Туристическая отрасль: трудный путь к восстановлению

Туристическая отрасль: трудный путь к восстановлению

Как мировая туристическая индустрия преодолевает пандемию и чему может научиться Украина. (укр)
Пятница, 21 мая 2021, 18:35
генеральный директор SkyUp Airlines

Поширення вакцинації дозволяє світу робити позитивні прогнози щодо подолання пандемії COVID-19.

Однак у багатьох секторах економіки ситуація змінилася настільки сильно, що однієї вакцинації для повернення до нормального ритму не вистачить.

У 2020 році туристична індустрія зазнала колосального удару.

Глобальне падіння на 73% означає не просто втрату прибутків (1,3 трлн дол за даними Всесвітнього економічного форуму), а й скорочення робочих місць та ВВП в країнах, що найбільше залежать від цих надходжень.

Реклама:

Чи не найголовніше – сталися системні зміни в поведінці мандрівників. Це створює нові виклики для туризму, а процес відновлення буде нелегким.

У січні Всесвітня туристична організація ООН (UNWTO) опитала експертів галузі щодо того, коли вони очікують повернення до ситуації 2019 року.

Лише 1% респондентів припустив, що це станеться у 2021 році. 15% сподіваються, що відновлення слід очікувати у 2022 році. Найбільше професіоналів ринку (43%) вважають, що це станеться лише у 2023 році. Ще майже стільки ж (41%) сподіваються аж на 2024 рік чи більш пізній період.

Проте відкладене відновлення ринку не означає, що він не буде існувати. Навпаки – світовий туризм змінюється, стає більш сталим та інноваційним.

Більше безконтактних технологічних рішень, більше акцентів на безпеці, більше дбайливого ставлення до навколишнього середовища. Усе це називають серед трендів, які будуть домінувати в процесі відновлення галузі.

Звісно, така безпрецедентна криза вимагає принципово нових стратегій підтримки й розвитку сектора. У березні Азійський банк розвитку (АзБР) та UNWTO провели сесію дискусій щодо подальшої підтримки галузі в регіоні.

Програма короткострокової підтримки, на яку АзБР у 2020 році спрямував 20 млрд дол, майже повністю виконана, а компанії регіону отримали понад 16,3 млрд дол у формі грантів чи пільгових кредитів. Наразі розробляється інша, більш тривала архітектура підтримки у співпраці з UNWTO.

Аналогічно до країн Азії діють і європейські та американські країни, які надають прямі грошові дотації чи пільгові умови роботи туристичному сектору.

В Україні теж були реалізовані певні грантові програми, хоча і в набагато менших обсягах. Це унаочнює певний парадокс: туристичні компанії конкурують глобально на загальних умовах, але масштаби підтримки залежать від можливостей окремих країн чи зацікавленості міжнародних інституцій.

Розмова про єдині правила гри здебільшого залишається лише розмовою. Ми бачимо це не тільки в питаннях економіки туризму, а й у розподілі вакцин у світі, у питаннях підтримки інших індустрій, наприклад, авіаційної.

Там теж багатші країни отримують значно більші преференції. Це означає, що в Україні владі та бізнесу потрібно уважно стежити за різними підходами й обирати саме ті стратегії, що дозволять зберегти власну туристичну індустрію та конкурувати на світовому рівні за новими правилами.

Міжнародний валютний фонд у звіті щодо перспектив туризму після пандемії виокремив три фази протидії наслідкам коронакризи.

1. Пом'якшення кризи. Країни запроваджують на користь бізнесу та працівників спеціальні заходи, які допомагають компенсувати вплив COVID-19.

Країни надавали фіскальний стимул і фінансову підтримку туризму та суміжним секторам або через пряму грошову підтримку, або через позики й гарантії.

У Китаї діє стратегія підтримки внутрішнього туризму. Таїланд виділив 700 млн дол на стимулювання вітчизняного туризму. Ямайка надає знижки на внутрішні поїздки. Фіджі запровадила субсидію 400 дол для перших 150 тис туристів.

У Коста-Ріці діє закон про перенесення кількох національних свят на понеділок, щоб продовжити вихідні для посилення внутрішнього туризму. У Барбадосі зробили спеціальну візу: однорічний дозвіл на проживання для громадян інших країн, що працюють віддалено. Документ дозволяє їм базуватися у Барбадосі.

2. Відновлення. У міру зниження кількості випадків захворювань особливу увагу слід приділяти протоколам охорони здоров'я та гігієни для полегшення норм соціального дистанціювання. Суворі протоколи та сертифіковані гігієнічні стандарти можуть повернути довіру мандрівників і забезпечити безпеку в галузі.

Коста-Ріка та Ямайка запровадили суворі протоколи охорони здоров'я та гігієни для діяльності, пов'язаної з туризмом, що сприяло стимулюванню подорожей. Те саме зробили в Дубаї, що дозволило швидко відновити потоки мандрівників.

3. Вихід з кризи. Під час цього етапу потрібно розробити стійкі, довгострокові та довговічні політичні рішення щодо потенційних загроз у галузі.

Після успішної реалізації стратегії безпечного відновлення уряди повинні перейти від підтримки компаній, що постраждали, до створення умов для розвитку тих, хто подолав кризу. В МВФ кажуть, що цей етап буде різним для країн і залежатиме від частки туристичного сектора в національних економіках.

Пандемія іде хвилями, тож різні країни перебувають на різних етапах або навіть на кількох одночасно. Для України це означає як можливість надолужити втрачене і врятувати те, що ще можливо, так і почати планувати відновлення.

Державні ініціативи, що сприяють розвитку внутрішнього туризму, не повинні залишитися на стадії декларацій. Вони повинні дати поштовх справжнім зрушенням в питаннях оновлення інфраструктури і транспортних мереж.

Щодо міжнародних подорожей – тут від України залежить не так багато, але прискорення темпів вакцинації могло б мати значний вплив на розвиток галузі. І, звісно, країна повинна відмовитися від ухвалення швидких рішень без консультацій з бізнесом, який і так намагається подолати цю кризу самостійно.

Такі ситуації, як введення обов'язкового ПЛР-тестування, не можуть бути несподіваними. Довгострокові стратегії важливі, але вони складаються з безлічі тактичних кроків, і без координації дій бізнесу та держави тут не обійтися.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: