І вашим, і рашим. Від арешту активів росіян виграють усі, крім України

І вашим, і рашим. Від арешту активів росіян виграють усі, крім України

Яхти, вілли, корпоративні права на десятки мільярдів доларів досі у власності російської верхівки. Чому західні країни захищають гроші російських олігархів?
П'ятниця, 14 липня 2023, 08:45 -
колаж Андрія Калістратенка

Альфрід Крупп – німецький промисловий бізнесмен, один з головних поплічників Адольфа Гітлера. Його концерн Friedrich Krupp AG виробляв зброю для Вермахту, використовував полонених для рабської праці і захоплював заводи Європи.

У 1948 році воєнний трибунал засудив Круппа до 12 років ув’язнення, проте своє покарання він не відбув. Уже через три роки бізнесмена випустили на волю. Згодом йому повернули активи та управління концерном.

Схоже, ця історія нікого нічого не навчила. Усе йде до того, що після війни російські чиновники та олігархи, які підтримують Путіна, так само уникнуть відповідальності.

Західні країни заморозили яхти та вілли російської еліти на десятки мільярдів доларів, але що з ними робити – ніхто не знає. Наступним кроком мала б стати конфіскація грошей на користь України, однак союзники на це не наважуються.

Перечекати війну

У російської верхівки є слабке місце: любов до розкоші. Десятиліттями корупційні гроші з РФ осідали в західних країнах. Там вони перетворювалися на будинки, квартири, яхти, ресторани та гольф-клуби.

Коли Путін розв’язав велику війну, проти власників цього майна – російських олігархів, політиків та пропагандистів – ввели санкції. Тисячі росіян більше не можуть ані відпочивати на яхтах, ані продати квартири чи цінні папери.

Загалом союзники України заморозили приватних російських активів на 58 млрд дол. Логіка таких дій проста: чим більше майна втратить путінський істеблішмент, тим швидше його представники змусять владу зупинити війну.

 

У перші місяці великої війни було багато сподівань на бунт російських еліт. Як виявилося, марно, адже війна для них – це прибутковий бізнес. Російські чиновники та олігархи успішно компенсували свої збитки.

Війна спричинила стрибок світових цін на зерно, добрива, метали та енергоносії, що збагатило російські компанії. Наприклад, найбагатша людина РФ, власник корпорацій "Еврохим" та "СУЭК" Андрій Мельниченко за 2022 рік збільшив свої статки удвічі – з 11 млрд дол до 25 млрд дол, що є для нього рекордом.

Близький до Путіна олігарх Аркадій Ротенберг став на 500 млн дол багатшим, а статки одного з ідеологів вторгнення, олігарха Юрія Ковальчука, компанія якого страхує життя російських військових, майже повернулися до довоєнного рівня.

Володимир Потанін, ключовим активом якого є металургійний гігант "Норильский никель", збільшив свої прибутки на третину – до 24 млрд дол.

20 мільярдів для Путіна. Чому західні країни не наважуються на санкції проти російських металів та алмазів

Через війну з російського ринку вийшла низка західних корпорацій, що стало справжнім подарунком для місцевих бізнесменів. До російського списку Forbes дедалі частіше потрапляють власники компаній, які збагатилися завдяки цьому.

Ба більше, російські олігархи привласнили деякі західні активи. Потанін придбав Росбанк, який належав французам, а Тиришкін – чеський Home Credit. "Новатэк" олігархів Леоніда Міхельсона та Геннадія Тимченка купує частки західних компаній Shell і Total у великих російських проєктах з видобутку нафти та газу.

Після падіння у 2022 році вартість активів російських мільярдерів зросла з 353 млрд дол до 505 млрд дол.

 

Поки російські бізнесмени та чиновники набивали кишені, їхні військові вбивали українців та руйнували інфраструктуру. За оцінками українського уряду, РФ завдала збитків Україні на 700 млрд дол.

Ані санкції, ані воєнні злочини не змусили російську верхівку відмовитися від підтримки курсу Кремля. Постало питання, що робити з їхніми замороженими активами. Яхти, вілли, корпоративні права на десятки мільярдів доларів досі в їхній власності. Єдине, що їм загрожує, – незначна втрата вартості через простій.

Оскільки заморожування активів не дає результату, Захід повинен переходити до наступного кроку: їх конфіскації та передавання Україні. Ідея спрямувати 58 млрд дол російських приватних активів на компенсацію заподіяної шкоди видається цілком справедливою, проте західні країни не поспішають це робити.

За останні десятиліття санкції застосовували часто, однак ще жодного разу справа не доходила до конфіскації в таких масштабах. Як і під час трибуналу над Круппом, країни G7 бояться порушувати "священне" право власності. Утім, якщо нічого не робити, то російські олігархи зможуть отримати свої гроші після війни.

"Санкції – це реакція на розв’язання війни. Якщо війна припиняється, то зникають підстави для санкцій. Обмеження з російських олігархів можуть бути зняті через суди або за рішенням урядів", – пояснює заступниця міністра юстиції Ірина Мудра.

"Багато хто обіцяє ухвалити закони про конфіскацію активів після перемоги. Однак після перемоги конфіскації може й не бути, бо закон не має зворотної дії. Якщо впровадити ці механізми після війни, то підстав для конфіскації вже не буде, адже юридично не буде факту збройної агресії, що триває", – сказав співзасновник ГО "Мережа захисту національних інтересів "АНТС" Ярослав Сидорович.

Ризик залишити агресора безкарним змушує західні країни робити перші кроки для конфіскації грошей. Процес виявився складнішим, ніж уявляли українці.

Чому не конфіскують російські гроші

В Україні активи причетних до агресії росіян забирають завдяки механізму цивільної конфіскації. Стягнення кожного активу потребує ґрунтовної доказової бази, адже кожна справа окремо розглядається у суді. Однак завдяки скороченій процедурі Україна може отримати рішення протягом десяти днів після подання.

"Україна має 24 рішення Антикорупційного суду про конфіскацію російських активів на 80 млрд грн. Наш закон міг би бути прикладом для західних країн-партнерів", – зазначила доктор економічних наук, професор Лідія Лісовська.

Однак на заході розробляти такі правила не поспішають. Опитані ЕП українські чиновники, дотичні до міжнародних перемовин, визнають, що союзники не готові впроваджувати швидкі механізми конфіскації. Вони шукають компромісні варіанти.

Євросоюз готовий конфіскувати російські активи на користь України, але не за цивільними, а за кримінальними статтями після багаторічних розглядів справ у судах. Однак судити олігархів будуть не за спонсорування тероризму чи злочини проти людяності, а за порушення санкційного режиму.

Росіяни заплатять. Як Україна забирає активи поплічників Путіна 

Що це означає? Підсанкційних олігархів зобов’яжуть декларувати майно, яке потім заморозять. Якщо поліція дізнається, що така особа не задекларувала квартиру або здавала її в оренду під час дії обмежень, то таке майно можуть конфіскувати.

Багато російських грошей таким чином забрати не вийде. Якщо російський олігарх прагне пересидіти війну, то йому достатньо задекларувати майно і нічого не робити. Тоді суд не матиме підстав для конфіскації і після війни санкції знімуть.

Звісно, знайдуться авантюрні бізнесмени, які спробують порушити закон. Таке було в Німеччині. Олігарх Алішер Усманов не задекларував на своїй яхті картини вартістю 5 млн дол, після чого їх конфіскували. Така ж доля спіткала одного з російських депутатів, який намагався здавати в оренду квартири в Мюнхені.

За таке порушення санкцій у США конфіскували 5,4 млн дол олігарха Костянтина Малофєєва, який намагався скористатися заблокованими грошима. Зараз американці обирають інструмент для спрямування цих коштів в Україну.

Наведені приклади мізерні порівняно із замороженими в цих країнах сумами. Лише суперяхт затримано на мільярди доларів. Проте західним партнерам рідко вдається знайти підстави для конфіскації справді коштовного майна.

З шести найбільших затриманих російських яхт конфіскувати вдалося лише одну.

 

Однією з улюблених "гаваней" російських олігархів була Велика Британія. Її столицю навіть жартома називали Лондонградом через засилля російських бізнесменів. Місцева влада заморозила там російських активів на 23 млрд дол. Однак в питанні конфіскації британці ще більш обережні за ЄС та США.

"Велика Британія поки не збирається проводити конфіскацію, бо в них прецедентне право. Вони не хочуть створювати прецедент, щоб потім судам не довелося робити те саме із замороженими активами інших країн", – каже радник Офісу президента Владислав Власюк.

З іншого боку, Британія не збирається знімати санкції після війни. За словами Власюка, там склався консенсус, що активи розморозять тільки після того, як Росія компенсує Україні збитки. Проте така схема має зворотний бік. Виходить, якщо Росія не платитиме репарації, то гроші олігархів просто зависнуть у Британії на багато років і не допоможуть відбудувати Бахмут чи Маріуполь.

"Тихі гавані" для кривавих грошей. Чому активи Росії на Заході не конфіскують?

У питанні конфіскації є й позитивні приклади. Так, у Канаді розробили механізм цивільної конфіскації, який дозволяє забрати російські приватні активи не через кримінальні правопорушення, а на підставі введених санкцій. На таке наважилася наразі лише ця країна, де є значний вплив української діаспори.

Канадський уряд робить усе, аби відсудити на користь України 26 млн дол олігарха Романа Абрамовича. Правда, приватних російських активів у Канаді небагато.

У 2022 році в США намагалися ухвалити закон, аналогічний канадському, однак він не отримав підтримки. У підсумку американці теж вирішили діяти обережно: конфіскувати активи винятково за порушення санкцій та відмивання грошей.

За такою схемою США конфіскували російські активи на 500 млн дол, здебільшого – після судів над олігархами Сулейманом Керімовим та Віктором Вексельбегом. Це значно більше за інших союзників, але Україні ці гроші ще не передали.

 
Конфіскована яхта Керімова – Амадеа 
джерело: Charterworld

Хоча процес зрушив з місця, мова в кращому випадку йде про сотні мільйонів доларів для України замість десятків мільярдів. Шлях до отримання суттєвих сум на відбудову обіцяє бути довгим, однак часу залишилося небагато.

Гроші потрібні зараз

Рано чи пізно війна закінчиться, санкції з росіян знімуть, але збитки ніхто не компенсує, якщо Захід до того часу не конфіскує приватні активи росіян. Навіть якщо після війни російські гроші залишаться заблокованими на Заході, користі Україні вони не принесуть. Відбудова зруйнованих міст має починатися вже зараз, а російське джерело фінансування за півтора року не знайдене.

"Критична інфраструктура не може чекати закінчення війни. Російські гроші потрібні зараз. У нас є ситуації на кшталт підриву Каховської ГЕС, коли проєкти з відбудови треба починати негайно. У фонд компенсаційного механізму, який ми створюємо, невдовзі потрібно буде передавати перші активи", – сказала Мудра.

Російський ВПК нарощує оберти. Звідки гроші та хто допомагає РФ будувати ракети?

Поки уряди західних країн шукають компромісні рішення, адвокати російських олігархів використовують це як слабкість та відстоюють їх майно в судах.

Усманов в суді зміг вибити скасування ордерів на обшуки своїх будинків та яхти, а матір російського терориста Євгена Пригожина домоглася через суд скасування санкцій проти себе. Це може стати прецедентом для зняття санкцій з інших родичів російських керівників, на яких ті часто записують майно.

Деякі російські олігархи взагалі уникають особистих обмежень. Наприклад, один з найбагатших людей Росії Володимир Лісін досі не під санкціями, хоча його компанія постачає сталь для російської військової промисловості.

"З 2014 року під санкціями опинилися близько 10 тисяч росіян. Однак лише 500 з них перебувають під санкціями одночасно в усіх країнах-союзниках України. Відсутність синхронізації санкційних списків знижує їхню ефективність.

Генеральний директор "Росатома" Олексій Ліхачов, який керував захопленням Запорізької АЕС, досі не під санкціями Євросоюзу. Австралія ухвалила рішення про санкції щодо нього у квітні 2022 року, а країни ЄС шістнадцять місяців зволікають", – зазначила доктор економічних наук, професор Оксана Юринець.

Заморожені російські гроші в західних країнах – це єдина можливість притягнути агресора до відповідальності за руйнування України. Однак перший фундамент нових міст для українських біженців буде закладений лише тоді, коли світ почне діяти жорсткіше щодо російських грошей. Час на пошук механізму ціною своїх життів виграють українські військові. Тепер слово – за західними союзниками.

Матеріал створений у рамках проєкту АНТС "Російські активи як джерело відновлення української економіки", що реалізується в співпраці з Національним демократичним інститутом (НДІ) за фінансової підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED).

Реклама: