Кредиты для бизнеса: как улучшить рынок кредитования в Украине

Кредиты для бизнеса: как улучшить рынок кредитования в Украине

Как выглядит рынок кредитования бизнеса в Украине и что не так с государственными программами. (укр)
Пятница, 29 января 2021, 13:24
исполнительный директор Независимой ассоциации банков Украины

За результатами спільного дослідження НАБУ та USAID на тему кредитування, 33% підприємців звертаються за позикою до друзів або родичів. 

Варто зазначити, що така ж частка бізнесменів зв’язується з банком, із яким уже співпрацює. Запитують у колег чи знайомих, до яких банків податися по кредит, усього 10%, а от дізнаються про умови за кредитами в популярних банках — 13% опитаних.

Як бачимо, більша частка українців — домашніх господарств і підприємців — у контексті кредитування звертається не лише до банків через низку причин. 

Що це за причини, як така ситуація впливає на загальний стан економіки (і не тільки економіки) та що з цим робити — розповідаю далі.

Що в нас зараз?

Згідно з даними НБУ, на 01.12.2020 р. загальний обсяг портфеля виданих банками кредитів становив 964 993 млн грн. 

У структурі валового кредитного портфеля переважають кредити нефінансовому корпоративному сектору – 77,6%, частка кредитів споживчому сектору (фізичним особам) становить 21,1%, кредити іншим секторам — трохи більше 1%. 

Водночас динаміка розміру кредитного портфеля є майже нейтральною впродовж останніх п’ятьох років, із тенденцією скорочення частки корпоративних кредитів і зростання частки кредитів пересічним українцям.

Разом із тим темпи видачі нових кредитів, зокрема в корпоративному секторі, до початку 2020 року помітно зростали, і навіть з урахуванням "карантинного" провалу в квітні-червні цього року на сьогодні вищі, порівняно з аналогічним періодом 2018 року. 

Крім того, дані НБУ щодо непрацюючих кредитів свідчать про скорочення їх обсягів у портфелях банків. 

Водночас кредитний портфель працюючих кредитів (усі кредити, за винятком непрацюючих) за останні два роки збільшився, також незначно зріс обсяг корпоративних працюючих кредитів.

Таким чином, скорочення валового кредитного портфеля банків відбувається переважно за рахунок погашення або списання непрацюючих кредитів. 

При цьому динаміка видачі нових кредитів, включно з сектором корпоративних, є позитивною, але надто слабкою і непомітною на тлі стагнації кредитного портфеля загалом.

Як на ситуацію вплинув і може вплинути надалі COVID-19?

Сьогодні дедалі більш очевидно, що вплив коронакризи не був таким катастрофічним, як прогнозували цією весною. 

Попри зниження реального ВВП серед практично всіх торговельних партнерів України, експорт у вересні відновився до минулорічного рівня. 

Упродовж літа в Україні з’являлося більше статистичних підтверджень швидкого відновлення доходів населення та споживчого попиту: від зростання роздрібного товарообігу до відновлення імпорту та посилення показників у сфері послуг. Але разом із тим це зовсім не привід "розслаблятися".

Наразі ми очікуємо другу хвилю карантинної історії, що може безпосередньо вплинути на банківську систему. Зокрема, вона може призвести до погіршення фінансового стану позичальників, що негативно позначиться на їхній спроможності обслуговувати кредитні зобов’язання. 

Також песимістичні прогнози щодо відновлення економіки та стурбованість щодо численних ризиків можуть обмежувати інвестиційну активність економічних суб’єктів. 

Паралельно враховуємо, що великий бюджетний дефіцит відтягує фінансові ресурси з приватного сектору економіки та є потенціалом розбалансування фінринків. 

І наостанок – на стан фінансових ринків негативно впливає невизначеність, зокрема щодо подальшого перебігу коронакризи у світі.

Тому дуже похвально, що держава прагне допомогти і сприяти економіці, але водночас є одна проблема. Робить це наша влада не так якісно, як можна було б зробити.

Ефективність та недоліки програми "Доступні кредити 5-7-9%"

Характерна риса цієї програми – компенсація витрат для бізнесу одночасно з пом’якшенням ризику для банків. 

Тобто, ця програма поєднує механізми здешевлення кредитів для підприємців і часткових портфельних гарантій Фонду розвитку підприємництва за такими кредитами.

Спершу "5-7-9%" була передбачена виключно для інвестиційних кредитів, у тому числі для розвитку цілком нових стартапів. Але пандемія коронавірусу і запровадження карантинних заходів одразу після старту програми змусили Кабінет Міністрів України вже у квітні двічі вносити істотні зміни в її умови.

На сьогодні в межах рішення "Доступні кредити 5-7-9%" є можливість взяти антикризовий кредит на поповнення обігових коштів або рефінансувати раніше отриманий бізнесом кредит. Але є моменти, які необхідно покращити, щоб зробити цю програму більш ефективною.

Перший крок: диференціація відсоткових ставок

Програма "Доступні кредити 5-7-9%" не передбачає диференціації відсоткових ставок за строками, хоча в Україні спостерігається значна різниця між короткостроковими та довгостроковими процентними ставками. Це, зокрема, стримує кредитування в довгостроковому сегменті, де ці ставки вищі. 

Натомість програма передбачає кілька диференційованих рівнів підсумкової процентної ставки для позичальника, залежно від цілі кредиту та розміру річного доходу. 

Водночас найменша підсумкова ставка – 0% річних для кредитів на рефінансування наявних запозичень, – узагалі не стимулює нового кредитування. 

Але разом із тим змушує банки приєднатися до участі в програмі для уникнення втрати клієнтів через рефінансування їхніх позик іншими банками-учасниками програми.

Більш ефективним рішенням для розвитку конкурентного ринку є фіксація не підсумкового розміру відсоткової ставки, а розміру компенсації, яку отримує позичальник. 

Це дасть змогу банкам конкурувати між собою за розміром відсоткової ставки та стимулюватиме до пошуку шляхів їх зниження. Наприклад, за рахунок підвищення власної операційної ефективності.

Спрощення умов кредиту — ще один допоміжний критерій

Окрім цього, програма "Доступні кредити 5-7-9%" є дуже комплексною за своєю структурою й умовами, що негативно впливає на операційні витрати банків, пов’язані з адмініструванням кредитів у межах цієї ініціативи. 

Тобто, фактично, такий підхід "здорожчує" кредит. Наприклад, ціль кредитування, що пов’язана з пандемією COVID-19, – узагалі нечіткий критерій. 

Водночас спрощення умов програми допоможе зменшити витрати часу на адміністрування окремих кредитів і портфеля загалом, що позитивно вплине на відсоткові ставки та сприятиме зростанню попиту на кредитування.

Гарантійні інструменти для банків

Використання гарантійних інструментів є адекватним засобом скорочення ризиків, які беруть на себе банки. Цей метод стимулює розширення пропозиції кредитів і конкуренцію. 

Гарантійні інструменти також роблять кредити доступними для позичальників, які за інших обставин не вважалися б кредитоспроможними. А отже, сприяють збільшенню платоспроможного попиту на кредити. 

Використання гарантій, що покривають частину кредитного ризику, зумовлює вивільнення капіталу банків через зменшення потреби у формуванні резервів і, завдяки цьому, розширює здатність кредитувати.

Отже, програма "Доступні кредити 5-7-9%" передбачає застосування часткових портфельних гарантій, проте ефективність цього механізму обмежена через незначний розмір гарантії.

Як покращити ринок кредитування?

На українському ринку практично відсутні іпотечні позики за мірками розвиненого світу, однак мають великий потенціал. 

Проблема з іпотечним фінансуванням посилюється через політичну чутливість цих продуктів, що може призвести до державного втручання в майбутній кризі. А це, здебільшого, згубно для банків.

Щоб допомогти повторному зародженню іпотечного ринку, центральному банку важливо забезпечити недороге довгострокове фінансування на регульованих умовах. 

У такому випадку портфелі іпотечних позик можуть слугувати заставою. Це дасть змогу узгодити інтереси комерційних банків і влади в довгостроковій перспективі.

Ще владі варто зменшити тиск на капітал банків, який посилюється через зростання резервів під кредити, що видаються. Це можливо через перегляд підходу до розрахунку фінансового класу позичальника. Також серед важливого та вкрай необхідного:

– податкова лібералізація;

– відсутність перешкод для позасудового врегулювання боргів, вирішити проблеми примусового стягнення;

– узгодження законодавчих норм щодо скасування реєстраційних дій, споживчого кредитування та фінансового лізингу;

– мінімізація ризиків втрати забезпечення іпотекодержателем;

– розвиток первинного ринку нерухомості (програми та гарантії);

– розширення доступу банків до державних реєстрів.

До того ж, банкам насправді допоможе тимчасове пом’якшення вимог до оцінювання кредитного ризику. 

Це дозволило б швидше розширювати масштаб кредитування по мірі поступового виходу з карантину та відновлення ділової активності.

І звісно, як уже неодноразово наголошувалось, для розвитку довгострокового кредитного ринку надважливе створення джерел "довгих" ресурсів. Як приклад – запровадження другого рівня пенсійного забезпечення.

Вважаю за важливе акцентувати, що розвиватися та змінюватися треба всім учасникам кредитного ринку: державі, банкам, пересічним українцям. 

І якщо державні зміни ми вже обговорили, то бізнесу також необхідно вести свою діяльність прозоро і подавати достовірну звітність, аби банк міг реально оцінити кредитоспроможність позичальника. 

Крім цього, варто приділяти увагу корпоративній і соціальній відповідальності, вести свою діяльність згідно із законодавчими вимогами та ретельно планувати взаємодію із зацікавленими сторонами.

Банкам, у свою чергу, варто переглянути свої бізнес-стратегії для переформатування потенційних інвестицій, а також вести просвітницьку роботу з потенційними позичальниками.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!