Зачем платить за контент?

Зачем платить за контент?

Почему привычка платить за контент в интернете - это не только о цифровом этикете, но и о качестве его производства. (укр)
Среда, 7 октября 2020, 18:54
директор дивизиона PayTV & Digital Starlight Media

Питання, чи потрібно платити за контент ставлять собі багато людей, зважаючи на те, що інтернет це нібито територія безкоштовного контенту. 

Відповідь на це питання знаходиться швидше в практичній площині. Адже ми вже давно платимо за весь "безкоштовний" контент. Але давайте все по порядку.

Чому ми платимо за хліб, а за музику — ні?

Уявіть, що ми заходимо в супермаркет купити хліб. Адже і в думках немає, щоб вийти, не сплативши за товар. Ми розуміємо, що є завод, на якому люди його виробляють і отримують за це гроші. 

Але чому це не так працює з контентом? Адже процес той же: люди виробляють продукт. Все, що ми зустрічаємо в мережі, найчастіше створено руками людини. 

Реклама:

На це витрачено ресурси: час, сили і навички. Часто над невеликим роликом працює ціла команда: режисери, сценаристи, оператори, актори і т.д. Всі ці люди створенням контенту заробляють на життя. 

Єдина відмінність контенту від будь-якого FMCG продукту — контент не можна помацати, він цифровий. Чому тоді за хліб ми платимо, а за написану музикантом пісню або знятий режисером фільм — не хочемо?

Цифровий етикет

Так вийшло, що нам ніколи не пояснювали, як себе вести в інтернеті. Не було в школі такого предмету, не було і в університеті. В епоху цифровізації суспільства запит на це буде тільки рости. 

Зараз важко уявити людину без смартфона і доступу до всесвітньої мережі. Люди все більше часу проводять в інтернеті. 

За даними звіту про стан цифрової сфери Digital 2020, кількість інтернет-користувачів у світі зросла до 4,54 мільярда, що на 7% більше минулорічного значення (+298 мільйонів нових користувачів).

Епідемія Covid-19 занурила нас у просто колосальний обсяг контенту, при якому, згідно з дослідженнями Global Video Index Entertainment and Media Edition, ріст споживання новинного і розважального контенту на ОТТ-сервісах (Netflix і тд.) майже подвоївся в другому кварталі, склавши 40%, в порівнянні з 23% в першому. 

Основна проблема в тому, що інтернет з'явився і зростає, а правил поведінки в ньому немає. Адже не потрібно забивати жорсткі диски піратськими аудіо/відео, щоб просто полежало. 

І якщо спочатку у нас елементарно не було зручних платформ для споживання, то зараз вони є. 

Купівля контенту дає дисципліну і відповідальність. Ми використовуємо виключно необхідний, каталогізований і зручно складений контент, який можна дивитися з будь-якого пристрою, як то Smart TV, планшет або телефон.

Кому ми платимо?

Почнемо з того, що ми платимо за контент вже досить давно, і не завжди банківською картою. Навіть умовно безкоштовний контент, ми "оплачуємо" переглядом реклами. Тут важливо розуміти, кому йдуть гроші:

  1. Сервісу, який ділиться далі з правовласником, а той в свою чергу платить податки і вкладає у створення нового контенту.
  2. Сервісу, який поцупив контент — в такому випадку правовласник ніколи не отримає оплату за свій продукт, а держава недоотримає податків.

Якщо в першому випадку рекламні бюджети так чи інакше, не рахуючи прибутку сервісу-посередника, потрапляють далі в виробництво для створення контенту, то в другому, правовласник залишається ні з чим. 

Крім того, у користувачів є ризики крадіжки особистих даних, зараження шкідливим програмним забезпеченням і т.д. А тепер згадайте, скільки показів реклами ми бачимо. 

Це ціна, яку ми платимо своїми переглядами, а не з гаманця. Але кому ми заплатимо переглядами реклами, тим хто створює контент або краде?

За прогнозом digital TV research, в період між 2019 і 2025 роками буде приріст глобальної абонентської бази ОТТ-платформ на 34 млн додаткових абонентів. 

Таким чином, загальна кількість в світі досягне 1,06 млрд (Pay TV перевищив рубіж 1 млрд передплатників в 2018 році). Стрімке зростання абонентів показує, що все більше людей обирає зручність та безпеку у споживанні контенту. 

Зараз ЗМІ, ОТТ-платформи, книжкові та інтернет-магазини пропонують безліч варіантів підписок. Це плата за працю.

Ми хочемо насолоджуватися музикою, кіно та книгами в цифрі? Тоді давайте почнемо цінувати працю, вкладену в ці продукти, а не збагачувати піратів.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: