Умышленная убыточность, или Что нужно понимать о коммунальных предприятиях

Умышленная убыточность, или Что нужно понимать о коммунальных предприятиях

Как найти эффективную модель управления коммунальными предприятиями в Украине. (укр)
Пятница, 11 сентября 2020, 17:48
инженер, основатель инжиниринговой компании Interprojekt GmbH

У психології є таке поняття як вивчена безпорадність. Цей термін застосовується, коли людина мириться з некомфортними умовами і навіть не намагається їх змінити. Нещодавно я брав участь у дослідженні Центру економічної стратегії "Як фінансування комунальних підприємств обмежує конкуренцію?". 

Вивчена безпорадність може стосуватися не тільки людей, але й галузей їхньої діяльності. І це те, що стосується кожного громадянина країни, який користується послугами комунальних підприємств. 

Бракує прозорості 

Дійсно, зараз комунальні підприємства не підтримують принципи ефективності та прозорості. За статистикою, з-поміж 14 тис. комунальних підприємств, які працюють на українському ринку, близько 3 тис. перебувають у процесі руйнації. 

Крім того, підприємств, які надають всю фінансову інформацію щодо своєї діяльності, ще менше. Також внаслідок відсутності принципу корпоративного управління на комунальних підприємствах часто виникає конфлікт інтересів. 

Фактично для покращення фінансової ситуації на комунальних підприємствах бракує публічної прозорості та ефективного регулювання у вигляді наглядових рад із незалежними членами. 

На жаль, не всі підприємства дотримуються ринкових правил. На ринку комунальних підприємств існують такі методи як штучне зниження цін та підвищення вхідних бар’єрів. 

Неприйнятні умови для нових гравців

Комунальні підприємства внаслідок демпінгу отримують швидку фінансову допомогу з боку держави чи муніципалітету, чим погіршують ринкове становище приватних підприємств. 

Такий метод характерний для вертикальних підприємств, які мають монопольне становище і надають послуги на конкурентному ринку. Завдяки домінуванню ці компанії можуть створювати регуляторні бар’єри для нових гравців. 

Підвищення вартості підключення до інфраструктури, високі нормативи спонукають нові підприємства відмовлятися від входження на ринок.

Технологічні проблеми та низька якість обладнання 

Причиною є мінімізація граничних витрат. Тобто комунальні підприємства купують дешеві, менш ефективні технології, аби зменшити граничні витрати для безболісного збільшення частки на ринку внаслідок фіксованих витрат. 

Влада монополій 

За відомостями Антимонопольного комітету, особливе конкурентне регулювання проводиться стосовно роботи підприємств, які надають найважливіші базові послуги, що становлять загальний економічний інтерес (ПЗЕІ). 

Тобто, надання цих послуг є обов’язковим і не залежить від фінансової ситуації всередині підприємств. 

У цій концепції діють базові принципи доступності та цінової прийнятності. Це переважно енергетична галузь, підприємства газопостачання, водопостачання, електропостачання. 

Насправді приблизно п’ята частина підприємств є природними монополіями. Це свідчить про те, що сучасна конкуренція не є чесною. Монополіст же, навпаки, отримує значні дивіденди, адже внаслідок збільшення обсягу виробництва здатен мінімізувати фіксовані витрати на одиницю продукції. 

Справді, монополія проникла на найбільш стратегічно важливі ринки – газопостачання, водопостачання та розподілу електроенергії — де найбільше комунальних підприємств у розрізі КВЕДу. 

Друге місце у справі розвитку комунальних підприємств посідає охорона здоров’я. На жаль, більшість комунальних підприємств сьогодні не є рентабельними та зазнають величезних збитків. 

Приблизно 6947 комунальних підприємств у 2018 році мали сукупний збиток у розмірі 9,8 млрд грн, а рентабельність капіталу становила близько нуля для третини комунальних підприємств. 

Передусім це стосується підприємств, діяльність яких підпорядковується Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). 

Сукупний збиток склав майже 1,7 млрд грн, а середня рентабельність капіталу (ROE) склала -0,09. Це пояснюється необґрунтованим збільшенням на 20% тарифу на електроенергію з боку НКРЕКП. Через що водоканали опинилися в скруті. 

Внаслідок зростання собівартості збитки водоканалів сягнули близько 200 млн грн у 2019 році. Більшість комунальних підприємств майже в усіх областях потребують модернізації та санації у зв’язку з ризиком банкрутства. 

Приблизно на 80% зношена комунальна інфраструктура, яка не зазнала капітального ремонту. 

Зловживання державною підтримкою 

Для розквіту капіталістичної ринкової економіки на кожному ринку повинна існувати "невидима рука" саморегулювання. Прозорі правила ведення бізнесу, здорова конкуренція і низький вплив держави на ринкові процеси стимулюють економічне зростання і дають можливість економічним агентам втілити свої здібності. 

Реальною загрозою здоровій конкуренції в комунальній галузі є нераціональна політика фінансування з боку держави. Багато комунальних підприємств зловживають державною підтримкою, що спричиняє загрозу спотворення економічної конкуренції.

Тільки ефективний моніторинг та контроль з боку Антимонопольного комітету дозволять провести збалансовану регіональну фінансову політику, що зумовить демонополізацію в комунальному господарстві. 

Іноземний досвід управління 

У всіх країнах Східної Європи велику роль в управлінні комунальними підприємствами відіграють органи місцевої влади. Вони можуть створювати та розвивати комунальні послуги самостійно або ж делегувати їх третій стороні, застосовуючи тендерні процедури. 

Яскравий приклад — Румунія, де органи місцевої влади мають законне право контролювати, створювати, аналізувати та змінювати керівництво комунальних підприємств. 

У Польщі завдяки проведенню реформ усі комунальні підприємства були трансформовані в комерційні, що спричинило комерціалізацію менеджменту цих підприємств. 

Крім того, місцеві органи влади завдяки ринковим реформам можуть не лише ставати учасниками різних товариств, а й отримувати значну частку власності таких компаній. 

В Угорщині органи місцевої влади створюють компанії у формах, які передбачені Господарським кодексом. Тобто поширена практика створення господарських товариств. 

У цих країнах комунальні підприємства надають послуги в таких основних сферах як громадський транспорт, каналізація та управління відходами. 

Потенційно привабливими галузями для розвитку комунальних послуг є управління рекреаційною інфраструктурою, будівництво інженерних і транспортних споруд, охорона довкілля тощо. 

Залежність між чисельністю населення і будівництвом проєктів 

У малих містах зазвичай більшість комунальних послуг надається одним комунальним підприємством, а у великих навпаки — багато комунальних підприємств надають широкий спектр комунальних послуг. 

Щоб забезпечити здорову конкуренцію, органи місцевої влади зобов’язані спочатку отримати дозвіл національного регулятора, перш ніж підписати договір із компанією, яка їм належить. 

Варто зазначити, що приватизація у Східній Європі трапляється нечасто. Найпопулярнішим способом приватизації є проведення аукціонів. На місцевому рівні у Румунії і Польщі концесія розвинена слабко. 

Однак такий спосіб економічних відносин застосовується у галузі громадського транспорту. Приватними партнерами в комунальній сфері можуть виступати іноземні компанії. 

Отже, європейські країни мають такі особливості управління в комунальній сфері: 

  1. Місцеві органи влади відповідальні за надання комунальних послуг. 
  2. Поширена практика концесії суспільно важливих послуг національним та іноземним компаніям. 
  3. У Румунії договір про надання комунальних послуг може бути чинним щонайбільше 5 років: аби запобігти ризику тривалого обмеження ринкової діяльності. В Угорщині розвинені господарські товариства. 

До дієвих альтернативних інструментів розв’язання проблем конкуренції, викликаних передусім державними підприємствами, можна віднести пропозиції міжнародної Організації економічного співробітництва та розвитку: 

  1. Приватизація. 
  2. Впровадження механізмів корпоративного управління підприємством (залучення і створення наглядових професійних рад у цій сфері). 
  3. Стимулювання створення єдиних стандартів ринкової прозорості і публічної підзвітності підприємства. 
  4. Надання більшої самостійності представникам органів влади у наглядових радах. 
  5. Усунення регуляторних бар’єрів для підняття бізнес-активності у цій галузі. 
  6. Підвищення рівня конкуренції.  

Мій висновок такий: комунальні підприємства потребують ефективних моделей управління. Щоб скоріше цього досягти, необхідно залучати приватних гравців у комунальний сектор. 

Також потрібно створювати наглядові ради, до складу яких мають входити професійні незалежні члени. Цей чинник позитивно впливатиме на розвиток комунальних підприємств.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!