Как олигархическая монополия использует медийное и политическое влияние, чтобы не инвестировать в экомодернизацию своих предприятий.(укр)
Вторник, 13 июля 2021, 18:05
стэнфордский стипендиат, соучредитель SaveEcoBot / SaveDnipro

Підприємства, які належить або мають стосунок до Ахметова продукують понад 60% викидів у повітря з ТОП-100 забруднювачів країни. 

Ця цифра могла б бути значно меншою, якби держава не допустила монополізацію одразу кількох сфер економіки та прописала б конкретні модернізаційні вимоги під час приватизації. 

Як законодавчі ініціативи у сфері зменшення промислового забруднення (законопроєкт 4167) та екологічного контролю (законопроєкт 3091) примусять олігархів вкладати кошти в модернізацію своїх промислових активів, а не в розширення власного медійного та політичного впливу?

Монополія вбиває. Повільно та впевнено

Одна людина зі списку Forbes контролює 90% експорту електроенергії (е/е) до Європи, майже 80% видобутку вугілля та теплової генерації, 70% металургійних ринків, володіє контрольними пакетами акцій семи енергорозподільчих компаній, через які в 2021 році буде поставлено більше 40% е/е на внутрішніх ринках. 

Всі ці активи консолідовані у дві компанії — "Метінвест" та ДТЕК Ріната Ахметова. Які модернізаційні вимоги поставила держава при укладанні приватизаційних договорів перед теперішнім володарем кількох сфер економіки і значної частини ВВП? 

У металургії — фактично жодних, а у сфері енергетики вимоги не виконані, але про це згодом. 

Чи реально сумлінно виконувати модернізаційні зобов'язання при такій значній концентрації на різних ринках, коли 35% ринку вже містять ознаки монопольного становища? 

Питання риторичне. Але що у монополістів виходить на вищому рівні — так це шантажувати владу для прийняття потрібних собі рішень. Останній приклад — обвал цін е/е на ринку на добу наперед (РДН), де державні генеруючі компанії понесли збитки на початку липня цього року. 

Для консервації впливу монополісти виводять сотні мільярдів грн дивідендів на офшори та інвестують у вічно збиткові медіа. 

Зокрема, Ахметов інвестував у власний медіахолдинг "Україна" 8 млрд грн — це більше ніж у екомодернізацію холдингу "Метінвест" за останні роки. 

Свої медіа олігарх використовує для інформаційного кілерства невигідних йому ініціатив, зокрема щодо зменшення промислового забруднення, та для відмивання власної репутації. 

Якщо власникам монополії приносять величезні статки, то для решти населення це гарантія зниження добробуту, безконтрольного забруднення та передчасних смертей. Секрет такого "успіху" олігархів в Україні тримається на 5 цеглинах: 

  1. Відсутність конкретних вимог приватизації Фонду Держмайна;
  2. "Ручне" антимонопольне законодавство;
  3. Імпотентний екологічний контроль;
  4. Відсутність законодавчо затверджених європейських норм модернізації, які діяли в Європі з середини 1990-их; 
  5. Економічні преференції від держави.

З молотка: відсутність вимог з боку ФДМУ при приватизації

Аналіз частини договорів купівлі-продажу промислової імперії Ахметова, які нам вдалося отримати на запит про публічну інформацію, показав їхню формальність, а не покладення реальних зобов'язань на нового власника. 

В жодному договорі немає вимог до впровадження НДТМ (найкращих доступних технологій та методів управління), які застосовуються в ЄС ще з 1996 року відповідно до Директиви – 96/61/ЄС про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення. 

А формальні вимоги можна формально виконувати — капітальні інвестиції були спрямовані на підтримку чи розширення виробництва, але не на зменшення забруднення.

Також у ФДМУ повідомили, що граничний строк контролю з боку держави становить 5 років. Тому так званих "актів-звірок" виконання модернізаційних зобов'язань держава, по суті, вже давно не здійснює. 

Just business: наслідки приватизації без зобов’язань

Про фейкову модернізацію підприємств Ахметова найкраще можуть розповісти мешканці промислових міст України. На відео чітко видно, як працює "модернізований" киснево-конвекторний цех Меткомбінату ім. Ілліча у Маріуполі. 

Коксохім МК "Азовсталь", який є третім за потужністю, але першим за кількістю викидів, теж сильно забруднює місто. Сіркоочищення та водопідготовка належним чином не працюють. 

Одна коксова батарея давно вичерпала свій ресурс в 25 років і вже 6 років перепрацювала понаднормово. А на метзаводі "Запоріжсталь" Ахметова досі працює остання в Європі мартенівська піч. 

Якщо брудна промисловість вбиває переважно мешканців промислових міст, бо неорганізовані викиди відбуваються в нижніх шарах атмосфери — то про забруднення вугільними ТЕС Ахметова вже забили на сполох у Європі. 

Міжнародні аналітики підрахували, що українські вугільні ТЕС, більшість з яких належать Ахметову, викидають 72% зольного пилу, 27% двоокису сірки та 16% оксидів азоту від всієї теплової енергетики в Європі.

До прикладу, в модернізацію Бурштинської ТЕС, яка сьогодні є найбруднішою в Європі, за останні 4 роки Ахметов інвестував всього лиш 225 млн грн. Хоча, відповідно до договорів купівлі-продажу "Західенерго", його енергетичний холдинг мав:

  • здійснити заходи охорони атмосферного повітря зі скорочення викидів зольного пилу, сірки та оксидів азоту не пізніше 1 січня 2015 року;
  • провести реконструкцію енергоблоків, щоб привести їх у відповідність до Європейської мережі "ENTSO — E";
  • Встановити прилади автоматичного моніторингу викидів відповідно до вимог Енергетичного Співтовариства.

Нічого з вище перерахованого здійснено не було. Точніше, якщо ви запитаєте у самого ДТЕКу, то звісно на кожний пункт вам нададуть у відповідь купу формальних речей, які нібито було зроблено на виконання інвестиційних зобов’язань. 

Наприклад, зменшення викидів у повітря за рахунок банального скорочення виробництва подадуть як захід зі скорочення викидів. А щодо приладів моніторингу скажуть, що вони встановлені. 

І це може бути навіть правдою, але кому потрібен моніторинг, дані якого не доступні публічно? Насправді ж власник замість того, щоб встановити фільтри, почав інвестувати у зелену енергетику, де зайняв чверть ринку та отримує мільярди гривень відшкодувань з бюджету за найвищим "зеленим тарифом" у Європі. 

Запорізька ТЕС з "ДТЕК Дніпроенерго" посідає друге місце в Європі за викидами оксиду азоту. Вже тричі за цей рік там відбуваються аварійні ремонти, спершу 21 лютого, коли Енергодар залишився без світла, потім 21 червня, коли для ремонту зупинили четвертий енергоблок і останній раз 6 липня, коли знову енергоблок №1 вивели в аварійний ремонт. 

Та попри те, що олігарх вже сконцентрував величезну кількість активів — АМКУ вперто не бачить його ринкової влади і щедро надає дозволи на все нові концентрації. 

"Ручний" Антитраст

Аналіз частини дозволів на концентрацію, які ми отримали від Ліги Антитрасту показує, що Антимонопольний Комітет України обізнаний про пов'язаність Групи ДТЕК з об'єктами поглинання, але, все одно чомусь, завжди надає дозвіл на концентрацію. 

У 2019 році ДТЕК Ахметова придбав акції "Київобленерго" і "Одесаобленерго", які є природними монополіями. 

У дозволі на концентрацію АМКУ фіксує, що внаслідок концентрації частка компаній, пов'язаних з групою ДТЕК збільшиться, що може заблокувати роботу на загальних зборах членів Оператора Ринку Електроенергії. 

Та попри все це — Ахметов завжди отримує бажане у вигляді дозволів на купівлю нових активів та розширення свого і так безмежного впливу. 

Останнім прецедентом на металургійному ринку став дозвіл АМКУ компанії "Метінвест" на придбання активів ПАТ "ДМК". І це при тому, що з 2016 року керівні посади на ДМК займали менеджери Ахметова. 

Якби АМКУ належним чином задокументував цей факт — то міг би накласти штраф в розмірі до 10% від доходу/виручки порушника, що становить $91 млн.

Відсутність екологічного контролю та преференції від держави

Лише у нашій країні можна приватизувати цілі сектори економіки без зобов'язань, а ще — вести бізнес без належного контролю. До прикладу, за недопуск на перевірку екоінспектора ТОП забруднювач платить лише 758 грн штрафу. 

І підприємства з ТОП 100 забруднювачів часто цим зловживають, ДЕІ зафіксувала близько 300 недопусків минулого року. 

15 квітня цього року Бурштинська ТЕС Ахметова не пустила на перевірку екоінспекторів, які відреагували на звернення громадянина про порушення в частині викидів в атмосферне повітря. Офіційне пояснення ДТЕКу — звернення громадянина не може бути підставою для перевірки. 

Подібні проблеми покликаний вирішити законопроєкт 3091, який передбачає:

  • збільшення штрафів за недопуск екоінспектора для проведення перевірки;
  • врегулювання системи нарахування та стягнення збитків з порушника, адже сьогодні лише 5% нарахованої шкоди стягується до бюджету;
  • відеофіксацію екоінспектором всіх етапів перевірки;
  • наскрізну реформу ДЕІ.

Часто викиди відбуваються вночі, коли екоінспекція не може їх зафіксувати, але їх фіксує громадськість. 

Також олігархам вигідна відсутність моніторингу викидів "на трубі", коли вони можуть "малювати" обсяги викидів самостійно і сплачувати з них екоподаток, який в структурі всіх податків один з найнижчих у Європі – 0,4% в Україні у порівнянні з 8% у Польщі. 

Загальнодоступний, публічний моніторинг викидів безпосередньо на джерелі у реальному часі вирішить питання не тільки з маніпуляціями у звітності по екоподатках, а і нарешті дозволить більш чітко пов’язати те, що "смердить" у вашому спальному районі з конкретним підприємством. 

Адже після запровадження такого моніторингу складно буде сказати, що нічний стрибок концентрації якоїсь речовини в повітрі на умовній "вулиці Соборній" жодним чином не пов’язаний з якимось заводом, який стоїть поруч, коли з його труби всю ніч валила саме ця речовина і це зафіксовано публічним сертифікованим моніторингом. 

Цю проблему, а також відсутність модернізації за європейськими нормами впродовж останніх кількох десятків років, покликаний вирішиити законопроєкт 4167, який передбачає:

  • 13 років на поступову модернізацію промисловості (чого є достатньо з досвіду європейських країн);
  • модернізацію відносно європейських норм (НДТМ), адже українських норм бізнес не дотримується і досі;
  • 24/7 моніторинг на трубі з автоматичною передачею даних в ДЕІ;
  • інтегрований довкіллєвий дозвіл для бізнесу. 

Ці дві реформи сприятимуть реальній деолігархізації країни, примушуючи власників активів спрямовувати кошти на модернізацію, а не у розширення політичного впливу, що врятує життя та здоров'я громадян та виснажує економіку. 

Дивіденди олігархам чи здоров'я українців?

Держава жодним чином не контролює олігархів, але ми, платники податків, постійно скидуємось Ахметову на нові "плюшки". До прикладу — металургійні комбінати Ахметова завжди у лідерах отримувачів відшкодованого ПДВ: лише у липні цього року вони отримали 1 млрд 235 млн грн. 

При цьому рентні платежі з видобутку руди чи сплата за тонну викидів СО2 — найнижчі у Європі. 

Хіба Україна — не країна можливостей для олігархів? Але попри ці всі неконкурентні переваги — "ручні" бізнес-асоціації: Федерація роботодавців України, "Укрметалургпром", "Укркокс" та ін. — системно блокують законопроєкти 4167 та 3091, тільки щоб їхній основний бенефіціар раптом не почав сплачувати по рахунках. 

Позиція Європейської Бізнес Асоціації з цього питання теж розчаровує, адже вони виступають проти автоматичного моніторингу "на трубі", називають строки модернізації (більше 13 років) нереалістичними та вимагають гарантій державного фінансування, чого немає в жодній країні Європи, якщо активи приватні. 

Якби не поважне коріння цієї організації та багато дійсно свідомого бізнесу серед учасників, то можна було б подумати, що асоціацією керує Ахметов, але сподіваємося, що це лише брак інформації з "іншого боку барикад". 

До речі, SaveDnipro завжди готові таку інформацію надавати, адже позиція EBA масово тиражується сайтами лобістів та їхніми медіа. 

Чи має олігарх гроші на модернізацію? Третина найприбутковіших компаній України — найбіднішої країни Європи належать Ахметову. 

Як повідомляє Telegram канал "Монополіст" журналістів Сергія Головньова та Юрія Віннічука, минулого року гірничо-збагачувальні комбінати України отримали 42,7 млрд грн чистого прибутку. 

Своїм акціонерам (Ахметову та Новинському — депутату ВР) вони виплатили майже 41 млрд грн дивідендів з прибутку за попередні роки, не тільки за 2020 рік. І це при тому, що шахтарі КРЗК мають найнижчі зарплати у галузі і постійно страйкують під землею. 

Торги у владних кабінетах

В середині червня бізнес-партнер Ахметова — Вадим Новинський здійснив неофіційний візит в Офіс Президента. А вже 1 липня Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт №5600, який збільшив ренту на видобуток руди. 

На що саме мав вплинути неофіційний візит Новинського, щоб виторгувати преференцій для найбагатшої людини країни?

Цього тижня у четвер планується розгляд законопроєктів 3091 та 4167 у ВР. Попередні два рази депутати провалили голосування за законопроєкт 4167, не вистачило 5 і 13 голосів. 

Цього разу проєкт Центру Протидії Корупції "Серпом по рейтингу" разом з екологічними громадськими організаціями буде пильно стежити за голосуванням в Раді, щоб донести виборцям — кому вони мають дякувати за забруднене повітря. 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!