Энергетическая политика Украины и мифы о ВИЭ

Энергетическая политика Украины и мифы о ВИЭ

Как менялась политика поддержки «зеленых» и развенчание популярных мифов о возобновляемой энергетике. (укр)
Вторник, 21 июля 2020, 13:09
аналитик Украинской ассоциации возобновляемой энергетики

У боротьбі з дефіцитом бюджету і, начебто "несправедливістю завищених" зелених тарифів, впливові кола – представники великих індустріальних компаній, разом із групою народних обранців продовжують тиск на інвесторів у відновлювальну енергетику (ВДЕ).

Коли мова заходить про тарифи на електроенергію, народні обранці та лідери громадських думок часто вдаються до маніпуляцій, викривляючи факти для підкріплення власної позиції (та лобіювання інтересів патронів). 

Проте для формування об’єктивних думок завжди потрібно викривати брехню. 

Розвіяти маніпуляції сьогодні особливо важливо, оскільки вони можуть призвести до прийняття цілком реальних законодавчих змін, що матимуть негативні наслідки для всієї держави. 

Так, зменшення "зелених" тарифів за законопроектом №3658 призведе до втрат податкових надходжень бюджетом, зростання боргового навантаження, економічно необґрунтованого кредитування державними банками природних монополістів на ринку електроенергії і затримки в розвитку законодавчого поля.

Як змінювалася підтримка ВДЕ

"Зелений" тариф для підтримки розвитку відновлюваної енергетики в Україні запровадили в 2009 році на період до 2030 року. 

Певний час, з 2010 до 2014 року, діяв додатковий стимул — ВДЕ було звільнено від податку на прибуток. 

Для стимулювання суміжних галузей в 2015 році запроваджено надбавку до "зеленого" тарифу за використання обладнання українського виробництва.

За час дії тарифу його ставки двічі скорочувались. У 2013 році відбулося перше таке зниження, а в 2016 – вже друге, ретроспективне, зниження тарифу для сонячних електростанцій.

Рік потому було затверджено закон "Про ринок електричної енергії", а у 2019 році – закон "Про перехід до моделі "зелених" аукціонів". 

На таких аукціонах нові виробники ВДЕ мали б конкурувати за отримання державної підтримки.

Ринок електроенергії почав роботу в липні 2019 року, тоді ж Президент Зеленський закликав міжнародну спільноту інвестувати в українську галузь ВДЕ. 

Однак вже в листопаді 2019 року міністерство енергетики запропонувало проект вже третього ретроспективного скорочення "зелених" тарифів, а у лютому представило його оновлену версію. 

 
джерело: Українська асоціація відновлюваної енергетики

На жаль, очікувані індустрією аукціони ВДЕ так і не відбулись. Натомість, в результаті тривалих переговорів та під тиском певних осіб – представників зацікавлених великих індустріальних компаній і групи народних депутатів — частина операторів ВДЕ пішла на "компроміс" з Урядом України щодо зменшення "зеленого" тарифу.

Про що законопроект №3658

Результат умовного компромісу було відображено у законопроекті №3658, який Уряд України подав до парламенту. 

Що ж пропонується авторами законопроекту? Найголовніше – ретроспективне скорочення тарифів. 

Так, з 1 липня 2020 року для станцій введених в експлуатацію з 1 липня 2015 по 31 грудня 2019 пропонується знизити "зелений" тариф на 15% для СЕС зі встановленою потужністю понад 1МВт та 10% для СЕС потужністю менше 1 МВт. 

Для ВЕС тарифи пропонується знизити на 7,5% без диференціювання. СЕС та ВЕС, що були введені в експлуатацію від 1 січня цього року у свою чергу зазнають скорочення тарифу на 2,5% з 1 липня.

Для об’єктів введених в експлуатацію до 30 червня 2015 року також пропонується запровадити граничний розмір тарифу, знизивши його на 52%. До того ж обмежаться строки введення в експлуатацію нових СЕС, "зелені" тарифи для них з 1 серпня 2020 року буде скорочено у два рази.

Ще один пункт — повна фінансова відповідальність за небаланс своїх фактичних та акцептованих обсягів виробництва електроенергії. 

Плата за небаланси — з 2022 (50% з 2021) року для всіх видів станцій з допустимою похибкою для СЕС у 5% та 10% для ВЕС. 

У свою чергу НЕК "Укренерго" зобов’яжуть здійснювати компенсацію за невідпущену електроенергію через виконання команд системного оператора.

 В Україні не найвищі "зелені" тарифи

Одним з основних міфологізованих аргументів противників ВДЕ є начебто завищений "зелений" тариф в Україні. 

Це відверта маніпуляція. Прихильники такої думки ніколи не називають точних джерел інформації. Насправді вони навіть не цікавилися, як саме працює ринок відновлювальної енергетики і які особливості його підтримки в інших країнах.

Розвіємо міф на прикладі. Так, в червні 2020 року НКРЕКП встановила "зелений" тариф для наземних СЕС, встановлених з 1 січня 2020 року, на рівні 11,3 євроценти за кВт*год у 3 кварталі цього року. 

Такі ж станції, введені в експлуатацію з 1 січня 2017 по 31 грудня 2019 мають тариф 15 євроцентів за кВт*год. 

Та деякі народні депутати стверджують, що в Німеччині цей тариф становить 5 євроцентів за кВт*год – і тут починається маніпуляція. 

Адже за даними німецького регулятора ринку Bundesnetzagentur в 2018 році середній обсяг виплат за пакетом "EEG" (закон про підтримку відновлювальної енергетики) склав 13,2 євроценти за кВт*год. 

На рисунку 1 сірим кольором продемонстровано середньозважений рівень виплат для різних видів генерацій ВДЕ на основі фіксованих тарифів і ринкової премії.

ВДЕ у Німеччині в 2018 році, євроцентів за 1 кВт*год.
Середні виплати ВДЕ у Німеччині в 2018 році, євроцентів за 1 кВт*год.
Джерело: Bundesnetzagentur, власна ілюстрація автора

Відповідно, окрім виплат по пакету законів "EEG", виробники ВДЕ мають можливість отримувати доходи ще від продажу електроенергії на ринку. До того ж Німеччина – найбільший експортер електроенергії в Європі.

Прихильники зниження "зеленого" тарифу забувають про те, що розвинені ринки електроенергії мають абсолютно іншу організаційну структуру, відмінну від України. 

Так, в тій же Німеччині законом "EEG" від 2014 року передбачено п’ять окремих фінансових механізмів підтримки ВДЕ на основі виплат. В Україні – один – "зелений" тариф.

В Німеччині виробники ВДЕ можуть кожного місяця обирати собі найбільш відповідний спосіб продажу виробленої електроенергії: підтримуваний прямий маркетинг, інший прямий маркетинг, фіксований тариф для малих станцій, фіксований тариф для спеціальних проектів. 

Дійсно, наразі система аукціонів на нові проекти в Німеччині передбачає розмір підтримки для, наприклад, сонячних станцій на рівні 0,0533 євроценти за кВт*год за результатами травневих торгів. 

Але цей механізм, який наразі не працює в Україні, не може замінити умови для тих станцій, які будувались під закон, прийнятий у 2009 році. Оскільки умов для цього на ринку України просто не існує. 

Адже, по-перше, не передбачений прямий маркетинг ВДЕ, а, по-друге, законами не передбачений механізм роботи станцій зберігання електроенергії.

 

Розподіл станцій ВДЕ за величиною "зелених" тарифів в Україні

Джерело: НКРЕКП, власна ілюстрація автора

За офіційними даними українського регулятора НКРЕКП, 90% станцій на липень 2020 року мають тариф менше 17,43 центів – і це єдине джерело доходів ВДЕ в Україні (Рисунок 2). Такий рівень винагороди за вироблену електроенергію не можна навіть порівнювати з різними видами надходжень для станцій ВДЕ в Німеччині.

В Україні електроенергія коштує дешевше, ніж у ЄС

Інший докір в бік виробників ВДЕ лунає від певних представників промисловості, що мовляв українські підприємства платять найбільшу ціну за електроенергію в Європі – це також маніпуляція. 

Адже український ринок, РДН і ВДР дещо відрізняється від ринків Європи, де діють більш розвинені енергетичні біржі. 

Так, знову ж у Німеччині, за звітністю регулятора середня ціна електроенергії в промисловості на 1.04.2019 склала 16 центів за кВт*год для підприємств з річним споживанням 24 ГВт*год та 22,22 євроценти для підприємств з рівнем споживання до 50 МВт*год без урахування ПДВ. 

В тому ж звіті вказується середня ціна для домогосподарств на рівні 30,85 центів за кВт*год з рівнем споживання 2500-5000 кВт*год на рік.

Те, про що забувають сказати прихильники зниження українських "зелених" тарифів, то це додаткові ставки на транспортування, розподіл, сервіс та інші витрати, які, між іншим, існують і в Німеччині. 

Так от саме до біржових цін в Європі лобісти промислових груп в Україні забувають додати ставки на сервіс в країнах Європи і невідворотні податки, які відсутні у нас.

Так і виходить, що ніби українські підприємства платять "забагато" за електроенергію. Хоча насправді, в Німеччині і Великобританії брутто ціна за кВт*год сягає 15,8 центів (без ПДВ) в другій половині 2019 року для всіх споживачів, важкої промисловості, великого, середнього і малого бізнесу. 

Великі індустріальні гіганти платять ще більше, як можна побачити на прикладах, наведених вище. Ціна ж в Україні для підприємств з усіма податками складає близько 3 грн за кВт*год, що за середнім курсом червня становить біля 10 євроцентів.

За даними Євростату, середня ціна електроенергії для усіх підприємств, державних органів і неприбуткових організацій знаходиться на рівні 12 центів в ЄС без ПДВ. І знову — ціна для великих промислових гігантів є більшою, ніж середній рівень. 

Таким чином, українські підприємства платять за електроенергію менше, ніж у розвинених країнах Європи.

Борги на ринку електроенергії виникли не через "зелені" тарифи

Поширеним твердженням є те, що високий "зелений" тариф став головною причиною виникнення боргу ДП "Гарантований покупець". Однак і це не зовсім так.

На початок липня 2020 року поточний обсяг заборгованості ДП "Гарантований покупець" перед виробниками ВДЕ за відпущену в 2020 році електричну енергію становить 16 млрд грн. 

При цьому борг НЕК "Укренерго" перед ДП "Гарантований покупець" складає 14,4 млрд грн – це ті кошти, які і мають бути виплачені виробникам ВДЕ.

Інша частка боргу ДП "Гарантований покупець" перед ВДЕ, біля 1,5 млрд грн, сформувалась саме через непередбачувані втручання в ринок, маніпуляції та дії компаній з ознаками фіктивності. Відповідно, за нормальної роботи ринку такого боргу просто не могло виникнути.

Не зайвим у такому контексті буде згадати, що ВДЕ – це один з найбільших платників податків в Україні. Власне тільки ПДВ в 2019 році сплачено 8,8 млрд грн, в 2020 очікувалось 11,6 млрд грн. 

Рисунок 3. Податкові надходження від ВДЕ в Україні
Рисунок 3. Податкові надходження від ВДЕ в Україні
Джерело: ДФС України, власна ілюстрація автора

Тільки на зменшенні податкових надходжень від ПДВ і податку на прибуток держава втратить від 1 до 1,5 млрд грн в рік. 

Бюджет України може отримати додаткове боргове навантаження через безпідставну історію ручного управління індустрією. 

А головне – цього всього можна було б уникнути, просто керуючись буквою закону про платіжну дисципліну приватних підприємств щодо НЕК "Укренерго", "Центренерго", контролем СБУ щодо фіктивності фірм, які працюють на ринку електроенергії. Натомість, руйнуючи створені умови розвитку відновлюваної енергетики, політики ріжуть гілку, на якій сидять.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!