Держава заблокувала мільярди гривень клієнтів "Фрідом фінанса". Чи отримають українці гроші?
У перші дні великої війни Мінфін запровадив інструмент для трансформації бажання українців протистояти агресору на необхідні для цього кошти – військові облігації. За пів року після випуску перших таких облігацій держава поставила під загрозу довіру не лише до цього інструменту, а й до фондового ринку загалом.
У жовтні Рада національної безпеки та оборони (РНБО) запровадила санкції проти одного з фондових брокерів – ТОВ "Фрідом фінанс Україна" колишнього росіянина Тимура Турлова. Це рішення заблокувало гроші інвесторів, зокрема тих, хто хотів гривнею підтримати Україну.
Минув рік, а держава майже нічого не зробила для розрахунку з тими, хто через "Фрідом" купував військові облігації. Лише наприкінці літа дискусії між депутатами та фінансовими регуляторами дали надію, що люди отримають свої кошти.
Щоправда, на цьому історія бізнесу з російським корінням не закінчиться. ЕП знайшла непомічений владою слід Турлова у фінансовій системі України.
Караємо одних – страждають інші
"Я дізналася про санкції, коли вже нічого не могла зробити. Прокинулася зранку і дізналася з новин, що ліцензія "Фрідома" призупинена. Хоча я не підсанкційна особа, будь-які операції щодо переміщення моїх активів були неможливі.
Людям не дали вибору. Мені здається, що Нацкомісія з цінних паперів мала хоча б попередити людей про те, що до "Фрідома" є якісь питання", – ділиться з ЕП клієнтка фірми "Фрідом фінанс Україна" Марина (ім'я змінене на її прохання).
Через рішення РНБО вона втратила доступ до своїх активів на кілька сотень тисяч гривень. Кілька десятків мільйонів гривень втратила компанія, у якій працює Марина, адже бізнес теж інвестував в ОВДП через "Фрідом".
Історій, пов’язаних із санкціями проти ТОВ "Фрідом фінанс Україна", тисячі. Якщо точно – то 12 748. Саме стільки рахунків у цінних паперах там було відкрито на момент запровадження санкцій. Більшість власників цих рахунків – фізичні особи. Близько 5% клієнтів – юридичні особи, серед яких, за даними джерел ЕП, є банк.
Загальна вартість заблокованих на рахунках компанії активів – акцій та облігацій понад 280 емітентів – становить 3,5 млрд грн, повідомили редакції в НКЦПФР.
На диво, санкції проти "Фрідома" майже не вплинули на роботу материнської Freedom Finance Holding Corp Турлова, частиною якої є український брокер. Принаймні вартість акцій компанії на біржі NASDAQ на рішення РНБО майже не відреагувала, хоча український та російський ринки холдинг називав ключовими.
Клієнти компанії, які відкривали рахунки не в українській "дочці" холдингу, а, наприклад, у кіпрській Freedom Finance Europe, не втратили доступу до цінних паперів, які зберігаються там. Від санкцій РНБО постраждали українські клієнти. Зокрема ті, які вирішили інвестувати кошти в ОВДП.
За даними фінансового комітету Верховної Ради, близько 2,5 тис клієнтів "Фрідом фінанса" інвестували через цього брокера в ОВДП, а загальна вартість заблокованих цінних паперів та пов’язаних з ними грошових зобов’язань сягає 250 млн грн. У "Фрідомі" відмовилися це підтверджувати чи спростовувати.
Як так сталося, що Україна, запровадивши санкції, вдарила не по компанії Турлова, а по її українських клієнтах? Відповідь криється у формулюванні указу про санкції, який РНБО схвалила 19 жовтня 2022 року. Ним обмеження застосовувалися проти 2,2 тис фізичних та 1,3 тис юридичних осіб.
Крім Турлова, під санкції тоді потрапили, наприклад, Пьотр Авен та Михайло Фрідман – уже колишні власники українського Альфа-банку (з грудня 2022 року – "Сенс банк"). Проте, на відміну від клієнтів банку, клієнтам "Фрідом фінанса" пощастило менше, адже держава запровадила обмеження проти брокера.
Відповідно до рішення РНБО, санкції передбачають блокування всіх активів компанії на території України, обмеження торговельних операцій, заборону на виведення капіталу, зупинку виконання фінансових зобов’язань, "анулювання або зупинення виданих компанії ліцензій". Санкції введені на пʼять років.
РНБО заборонила фірмі працювати, тому клієнти втратили доступ до грошей. Якби цей підхід застосували до Альфа-банку, то виникли б проблеми у фінансовій системі. Для "Фрідома" наслідки малопомітні через менші масштаби.
Санкції не вплинули на зобов’язання емітентів цінних паперів, які лежали на рахунках брокера. За даними Мінфіну, держава обслуговує ОВДП, які "застрягли" у "Фрідомі", сплачуючи купон та погашаючи облігації, коли приходить відповідний термін. Однак через санкції НБУ не пропускає ці платежі на рахунки власників ОВДП і ці кошти "зависають" на транзитних рахунках Нацбанку.
Як клієнтам "Фрідом фінанса" повертатимуть кошти
9 листопада 2022 року, через три тижні після запровадження санкцій проти компанії, НКЦПФР вирішила призупинити дію ліцензій цієї компанії. У серпні 2023 року це рішення викликало чимало питань та критики, зокрема серед депутатів. Вони вважають, що саме регулятор винен у тому, що клієнти брокера майже рік не мають доступу до своїх коштів та інших активів.
У НКЦПФР виправдовуються тим, що з комісією ніхто не радився при запровадженні санкцій проти брокера і не пояснював, як це рішення слід виконувати. За свідченнями представників Нацбанку, депутатів фінансового комітету та членів НКЦПФР, є кілька шляхів розв'язання проблеми.
Перший – анулювання ліцензії. На цьому рішенні наполягає голова фінансового комітету Данило Гетманцев. Він запевняє, що НКЦПФР ніби-то мала це зробити відразу після запровадження санкцій, адже, відповідно до закону, підсанкційні особи не можуть займатися професійною діяльністю на фондовому ринку.
У комісії кажуть, що в разі анулювання ліцензії був ризик втрати персоніфікованої бази про залишки цінних паперів та коштів на рахунках клієнтів. Тобто власники активів не змогли б довести, що саме на рахунках "Фрідома" належить їм. Навіть якщо така інформація збережеться, то санкції все одно блокують можливість розрахуватися з клієнтами, бо проводити розрахунки компанії заборонено.
Другий шлях – внесення змін до указу про санкції. Це рішення підтримують в НКЦПФР, вважаючи, що деякі прописані в указі президента обмеження потрібно зняти, аби дозволити брокеру проводити розрахунки з клієнтами. Однак депутати та наближені до санкційної політики особи виступають проти перегляду санкцій.
По-перше, це створило б прецедент, який використали б інші підсанкційні особи. По-друге, зняття обмежень розблокувало б активи осіб, наближених до "Фрідома" і Турлова. За даними джерел ЕП, ці особи мали кошти на рахунках українського брокера. У разі перегляду санкцій Україна ризикує "відпустити" гроші цих осіб.
Третій варіант – зміни до законодавства. Він оптимальний для всіх. Зміни, які розробляють НКЦПФР та Нацбанк, передбачатимуть:
- зобов’язання НКЦПФР відкликати ліцензію у "Фрідом фінанса";
- зобов’язання ввести в компанію тимчасового адміністратора;
- переведення ОВДП та грошових зобов’язань за ними до іншої депозитарної установи, розрахунок з клієнтами-власниками цих облігацій коштами з транзитних рахунків НБУ;
- переведення інших цінних паперів клієнтів брокера на рахунки в цінних паперах, відкритих в іншій депозитарній установі;
- внесення змін до санкційного законодавства; вони уточнюватимуть, що розрахунок з клієнтами брокера та рух їх активів не вважатимуться порушенням санкцій, якщо обмеження не запроваджені проти самих клієнтів.
За даними співрозмовників ЕП в парламенті, такі зміни формалізують у вигляді законопроєкту, який зареєструють у Верховній Раді після його аналізу міжвідомчою санкційною групою. Для пришвидшення внесення змін їх можуть прописати у форматі поправок до законопроєкту "Про регулювання ринків капіталів". За нього парламент уже проголосував у першому читанні.
Хай там як, проте навіть після ухвалення цих законодавчих змін та ймовірної ліквідації компанії "Фрідом фінанс Україна" історія українського бізнесу Турлова не закінчиться. За даними джерел ЕП, колишньому росіянину в Україні може належати не лише брокер, а й банк. Хоча НБУ цього офіційно не помічає.
Фінансування тероризму та підконтрольний банк
У березні 2022 року, коли російські війська ще стояли на околицях Києва, СБУ відкрила кримінальне провадження проти "Фрідом фінанса". Компанію запідозрили в порушенні статті 110-2 Кримінального кодексу (фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу).
Як свідчать дані судового реєстру, СБУ підозрює "Фрідом фінанс" та "пов’язані з компанією банківські установи" в тому, що протягом 2019-2022 років вони сприяли концентрації російськими бізнес-структурами ОВДП на 300 млн грн, які надалі могли використовуватися для фінансування протиправної діяльності.
Також СБУ встановила, що компанія сприяла переказу в Україну з Росії коштів, які могли використовуватися для фінансування терористичних угруповань так званих ДНР/ЛНР, а також для надання інших незаконних послуг компаніям з орбіти впливу РФ з використанням державних облігацій України.
У компанії відхрещуються від звинувачень, а провадження називають помилковим та надуманим. "Жодних зв’язків, зокрема з бізнес-структурами з російської федерації або з країною-агресором загалом товариство не мало і не має. Усі документальні підтвердження відсутності бізнес-зв’язків з рф товариство надало до правоохоронного органу, де нівелюють позицію. У результаті це стало підставою для відкриття цього кримінального провадження", – кажуть там.
Ще одне звинувачення СБУ стосується посадовців НКЦПФР. "Встановлено, що у 2019-2022 роках інтереси компанії "Фрідом фінанс Україна" на фондовому ринку лобіювали посадові особи НКЦПФР, які сприяли вирішенню будь-яких питань щодо збереження ліцензій вказаного товариства попри порушення ним вимог ліцензійної діяльності", – ідеться в рішенні Шевченківського суду.
В НКЦПФР відповіли, що "не володіють інформацією щодо зазначеного кримінального провадження".
Серед банків, які СБУ запідозрила в співпраці з "Фрідом фінансом" в організації фінансування терористів, слідчі називають АТ "Скай банк". Єдине його київське відділення розташоване за тією ж адресою, що й відділення брокера. У квітні 2022 року слідчі проводили там обшуки – і у відділенні банку, і в компанії.
За даними НБУ, формальним власником і головою наглядової ради "Скай банку" є громадянин Казахстану Аріф Бабаєв. Співрозмовники ЕП на банківському та фондовому ринках кажуть, що банк належить Турлову. У 2022 році він відмовився від російського громадянства і став громадянином Казахстану.
З кінця 2019 року Турлов намагався офіційно оформити контроль над "Скай банком". 29 грудня 2019 року він подав до НБУ пакет документів на його купівлю. Майже через рік, 19 листопада 2020 року, Нацбанк йому відмовив, аргументуючи тим, що це могло "загрожувати інтересам вкладників та інших кредиторів банку".
ЕП стало відомо, що Турлов готувався до купівлі банку ще до офіційного подання документів регулятору. Навесні та восени 2019 року Freedom Finance Europe надала "Скай банку" 2 млн дол та 37 млн грн у вигляді субординованого боргу.
Особливість цього боргу полягає в тому, що він є складовою капіталу банку. Такі позики надають власники банку або пов’язані з ними особи. Також субординований борг може конвертуватися в акції банку. Імовірно, саме така операція могла бути частиною загального процесу купівлі банку Турловим.
За даними співрозмовників ЕП на фондовому ринку та в системі банківського нагляду, значна частина транзакцій "Фрідом фінанса" проходила через "Скай банк". Цю співпрацю підтверджують у розмові з ЕП і клієнти "Фрідома".
Імовірно, після відмови регулятора Турлов міг придбати "Скай банк" неофіційно, домовившись з його формальним власником Бабаєвим. У "Фрідом фінансі" відповіли, що банк був лише "одним з кількох обслуговуючих банків", а з Бабаєвим компанія "не має жодних зв'язків".
НБУ має право встановлювати реальних власників банків, які можуть управляти ними без формальних підстав. Для цього проводиться розслідування. Якщо за його результатами виявиться, що банком володіє інша людина, то фактичний власник зобов’язаний формалізувати свій вплив та погодити це з НБУ. Однак підсанкційним особам заборонено набувати чи збільшувати свою участь у банках.
Наразі в НБУ не бачать підстав вважати Турлова власником "Скай банку". "Національний банк не визначав наявність значного чи вирішального впливу Турлова Т. Р. на діяльність банку та не визнавав його власником істотної участі в ньому незалежно від формального володіння", – відповіли в Нацбанку.
Якщо НБУ визнає Турлова власником банку, то на нього може чекати виведення з ринку через запроваджені проти бізнесмена санкції. Якщо тільки їх не скасують.
Чи можна зняти санкції з Турлова
Ініціатором внесення Турлова до санкційного списку була СБУ. Крім його українського брокера, під санкції також потрапили зареєстровані в Москві ИК "Фридом финанс" та банк "Фридом финанс".
У НАЗК підставою для запровадження санкцій проти нього називають те, що він є власником чи керівником фінансової компанії, яка "матеріально, фінансово або в будь-який інший спосіб підтримує дії, що підривають або погрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України з боку рф".
Турлов може оскаржити запровадження санкцій. За кілька днів до цього він офіційно повідомив, що продав свій російський бізнес місцевому менеджменту, а кількома місяцями раніше вийшов з російського громадянства.
Здавалося б, Україна не мала підстав для застосування проти нього санкцій. Однак у серпні 2023 року американська Hindenburg Research випустила дослідження про Freedom Holding і Турлова. У ньому йдеться про численні порушення в роботі компанії, акції якої з 2019 року котируються на NASDAQ.
У досліджені вказано, що Freedom Holding нібито займалася маніпуляціями з вартістю своїх акцій на біржі, зневажала правила фінансового моніторингу, а також надавала ледь не систематичну допомогу в обході антиросійських санкцій. Крім того, розслідувачі звинуватили Турлова у фінансових оборудках та обмані клієнтів, а також у тому, що продаж російського бізнесу насправді був фіктивним.
Hindenburg Research – це так звана компанія-шортселлер. Її основним заробітком є проведення розслідувань, за підсумками яких вони очікують на падіння акцій компанії, роботу якої вони розслідують. У Hindenburg цього не приховують.
Водночас сказати, що Hindenburg може оббріхувати компанії, аби заробити на падінні їх акцій, було б несправедливо. Аби надалі заробляти, їй потрібно мати хорошу репутацію, тому вона не зацікавлена в оприлюдненні відвертої брехні.
Аналізуючи звітність Freedom Holding та спілкуючись з експрацівниками компанії, розслідувачі виявили, що брокер надавав послуги підсанкційним особам. У 2014 році Freedom заснував компанію в Белізі, яку нібито використовував для надання підсанкційним росіянам доступу до американського фондового ринку.
У 2022 році, після запровадження США санкцій проти Альфа-банку та інших фінансових установ РФ, Freedom Holding відкрито пропонував послуги з виведення цінних паперів із заблокованих рахунків цих банків і надавав можливість росіянам інвестувати у фондовий ринок США в обхід обмежень.
Через кілька днів після виходу розслідування Турлов дав інтерв'ю казахським ЗМІ, у якому відкинув звинувачення. Водночас він підтвердив, що Freedom Holding дозволяє росіянам здійснювати інвестиції в американський фондовий ринок за допомогою своєї компанії в Казахстані.
"Те, що ми працюємо з російськими клієнтами, не повинно бентежити: у нас найсильніший у регіоні санкційний комплаєнс", – сказав він. За даними Hindenburg, офіси Freedom готові були приймати від росіян "валізи з готівковими доларами, не проводячи жодної перевірки походження цих коштів".
Ще одне звинувачення Hindenburg – маніпуляції з вартістю акцій Freedom Holding на NASDAQ – частково може підтвердити курс цих акцій. У жовтні 2022 року він не відреагував падінням не лише на потрапляння української "дочки" під санкції, а й на продаж Турловим російського бізнесу.
Чи маніпулював Freedom Holding своїми акціями, покаже розслідування американської комісії з фондового ринку. Реакції від SEC на це поки не було.
Якщо звинувачення щодо обходу антиросійських санкцій правдиве, його буде достатньо, аби Турлов та його компанії й надалі перебували під санкціями РНБО, а можливо, навіть потрапили під вторинні санкції західних країн.
* * *
Історія "Фрідом фінанса" викрила низку проблем українського фондового ринку, який і без санкцій проти одного з його великих гравців був у скрутному становищі.
Роками НКЦПФР не бачила чи не бажала бачити російське коріння "Фрідом фінанса". Попри вимогу законодавства, яке обмежує участь росіян в українському ринку цінних паперів, комісія вперто не помічала їх серед власників компанії, адже формально 91% акцій належить казаху Таштітову і лише 9% – Турлову.
Через рік після запровадження проти цієї компанії санкцій регулятор не зробив майже нічого, аби інвестори отримали доступ до своїх активів. НКЦПФР ніби очікувала, що держава перегляне рішення про санкції або ж вони зникнуть самі собою через пʼять років, коли закінчиться термін їхньої дії.
Чи може коли-небудь народитися фондовий ринок у країні із "сліпими" регуляторами? Питання риторичне.