"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

Ахметов, Веревський та Пінчук просять вивести валюту з України, щоб уникнути дефолту. Уряд – за, МВФ – проти

Ахметов, Веревський та Пінчук просять вивести валюту з України, щоб уникнути дефолту. Уряд – за, МВФ – проти

Попри заборону НБУ, урядовці дозволили великим бізнесменам розрахуватися за мільярдними зовнішніми боргами. Наслідки такого рішення не оцінили ні міжнародні партнери, ні Нацбанк.
Понеділок, 4 березня 2024, 09:00 -
getty images

У перші ж години після початку великої війни Національний банк запровадив низку вкрай жорстких валютних обмежень. Причина зрозуміла: зберегти міжнародні резерви та фінансову стабільність в умовах абсолютної невизначеності та панічних настроїв серед громадян та бізнесу.

Більшість валютних обмежень продовжують працювати і через більш ніж два роки після того, як перші російські ракети вдарили по українських містах. Зокрема, залишається чинною заборона для приватного бізнесу переказувати валюту за кордон, навіть якщо мова йде про погашення зовнішніх боргів і навіть якщо це борги великих компаній.

Проте великий бізнес намагається отримати для себе виняток з валютних обмежень, аби обслуговувати зовнішні кредити та єврооблігації. Схоже, йому це вдається. На початку лютого уряд ухвалив низку рішень, які дозволяють переказати за кордон в обхід валютних обмежень майже 2 млрд дол для обслуговування боргів п'яти великих груп компаній: "ДТЕК", "Метінвест", "Кернел", "Інтерпайп" та "Водафон".

Рішення уряду зобов’язаний втілити в життя Нацбанк, однак там з цим не поспішають.

Реклама:

Що сталося

Наприкінці листопада 2023 року Верховна Рада ухвалила закон, який обмежує максимальний розмір процентної ставки за мікрокредитами одним відсотком на день. До цього в середньому мікрофінансові компанії (МФО) стягували із своїх позичальників по 2,5%, а інколи і по 5% на день.

За ухвалення цього закону активно виступав Нацбанк, який регулює ринок МФО. Щоправда, текст фінального рішення парламенту містив один неприємний для НБУ сюрприз, який стосувався не мікро-, а макрокредитів.

Правка народного депутата Бориса Приходька (група "Довіра") надала право уряду звільняти окремі компанії від валютних обмежень, які Нацбанк запровадив на час воєнного стану.

Для цього Кабмін має затвердити клопотання до НБУ, у якому попросити дозволити здійснити переказ валюти за кордон певною компанією. Центробанк розглядає таке клопотання і виконує його. Відмовити уряду регулятор не може.

Курс, ціни та економіка: що чекає українців у 2024 році

На початку лютого низка компаній випробувала новий закон у дії. Вона переконала Кабмін ухвалити 15 клопотань до НБУ щодо переказу понад 1,8 млрд дол. Звернення уряду стосувалися підприємств п'яти великих груп: "ДТЕК" та "Метінвест" Ріната Ахметова, "Кернел" Андрія Веревського, "Інтерпайп" Віктора Пінчука та "Водафон" азербайджанської "Нексол холдинг".

 

Раніше Кабмін уже звертався до регулятора з клопотаннями про дозвіл на переказ валюти, але тоді мова йшла про набагато менші суми. Як повідомили ЕП в Нацбанку, у 2022-2023 роках там видали девʼять дозволів на переказ коштів за кордон на загальну суму, еквівалентну 67 млн дол (одне рішення на 29 млн дол та вісім рішень на 38 млн дол).

Цього разу клопотання уряду стосуються суми, яка еквівалентна 5% золотовалютних резервів. Регулятор зобов’язаний виконати його в умовах, коли протягом двох місяців в економіку майже не надходить зовнішнє фінансування.

Для чого компаніям виняток з валютних обмежень

До великої війни компанії активно виходили на міжнародні ринки капіталу. Часом їхні кредитні рейтинги були навіть вищими, ніж у їхнього суверена, тобто України, що поза правилами рейтингових агентств.

На відміну від українського ринку, у ЄС позичати кошти у валюті набагато вигідніше. Особливо дешево це було робити напередодні 2022 року, коли у світі тривав період рекордно низьких відсоткових ставок. Обслуговувати ці борги не було проблемою, адже такі позичальники орієнтовані на експорт і більшість виручки отримують в іноземній валюті.

Однак 24 лютого 2022 року Національний банк ухвалив постанову, якою заборонив бізнесу виводити валюту за межі України. Це рішення могло призвести до дефолтів компаній, які залучали кошти за кордоном. Однак ті знаходили шляхи, як продовжувати платити за своїм боргами.

"За два роки від початку повномасштабного вторгнення в Україну "Метінвест" використав понад 500 мільйонів доларів власних оборотних коштів на обслуговування єврооблігацій. Це стало можливим насамперед завдяки оборотному капіталу материнської та міжнародної торговельної компанії групи", – пояснили ЕП в "Метінвесті".

Частково обслуговувати валютні борги допомагало й те, що великі українські бізнеси не повертали в країну валютну виручку від експорту. Крім того, зазначив ЕП співрозмовник у Нацбанку, деякі компанії вдавалися до маніпуляцій, здійснюючи фіктивний імпорт, аби переказати валюту за кордон.

Бюджет на третину порожній. Де уряд братиме кошти, якщо США та ЄС не допоможуть?

Хай там як, проте можливості платити за випущеними євробондами в деяких бізнесів вичерпуються. Принаймні, про це вони говорять публічно.

"З лютого 2022 року "Інтерпайп" вживала всіх можливих заходів для стабільної фінансової діяльності та розрахунків з кредиторами, але вичерпала внутрішні резерви для обслуговування своїх кредитних зобов’язань та перебуває на межі дефолту через наявність обмежень, встановлених НБУ (за наявності достатніх власних фінансових ресурсів та власної валюти)", – відзначили в "Інтерпайпі", який просить в НБУ дозволу на переказ понад пів мільярда доларів.

Великі компанії зазначають, що позитивне рішення Нацбанку допоможе уникнути дефолту, зберегти інвестиційну привабливість України і навіть залучити інвестиції.

"Виконання фінансових зобов’язань перед іноземними банками – це те, що бізнес може і мусить робити в умовах воєнних реалій для підтримки економіки та позитивної інвестиційної репутації України", – зазначають у "Кернелі".

Хоча на кону стоїть платоспроможність великих платників податків, які працевлаштовують тисячі українців, надання їм дозволу на переказ валюти за кордон підтримують не всі. Проти такого рішення виступає сам регулятор.

Аргументи проти

Національний банк активно рухається на шляху до валютної лібералізації. Час від часу він вносить зміни до згаданої постанови, наприклад, дозволяє купувати безготівкову валюту населенню або обслуговувати зовнішні зобов’язання перед міжнародними фінансовими організаціями.

Водночас він виступає проти індивідуальних рішень, які ухвалюються не для всіх учасників ринку.

"Національний банк залишається прихильником комплексного підходу до пом'якшення обмежень відповідно до стратегії (пом’якшення валютних обмежень – ЕП). Це пов'язано з тим, що валютний ресурс країни обмежений, особливо враховуючи порушення ритмічності міжнародного фінансування. Надання ж індивідуальних дозволів окремим компаніям вимагатиме відповідного витрачання обмеженого ресурсу країни", – пояснили ЕП в Нацбанку.

Справді, через зменшення потоку міжнародної допомоги до українського бюджету обсяги міжнародних резервів поступово скорочуються. Це безупинно триває від серпня 2023 року.

 

Достатній обсяг резервів дозволяє Нацбанку почуватися більш упевнено та підтримувати стабільний курс гривні, якому з жовтня 2023 року дозволили керовано коливатися.

Натомість компанії, які звернулися до Нацбанку, зазначають, що їм не потрібно купувати валюту для переказу за кордон. Ця валюта в них є на рахунках українських банків, тож її переказ не вплине на обсяг міжнародних резервів.

Більше не фіксований. НБУ перейшов до гнучкого курсу. Що буде з гривнею?

Інша пересторога регулятора стосується того, що надання окремих дозволів на переказ валюти за кордон спотворює конкурентне середовище та демотивує бізнес, який таких дозволів не отримав.

За даними НБУ, на дозволи щодо обслуговування зовнішніх зобов’язань очікують понад 3 тис підприємств. Далеко не всі з них мають власну валюту для виплати кредиторам. Якщо всі вони спробують скористатися урядовими клопотаннями для погашення боргів, то резервів може не вистачити, що негативно вплине на курсову стабільність.

Крім Нацбанку, проти надання дозволів великим українським компаніям виступили міжнародні партнери. ЕП дізналася про зміст листа, якого голова місії МВФ в Україні Гевін Грей надіслав представникам влади. У ньому він "наполегливо вимагає" від Кабміну відкликати клопотання до НБУ щодо п'яти компаній. Також фонд рекомендує змінити законодавство, аби практика використання клопотань уряду для обходу валютних обмежень не повторювалася.

У своєму зверненні МВФ наводить такі аргументи.

1. Надання індивідуальних дозволів суперечить загальній стратегії валютних послаблень, яку розробив НБУ і яку погодив МВФ.

2. Схвалення великих транскордонних переказів приватним бізнесом може послабити золотовалютні резерви, а їх зменшення може підірвати стабільність валютного ринку.

3. Надання привілейованого дозволу на обслуговування зовнішніх боргів обмеженому колу компаній загрожує переговорам про реструктуризацію державного боргу України за єврооблігаціями.

Останній пункт вплине на переговори про реструктуризацію радше опосередковано. "Власники державних євробондів можуть спитати, чому Україна відмовляється платити за суверенним боргами, якщо вона випускає валюту для комерційних погашень", – каже фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Іншими словами, кредитори України можуть отримати додатковий аргумент на переговорах про реструктуризацію боргу на 22,7 млрд дол, які Україні потрібно провести до літа 2024 року.

Що буде далі

Наразі п'ять великих бізнес-груп продовжують очікувати на рішення Нацбанку про надання індивідуальних дозволів на переказ валюти. Хоча за законом НБУ має їх надати, проте в цьому ж законі не сказано, коли це має статися.

"НБУ взяв до уваги пропозиції уряду, викладені у відповідних клопотаннях, та вкотре наголошує, що валютні обмеження не є ринковою практикою, це вимушений наслідок повномасштабної війни. Саме війна залишається ключовим стримуючим чинником припливу інвестицій в Україну, а не валютні обмеження", – повідомили в регуляторі.

Не під запис співрозмовники ЕП в Нацбанку натякають, що дозвіл на обхід валютних обмежень компанії, щодо яких клопотав уряд, можуть отримати лише після зняття цих обмежень для всіх.

До того часу великому бізнесу доведеться вигадувати шляхи, як обслуговувати свої борги, не переказуючи валюту з України. Зрештою, їм якось вдавалося це робити попередні два роки.

Реклама: