Игра в приватизацию: почему города проигрывают?

Игра в приватизацию: почему города проигрывают?

Государство получает миллиарды от прозрачной приватизации. А что и как продают города на приватизационных аукционах? (укр)
Пятница, 19 февраля 2021, 17:53
директор ГП "Прозоро.Продажи"

2020, незважаючи на пандемію, можна справді назвати роком прориву в приватизації. Ну дуже багато аукціонів відбулося і багато знакових об’єктів продали. 

Вперше з часів появи прозорої приватизації держава змістила міста з позиції лідера: держава в 2020 підписала контрактів на продаж в розмірі 2,7 млрд грн, міста — 1 млрд

У 2018 році в Україні запустилась прозора приватизація за єдиними і для держави, і для міст правилами — через "Прозорро.Продажі". У 2020 держава приватизувала на більшу суму, ніж залучили міста. Чому ж так?

По-перше, державі звісно, вдалось отримати 1,11 млн грн від продажу готелю "Дніпро", а також ще приблизно 1 млрд грн від продажу майже двох десятків заводів для виробництва спирту, так звана демонополізація спиртової галузі. Та хіба у міст немає подібних інвестиційно привабливих об’єктів? Подивимось.

Загалом держава минулого року провела чотири сотні успішних аукціонів. Міста ж провели таких вдвічі більше. Вочевидь середня ціна за об’єкт у міст була нижча: 1,2 млн грн проти 6,1 млн грн у держави. 

Також частка успішних аукціонів в містах вище, ніж у держави: кожен третій місцевий аукціон був успішний проти кожного четвертого державного.

Що це значить? Що покупці є і що об’єктів у міст багато, але в середньому продають не такі великі або цікаві об’єкти, як держава. Чи можна краще? Звісно!

Зараз ми бачимо (і результати державної приватизації підтверджують це) політичний консенсус в державі: краще продати непрофільне, нестратегічне майно і вкласти отримані кошти у нові дороги та лікарні. 

Таким чином влада обмінює некритичні готелі та пансіонати на критичне та дуже потрібне майно.

Чи є подібне майно у міст? Звичайно є! В той же час місто на свій розсуд визначає як управляти цим майном здавати в оренду чи приватизувати. А дізнатись про це дуже легко через https://bi.prozorro.sale. 

Достатньо обрати процедури оренди (або приватизації) і подивитись що ж таке здають в оренду міста. Ось наприклад здають кілька тисяч квадратних метрів на околицях міста Києва, або напівзруйновані котельні Львова, або склади в Полтаві і т.д. Таких об’єктів тисячі по всій країні. 

Виходить, можна подвоїти доходи від місцевої приватизації, а значить побудувати більше шкіл та лікарень. Скажіть, що ж краще для вашого міста: володіти напівзруйнованою котельнею або інвестувати ці кошти в нові дороги?

Чому міста здають в оренду, а не віддають майно під приватизацію?

Якщо проаналізувати, які об’єкти міста віддавали під приватизацію, то виходить, що такі ж самі, що й здавали в оренду. Столові та овочесховищі або пусті поверхи будівель або закинуті профілакторії

Постає питання, чому ж міста здають в оренду більше квадратних метрів непрофільних приміщень, ніж приватизують?

Здається, логіка в управлінні міським майном відсутня і навіть немає школи, яка б систематично вчила керувати публічними активами. 

Інформація про те, хто чим володіє лише зараз почала з’являтись, тому і системна аналітика від громадських організацій з’явиться лише цього року. Але щось можна проаналізувати вже зараз. 

Для цього достатньо подивитись на органи місцевого самоврядування, які найбільше приватизовували в 2020-му. Ось вони: Київська облрада, Львівська міська рада, Львівська облрада, Київська міська адміністрація, Чернівецька, Харківська, Херсонська, Уманська міські ради. 

Ну і що, спитаєте ви? Подивіться на цей список і подумайте, яких великих міст не вистачає. А де Одеса та Дніпро, хіба у них немає нерухомості для приватизації? І чому Львів приватизує більше, ніж Київ?

Відповідь знайшлась у процедурі викупу. На сьогодні, це єдина можливість щось купити у міста без аукціону. 

Тобто, нерухомість, яку віддали в оренду, можна продати орендарю за ціною, яка була визначена експертною оцінкою. Досить часто рішення, які приймають люди — це не завжди про ефективність та максимальні вигоди для громад. 

Саме в процедурі викупу, є багато ризиків де від рішень окремих людей буде визначатись ціна та успішність угоди. Якщо подивитись на те, скільки подібних процедур провели міста, то все стає зрозуміло. 

Ось Львів провів 7 подібних процедур, Запоріжжя — 32, Київ — 43, Дніпро — 59, Одеса — 121! Все це легко можна перевірити на сайті prozorro.sale. Тут і криється відповідь на питання: "де надходження в міський бюджет від приватизації".

А тепер подивіться і вирішіть наскільки це відповідає реаліям ринку:

  1. Викуп приміщень площею 103 кв.м у Києві. Вартість 1 кв.м становила для орендаря 9 323 грн за кв.м. без ПДВ, а 22% вартості об’єкта покупець не платив. При цьому ринкова ціна за квадратний метр на Голосієво приблизно $1200. Без ремонту — від $800 за кв.м. Виходить що ринкова та фактична відрізняються в 2,4 рази.

  1. Викуп приміщення площею 58,1 у Запоріжжі. Кінцева ціна, сплачена орендарем під час викупу, становила 5000 грн. за 1 кв.м. без ПДВ. Ринкова ціна за квадратний метр центрі Запоріжжя приблизно від $450 . Виходить ринкова та фактична відрізняються в 2,5 разів.

  1. Викуп підвального приміщення площею 114,3 кв. м., в Одесі. Ціна викупу — 689 586 грн. Ціна за 1 кв. м — 6 033,12 грн. Ринкова ціна за квадратний метр на цій же вулиці — приблизно $750. Без ремонту — від $700 за кв.м. Виходить ринкова та фактична відрізняються в 3,2 рази.

  1. Викуп нежитлового приміщення загальною площею 48,3 кв. м. у Дніпрі. Ціна викупу 135 048,00 грн, тобто ціна за 1 кв. м складає — 2 796 грн. Ринкова ціна за квадратний метр на центральному проспекті Дніпра приміщення з ремонтом приблизно від $1000. Без ремонту — від $600 за кв.м. Виходить ринкова та фактична відрізняються в 6 разів.

  1. Викуп нежилих приміщень у Харкові площею понад 600. Ціна за кв.м. — 6000 грн без ПДВ. Ринкова ціна за квадратний метр центрі Харкова має бути від $500. Виходить ринкова та фактична відрізняються в 2,3 рази.

Ми вважаємо, ці приклади доводять, чому потрібно змінити закон і давно припинити цю практику.

Громадяни, вимагайте продажу непрофільного майна на аукціонах! А також стежте за тим, як ваші міста використовують комунальне майно, бо це ваше майно!

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!