Налоговые тренды 2021

Налоговые тренды 2021

Что изменилось в работе налоговой и как это повлияет на бизнес и уплату налогов. (укр)
Пятница, 12 февраля 2021, 13:11
адвокат, управляющий партнер адвокатской компании "Соколовский и партнеры"

Фіскальні тренди не можуть бути відокремлені від процесів, що з неймовірною швидкістю несуть всіх нас крізь епоху COVID-19 і локдаунів. 

Коронавірус, без сумніву, став каталізатором багатьох податкових тенденцій останніх років. Закінчення ери офшорів та посилення контролю за трансфертним ціноутворенням — тільки частина світових змін, направлених на боротьбу з податковою "тінню". 

Впровадження міждержавного обміну фінансовою інформацією вже не дасть нікому можливості знайти тиху, прикриту від поглядів митарів гавань. 

В українських реаліях ці міжнародні процеси підсилюються збільшенням бюджетного дефіциту. Держава буде продовжувати закручувати фіскальні гайки, часто роблячи два оберти по годинній стрілці, а потім один проти.

BEPS, КІК, постійні представництва

Мультинаціональні компанії давно використовують прогалини та невідповідності у податкових правилах. Світові тренди у сфері боротьби з розмиванням податкової бази та виведенням прибутку з-під оподаткування (Base erosion and Profit Shifting – BEPS), не минули й Україну. 

Рада Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у 2013 році розробила проєкт BEPS, що передбачає заходи, спрямовані на боротьбу із зловживаннями, пов'язаними з використанням спеціальних режимів оподаткування та конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. 

До програми приєдналися вже понад 100 країн зі всього світу, а з 1 січня 2017 року і Україна. У 2020 році до українського законодавства були внесені зміни із забезпечення виконання 8 кроків із 15 заходів плану BEPS. 

Вони стосувалися: розкриття фізичними особами-резидентами України своєї участі в іноземних компаніях, які вони контролюють (КІК) та правила оподаткування КІК; обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами; запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування; запобігання штучному уникненню визнання статусу постійного представництва; удосконалення контролю за трансфертним ціноутворенням; правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній.

Імплементація міжнародних податкових правил в "тіло" української фіскальної системи стане у 2021 році новим поштовхом для посилення інтересу фіскалів до структур КІК, постійних представництв, контролю ТЦУ. 

Хоча, щодо КІК в цьому році будуть певні послаблення — відтерміновано декларування на 2023 доходів, отриманих у 2022 році. 

У резидентів, які надають певні посередницькі послуги нерезидентам, збільшився ризик отримати статус постійного представництва. Це може призвести до додаткового податкового навантаження і штрафів.

Трансфертне ціноутворення

З 2021 року розширено зміст трансфертного ціноутворення — введено нові поняття "міжнародна група компаній", "материнська компанія міжнародної групи компаній", "уповноважений учасник". 

Передбачено обов'язок повідомляти контролюючий орган про участь у міжнародній групі компаній та подавати звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній. 

Збільшений перелік документації з ТЦУ, і податківці отримали право вимагати надання глобальної документації з ТЦУ (майстер-файл). 

Введено умову наявності розумної економічної причини (ділової мети) здійснення контрольованої операції, доводити яку доведеться платнику податку і не тільки під час перевірки, але і під час підготовки документації з ТЦУ. 

Міждержавний обмін фіскальною інформацією

Важливим елементом фінансових відносин України з іншими країнами є обмін фіскальною інформацією на підставі Конвенції про взаємну адміністративну допомогу у податкових справах та відповідних Конвенцій (угод) про уникнення подвійного оподаткування. 

Держави здійснюють обмін інформацією: на прохання однієї або іншої, автоматичний або спонтанний. 

Податковим кодексом України, наприклад, вже із 2021 року передбачений автоматичний обмін податковою та фінансовою інформацією з іншими країнами у розрізі звіту міжнародної групи компаній, поданого в рамках ТЦУ.

Новим Законом США про боротьбу із відмиванням грошей також визначено низку заходів з отримання інформації від банків-респондентів та податкових органів інших країн.

Ще, Україна планує найближчим часом приєднатись і до загального стандарту звітності (CRS) ОЕСР для автоматичного обміну податковою інформацією з іншими юрисдикціями. У прийдешні рік-два, українські фіскали та їхні закордонні колеги будуть мати всю інформацію про здійснені господарські операції у будь-якій юрисдикції або отримані доходи, як юридичних, так і фізичних осіб. 

Нульова декларація. Загальне декларування

Не залишається поза увагою держави і питання проведення амністування капіталів та подання нульової декларації фізичними особами. 

Воно обговорюється в Україні вже протягом останніх мінімум 4-х років. Наприкінці 2020 було зроблено багато заяв про прийняття весною цього року відповідного закону. 

Поки не зрозуміло: чи дійсно Верховна Рада розгляне у найближчий час один із зареєстрованих законопроєктів, чи з'явиться новий? 

Зареєстровані законопроєкти передбачають різні підходи до подачі декларації про доходи, процедур та наслідків декларування. Висока ймовірність винесення на голосування законопроєкту авторства голови профільного комітету Верховної ради — Данила Гетманцева. 

Цей проєкт передбачає сплату 5-10% податку від суми раніше прихованого від декларування доходу. 

Амністія капіталів є предтечею прийняття закону про загальне декларування всіма "активними" громадянами України своїх доходів. На порядку денному вже не стоїть питання приймуть чи ні, а залишилось тільки коли?

Податкові перевірки. Фінансова відповідальність

COVID-19 вніс свої корективи і в податковий контроль. На період карантинних обмежень, встановлених Кабміном, діє мораторій на планові, а також на більшість позапланових і фактичних податкових перевірок. 

Наразі, ДПС оприлюднила план-графік планових перевірок, що вже охоплює березень 2021 р. 

При цьому, платникам податків не варто радіти, що завдяки карантинному мораторію податкова втратила шанс перевірити 2017 рік. Справа у тому, що протягом його дії зупинене часове обмеження (1095 днів) на проведення перевірок.

Фіскали не припиняли проведення позапланових перевірок компаній, що у податковій декларації з ПДВ вказували податковий кредит на суму 100 тис. грн і більше — на них заборона не розповсюджується. 

З 1 січня по-іншому нараховуються фінансові санкції за податкові правопорушення. В деяких випадках для визначення розміру штрафу ДПС має враховувати вину платника податків у скоєнні податкового правопорушення. 

Наприклад, якщо після перевірки податкова донарахує грошове зобов’язання, але не встановить умислу у вчиненні правопорушення, штраф складатиме 10% визначеної суми. Наявність умислу збільшує штраф до 25%. Або ж, вчинення порушення, зокрема, з вини контролюючого органу чи під впливом форс-мажорних обставин, звільняє платника податків від фінансової відповідальності взагалі.

Кримінальні провадження

Ситуація з ефективністю роботи "недоліквідованої" податкової міліції (ПМ) невтішна. Її співробітники продовжують "кошмарити" бізнес за допомогою відкритих кримінальних проваджень. 

При цьому, здійснюються обшуки, вилучення речей та документів, допити підприємців, арешт рахунків компаній. 

На обліку у податковій міліції у січні-грудні 2020 року було 910 кримінальних проваджень за ст. 212 КК України. 

Із них до суду направлено 10 обвинувальних актів, ще подано 28 клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності та було закрито 124 проваджень. 

Висновок із цієї статистики напрошується сумний — більшість кримінальних проваджень ПМ продовжує відкривати без достатніх правових підстав! 

Податкова міліція vs БЕБ

У адвокатів і бізнесменів виникає риторичне запитання: Чи зможе кардинально покращити ситуацію Бюро економічної безпеки (БЕБ)? 

Ця структура має прийти на зміну податковій міліції. 28 січня Верховна Рада прийняла в другому читанні і в цілому проєкт Закону "Про Бюро економічної безпеки України" №3087-д.

Кількість співробітників Бюро не має перевищувати 4 тис. осіб. Колишні працівники ПМ зможуть "перейти" до Бюро, пройшовши конкурс та психологічне тестування. 

Всупереч очікуванням, БЕБ буде не лише "аналітичним", але й "силовим" органом, матиме право на застосування фізичного впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї. 

Фактично Бюро здійснюватиме ті ж оперативно-розшукові та слідчі функції, що й податкова міліція. Остання ж має бути остаточно ліквідована протягом шести місяців з дня набрання чинності законом про БЕБ. 

Питання повноважень Бюро до кінця не вирішено. Зміни до Кримінально-процесуального кодексу, що визначатимуть підслідні йому злочини, прийняті Парламентом лише в першому читанні. 

Цим же законопроєктом доповнюється Кримінальний кодекс новою статтею 222-2: "Шахрайство з ПДВ", та посилюється відповідальність за ухилення від сплати податків. Отже, залишаються серйозні побоювання реінкарнації "старої", "доброї" ПМ у вигляді нового органу з гарною вивіскою. 

Фіскальні очікування

Україна, зв’язана умовами міждержавних угод, вимогами міжнародних фінансових інституцій та бюджетними проблемами, не може звернути зі шляху боротьби з ухиленням від сплати податків. 

Держава у цьому змаганні буде і далі зменшувати можливості для податкових маневрів, як для бізнесу, так і для пересічного громадянина. 

Цю загальносвітову тенденцію треба спокійно сприймати, озброївшись знаннями та наявними напрацюваннями, пристосовуючи їх до нових фіскальних умов. 

І треба пам’ятати — податковий світ змінюється шаленими темпами, і минулий підприємницький досвід у повному обсязі вже не працює!

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!