Новий "податок" на смартфони: міф чи реальність

Новий "податок" на смартфони: міф чи реальність

Збір за авторське право сплачується одразу при купівлі техніки. Яким повинен бути його розмір та чому це нормальна світова практика.
Четвер, 25 червня 2020, 08:19
директор ОП "Український музичний альянс", кандидат юридичних наук

Недавно Європейська бізнес-асоціація (ЄБА) оприлюднила презентацію "Сплата відрахувань з техніки та носіїв" і результати дослідження практики споживання цифрового контенту, проведеного компанією GFK.

Подання матеріалу в презентації скомбіноване таким чином, що складається гнітюче враження: держава вводить податок на кожний смартфон, і збирати цей податок доручено якимсь приватним компаніям. Чим не "схема"?

Не дивно, що засоби масової інформації опублікували матеріали з промовистими назвами, як, наприклад, "Економічна правда".

Очевидно, така ситуація вимагає пояснення. Нижче я поясню, що таке приватна копія, чи платить за неї власник смартфону, наскільки подорожчає техніка через новий збір і хто вигодонабувач відрахувань за приватне копіювання.

Що таке приватна копія і за що сплачуються відрахування

Ще в 19 столітті провідні держави поставили завдання: забезпечити охорону прав інтелектуальної власності, передусім авторського права й суміжних прав.

Для цього вони уклали низку міжнародних договорів. Серед них – Бернська конвенція, до якої приєдналися 178 країн включно з Україною, та Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення, до якої приєдналися 94 країни включно з Україною.

Ці угоди надали авторам, виконавцям, виробникам фонограм та організаціям мовлення виняткові права, першим і головним з яких стало право на відтворення. Спочатку відтворенням вважалося звичайне копіювання об'єкта, скажімо, запис аудіокасети або ксерокопіювання книжки.

Однак з розвитком технологій договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право від 1996 року доповнив поняття "відтворення". До нього включили норму про зберігання твору в електронному засобі, що було відображено і в законі України "Про авторське право і суміжні права".

У законі зазначається, що відтворення – це "виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній, у тому числі цифровій, оптичній або іншій формах, яку може зчитувати комп'ютер".

Чи відбувається відтворення при завантаженні файлу в гаджет

Відтворення – це значно ширше використання. Воно відбувається при розміщенні власних відеороликів з чужою музикою в соцмережах і збереженні файлів у хмарних сервісах, при створенні резервних копій і синхронізації телефона з комп'ютером, при перегляді фільму на стримінговому сервісі.

У 178 країнах, у тому числі в Україні, відтворення є винятковим правом: без дозволу автора, виконавця чи продюсера здійснювати відтворення заборонено.

"Якась маячня, – подумаєте ви. – Якщо я слухаю пісню на смартфоні, яка без мого активного втручання синхронізується на Ґуґл-диску, я повинен шукати автора і платити гроші? Я вже заплатив за доступ до цієї пісні на Ґуґл-плей".

З цього місця починаються відрахування за приватне копіювання. З 1966 року у ФРН був започаткований альтернативний підхід. У ціну носія й обладнання, за допомогою яких особа здійснювала відтворення, закладалася невелика сума, яка давала право відтворювати у приватних цілях будь-які твори.

Компенсацію за втрати правовласників від приватного відтворення сплачували імпортери або виробники обладнання. Кошти йшли не правовласникам, а визначеній державою організації (організації колективного управління), яка представляє більшість репертуару, що використовується в країні.

Згодом ця практика поширилася на більшість країн, бо це зручно і просто.

У відеоролику ЄБА говорить про бідну Олену, яка платить двічі: один раз – купуючи музику, другий раз – купуючи смартфон. Насправді це не так.

"Купуючи музику", Олена платить за доступ до музики (окреме право), а купуючи смартфон, Олена платить за право відтворювати музику й фільми, зберігати її, синхронізувати й архівувати. Це різні речі.

Loading...

Чи справедливо отримувати відрахування, якщо власник смартфона не завантажуватиме файли

Дослідження GFK, на яке посилається ЄБA, вказує, що 90% опитаних хоча б раз на пів року завантажують музику на свої девайси. Проте є ще 10%, з яких половина вагається з відповіддю, а 5% кажуть, що музику не завантажують.

Напевно, серед цих 10% є й літні люди, які користуються простими стільниковими телефонами, які не мають функції запису. За імпорт таких телефонів відрахування за приватну копію не сплачуються.

Є обладнання, у тому числі смартфони, яке використовується у професійних цілях. З нього теж не сплачується відрахування за приватне копіювання.

Утім, і серед звичайних власників смартфонів може трапитися той, хто ніколи не відтворював на смартфоні фільми чи музику. Кількість таких споживачів перебуває в межах статистичної похибки, але теоретично такі можуть існувати.

Світова система відрахувань за приватне копіювання передбачає, що відрахування сплачується і з обладнання таких користувачів. Це відбувається передусім тому, що виявити таких споживачів, на жаль, неможливо.

Проте, враховуючи, що відтворення відбувається і під час перегляду відеоролика, і під час створення резервної копії контенту телефону, такі випадки на наближаються до нуля. Тож навряд чи можна сказати, що система відрахувань за приватне копіювання в цьому випадку несправедлива.

Як розподіляються відрахування за приватне копіювання

Після реформи колективного управління закон вказав, як і кому сплачуються відрахування. Отримані за приватне копіювання 100 грн поділять так.

23 грн – Українському культурному фонду на підтримку культурних проєктів, 13,8 грн – авторам і видавцям музичних творів, 13,8 грн – продюсерам фільмів, 13,8 грн – авторам фільмів та акторам, 13,8 грн – музичним продюсерам і рекординговим компаніям, 13,8 грн – виконавцям музики, 8 грн – організації колективного управління щодо збору й розподілу відрахувань.

Як розподілятимуться ці 13,8 грн? Яким авторам і виконавцям вони підуть? Неможливо ж зібрати звіти з громадян про те, які твори вони завантажували. Тому в Україні та решті країн застосовується імператив: більше завантажується популярних об'єктів авторського й суміжних прав, менше – менш популярних.

Оскільки такий же принцип працює на радіо, музична частина відрахувань розподілятиметься за звітами радіостанцій. Кінематографічна частина – за комплексним підходом, вагому частину в якому становитимуть дані щодо продажів квитків на фільми в кінотеатрах України. Ці дані доступні й об'єктивні.

Чи вводиться новий податок (спойлер: ні)

Цей підхід, сплата відрахувань за приватне копіювання, прийняла більшість країн: у ціну електроніки вони заклали невеликий відсоток відрахувань за приватне копіювання. З 2003 року ця система діє і в Україні. У ціні, наприклад, смартфона закладені 0,15% відрахувань за приватне копіювання.

Великі продавці побутової електроніки мають хороше лобі, у тому числі ЄБА. Свого часу саме ЄБА (нинішні противники відрахувань за приватне копіювання) лобіювала чинні тарифи за приватне копіювання – найнижчі у світі.

В Україні розмір відрахувань встановлений у відсотках від фактурної вартості імпортованого товару, а в більшості країн ЄС – у фіксованих ставках.

Утім, не секрет, що ціни на техніку, яка використовується для запису музики й фільмів, в Україні та ЄС схожі. Подекуди за кордоном бувають навіть нижчі ціни, ніж у вітчизняних магазинах, тому суми відрахувань за приватне копіювання, що сплачуються в Україні, цілком можна порівняти з європейськими.

В огляді Всесвітньої організації інтелектуальної власності щодо приватного копіювання за 2016 рікзазначаються такі ставки відрахувань.

 

Як бачимо, відрахування суттєво відрізняються залежно від країни. Які ж суми встановила Україна? За даними компанії IDC Ukraine, середня вартість смартфона для покупців становить 150 дол, планшета – 120 дол.

В інтернет-магазині Rozetka зовнішній жорсткий диск в середньому коштує 1 928,25 грн, MP3-плеєр – 1 160,8 грн, CD-диск – 7,3 грн, DVD-диск – 8,96 грн.

Від зазначених цін можна сміливо віднімати щонайменше 50%, бо відрахування в Україні сплачуються як відсоток від фактурної вартості, тобто від вартості, вказаної в договорі імпортера і зарубіжного продавця, без торгової націнки роздрібного магазину, ПДВ, мита й логістичних витрат. Суми виходять такі.

 

Додавши для зручності відрахування, встановлені Україною, до сум відрахувань в країнах Євросоюзу, можна побачити таку картину.

 

Можливо, відрахування менші, бо Україна бідніша і її ВВП нижчий, ніж, скажімо, в Австрії? Ні, це так не працює. IРhone в Австрії та Україні коштує приблизно стільки ж, тож і відрахування за приватне копіювання повинні бути схожими.

Збитки правовласників

Така ситуація не влаштовує правовласників, адже їхні збитки від приватного копіювання значні. Згідно з дослідженням GFK, хоч б раз на пів року музику з інтернету завантажують 90% опитаних, 14% завантажують музику майже щодня, 27% – раз на тиждень, 16% – раз на два тижні, 17% — раз на місяць.

Тобто 42 млн українців за рік завантажують музику 2 047 млн разів. Навіть якби ціна одного відтворення треку становила 15 коп (найнижча ціна непопулярного треку, більшість цін вища), то збитки музичної індустрії від приватного копіювання сягнули б 307 млн грн на рік, а є ще кіноіндустрія, збитки якої вищі.

Якими повинні бути тарифи відрахувань

Для компенсації збитків важливо привести тарифи відрахувань хоча б до середньосвітового рівня і хоча б до тих країн, де стягуються відсоткові ставки від вартості товару, а не фіксовані ставки. В інших країнах відсотки такі.

 

Арифметично підрахувавши середній відсоток, Український музичний альянс, організація колективного управління, акредитована здійснювати збір і розподіл цих відрахувань в Україні, запропонував ринку такі попередні тарифи.

 

Як бачите, порівняно з іншими країнами тарифи цілком зважені. На найпоширеніші товари – смартфони, ноутбуки та комп'ютери – запропоновано тариф у розмірі 0,52% від фактурної вартості товару.

Чи подорожчає електроніка, якщо тарифи будуть підвищені

Звісно, будь-які витрати виробника і продавця сплачує кінцевий покупець. Наприклад, на RozetkaIРhone 11 продається за 24 тис грн. Чи вважає хтось, що його собівартість 23,9 тис грн і тільки 100 грн – прибуток компанії Apple? Якщо так, то чому він дешевшає після виходу нових моделей телефонів?

У провідних виробників та імпортерів техніки непогана маржа між собівартістю і контрактною вартістю. У них непогані прибутки і є куди "утискатися".

В Україні тариф відрахувань за приватне копіювання для смартфонів становить 0,15% від фактурної вартості, Український музичний альянс запропонував середньосвітовий тариф – 0,52% від фактурної вартості.

Враховуючи, що йдеться про фактурну вартість (без ПДВ, мита, націнки магазинів, логістичних витрат, а все це становить понад 50% вартості товару), у разі досягнення домовленості щодо середньосвітового тарифу вартість смартфона в магазині для споживача могла б зрости на 0,18%.

Чому ж тоді здійнявся такий галас? Відповідь проста: транснаціональні компанії не бажають зменшувати свій прибуток на 0,18% від вартості товару, і в цьому не винні ні автори, ні інші правовласники, ні тим паче власники смартфонів.

Як буде розвиватися ситуація

14 квітня 2020 року Український музичний альянс провів переговори з імпортерами електроніки. Враховуючи карантин, захід пройшов в онлайн- форматі у Zoom. Сторони домовилися продовжити переговори.

Переконаний, що сторони ухвалять розумне й адекватне рішення щодо тарифів відрахувань за приватне копіювання. Тимчасом 14 травня набули чинності тимчасові тарифи відрахувань за приватне копіювання, затверджені Кабміном.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!