Квоты на импорт молока: баланс цены и национальных интересов

Квоты на импорт молока: баланс цены и национальных интересов

Почему от введения квот на импорт молочной продукции будет больше вреда, чем пользы. (укр)
Пятница, 26 марта 2021, 17:35
партнер АО "Арцингер", руководитель практики "Фармацевтика и здравоохранение"

Економічна криза, викликана у тому числі і наслідками торговельних обмежень, пов’язаних із пандемією COVID-19, а також тенденціями до протекціонізму, змушує компанії активно захищати свої комерційні інтереси, і часто вдаватися до непопулярних кроків.

Не стали виключенням і національні виробники молока і молочних продуктів. 

Збільшення частки імпортних молочних продуктів на полицях торгових мереж привертало увагу експертів ринку більше року тому – однак тільки зараз ми можемо спостерігати певну консолідовану відповідь української молочної галузі на це явище.

Зокрема, національні виробники молока і молочних продуктів звернулися до Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України ("Мінекономіки") із вимогою проведення спеціального розслідування, наслідком якого може бути запровадження торговельних обмежень проти імпорту. 

Тема торговельного розслідування і запровадження обмежень імпорту молочних продуктів вже попередньо обговорювалась у пресі, вочевидь, намагаючись сформувати позитивну суспільну думку щодо таких кроків і рішень.

Активну підтримку запровадження торговельних обмежень імпорту молочних продуктів заявили об’єднання підприємств "Спілка молочних підприємств України" та деякі аграрні об’єднання.

Більше того, Комітет Верховної Ради України з питань аграрної і земельної політики на одному із своїх нещодавніх засідань розглянув це питання, і після його обговорення прийняв рішення про його підтримку.

Однак, як стало відомо, за наслідками проведеної спеціальної процедури, Мінекономіки сформувало звіт і висновки із відмовою в провести спеціальне розслідування щодо імпорту молочних продуктів.

Можливі наслідки запровадження квот на імпорт

У випадку запровадження спеціальних мит це призвело б до коливання цін на імпорт молочних продуктів. Обсяги імпорту молочних продуктів незалежно від країни походження могли бути зменшені.

У короткостроковій перспективі – це могло призвести до збільшення частки українського молока і молочних продуктів на ринку. Однак у довгостроковій – до певної монополізації ринку молока і молочних продуктів тими національними товаровиробниками, які зуміли б скористатися вигідним становищем.

Тобто, спеціальні мита могли бути запроваджені на загальній основі – безвідносно із якої країни і на яких умовах відбувається імпорт молочних продуктів в Україну.

У той же час, враховуючи, що біля 75% всього імпорту молочних продуктів надходить в Україну із держав ЄС (інші найбільші країни-імпортери – Нова Зеландія і Білорусь), а майбутні обмежувальні заходи найбільше будуть стосуватися саме цього вектору – Україна могла б зіткнутися із такими викликами (і це, ймовірно, також бралося до уваги):

  1. можливе введення симетричних обмежувальних заходів на сільськогосподарську продукцію України, яка імпортується до ЄС;
  2. ймовірно, більш жорстка позиція ЄС у переговорному процесі щодо перегляду Угоди про асоціацію Україна – ЄС, і додатків до неї.

Не варто скидати із терезів і реакцію кінцевих споживачів на можливе подальше зростання цін на один із основних продуктів харчування – молочні продукти, яке могло бути неминучим у випадку введення ще попередніх спеціальних заходів (мит).

Можна тільки здогадуватися щодо аргументів Мінекономіки, але можемо припустити, що спеціальне розслідування могло б принести очікуваний ефект тільки у випадку, коли національні товаровиробники зуміли б скористатися "паузою" в імпорті, та реалізували б інвестиційні проєкти, спрямовані на модернізацію і енергоефективність власного виробництва, а також звернули б увагу на безпосереднє збільшення виробництва молока як сировини для всіх інших молочних продуктів.

Таким чином, вочевидь, національні товаровиробники не змогли навести достатньо вагомих аргументів на підтвердження ключових обставин:

  1. зростання імпорту
  2. факт шкоди національним товаровиробникам
  3. захист національних інтересів, які вимагали б проведення спеціального розслідування і застосування за його наслідками відповідних торговельних обмежень.

Додатково можемо припустити, що при оцінці національних інтересів Мінекономіки бралися до уваги: (І) інтереси споживачів молочної продукції, (ІІ) аналіз цін на молочні продукти за період розслідування (період дослідження), (ІІІ) прогноз розвитку національної молочної галузі, (ІV) відповідність вітчизняних молочних продуктів стандартам якості і ще багато-багато факторів, які у сукупності, можливо, вплинули на прийняте рішення.

Таким чином, в цілому є розуміння необхідності державної підтримки окремих галузей економіки так, як це роблять у ЄС та й у всьому світі, але чи варто обмежувати імпорт молочних продуктів саме такими методами – потрібно замислюватися відразу, не доводячи до оскарження в рамках СОТ рішення України про застосування відповідних торговельних обмежень.

Співавтор: Дядюк Євген, Arzinger

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!