Экономическое восстановление олигархов

Экономическое восстановление олигархов

Анализ новой правительственной программы поддержки экономики. Топ-10 хороших и топ-10 плохих мероприятий. (укр)
Четверг, 18 июня 2020, 08:24
старший экономист Центра экономической стратегии

Уряд Дениса Шмигаля розробив програму підтримки економіки для подолання наслідків COVID-19 на 2020-2022 роки. Однак ця програма лише для обраних.

Незважаючи на велику кількість пунктів із згадуванням малого бізнесу, стартапів, інновацій, дестинацій та інших модних слів, документ дуже сильно тяжіє до підтримки великого місцевого капіталу.

Загалом програма пропонує консервацію нинішньої структури економіки, де олігархи отримують ренту, а держава і населення їх обслуговують.

Документ складається з 16 сторінок основного тексту, 55 сторінок плану заходів та 88 слайдів презентації. Виглядає все дуже добротно. Якщо не вчитуватися.

Не можна сказати, що все погано. Є кілька десятків здорових пропозицій. В основному, це загальні регуляторні питання, покликані знизити адміністративне навантаження на бізнес.

Є непогані галузеві ініціативи, але загалом в програмі більше мінусів, ніж плюсів. У ній змішані оперативні пріоритети (боротьба з наслідками коронавірусу) і стратегічні (з урахуванням термінів програми та її наповнення).

Усе це ускладнює оцінку якості програми, бо частина заходів буде виглядати занадто серйозно для тактичного документа, але недостатньо серйозно – для стратегічного. Зараз сконцентруюся на стратегічній компоненті.

Для стратегічної програми 2,5 року – надто короткий горизонт

Як для стратегії, виклики і рішення виглядають недостатньо глобально.

Термін 2,5 року – це середньострокова перспектива, тоді як правильна стратегія повинна дивитися далі. Та й у межах програми з 236 пунктів 170 припадає на залишок 2020 року. Іншими словами, 72% запропонованих заходів планується "утрамбувати" у 22% терміну дії програми.

Хіба що такий поспіх пов'язаний з "травмованою інституційною пам'яттю": автори документа можуть пам'ятати, що українські уряди живуть в середньому півтора року, а попередній Кабмін протримався всього пів року.

Авторський склад явно не згадано, але з тексту і публічно доступної інформації складається враження, що програму робили на аутсорсингу. З одного боку, одна голова добре, а дві – краще. З іншого – така схема має ризики.

Міністерства, яким доведеться це імплементувати, можуть не поділяти озвучені цінності і можуть не вміти це робити руками. Передусім, це стосується Мінфіну, адже багато ініціатив зменшать доходи бюджету або збільшать його витрати.

Інвестиційні няні "пішли у відставку"

Наявність у співавторах приватного капіталу, особливо великого, містить лобістські ризики. Деякі з них видно неозброєним оком. Наприклад, низка ініціатив у сферах енергетики, транспорту та екології, вочевидь, написана за підказкою і в інтересах найбагатших людей країни.

Ці ідеї об'єднує те, що під виглядом підтримки певних галузей лобіюються зниження податків і зборів (наприклад, рентної плати), надання фінансових гарантій та інші смаколики для секторів, які і так непогано себе почувають.

Нових інвесторів, у тому числі іноземних, ніхто не запрошує. У розділі щодо промисловості нема ні слова про залучення інвестицій. Інвестиційні няні попереднього уряду, мабуть, пішли у відставку разом з Олексієм Гончаруком.

У програмі мало тез про захист конкуренції і рівний доступ до ресурсів. Системні кроки не передбачені, з галузевих – тільки анбандлінг "Укрзалізниці", але це ідея не нова. Жодного слова про відновлення великої приватизації.

Loading...

Допомога одним галузям коштом інших

Галузеві блоки програми не пов'язані між собою: кожен з них писав окремий авторський колектив. Механічне зведення блоків, звичайно, зроблене, а ось за суттю – не завжди. У підсумку, є нестиковки, коли уряд намагається допомогти одній галузі за кошт іншої, тоді як іншій теж потрібно допомагати.

Особливо яскраво це видно на прикладі транспорту, який сильно постраждав. В основному, це заходи на користь споживачів. Великих гравців ринку, на відміну від блоків з промисловості та енергетики, немає навіть серед співавторів.

Я не закликаю заради кожного документа ганяти моделі загального еквілібріуму (рівновага. – ЕП), хоча, може, і не завадило б, але варто було б перевірити документ на предмет таких конфліктів хоча б на рівні здорового глузду.

Деяким важливим напрямкам не приділили уваги. Майже нічого нема про суди, правоохоронну систему та оборону, ніби це не впливає на економіку або там все добре. Навіть у зобов'язаннях України перед МВФ за новою кредитною програмою один з ключових пунктів – реформа Вищої ради правосуддя.

Заміна Службою фінансових розслідувань відповідних підрозділів в силових органах запланована аж на наступне літо, хоча потрібний законопроєкт був підготовлений ще в кінці 2016 року.

Документ надто віддає патерналізмом. Під підтримкою мається на увазі не створення єдиних і зручних правил гри, стимулювання конкуренції і просто якісне надання суспільних благ. Про такі речі в програмі якщо і йдеться, то мимохідь. Пропонуються пільги, гарантії та інші гостинці з 1990-х років.

Йдеться про перерозподіл грошей, але не на користь бідних громадян, а на користь "перспективних" або "важливих" галузей. Які з них є такими – держава повинна знати сама, або завжди знайдеться той, хто підкаже.

Знижувати податки і збільшувати дотації можна тільки в борг

Трапляються ситуації, коли дебет з кредитом не сходяться. У програми є проблеми з виконанням закону збереження, у першу чергу, грошей, але не тільки. Там безліч пунктів про зниження податків і надання різної підтримки – дотацій, грантів, гарантій, компенсацій частини кредитної ставки.

Так не буває. Добре, буває, але тільки в борг.

У міру накопичення боргу його ціна зростатиме, МВФ почне ставити питання (він вимагає зниження держборгу до 60% ВВП). Те саме стосується торгової дипломатії: одночасно агресивно вводити протекціоністські заходи і просити скасувати зустрічні не вийде. Дипломатичний капітал – теж обмежений ресурс.

Нарешті, як для економічної програми в документі надто мало цифр – з точки зору як інструментарію, так і цілей. Багато цифр тільки в мотиваційній частині.

При цьому нема цифрових оцінок за видатками. Іноді – "згідно з бюджетом", іноді – із стандартним грифом "не потребує додаткового фінансування", хоча або потребує, або передбачає скорочення бюджетних витрат.

Цілі розписані у вигляді бажаних значень для показників галузей, але не у вигляді KPI за конкретними пунктами. Якщо йдеться про стимулювання державно-приватного партнерства, потрібна кількість бажаних проєктів ДПП.

"Капітани очевидність" та порожні ініціативи

Помічені пункти класу "капітан очевидність". Є пункти, які є функціональними обов'язками відповідних відомств.

До таких можна віднести, наприклад, пункти 14-16 – захист національного виробника від недобросовісного імпорту, зусилля щодо скасування торговельних бар'єрів для українських товарів в інших країнах, захист інтересів України з використанням механізмів СОТ і міжнародних договорів.

Іншим прикладом може бути пункт 115 – автоматичне відшкодування ПДВ, про виконання якого уряд відрапортував ще у 2017 році.

Є чимало порожніх пунктів, де мова йде не про дії з матеріальним результатом, а про процеси на зразок "розробити закон", "написати програму", "створити відомство з регулювання". Поки складно зрозуміти, що хотіли сказати автори.

Якщо за цими формулюваннями ховалися якісь предметні ініціативи, напевно, їх варто було озвучити. Однак є підозра, що це стандартний бюрократичний підхід, коли проблемою ринку вважається "неврегульованість питання".

Для демонстрації якості пропозицій експерти ЦЕС відібрали по десять найкращих і найгірших, на їхню думку, заходів з програми. Вони йдуть в порядку проходження в документі. Деякі схожі пункти були згруповані.

Десять хороших заходів

1. Пункт 20. Встановлення розмірів суб'єктів (в цілях допомоги) з урахуванням пов'язаності. Єдиний спосіб коректно припинити використання дрібних суб'єктів для податкової оптимізації де-факто великих структур без скасування пільгових режимів. Правда, є питання, чи здатна влада правильно реалізувати цей задум.

2. Пункт 29. Прискорена амортизація основних засобів. Це знизить зобов'язання з податку на прибуток в перші роки для тих, хто інвестує в матеріальні активи.

3. Пункт 92. Розширення декларативного принципу започаткування діяльності. Для низьких і середніх ризиків буде працювати принцип "дозволено те, що не заборонено". Державу потрібно буде лише поінформувати.

4. Пункт 95. Скасування надлишкової документації для трудових відносин (внутрішній розпорядок, графік відпусток). Ця макулатура давно нікому не потрібна, і вже точно незрозуміло, навіщо це контролювати державі.

5. Пункт 99. Скасування податкової звітності, яку можна порахувати на підставі реєстрів. Зниження трансакційних витрат підприємців.

6. Пункт 104. Запобігання блокуванню діяльності багатопрофільного підприємства в разі виявлення порушень щодо одного виду діяльності. Знизить тиск на великі і середні підприємства з боку корупціонерів та рейдерів.

7. Пункт 106. Можливість заміни державного нагляду добровільним страхуванням цивільної відповідальності. Суперечлива норма, але при правильному дизайні механізмів вигоди перевищать витрати. 2 червня відповідний законопроєкт №3361 навіть був ухвалений за основу.

8. Пункт 110. Розробка методики визначення вартості життєвого циклу для оцінки тендерних пропозицій. При правильній реалізації ліквідує можливість демпінгу на старті з метою виграти тендер й отримати потрібну маржу на наступних етапах. Однак розрахунок вартості володіння – непросте завдання.

9. Пункт 130. Стимулювання вторинного використання відходів. Україна завалена сміттям. Вторинна переробка – одночасно очищення території і зниження необхідності видобувати чи імпортувати сировину.

10. Пункт 141. Дозвіл "спрощенцям" четвертої групи наймати працівників. Дозволить фермерам залучати сезонних робітників.

Десять поганих заходів

1. Пункти 17-19. Субсидування кредитної ставки для МСБ (зниження до 3%), державне гарантування 80% застави за кредитами для МСБ і впровадження гарантування органами місцевого самоврядування.

У малого бізнесу високий рівень поганих боргів. Це означає, що з 24 млрд грн, виділених на цю мету, значна частина буде подарована. До того ж, програма занадто зациклена на борговому фінансуванні. Поточний прогрес програми "5-7-9%" свідчить, що на цей інструмент робили надто велику ставку.

2. Пункт 23. Законодавче обмеження розміру комісії еквайра платіжних систем. Це не природна монополія, щоб запроваджувати цінове регулювання. У будь-якому разі – без попереднього антимонопольного розслідування.

3. Пункт 28. Скасування "тотальної фіскалізації" для "спрощенців". Заміна введенням РРО тільки у найбільш ризикових груп. Збереження діри для збуту контрабанди – не найкраща ідея навіть під час кризи.

4. Пункт 51. Амністія капіталу і заміна податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал. Амністія ставить в нерівні умови тих, хто до цього чесно платив податки. Крім того, для успішної реалізації потрібен високий рівень довіри до державних інституцій, чого у нас нема.

Податок на виведений капітал знижує навантаження на великі підприємства, які і так більш прибуткові. Раніше від цієї ідеї нова влада фактично відмовилася з тієї ж причини, що й попередня: гарантовані втрати податкових надходжень на першому етапі при негарантованому їх збільшенні в майбутньому.

5. Пункти 80-86. Створення робочих місць в рамках проєкту "Велике будівництво". Первинна мета проєкту – зведення інфраструктури. Це непогано, але декларуватися як мета повинно саме це. До того ж, плани із створення робочих місць супроводжуються різними способами утримання мігрантів на кшталт заборони перельотів, а це порушення Конституції.

6. Пункт 90. Відстрочка створення Служби фінансових розслідувань та ліквідації економічних відділів Нацполіції, СБУ і прокуратури.

"Зрада" не в ідеї створення служби, а в тому, що вона запланована на літо 2021 року, хоча відповідні законопроєкти були розроблені давно. Узимку, правда, вони не пройшли через парламент, але в будь-якому випадку узгодження спірних норм – не привід затягувати створення служби ще на рік.

7. Пункти 119 і 129. Відстрочка виконання або пом'якшення екологічного законодавства. Лобістська норма на догоду миттєвим інтересам.

8. Пункт 121. Держгарантії для промисловості. Лобістська норма несе ризики для бюджету з урахуванням небажання повертати борги і скасуванням в бюджеті-2020 стелі за держгарантіями. Корупційні ризики теж очевидні.

9. Пункт 123. Підвищення ступеня локалізації при державних закупівлях у сфері машинобудування. Лобістська норма може погіршити якість продукції, що закуповується, підвищити її вартість та породити конфлікти з іншими країнами.

10. Пункт 201. Відстрочка платежів транспортників за зобов'язаннями перед банками. Без бюджетного фінансування, просто адміністративно. Вирішення проблем одних за кошти інших.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!