По три в одни руки, или Почему Украина игнорирует мировой опыт почт

По три в одни руки, или Почему Украина игнорирует мировой опыт почт

Ограничив беспошлинную пересылку товаров из-за границы, депутаты не помогут ни госбюджету, ни местным производителям. Одни украинцы приспособятся к этой глупости, другие — просто покинут Украину. (Укр.)
Четверг, 28 декабря 2017, 14:30
председатель ВОО "Союз защиты предпринимательства"

Наші можновладці традиційно не помічають важливих проблем, які потребують швидкого втручання.

Натомість вони вміють миттєво втілювати ініціативи, які погіршують і так далеко не легке життя пересічного українця.

Дивним чином чергове "покращення" збіглося з різдвяними та новорічними святами, коли чимало українців шукали подарунки в інтернеті.

Більшість людей цього "покращення" ще не помітили, але впевнений, що вже скоро його відчують на своїх гаманцях усі.

Реклама:

Напередодні свят народні депутати ускладнили можливість купівлі товарів на міжнародних інтернет-майданчиках, ухваливши законопроект №6776-д.

Депутат В. Денисенко з БПП запропонував обмежити безмитне ввезення в Україну товарів, сумарна вартість яких не перевищує 150 євро, на адресу одного одержувача трьома міжнародними поштовими відправленнями протягом місяця. Колеги народного обранця підтримали це "покращення".

Це сталося на тлі загальносвітового тренду, який свідчить про постійне зростання реалізації товарів онлайн.

 

Сучасний світ, у якому інтернет став вагомою частиною нашого життя, вимагає запроваджувати легкі й економічні за часом та ресурсами способи купівлі товарів. Тож тренд онлайн-продажів — це не мода, а необхідність.

У 2017 році загальний обсяг інтернет-продажів у світі сягне 2,3 трлн дол і вперше становитиме 10% від обсягу загальної роздрібної торгівлі. За оцінкою міжнародного агентства eMarketer, загалом роздрібна торгівля зросте на 5,8%, тоді як зростання інтернет-торгівлі становитиме понад 23%.

Лідерами онлайн-торгівлі є Китай і США. На них припадає 70% світового ринку інтернет-торгівлі. Третє місце посідає Великобританія, четверте — Японія. Кількість онлайн-покупців росте і в 2017 році може перевищити 1,5 млрд осіб.

 

У 2016 році реалізація товарів онлайн у США зросла на 16%, що суттєво випереджає темпи торгівлі у роздрібній мережі цієї країни — трохи більше 2%.

В Україні інтернет-торгівля зростає шаленими темпами. Приріст за 2016 рік сягнув 35%. У нас величезний потенціал для зростання цього сегмента економіки, але останні законодавчі ініціативи можуть все знівелювати.

Поки США активно стимулюють зовнішню торгівлю шляхом міжнародних поштових відправлень, ми робимо зворотне. У 2016 році США збільшили ліміт безмитного ввезення товарів у поштових відправленнях з 200 дол до 800 дол, а в Україні при ліміті 150 євро запровадили чисельне обмеження таких посилок.

Звісно, певні обмеження міжнародної інтернет-торгівлі у світі існують, але вони стосуються лише вартості товарів, які можна безмитно ввезти в країну у поштовому відправленні, — підакцизні товари не враховуються.

У США таке обмеження становить 800 дол, в Австралії — 780 дол, в Сінгапурі — 400 дол, у Китаї — 150 дол. Найгірший показник — в ЄС. За посилку вартістю понад 22 євро треба сплатити мито і ПДВ, що, на мою думку, і пояснює повільнішу динаміку розвитку інтернет-торгівлі в Євросоюзі порівняно із США та Китаєм.

Цікаво, що в РФ дозволене безмитне ввезення товарів у поштових відправленнях вартістю до 1 тис євро, у Молдові — до 300 євро, у Білорусі — до 200 євро.

Обмеження безмитного ввезення в країнах світу стосуються тільки вартості товарів, але не їх кількості. Я не знайшов інформації щодо обмеження кількості поштових відправлень в інших країнах. Ноу-хау щодо обмеження кількості від нашої влади не тільки нелогічне — воно суттєво порушує права українців.

Отримуючи чотири посилки по 25 дол, я перебуваю в нерівних умовах з тим, хто отримує одну посилку за 100 дол, бо з четвертої я мушу сплатити податки.

Гучні тези про те, що це обмеження врятує українських виробників і дозволить їм розвиватися, вважаю смішними. Не заважає ж бізнес-клімату США, Австралії і Сінгапуру безмитне ввезення товарів на суми, які значно перевищують українські. Та і в Росії бізнес-клімат у значно кращому стані, ніж в Україні.

Ухвалені депутатами обмеження не сприятимуть збільшенню реалізації офіційно імпортованих товарів і наповненню бюджету. Шляхів оминути перешкоди — купа. Найпростіший — збільшиться кількість отримувачів поштових відправлень.

Роздрібна ціна офіційно ввезених товарів в рази відрізняється від інтернет-цін на "Амазоні" чи деінде. Роздрібна ціна формується не тільки з урахуванням ПДВ і мита. Туди закладається загальне податкове навантаження, корупційна складова.

Проблеми політики та економіки і, як наслідок, низька купівельна спроможність, обмежений асортимент і високі ціни — ось ключові проблеми, що стримують розвиток внутрішнього ринку і стимулюють громадян купувати товари за кордоном. Втім, хисту для вирішення глобальних негараздів нашим керманичам бракує.

Депутати далекі від реалій і бажань українців, які теж хочуть купувати якісні товари за адекватну ціну. Більшість громадян не мають фінансової можливості полетіти за кордон лікуватися і єдиною можливістю для них залишаються поштові відправлення, за допомогою яких вони можуть придбати необхідні медикаменти.

Прикро, що владі стали підспівувати деякі "активісти". Прикриваючись гучними назвами "реформаторських" організацій, вони допомагають владі запроваджувати обмеження, покликані погіршувати життя українців.

Можливо, просто хтось хоче погріти руки і розікрасти бюджетні кошти при запровадженні реєстру міжнародних поштових відправлень?

Переконаний, що ми і далі купуватимемо товари на закордонних інтернет-майданчиках, тільки тепер з деякими незначними марудними нюансами. Ми і раніше пристосовувалися до дурні від можновладців і навчилися з нею боротися. Ті, хто втомлюються боротися, просто полишають Україну.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: