Как мы внутренний туризм развивать хотели и почему из этого ничего не вышло

Как мы внутренний туризм развивать хотели и почему из этого ничего не вышло

Украина не имеет цивилизованного внутреннего туристического рынка. Что стоит изменить? (укр)
Вторник, 11 февраля 2020, 11:32
генеральный директор SkyUp Airlines

За три сезони компанія вклала в розвиток внутрішнього туризму в Україні 60 млн грн, а зараз скоротила інвестиції до 1 млн.

З якими перешкодами ми зіштовхнулися і чому ухвалили таке рішення – розповідаю на прикладах.

У 2019 ми відправили на відпочинок за кордон понад 1 млн туристів. Половина з них – люди  середнього віку 30-55 років.

Молодь 18-30 років виявилася найактивнішою. Вони частіше за інших подорожують кілька разів на рік. Чи багато хто з них подорожує Україною? На жаль, ні.

Реклама:

У нас абсолютно нецивілізований туристичний ринок. У 2015 році ми серйозно зайнялися розвитком внутрішнього туризму.

Почали з 8 млн грн у перший сезон, потім збільшили інвестиції до 16 млн, потім – до 32 млн. Не допомогло.

Як виявилося, фінансування – не головне для розвитку туризму в Україні, як про це прийнято думати. І ось чому.

Відсутність планування. Почавши працювати з напрямком Буковелю, ми зіштовхнулися з нерозумінням готельєрів, як можна влітку запитувати ціни на зимовий сезон.

За 3–4 місяці до старту сезону ніхто ще нічого не планує, у них – літо.

П’ять кроків для розвитку туризму в громаді

Швидкий заробіток. Ніхто не грає "вдовгу". Готельєри мислять лише категоріями доходів від сезону до сезону.

Тому ми спостерігаємо картину, коли ціни з року в рік ростуть, а сервіс абсолютно не покращується. Готельєри отримували від нас гроші на рік вперед.

Вони могли використовувати їх як завгодно – класти на депозит, інвестувати в розвиток інфраструктури, додаткових сервісів, навчати персонал.

Але нічого цього не відбувалося. Або не розуміють як, або не хочуть розвиватися. Така бездіяльність гальмує розвиток конкуренції.

Розтрачання ресурсів. Готельєри хочуть напряму працювати з туристами. І це я не про сервіс.

Коли ми починаємо співпрацювати, вони намагаються хапатися за все відразу – маркетинг, продажі.

Замість того, щоб зосередитися на розвитку високого сервісу, вони в результаті не досягають результатів ні в чому.

Бракує розуміння, що кожен повинен займатися своєю справою: готель – сервісом, турагент – просуванням.

Завищені ціни. Це стосується і готелів, і приватників. Господар будинку біля підніжжя гірськолижного курорту не може пояснити, чому кімната, яку він здає і в якій нічого не змінюється вже роками, в 2017 році коштувала 3 800 грн, а в 2018 – вже 4 800. Звідки зростання в 25%? Відповідь: а всі так роблять.

Візьмемо вартість бізнес-класу в наших готелях – 200-300 євро за ніч, тоді як у віденському Radisson в півтора-два рази дешевше. Думаєте, там гірші умови?

Подивимося ціни по мережевих готелях на прикладі турецького Ramada: на booking.com номер на двох у Києві на Столичному шосе на 30% дорожче, ніж такий самий в центрі Стамбула.

Клієнтоорієнтованість? Ні, не чули. Сервіс – це взагалі окрема історія. Приклад: кілька сімей з дітьми заздалегідь забронювали на травневі свята цілий поверх готелю у вигляді просторої студії. Коли вони приїхали, на місці студії було вже три окремі номери.

На їх питання "як так?" відповіли щось на кшталт "не подобається – до побачення".

Наші готелі завантажені максимум на 60%, не враховуючи свят. Судячи з цін, вони орієнтовані в основному на бізнес-інтуристів, а не на залучення внутрішніх мандрівників.

У нас практично немає сімейних номерів (connected rooms), які користуються величезною популярністю серед азіатських туристів.

Не будемо забувати, що мережевими готелями в Україні керує іноземний менеджмент, у якого зовсім немає мотивації, щоб розвиватися тут і залучати сюди туристів.

Що в підсумку? Сьогодні українцю, який хоче цікаво провести час в межах своєї країни, потрібно докласти зусиль.

Внутрішній туризм не рекламується належним чином. Крім Карпат, Львова, Одеси і Києва, люди не особливо знають, куди можна з'їздити і що подивитися. Це одна з причин втрати внутрішнього туриста.

Більш того, коли така людина приходить до туроператорів, останнім набагато вигідніше переорієнтувати її за кордон.

Адже в кінцевому підсумку ми хочемо, щоб наші клієнти до нас поверталися, а значить, вони повинні бути задоволені запропонованим їм продуктом. Виходить замкнене коло.

Ми хочемо інвестувати в розвиток внутрішнього ринку. Тільки для досягнення результату, як показує наш досвід, цього недостатньо.

Нам дуже не вистачає державної програми розвитку внутрішнього туризму з жорстким контролем виконання.

Прикладів по всьому світі більш ніж достатньо. Від США до Китаю, в яких внутрішній туризм розвинений неймовірно. Чому не скористатися цим досвідом? Потенціал України величезний.

Зі свого боку ми готові допомагати з освітою готельєрів, промотувати Україну як туристичну дестинацію і всередині країни, і за її межами.

Але у всьому цьому є сенс тільки за умови, що інфраструктура почне нарешті розвиватися.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: