Земля и вирус: как власти поддержать фермера

Земля и вирус: как власти поддержать фермера

В условиях экономического кризиса и запуска рынка земли власть поддержать отечественного агропроизводителя.(укр)
Пятница, 3 апреля 2020, 16:24
вице-президент фонда "СигмаБлейзер", экс-заместитель министра аграрной политики и продовольствия

Ми звикли до того, що аграрний бізнес є одним із найбільш прибуткових в нашій країни (хоча аграрії знають, що останні декілька років прибутковість даного сектору значно впала), проте варто дивитися ширше і розуміти, як впливає аграрний ринок України на розвиток нашої економіки в цілому.

Частка аграрного сектору у валовій доданій вартості складає майже 15%,  доля аграрної продукції в українському експорті зросла вже до 46%, вартість основних засобів – більше 100 млрд грн:  аграрно-промисловий комплекс є основним джерелом надходження валюти в Україну.

Активний взаємозв’язок держави та аграрного бізнесу важливий у звичайних умовах, а в умовах, яких перебуває сьогодні не тільки України, а і весь світ, такий зв'язок є вкрай необхідним!

Верховна Рада проголосувала за створення ринку сільськогосподарських угідь. 

Закон набирає чинності в липні 2021 р. Він обмежує продажі до 100 га українським покупцям. 

У 2024 році ліміт підвищується до 10000 га.  Іноземці та компанії з іноземним капіталом заборонені для входу на ринок землі. 

Аналітики прогнозують, що МВФ прийме цю версію, оцінивши її символічну цінність – припинення 19-річної заборони на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Можливості вільно купувати та продавати землю сільськогосподарського призначення, безумовно, є прогресивним та виправданим кроком, який, окрім очевидного позитивного впливу на економіку країни, має важливі політичне та соціальне значення.

Усе про землю

Моя особиста, а також позиція комітету з питань агропродовольчого бізнесу Спілки українських підприємців, була за значно ліберальніший варіант ринку землі, проте навіть прийнята редакція – це безумовно крок вперед для розвитку аграрного ринку країни.

З урахуванням обмежень щодо кількості земель, що можуть бути придбані в одні руки (фізичної особи) не більше 100 га, та зважаючи, що фактично реформа буде запущена з 1 липня 2021 року найближчим часом очікувати будь-якого економічного ефекту не варто.

Звичайно, що прямим наслідком прийняття законопроекту 2178-10 для економіки нашої країни є отримання траншу МВФ.

Залишається лише сподіватись, що до 2024 року рецесія буде завершена і компанії матимуть змогу стати повноправним власниками землі, яку вони обробляють.

Проте слід зауважити, що негативною стороною  є обмеження прав мільйонів власників земельних ділянок і визначення обмеженого кола покупців.

Такий підхід призведе до штучного та невиправданого заниження ринкових цін на землю, тобто до погіршення стану усіх землевласників.

Також вважаю важливим,  з метою уникнення нездорової спекуляції на купівлі–продажі земельних ділянок ввести обмеження на строк, протягом якого після купівлі земельної ділянки така земельна ділянка може бути перепродана, подарована, внесена у статутний капітал або відчужена будь-яким іншим чином, окрім звернення стягнення на іпотечне майно фінансовими установами.

Чекаю на наступні законопроекти, які закріплять це юридично.

Також не бачу підґрунтя для оновлення чи встановлення систем меліорації аграріями, що, по суті, дозволили б підвищити ціну на гектар та дало  б можливість отримання більших врожаїв. 

Саме тому в умовах наближення світової економічної кризи влада має звернути увагу на вжиття заходів спрямованих на допомогу аграрній галузі і здійснювати всі можливі дії для підтримки вітчизняного аграрія.

Ринок землі відкрили, мораторій скасували: що треба знати про новий закон

Продаж землі має відбуватись через прозорі, конкурентні механізми; необхідно запровадити ефективні програми фінансової підтримки малих та середніх господарств з метою здешевлення кредитів на придбання землі та зменшення ризику за такими кредитами для банків.

Якщо забезпечити комфортні умови для малих фермерів та мінімум обмежень, то можна досягти додаткового зростання ВВП більше за 3%.

Зараз в  країні іде посівна і я отримую дуже негативні сигнали, деякі аграрії приймають рішення зменшити посівні площі.

Нехтувати такими сигналами неприпустимо, держава не має права залишити аграріїв сам на сам перед світовою кризою та коронавірусом, це може стати початком кінця для нашої економіки, зважаючи на її залежність від аграрного сектору.

Тенденції останніх тижнів не втішні, ринки вже реагують не те, що відбувається в світі і ми бачимо зниження вартості на ряд зернових.

Так за даними "Незалежної громадської експертної ради з питань цінової ситуації на аграрному ринку", станом на 12 березня 2020 року на умовах поставки FOB (порти Чорного моря) на 5 дол./т знизились ціни на продовольчу та фуражну пшеницю, ціни на кукурудзу просіли на 2 дол./т, ціни на ринку соняшника змінились лише на експортному ринку, де відбулось зниження на 8 дол./т.

На ринку соняшникової олії відновилось зниження цін, за тиждень на умовах поставки FOB (порти Чорного моря) ціни втратили 15-20 дол./т.

При цьому можна передбачити, що в цьому році попит на аграрну продукцію в світі буде зростати і ми в черговий раз зможемо показати рекордні об’єми експорту, але для цього необхідно невідкладно приймати заходи для підтримки аграрного сектору.

Існує чимало заходів, які запроваджують в різних країнах для підтримки бізнесу, в тому числі і аграрного.

Вважаю за необхідне розглянути питання запровадження таких антикризових заходів:

1. Зниження ЄСВ для збереження робочих місць та зменшення податкового навантаження.

2. Активне впровадження та імплементація антикорупційних та антирейдерських механізмів є критично важливим для нових умов функціонування ринку.

3. Надання безвідсоткових кредитів для забезпечення безперервної діяльності, збереження робочих місць та конкурентоздатності.

4. Податкові, митні та інші інвестиційні преференції виробникам (через механізм індустріальних парків), а також "податкові канікули" для мікропідприємництва.

5. Масштабну підтримку експортно-орієнтованих українських виробництв через страхування, гарантування та здешевлення кредитування експортних контрактів.

6. Скасування плати за приєднання до інженерних мереж (електрика, газ, вода тощо) за досвідом США та Ізраїлю для зняття одного з найбільших інвестиційних бар’єрів в українській економіці.

Loading...
На жаль, але сьогодні ми не прийняли не тільки зазначених антикризових заходів, а і не забезпечили ефективну роботу вже існуючих програм.

Звертаю увагу, що програма "Доступні кредити 5-7-9%" не працює для агарного сектору, та разом з тим отримати кредит навіть на звичайних умовах можуть далеко не всі аграрії нашої країни.

Позитивною стороною прийнятого закону про землю, яка дозволить змінити ситуацію, є кредитування під заставу землі.

Так, банкам пропонується дозволити набувати землю у власність винятково у разі стягування предмета застави за неповернені кредити.

Така опція надає можливість компаніям, та особливо малим фермерам, отримати необхідні кредити та оперувати своїми ресурсами та активами.

Банки також чекають на розширення можливостей кредитування реального сектору економіки. Це win win situation, як для аграріїв та і фінансового сектору.

Безумовно, що це не все, що має бути зроблене урядом найближчим часом, але навіть прийняття зазначених вище заходів принесе такий необхідний країні "ковток свіжого повітря", що в сьогоднішній умовах боротьби з COVID-19 та світовою економічною кризою фактично стане порятунком для країни.

І навпаки, зволікання із прийняттям невідкладних заходів порятунку економіки може мати критичні наслідки для майбутнього нашої країни.

Дуже важливо щоб уряд детально обговорив як антикризовий пакет, так і механізми його реалізації не лише з міжнародними фінансовими організаціями, а передусім з об’єднаннями аграріїв – роботодавців, виробників, підприємців та профспілками.

Тільки синхронізувавши зусилля влади, бізнесу і суспільства можна досягти поставлених цілей! І чекаємо на  референдум.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!