Як помножити систему держуправління на нуль

Як помножити систему держуправління на нуль

Український монополіст на ринку добрив хоче через суд домогтися впровадження квот на імпорт.
Понеділок, 14 вересня 2020, 08:15
радник із стратегічного розвитку президента УКАБ

Питання міндобрив мало цікавить широку громадськість – лише вибух в Бейруті спровокував дискусії щодо безпекових загроз, проте й вони досить швидко вщухли. 

Тому проблема ціноутворення на ринку мінеральних добрив мало турбує суспільство, щонайменше до того часу, допоки не призводить до зростання цінників на полицях магазинів.

Зараз все може дещо змінитись. Але почнемо із історії.

В 2017 році підприємства холдингу "Остхем" зупинили реалізацію добрива аграріям, посилаючись на неврегульовані питання із урядом. 

Більшість агропідприємств та аграрних компаній виявились заручниками недовизнаної монополії, не отримали вчасно добрива, зазнали втрат через порушення термінів технологічних операцій або недовнесення необхідних обсягів добрив. 

І серед іншого – спробували перекрити нестачу за рахунок імпорту – інших варіантів просто не було. Наслідки цієї ситуації відчувались і в 2018 році – імпорт азотної групи добрив хоч і знизився в півтора рази, але все одно був суттєвим.

Які висновки зробила для себе група "Остхем" – думаєте ми почули про сучасні інструменти хеджування по обсягах і ціні поставок газу, щоб гарантувати покупцями добрив ритмічність і своєчасність поставок?

Ні, підприємства "Остхему" звернулись до Мінекономіки із ініціативою щодо запровадження квотування імпорту, посилаючись на... його зростання, яке було спровоковано самою ж групою.

Формально зростання було, і чиновники Мінекономіки також сильно не обтяжували себе роздумами, – підготували рішення щодо запровадження квот.

Проте згодом Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі схвалила інше рішення – залишити заявку щодо квот без розгляду. 

На додаток до того, якими були причини зростання імпорту, є і інша складова – виробники азотних добрив при нинішніх цінах на газ мають дуже непогану конкурентоспроможність і запровадження квот на імпорт їм може бути потрібне лише із однією метою – для відсікання від кон’юнктури світового ринку і отримання гарантованої супер-маржі. 

Подібні історії в інтересах однієї людини зараз часто тягнуть за собою пильну увагу правоохоронних органів (хоча і з неочевидними наслідками), тому грати в ці ігри хоче далеко не кожний. 

Фактичні дані підтверджують правильність рішення Комісії. Якщо, наприклад, в першому кварталі 2020 року зовнішня торгівля азотним добривами була дефіцитною – імпорт перевищував експорт на 16 млн доларів США, то вже за січень-серпень цей дефіцит був більше ніж перекритий, а сальдо було позитивним і становило 113 млн доларів США.

Ви спитаєте де тут загроза від імпорту? Але, на думку "Остхема", вона є. Одне із підприємств групи, "Черкаський Азот", оскаржило рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі в Окружному адміністративному суді Києва.

Проблем насправді не в цьому – кожен має право на правосуддя. Проблема в тому, що є предметом оскарження є не лише скасування рішення Комісії щодо незапровадження квот, але і зобов’язання Комісії прийняти рішення щодо їх запровадження!

По суті, "Остхем" пропонує підмінити рішення міжвідомчого органу, статус якого визначений Законом України, судовим рішенням. 

У цьому випадку треба розуміти, що Комісія – це не додаток до Мінекономіки, а самостійний орган, який оцінює не лише формальні підстави для прийняття того чи іншого рішення, але і їх вплив на економіку (згадаймо оцінку Київської школи економіки – мінус 200 млн доларів США економічного ефекту від квот на добрива). 

Наприклад, представник Антимонопольного комітету може брати до уваги, що при квотуванні збільшаться і без того очевидні ознаки монопольного становища "Остхему". 

А в Мінфіні, наприклад, можуть взяти до уваги, що при зростанні цін на добрива і зменшенні їх використання, ми отримаємо менші врожаї, менший експорт і, відповідно, загрози для фінансової стабільності. 

Але кого це турбує, якщо позицію Президента (щодо недопущення преференцій для олігархів), закони Верховної Ради (щодо спеціального статусу Комісії), Кабінету Міністрів і урядових міжвідомчих органів (щодо не запровадження квот) можна перекрити одним рішенням ОАСК? 

Щонайменше, так думають в "Остхем". Що думають в ОАСК, покаже ближчий час – розгляд справи заплановано на 5 жовтня.

Ви думаєте все це про добрива? Ні – це історія про те, як вся система органів держвлади множиться на нуль. 

Якщо таке рішення буде схвалено, вже відчутно уявляється собі інша ситуація, коли, наприклад, Мінстратег направляє проект рішення на погодження міністерствам відомствам, а ОАСК зобов’язує їх погодити це рішення у разі відмови. Президент, Верховна Рада і Кабінет Міністрів зайві в цій системі координат.

Щоб пересвідчитись, чи це дійсно так, дочекаємось 5 жовтня.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!