Какие законопроекты нужны бизнес-сообществу сегодня

Какие законопроекты нужны бизнес-сообществу сегодня

Изменения в законодательство, которые будут способствовать улучшению бизнес климата, привлечению инвестиций и росту украинской экономики. (укр)
Вторник, 1 сентября 2020, 17:43
руководитель Офиса Национального инвестиционного совета

Напередодні початку роботи IV сесії Парламенту, Офіс Національної інвестиційної ради хотів би звернути увагу народних обранців на найбільш важливі для бізнес-спільноти законопроєкти, які вже зареєстровані у Верховній Раді та очікують на голосування.

Зокрема, законопроєкти №3760 (про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями), №1182-1д (про внутрішній водний транспорт), №2207-1д (про управління відходами) та №3607 (про установу бізнес-омбудсмена в Україні).

Прийняття цих законопроєктів сприятиме покращенню бізнес клімату, залученню інвестицій та зростанню української економіки.

Про державну підтримку інвестпроєктів зі значними інвестиціями

За останні 20 років Україна залучила в середньому в 3 рази менше інвестицій, ніж наші країни-сусіди. При цьому, багато проєктів не було реалізовано в Україні саме через те, що інвестори надавали перевагу країнам, в яких наявні ті чи інші інструменти державної підтримки інвесторів.

З огляду на це, законопроєкт № 3760 пропонує запровадження державних стимулів для українських та іноземних інвесторів, що здійснюють значні інвестиції в українську економіку, з метою підвищення конкурентоспроможності нашої держави на глобальному ринку та заохочення потенційних інвесторів вкладати свої гроші саме в Україну.

Так, законопроєкт передбачає запровадження низки стимулюючих інструментів для значних інвестиційних проєктів, зокрема, податкові пільги (звільнення від сплати податку на прибуток, звільнення від сплати мита та ПДВ при ввезенні в Україну нового устаткування чи обладнання), спрощене надання у користування земельних ділянок, необхідних для реалізації інвестиційного проєкту, будівництво/реконструкція суміжної інфраструктури за рахунок держави (автомобільні шляхи, електричні та газові, тепло-, водо- мережі, інженерні комунікації тощо) та закріплення гарантій інвестора через укладання прямого договору з Урядом України строком на 15 років. 

При цьому, загальний обсяг державної підтримки не буде перевищувати 30% від суми інвестицій у проєкт.

Держпідтримка буде надаватись українським та іноземним інвесторам, які мають намір інвестувати понад 30 млн євро в проєкти у сферах переробної промисловості, інфраструктури, логістики, поводження з побутовими відходами, туризму, охорони здоров'я, освіти, спорту, а також створити мінімум 150 нових робочих місць із середньою заробітною платою на 15% вищою за середню з/п в регіоні у відповідній сфері. Строк реалізації проєкту не повинен перевищувати 5 років.

Законопроєкт, розроблений на основі кращих практик країн ЄС і наших держав-сусідів, з якими Україна конкурує за інвестора, та вже проголосований Верховною Радою у першому читанні 21 липня 2020 року.

 

Про внутрішній водний транспорт 

Станом на сьогодні лише 1% вантажних перевезень в Україні здійснюється річковим транспортом, в той час як 59% вантажів перевозяться залізницею і 40% – автомобільним транспортом. 

Варто зазначити, що саме річкові перевезення є найдешевшим і найбільш екологічним способом доставки вантажів. Тому відновлення внутрішніх водних шляхів має бути одним із основних пріоритетів і першочергових завдань держави.

В той же час, чинна нормативно-правова база щодо внутрішніх водних шляхів має фрагментарний характер та не спрямована на комплексне вирішення питань функціонування і розвитку галузі річкового транспорту.

Законопроєкт №1182-1-д має дати старт реформі річкових перевезень, перетворюючи українські річки на потужні транспортні артерії та запроваджуючи ефективну річкову логістику. 

Очікується, що прийняття законопроєкту дозволить збільшити обсяг вантажних річкових перевезень до 30 млн тонн на рік, а запровадження ефективної річкової логістики шляхом перенесення частини вантажів на річку – розвантажить та збереже українські дороги.

В цілому, прийняття законопроєкту №1182-1-д дозволить: стимулювати розвиток галузі суднобудування та створити нові робочі місця; лібералізувати ринок річкових перевезень, допустивши судна під іноземним прапором, що, в свою чергу, стимулюватиме міжнародну торгівлю; розвивати водний шлях між Україною та Білоруссю Е-40, який зможе дати додаткові 7 млн тонн вантажів на рік на Дніпрі; провести дерегуляцію галузі шляхом запровадження безкоштовного проходження шлюзів та часткового звільнення суден внутрішнього плавання від зборів у морських портах; спростити адміністративні процедури при реєстрації суден та видачі документів; імплементувати європейські норми, а також залучити нові іноземні інвестиції.

Законопроєкт №1182-1-д був прийнятий Парламентом у першому читанні 24 квітня 2020 року.

Про управління відходами

Головним бар’єром для розвитку сміттєпереробної галузі сьогодні є застаріле законодавство.

Законопроєкт № 2207-1д, який депутати вже підтримали у першому читанні 21 липня 2020 року, має на меті імплементацію в українське законодавство основоположних принципів та положень європейського законодавства у сфері управління відходами, а саме трьох директив ЄС – про відходи, про захоронення відходів, про промислові викиди.

Так, законопроєкт передбачає запровадження ієрархії поводження з відходами та принципу "забруднювач платить"; системи розширеної відповідальності виробника, яка встановлює вимогу для виробників нести відповідальність за повний цикл життя створеної упаковки, батарей, акумуляторів тощо; введення жорстких європейських екологічних норм стосовно спалення та захоронення відходів, які несуть шкоду здоров’ю людей і довкіллю. 

Окрім того, законопроєкт створює законодавче підґрунтя для залучення інвестицій у будівництво сміттєпереробних заводів, а також створення системи довгострокового планування управління відходами на національному, регіональному та місцевому рівнях.

Прийняття законопроєкту дозволить зробити вагомий крок до вирішення проблем з утворенням, накопиченням, збиранням та видаленням відходів, які на сьогодні досягли в Україні критичного рівня.

Про установу бізнес-омбудсмена в Україні 

Інституція бізнес-омбудсмена вже давно зарекомендувала себе як ефективний механізм допомоги підприємцям в Україні. За час своєї роботи Рада бізнес-омбудсмена розглянула понад 7500 звернень від бізнесу та допомогла підприємцям повернути більш ніж 18 млрд грн.

Разом з тим, чинне правове регулювання, яким визначається статус установи як дорадчого органу, не дозволяє установі у повній мірі виконувати функцію захисту бізнесу від неправомірного втручання в його господарську діяльність.

Законопроєкт №3607 передбачає посилення інституційної спроможності установи бізнес-омбудсмена шляхом її реформування з дорадчого на незалежний орган, з метою підвищення ефективності співпраці установи з державними органами та розширення інструментарію для вирішення індивідуальних та системних проблем бізнесу.

Прийняття законопроєкту сприятиме прозорості діяльності органів державної влади, а також суб’єктів господарювання, що перебувають у сфері їх управління, та поліпшенню умов для здійснення в Україні підприємницької діяльності.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!