Так ли страшны чартеры, как их рисуют

Так ли страшны чартеры, как их рисуют

Кто ответственен за опоздание рейсов, какую компенсацию требовать у перевозчика и что контролирует Госавиаслужба? (укр)
Четверг, 18 апреля 2019, 18:55
заместитель министра инфраструктуры по вопросам европейской интеграции

Напередодні на ЕП вийшла стаття "Небезпечний туризм. Чому не варто літати чартерами в Туреччину та Єгипет", яка викликала значний резонанс. В Мінінфраструктури відреагували на матеріал і пояснили, в чому вони не погоджуються з автором.

Щодо компенсації за затримку та скасування рейсів

Відповідно до Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу (далі – Правила МІУ), перевізник може затримати або скасувати рейс як з комерційних причин, так і з причин, які не залежать від нього.

Якщо рейс все ж затримали, то перевізник повинен надати пасажирам необхідне обслуговування за встановленими нормами.

Мова йде про харчування та прохолодні напої, можливість здійснити два безкоштовних дзвінка або відправити телекс-, факс-повідомлення чи повідомлення електронною поштою, якщо для цього є технічні умови.

Якщо виконання затриманого рейсу відкладається на наступний день за зазначеним у квитку, перевізник повинен надати пасажирам номери у готелі, харчування та забезпечити трансфер аеропорт – готель – аеропорт.

Крім того, якщо затримка рейсу перевищує п’ять годин, пасажирам має бути запропоновано відшкодування вартості перевезення впродовж семи днів, яке має бути виплачене готівкою, електронним банківським переказом, банківськими дорученнями або банківськими чеками.

Авіакомпанія має також забезпечити за потреби зворотній рейс у початковий пункт відправлення за першої можливості; або зміну маршруту: до кінцевого пункту призначення – за першої можливості або до кінцевого пункту – у пізніший час за бажанням пасажира та за умови наявності вільних місць.

Перевізник не пізніше, ніж через 12 годин після відправлення затриманого рейсу або прийняття рішення про скасування рейсу має повідомити Державіаслужбу щодо причини затримки/відміни рейсу та обслуговування, яке було надане пасажирам.

У випадку невиконання перевізником вимог, встановлених Правилами, Державіаслужба може застосувати до нього фінансові санкції у вигляді накладання штрафу відповідно ст. 127 Повітряного кодексу України.

Необхідно зазначити, що одним із основних дієвих механізмів посилення відповідальності авіаперевізників за невиконання договірних зобов’язань є впровадження виплати компенсації за затримку в прибутті до аеропорту призначення відповідно до рішення Європейського Суду.

Для цього потрібно внести відповідні законодавчі зміни в Повітряний кодекс та Правила.

Наразі у Верховній Раді зареєстровано законопроект з такими законодавчими змінами, внесений народними депутатами України Алєксєєвим С. та Білоцерковцем Д. Його рекомендовано прийняти законопроект в першому читанні за основу.

Щодо технічного стану літаків

Нагляд за технічним станом та експлуатацією літаків в Україні здійснюється відповідно до міжнародних норм та стандартів.

Україна є підписантом Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, тому має дотримуватися стандартів та рекомендованої практики (SARPS) Міжнародної організації цивільної авіації (ІCАО).

У період 13-24 березня 2017 року ІCАО провела аудит в Україні для перевірки впровадження стандартів та дотримання зобов’язань.

Рівень їх імплементації в Україні відповідає середньому загальносвітовому показнику.

Аудитори відзначили кроки України в удосконаленні системи нагляду та контролю за безпекою польотів.

Відмічено значний прогрес у приведенні національної нормативно-правової бази до міжнародних стандартів порівняно з минулим аудитом, а також підвищення кваліфікації персоналу Державіаслужби.

Під час аудиту в Україні не виявлено питань, що викликають значної стурбованості в області безпеки польотів

Окрім того, усі, хто здійснюють польоти до країн Європейського Союзу, отримують відповідний дозвіл, який є підтвердженням того, що авіаперевізник відповідає встановленим міжнародним стандартам з безпеки польотів.

Також Державіаслужба здійснює постійний експлуатаційний нагляд за українськими авіакомпаніями (перевізниками).

Щодо нереальних зобов’язань, які на себе беруть авіакомпанії

У минулому році з огляду необхідність урегулювання ситуації щодо масових затримок чартерних рейсів, а також надання пасажирам затриманого рейсу відповідного обслуговування, Мінінфраструктури спільно з Державіаслужбою неодноразово проводили наради з представниками експлуатантів, туроператорів та аеропортів.

Ми напрацювали рекомендації щодо дій авіакомпаній та аеропортів і їх взаємодії під час тривалих затримок, зокрема щодо проведення ретельного аналізу можливості  перевезення заявлених туристичним оператором обсягів власним парком літаків з урахуванням можливих технічних збоїв під час чартерних польотів.

Авіаперевізникам наголошено, що в умовах договору між туроператором та авіаперевізником мають бути чітко визначені обсяг перевезень за кожним маршрутом та розклад виконання польотів, а також передбачено санкції за порушення закріплених умов.

Щодо  моніторингу договорів на відповідність законтрактованих обсягів перевезення наявному технічному парку (резервного фонду повітряних суден), то нормативно-правовими документами у сфері цивільної авіації України не встановлено вимоги з надання перевізниками до органів державної влади договорів з туроператорами.

Крім того, питання співпраці суб’єктів господарювання належить до господарської діяльності.

Згідно з Господарським кодексом України, одним із загальних принципів господарювання в Україні є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарські відносини.

Щодо передачі українськими авіакомпаніями повітряних суден авіакомпаніям Сирії та Ірану

Прийняття рішень авіаційними перевізниками щодо передачі тих чи інших повітряних суден у оренду або власність іншим особам належить до господарської діяльності авіаційних перевізників.

У разі оренди літака, зареєстрованого в Україні, український власник повинен надати копію відповідного договору до Державіаслужби для перевірки на відповідність вимогам чинного законодавства щодо безпеки польотів та авіаційної безпеки.

Таким чином, Державіаслужба розглядає договори оренди повітряних суден з екіпажем лише з точки зору забезпечення безпеки відповідно до вимог міжнародного і національного законодавства у сфері цивільної авіації.

Державіаслужба  проводить роз’яснення серед суб’єктів авіаційної діяльності України.

Мова йде про виконання зобов’язань згідно з "Заявою щодо ліцензійної політики для діяльності, пов’язаної з експортом або реекспортом до Ірану комерційних пасажирських літаків та пов’язаних з ними запчастин і послуг" та про потенційні санкції за безліцензійний експорт товарів американського походження.

Довідково

У 2018 році найбільший темп зростання обсягів перевезень пасажирів  українськими авіакомпаніями спостерігався на ринку міжнародних перевезень на нерегулярній основі та склав 23,2%.

Чартерними міжнародними рейсами вітчизняних авіакомпаній було перевезено загалом 4,654 млн пасажирів.

При цьому 84% таких перевезень було здійснено п’ятьма авіакомпаніями: "Азур Ейр Україна", "Браво", "Міжнародні авіалінії України", "Роза вітрів" та "ЯнЕір".

Назва авіакомпанії Перевезено пасажирів за 2018 р.
(міжнародні нерегулярні рейси), тис. пас
% 2018/2017
Азур ейр Україна 1034,1 124,5
Браво 442,2 175,7
МАУ 833,3 99,5
Роза Вітрів 1086,6 83,1
ЯнЕір 506,7 в 6,1 разів більше

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!