует и реализует государственную финансовую и бюджетную политику

1 липня Верховна Рада України підтримала зміни до Податкового кодексу у першому читанні. 

Обговорення деяких його положень викликало неоднозначне сприйняття серед політиків, лідерів громадської думки, бізнесу та пересічних громадян. 

Багато тлумачень є лише неправильним трактуванням положень законопроєкту. 

Тому ми проаналізували найпоширеніші страхи та омани і розповідаємо, як же буде насправді, після остаточного схвалення змін.

Отже, розвінчуємо міфи.

Міф 1: Фермери і селяни будуть обтяжені додатковими податками

Це не відповідає дійсності. Перш за все, заспокоїмо пересічних громадян. Присадибних ділянок та городів ці нововведення не стосуватимуться. 

У запропонованих змінах йде мова про запровадження мінімального податкового зобов’язання (МПЗ). І це жодним чином не є додатковим податком чи збором. Це порівняння мінімальної суми податків з загальною сумою фактично сплачених податків землекористувачем.

Для чого запроваджується мінімальне податкове зобов’язання? Це боротьба з тіньовою орендою землі, гроші за використання якої йдуть не в бюджет громад. 

Фактично вони залишаються у недобросовісного агробізнесу. Більше того, вирощена на таких землях продукція наповнює тіньовий ринок.

Це земля, яка використовується без офіційно оформленої оренди. До слова, загалом площа такої землі в Україні за деякими оцінками може становити 8,4 млн. га., а це більше за площу Чернівецької області.

Якщо фізична особа – власник земельної ділянки здає її в офіційну оренду, то МПЗ для нього взагалі не розраховується. В цьому випадку податки повинен сплачувати безпосередньо орендар.

Міф 2: Підвищення податків на продаж нерухомості

Ця норма не стосується пересічних громадян.

Для кінцевого споживача житло не має подорожчати. І головне, діючі на сьогодні ставки ПДФО для продажу протягом року першого об’єкта – 0% та другого – 5% залишаються незмінними.

Оподаткування ПДФО за ставкою 18% стосується доходів, отриманих від продажу протягом року третьої або більше квартир. Чи багато людей, навіть з високим рівнем доходу, можуть собі дозволити продаж трьох квартир за рік? 

У більшості випадків – ні! Оскільки продаж протягом року більше двох квартир є нічим іншим, як бізнесом. І недобросовісні будівельні компанії використовують відповідну прогалину в законодавстві для власних інтересів. 

Як працює схема? Здійснюється оформлення забудованих ними квартир на підконтрольних фізичних осіб інвесторів, уникаючи сплати податків.

Всього протягом 2020 року продаж трьох та більше об’єктів нерухомого майна здійснено 1189 особами на суму 3,6 млрд грн. Податку не сплачено щонайменше на 629 млн гривень.

При цьому вартість житла, яке продають такі фізичні особи, не відрізняється від вартості житла, що склалася на ринку.

Крім того норма, яка передбачає оподаткування ПДВ житла на вторинному ринку, також ніяким чином не стосується громадян. Вона спрямована виключно на недобросовісних підприємців які використовують пільгу з ПДВ для мінімізації сплати податків. 

Весь дохід акумулюється в таких компаніях, які мають значні валові доходи (понад 22 млрд за 2020 рік). При цьому податки до бюджету не сплачуються.

В умовах ринкової економіки ціни на житло формує бізнес. Вони різні, так по Києву та Київській області ціна коливається від 18 тис грн до 100 тис грн за квадратний метр, при незначній різниці собівартості на будівництво такого житла. Різниця в ціні занадто висока. Тому податки не мають значного впливу на його вартість.

Саме небажання платити податки еквівалентні отриманому прибутку, викликає такий супротив з боку окремих представників будівельного бізнесу.

Міф 3: У місцевих громад заберуть акцизні надходження

Це також не відповідає дійсності.

Від запропонованих змін місцеві бюджети не втратять, а навпаки отримають додаткові кошти.

І ось чому. Податок буде сплачуватись від всієї випущеної продукції виробниками безпосередньо та імпортерами, і не буде "втрачатися" при чисельних перепродажах. 

Сьогодні ж частина виробленої продукції продається без обліку. Це призводить до того, що місцеві бюджети щорічно недоотримують 2 млрд грн через незастосування касових апаратів при продажу тютюнових виробів за готівку.

При цьому інтереси громад враховано, норма запрацює лише після впровадження Бюджетним кодексом України механізму перерозподілу цього податку пропорційно між всіма місцевими бюджетами.

Такі зміни вже розроблено Міністерством фінансів.

Міф 4: Піднімається вартість мобільного інтернету для громадян

Від підняття рентної плати вартість послуг з мобільного зв’язку на 1 абонента в середньому збільшиться всього лиш на 17 копійок на місяць.

При цьому доходи компаній в галузі мобільного зв’язку з 2017 по 2020 рік тільки зростали. В цілому доходи від надання послуг мобільного зв’язку за цей період розсли в 1,5 рази. Рентні платежі залишались незмінними.

Ми лише проводимо індексацію ставки рентної плати для галузі до фактичного рівня макроекономічних показників.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!