Почём благополучие для сотрудника?

Почём благополучие для сотрудника?

Три основные ошибки владельцев компаний в построении долгосрочных отношений с работниками. (укр)
Понедельник, 26 апреля 2021, 09:11
профессор (адъюнкт) в Стокгольмской школе экономики

Дивлячись на багатьох власників компаній Східної Європи, бачиш, що їх віра і стосунок до благополуччя співробітників знаходиться на рівні відношення Остапа Бендера до релігії: якийсь грайливий цинізм і нерозуміння!

Зарплата

Вам буде цікаво дізнатися, але один з найбільш затребуваних бізнес-тренінгів серед бізнесменів зі Східної Європи — нематеріальна мотивація! 

Те саме бажання і думка, що якщо вранці будемо давати безкоштовні яблука, а на 8 березня дарувати квіти і пригощати тортом, то співробітники забудуть, що ми їм мало платимо

Таке відчуття, що багато власників і справді читали Маркса і щиро вірять, що прибуток дорівнює доданій вартості — вартість, створювана працею найманого робітника понад вартість його робочої сили  і безоплатно привласнюється капіталістом. 

Реклама:

Я чую дуже часто аргумент: "ми їм платимо на 20% вище від середнього по місту". Навіть якщо прекрасно розуміють, що жити гідно на такі гроші неможливо. 

Але зачекайте! Відколи 20% вище середнього по місту (12 500 гривень в середньому по всій Україні) є більш привабливим, ніж зарплата в Києві, заробітки в Польщі, Угорщині, Прибалтиці тощо? 

Я зустрічав багато компаній, в яких більш ніж чудовий EBIT (операційний прибуток), але які, тим не менш, платять мізерні зарплати. Чому? Тому що можуть! Тому що власники і топ-менеджмент не бачать в цьому нічого жахливого. 

Ті ж люди вечорами в ресторані скаржаться один одному на брак працівників, а вдень їм платять мало. Чи можна реально очікувати, що люди прийдуть з бажанням і ентузіазмом на роботу, якщо їх думки зайняті тим, як поєднати оплату комунальних послуг, купити нову куртку для дочки і зимові шини, щоб не вбити себе і сім'ю (якщо не інших). 

Піраміду Маслоу ніхто не відміняв — якщо платити погано, вони працюють погано! І яблука або квіти з тортом не допоможуть!

Мотивація

У багатьох компаніях ефективність і лідерська культура (а вона — основний фактор, що визначає корпоративну культуру) кріпиться на ієрархічності, постійному контролі й страху. 

Але! У сучасному бізнесі страх і контроль прямо протипоказані ефективності. Приклади? Наляканий працівник не повідомить про помилку або не ініціює поліпшення. 

Наляканий менеджер скоріше буде шукати крайнього, ніж шукати рішення. Відсутність психологічного комфорту включає в нас "режим виживання" — вся глибина, краса і креативність вільного мислення пропадає, потрібно тільки вижити, а для цього потрібно, перш за все, "завмерти" або на практиці робити якомога менше, тільки те, що наказали. 

У новій економіці потрібна доброта і психологічна безпека! 100 років тому можна було (а напевно і потрібно) стояти злим і скривдженим біля конвеєрної лінії фордівської моделі Т або біля верстата 50 років тому, але не сьогодні! 

Психологічний комфорт і доброта підвищують продуктивність праці, що доведено безліччю сучасних досліджень.

Розвиток

Я себе все ще вважаю молодим, але в моєму житті мені довелося навчитися працювати на комп'ютері, освоїти інтернет, зрозуміти красу і можливості, які нам дають соціальні медіа, бігти весь час попереду лавини нових інструментів (WhatsApp, Yammer, Slack, Zoom, Teams і т.д.) і, судячи з усього, попереду ще потреба вивчати, розуміти і користуватися можливостями штучного інтелекту і big data. 

Щоб залишатися конкурентними в сучасному світі, нам потрібні співробітники, які весь час оновлюють свої знання і вміння — далекоглядні компанії це розуміють і інвестують в розвиток людського потенціалу. 

Але їх небагато! У більшості виходить не дотримуватися поради Річарда Бренсона: "Навчайте співробітників так, щоб вони могли від вас піти. Ставтеся до них так, щоб вони хотіли залишитися", а рівно навпаки.

На мій погляд, причина проста — значна частка українських компаній не будує (а, напевно, не вміє і / або не хоче будувати) зі своїми співробітниками довгострокові відносини і в результаті, логічно, не хочуть в них інвестувати. 

Результат такого мислення описаний добре в ситуації: "А що якщо ми навчимо співробітників, а вони підуть!? А що якщо ми їх не навчимо, і вони залишаться!?".

І так що у нас в сухому залишку! Mи платимо менше, ніж потрібно і можемо, будуємо систему і культуру відносин, заснованих на страху і контролі і не сильно допомагаємо співробітникам бути більш компетентними і успішними в плані своїх знань і умінь. 

А потім дивуємося, чому співробітники працюють якось не дуже, якось без бажання і мотивації, ініціативу якось сильно не проявляють. І з таким менталітетом ведемо боротьбу за місце під сонцем в бізнесі нового часу.

Що робити? Запозичимо у професора Преображенського: "розруха не в клозетах, а в головах!". Перш за все, потрібна ментальна революція в головах власників! 

Розуміння, що в 21 столітті рулять нематеріальні активи, а їх генерують і примножують люди! Люди, які отримують гідну зарплату, люблять свою компанію і її культуру і які безперервно розвивають свої знання і вміння.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: