Коболєв отримав підозру через премію, перша приватизація морського порту: підсумки тижня для ДП

Понеділок, 23 січня 2023, 08:30 -
Аналіз підозри екскерівнику "Нафтогазу" Коболєву, в Україні вперше приватизували морський порт, але угоду хочуть заблокувати: головні події у житті держкомпаній 14 – 21 січня.


Корпоративне управління держпідприємств
Енергосектор
Приватизація
Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та вилучення активів

Корпоративне управління держпідприємств

Серед умов пакету макрофінансової допомоги від ЄС на 18 мільярдів євро – "Нафтогаз" та "ОГТСУ". "Європейська правда" оприлюднила умови, які Європейський Союз (ЄС) висунув Україні для отримання пакету макрофінансової допомоги у 2023 році.

Меморандум про взаєморозуміння щодо надання 18 млрд євро на підтримку економічної стабільності підписали 16 січня 2023 року. 17 січня 2023 року Україна отримала перший транш у розмірі 3 млрд євро. Однак ЄС заявив, що наступні транші будуть виділені лише за умови проведення реформ. Війна більше не є достатньою причиною для гальмування змін в Україні, зазначає видання.

Деталі Меморандуму ще не оприлюднені. Однак, за даними ЗМІ, Меморандум містить 20 умов для проведення реформ з конкретними термінами виконання, які розділені на чотири блоки: "Верховенство права", "Енергетика", "Структурні реформи та ефективне врядування" та "Макрофінансова стабільність".

getty images

Щодо держпідприємств, Меморандум про взаєморозуміння накладає на Україну наступні зобов'язання:

  • обрати наглядову раду "Нафтогазу" до березня 2023 року;
  • розпочати корпоративну реструктуризацію "Оператора газотранспортної системи України" ("ОГТСУ") відповідно до узгодженої цільової моделі до червня 2023 року.

Раніше ми повідомляли, що, за даними ЗМІ, шорт-лист кандидатів у незалежні члени наглядової ради "Нафтогазу" містить 20 прізвищ. (Всього у наглядовій раді чотири вакансії незалежних членів).

До шорт-листа увійшли шість колишніх членів наглядової ради "Нафтогазу": троє членів останнього складу наглядової ради (Клер Споттісвуд, Людо Ван дер Хейден і Бруно Лескуа), та троє членів із попереднього складу (Пол Уорвік, Чарльз Проктор і Маркус Річардс). Окрім незалежних членів, до складу наглядової ради мають також увійти три представники держави.

Відповідно до меморандуму з Міжнародним валютним фондом, наглядова рада "Нафтогазу" має бути призначена до кінця січня 2023 року.

Раніше ми повідомляли, що, за словами голови правління "Нафтогазу" Олексія Чернишова, наглядова рада "Нафтогазу" може бути призначена до кінця січня.

[Конкурсний відбір до наглядової ради "Нафтогазу" було оголошено у жовтні 2021 року, після звільнення решти членів попереднього складу. Завершити відбір та призначити новий склад наглядової ради планували до кінця листопада 2021 року. Таким чином, "Нафтогаз" вже більше року працює без наглядової ради.

У лютому 2022 року в ЗМІ також потрапив шорт-лист відбору 2021 року. Перелік складався з 14 кандидатів, включаючи членів наглядової ради "Нафтогазу" 2016 року (Пол Ворвік, Чарльз Проктор і Маркус Річардс), але не містив членів ради 2017 року (Клер Споттісвуд, Людо Ван дер Хейден і Бруно Лескуа).

4 листопада 2022 року Кабінет Міністрів прийняв рішення про початок нового конкурсного відбору до наглядової ради "Нафтогазу". Незрозуміло, чому Кабмін не використав кандидатів, які увійшли до шорт-листа відбору 2021 року. – SOE Weekly.]

Докладні огляди кейсу "Нафтогазу" та його аналіз з точки зору корпоративного управління див. у минулих дайджестах.

Щодо "ОГТСУ" ми раніше повідомляли, що наразі існує три версії законопроєкту №8068 щодо змін у корпоративному управлінні цієї компанії.

Також раніше ми писали, що 4 жовтня 2022 року Секретаріат Енергетичного Співтовариства направив листа прем'єр-міністру Денису Шмигалю та міністру енергетики Герману Галущенку, в якому закликав уряд негайно здійснити такі ключові кроки для реалізації плану дій з корпоративного управління "ОГТСУ":

  • передати "ОГТСУ" у власність від "МГУ" до Міністерства енергетики;
  • прийняти новий статут "ОГТСУ", що передбачає створення незалежної наглядової ради в "ОГТСУ";
  • провести конкурсний відбір членів наглядової ради "ОГТСУ";
  • сформувати правління, яке буде обрано та призначено наглядовою радою "ОГТСУ", після створення такої ради.

Зауважимо, що умову щодо "ОГТСУ" в пакеті макрофіну ЄС сформульовано розмитіше вона вимагаючи від уряду лише "розпочати корпоративну реструктуризацію" компанії. Це залишає багато простору для інтерпретації того, що саме має зробити уряд, щоб виконати цю умову.

Ми також повідомляли раніше, що наглядова рада "МГУ" 25 листопада 2022 року оголосила про початок конкурсного відбору на посаду гендиректора "ОГТСУ". Додаткової інформації, зокрема, скільки кандидатів подали заявки та коли буде завершено відбір, не оприлюднювалося.

Екскерівника "Нафтогазу" Коболєва підозрюють у розкраданні понад 229 млн грн. 19 січня 2023 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили колишньому голові правління НАК "Нафтогаз України" Андрію Коболєву про підозру у заволодінні у 2018 році понад 229 млн грн.

В повідомленні НАБУ зазначається, що слідство встановило, що Коболєв в травні 2018 року всупереч вимогам законодавства видав наказ про преміювання працівників компанії, на підставі якого йому виплатили майже 261 млн грн за екстраординарні досягнення. Йдеться про історичну перемогу "Нафтогазу" над "Газпромом" в Стокгольмському арбітражі у справі щодо контракту купівлі-продажу природного газу у 2009-2019 рр.

НАБУ також зазначило, що сума цієї премії суттєво перевищувала гранично допустимий розмір, передбачений законодавством для таких виплат, а саме 37,5 млн грн.

[Ймовірно НАБУ має на увазі Постанову Кабміну № 859, яка встановлює правила щодо виплати винагороди та премій керівникам держкомпаній. Зокрема, постановою передбачено, що квартальна премія не може перевищувати три місячних посадових оклади, в той час як річна премія не може бути більша за 24 місячні посадових оклади (таким чином, сумарний розмір квартальної та річної премії не може бути більший за 36 місячних окладів).

Згідно річного звіту Нафтогазу за 2018 рік, загальний розмір винагороди Коболєва у 2018 році склав 286,5 млн грн, з яких 261 млн грн було виплачено у якості премії. При цьому, у річному звіті відсутня інформація щодо розміру посадового окладу Коболєва у 2018 році, однак виходячи з повідомлення НАБУ, на той час він становив близько 1 млн грн на місяць. – SOE Weekly.]

Ця новина викликала запеклі обговорення в ЗМІ, а також в соціальних мережах.

[Звертаємо увагу, що команда SOE Weekly виступає проти встановлення обмежень на винагороди для керівництва держпідприємств у такий примітивний спосіб. На нашу думку, обмеження, встановлені Постановою КМУ № 859, підвищують корупційні ризики у держкомпаніях. Крім того, якщо не прибрати такі обмеження, держкомпанії й надалі програватимуть конкуренцію приватним компаніям у можиливості залучати найбільш професіних управлінців.

Виплата певної частини від прибутку компанії її керівництву має мотивувати це керівництво вигравати арбітраж, щоб принести цей самий надзвичайний прибуток власникам компанії, тобто у випадку з "Нафтогазом" – державі.

На нашу думку, перемога "Нафтогазу" над російським "Газпромом" в Стокгольмському арбітражі, яка в 2014 році вважалася дуже малоймовірною і яка в підсумку принесла державі щонайменше $4,6 млрд, є надзвичайним досягненням тієї команди "Нафтогазу", а тому цілком справедливо, щоб вони отримали за це великі перемії.

Разом з тим, ми переконані, що посадові особи держпідприємств повинні діяти у правовий спосіб, та у разі якщо вони вбачають недоліки законодавства, як наприклад ті, що містяться в Постанові Кабміну № 859, ініціювати зміни до них, а не ігнорувати їх. – SOE Weekly.]

САП повідомило, що Коболєв, зловживаючи своїм службовим становищем, ініціював розгляд Наглядовою радою компанії питання про погодження виплати премії за досягнення вагомих цілей, реалізацію важливих стратегічних проектів працівниками НАК "Нафтогаз України", у тому числі собі та іншим членам правління.

Також відомство зазначило, що Коболєв свідомо приховав від членів комітету з призначень та винагород і наглядової ради компанії відомості про те, що для керівників підприємств, заснованих на державній власності, встановлено граничні розміри преміювання за підсумками роботи, а саме не більше 36 посадових окладів на рік. У результаті наглядова рада НАК "Нафтогаз України" погодила зміни, що забезпечило голові правління виплату премій, йдеться у повідомленні САП.

[Незрозуміло, чому НАБУ та САП не мають жодних питань до самих членів наглядової ради, які  приймали кінцеве рішення про виплату цієї премії, у тому числі до членів комітету з питань винагород, які мали здійснювати попередній розгляд будь-яких рішень щодо винагороди голови правління та давати свої рекомендації щодо такого рішення на затвердження наглядовій раді.

Відповідно до законодавства України, члени наглядової ради акціонерного товариства (як і керівник) є посадовими особами та несуть відповідальність за збитки, завдані їхніми діями чи бездіяльністю.

Крім того, починаючи з 2017 року для юридичної підтримки наглядової ради "Нафтогазу" було придбано послуги юридичного радника, які надавались міжнародною юридичною фірмою.

Також, як правило, попередній юридичний аналіз матеріалів, які виносяться на розгляд наглядової ради, має здійснювати корпоративний секретар. Таким чином, наглядова рада була зобов‘язана встановити (і мала для цього всі необхідні інструменти), чи відповідала пропозиція голови правління вимогам законодавства і, якщо ні, – відхилити її.

У свою чергу, судова справа № 640/3186/19 свідчить, що "Нафтогаз" вважав, що Постанова Кабміну №859 не поширюється на компанію. Однак, в результаті судового розгляду, рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду було встановлено, що "Нафтогаз" підпадає під обмеження щодо преміювання, передбачені цією постановою. Згодом це рішення було остаточно підтверджено Верховним Судом.

Разом з тим, якщо наглядова рада знала про наявні обмеження  щодо винагороди, то вона могла б звернутися до Кабінету Міністрів із проханням змінити ці правила, щоб забезпечити необхідний розмір премії для голови правління. Якщо ж наглядова рада вважала, що це питання має ознаки юридичної невизначеності, то можна було би вжити заходів для роз’яснення цієї невизначеності до того, як приймати рішення щодо виплати премії.

Незрозуміло, чи вплине цей випадок на шанси осіб, які прийняли це рішення в 2018 році, а зараз претендують на призначення до нової наглядової ради "Нафтогазу" (Клер Споттісвуд, Людо Ван дер Гейден і Бруно Лескуа), бути обраними ще раз. Нагадуємо, що члени наглядової ради "Нафтогазу" призначаються Кабміном, який виконує функції загальних зборів компанії.

Детальніше про процес призначення до наглядової ради "Нафтогазу" див. також попередній випуск SOE Weekly. – SOE Weekly.]

Коболєв на своїй сторінці у Facebook зазначив, що знав про підготовку йому підозри, коли був за кордоном, тому вирішив негайно повернутися до України, щоби уникнути звинувачень у втечі. Коболєв написав, що має намір довести свою правоту.

Як ми повідомляли у 2021 році, 28 квітня 2021 року Кабінет міністрів звільнив Андрія Коболєва з посади голови правління "Нафтогазу". Детальний розбір цього кейсу з точки зору корпоративного управління дивіться у випуску 25 SOE Weekly.

Як повідомлялося в липні 2021 року, за даними Kyiv Post, топ-менеджмент "Нафтогазу" отримав ще одну багатомільйонну винагороду – за 2020 рік, включаючи другу частину премії за перемогу у Стокгольмському арбітражі. Детальний розбір з точки зору корпоративного управління див. у випуску 35 SOE Weekly.

Шурма пояснив вилучення "Укрнафти" її відмовою допомагати українській армії – екскерівник компанії категорично заперечує. За словами заступника голови Офісу президента Ростислава Шурми, "Укрнафта" перейшла у власність держави через відмову компанії постачати нафтопродукти українській армії.

Шурма додав, що єдиною причиною переходу кількох підприємств у державну власність в умовах воєнного стану є загроза національній безпеці.

Колишній голова правління "Укрнафти" Олег Гез категорично заперечив ці звинувачення, додавши, що "Укрнафта" не мала жодних контрактів, не була постачальником палива для Міністерства оборони України, а Міністерство навіть не контактувало з компанією.

За словами Геза, основною діяльністю "Укрнафти" був видобуток нафти, яка, згідно з постановою, продавалася на аукціонах для подальшої переробки на єдиному підприємстві "Укртатнафті". "Укрнафта" не імпортувала пальне.

Гез додав, що з початку російського вторгнення в Україну "Укрнафта" за численними проханнями систематично надавала допомогу Міністерству оборони та військовим частинам, зокрема, паливом, яке знаходилося на АЗС та базах зберігання.

Гез заявив, що до листопада 2022 року "Укрнафта" безоплатно відвантажила українській армії понад 3 мільйони літрів нафтопродуктів. За його словами, допомога становила понад 15 мільйонів гривень щомісяця, не враховуючи мобілізаційних завдань, таких як надання транспорту та іншого технічного устаткування для потреб оборони.

Колишній голова наглядової ради "Укрнафти" Микола Гавриленко також був здивований заявою Шурми. Гавриленко заявив, що йому не відомо про будь-які невиконані зобов'язання щодо постачання будь-яких обсягів нафтопродуктів з боку "Укрнафти".

Раніше ми повідомляли, що 6 листопада 2022 року корпоративні права "Укрнафти", "Укртатнафти", "Мотор Січі", "АвтоКрАЗу" та "Запоріжтрансформатора" (ЗТР) було примусово вилучено для потреб держави та передано Міністерству оборони.

Вилучення було здійснено відповідно до Закону "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах воєнного або надзвичайного стану", який зобов'язує державу повернути вилучені активи власникам або надати їм справедливу компенсацію.

["Нафтогазу" належить 50% + 1 акція "Укрнафти" – ці акції не було вилучено. Група компаній, неформально відома як група "Приват", яку ЗМІ пов'язують з олігархами Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим, володіла близько 42% акцій.

Решта акцій належала близько 11 000 дрібних акціонерів, серед яких здебільшого – колишні або нинішні працівники компанії, інвестиційні та пенсійні фонди. Всі ці акції було вилучено державою разом з акціями групи "Приват". SOE Weekly.]

Українське інвестиційне співтовариство розкритикувало вилучення за несправедливу експропріацію міноритарних акціонерів, а також за відсутність обґрунтування арешту акцій "Укрнафти" тоді, коли держава й так уже володіла мажоритарним пакетом акцій цієї компанії (через НАК "Нафтогаз"). Рішення про примусове вилучення також було розкритиковано за слабку управлінську спроможність держави та негативний вплив на інвестиційний клімат в Україні.

Після примусового вилучення корпоративних прав держава замінила виконавчий менеджмент у більшості з цих компаній. Колишнього генерального директора мережі АЗС WOG Сергія Корецького було призначено керівником одночасно "Укрнафти" (8 листопада) та "Укртатнафти" (10 листопада).

7 листопада Міністерство оборони як новий акціонер "Укрнафти" призначило нову наглядову раду компанії.

Енергосектор

"Енергоатом" оцінює збитки Запорізької АЕС за час російської окупації у 40 мільярдів гривень. За словами президента НАЕК "Енергоатом" Петра Котіна, через триваючу російську окупацію збитки Запорізької атомної електростанції (АЕС) за останні два місяці зросли майже в 1,5 рази – з 28 млрд грн у листопаді до 40 млрд грн на сьогодні.

Котін додав, що всі збитки від обстрілів та знеструмлень також фіксуються на всіх інших станціях компанії [Південноукраїнська АЕС, Рівненська АЕС, Хмельницька АЕС та непрацююча Чорнобильська АЕС SOE Weekly], щоб потім "Енергоатом" міг вимагати компенсації від РФ.

Також Котін повідомив, що російські окупанти більше не намагаються підключити Запорізьку АЕС до своєї електромережі. [Раніше окупанти робили кілька таких спроб. SOE Weekly.]

Пізніше в "Енергоатомі" повідомили, що на відновлення роботи Запорізької АЕС після її деокупації знадобиться щонайменше два місяці. Цей час потрібен для знешкодження російських мін та всіх вибухових пристроїв, а також перевірки обладнання.

"Нафтогаз" домовився щодо закупівлі та резервування додаткових обсягів газу для проходження опалювального сезону. 18 січня голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов написав на своїй сторінці у Facebook, що під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі "Нафтогаз" досягнув низки домовленостей, необхідних для фінансування та резервування додаткових обсягів газу для проходження опалювального сезону 2022-2023.

Серед них домовленості з:

  • Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) щодо механізмів фінансування закупівлі додаткових обсягів газу, необхідних для України; 
  • ЄБРР, Норвегією, США, Німеччиною, Францією, Канадою та Великою Британією про фінансування закупівлі газу;
  • провідними нафтогазовими компаніями про резервування необхідних обсягів. 

[Подробиць поки що не оприлюднено. SOE Weekly.]

Чернишов також запевнив, що газу вистачить для проходження поточного опалювального сезону.

Раніше, 23 грудня 2022 року, Чернишов повідомив, що за тиждень "Нафтогаз" залучив майже пів мільярда кубометрів газу для проходження зимового періоду за допомогою партнерів. За його словами, близько 350 мільйонів кубометрів надійде від норвезької енергетичної компанії Equinor, а ще 100 мільйонів кубометрів газу закупили на ринку у авторизованих ЄБРР продавців.

Раніше ми повідомляли, що Чернишов розповів в інтерв’ю Forbes Ukraine:

  • "14,5 млрд кубометрів газу, які були в сховищах на початок опалювального сезону, вистачило б для проходження цієї зими, але агресор почав атакувати об'єкти електроенергетики" [тим самим збільшивши споживання газу  SOE Weekly];
  • "Ми вже маємо підтримку ЄБРР (300 млн доларів), уряду Канади (350 млн доларів) та Норвегії (200 млн доларів). Ці кошти дозволять нам закупити близько 500 млн кубометрів газу. Крім того, до кінця опалювального періоду нам потрібно ще майже 2 мільярди кубометрів".

"Нафтогаз" забирає собі облгази Фірташа та призначає нове керівництво. За даними оглядачів, 16 січня 2023 року "Нафтогаз" змінив керівництво регіональних газорозподільних компаній "Харківгаз" та "Дніпрогаз". Обидві компанії входять до групи "Регіональна газова компанія" ("РГК") олігарха-втікача Дмитра Фірташа.

"Нафтогаз" призначив:

  • Богдана Поп’юка головою "Дніпрогазу". У 2004-2013 роках він працював у "Житомиргазі", "Миколаївгазі", "Запоріжгазі" та очолював "Івано-Франківськгаз". Деякі з цих компаній на той час належали російському олігарху Віктору Вексельбергу.
  • Анатолія Бистрая головою "Харківгазу". З 2009 по 2012 рік очолював "Криворіжгаз", який на той час також належав Вексельбергу, а згодом увійшов до складу групи "РГК".

"РГК" звинуватила "Нафтогаз" у "спробі рейдерського захоплення". У свою чергу, "Нафтогаз" послався на рішення Кабінету міністрів № 429-р від 28 травня 2022 року, яким корпоративні права близько 20 облгазів були передані "Чорноморнафтогазу", що входить до групи "Нафтогаз".

Раніше, у травні 2022 року Печерський суд Києва наклав арешт на акції облгазів Фірташа через ухиляння від сплати за користування газовими мережами. (Потім Кабмін передав ці права "Чорноморнафтогазу").

Після цього "РГК" подала позови про скасування рішення Печерського суду. Це значно затягнуло процес зміни менеджменту. У вересні "Нафтогаз" створив ТОВ "Газорозподільні мережі України" як дочірню компанію для консолідації облгазів.

Приватизація

Вперше в Україні приватизовано морський порт. 17 січня 2023 року Фонд державного майна України (ФДМУ) продав Усть-Дунайський морський торговельний порт за 201 мільйон гривень, що більш ніж втричі перевищує стартову ціну (60 мільйонів гривень). Це був перший продаж морського порту в історії незалежної України.

Фото: ФДМ

За даними Prozorro.Продажі, переможцем стало ТОВ "Еліксир Україна", офіційний представник сербської компанії Elixir Zorka, що торгує комплексними мінеральними добривами в Україні.

"Економічна правда" (ЕП) повідомила, що трудовий колектив морського порту подав заяву до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), у якій звинуватив посадових осіб ФДМУ у тому, що вони не переоформили права власності перед приватизацією та не врахували в ціні ремонт причалу в місті Вилкове (Одеська область), що могло призвести до збільшення стартової ціни. Останнє могло б збільшити стартову ціну порту, вважають працівники.

Вони також стверджують, що деякі активи, зазначені в угоді, були відсутні, пошкоджені або знищені, що також могло вплинути на стартову ціну. За оцінкою колективу, в результаті держава втратила 2 мільйони гривень.

[Приватизаційні аукціони часто супроводжуються судовими позовами з боку різних груп інтересів, які можуть використовувати для цього профспілки або персонал компанії, щоби заблокувати або скасувати угоду і зберегти статус-кво. SOE Weekly.]

У розпорядженні ЕП також є лист від імені колективу морського порту, надісланий прем'єр-міністру Денису Шмигалю, спікеру Верховної Ради Руслану Стефанчуку та голові ФДМУ Рустему Умєрову із закликом скасувати приватизаційний аукціон та відкласти його до завершення воєнного стану.

ФДМУ та Мінінфраструктури наполягають на тому, що морський порт потребує масштабних інвестицій, які може здійснити лише приватний бізнес.

За словами джерела ЕП у ФДМУ, наразі в морському порту існує кілька груп впливу, деякі з яких можуть фінансуватися РФ.

Раніше ми повідомляли, що ФДМУ призначив аукціон з приватизації Усть-Дунайського морського торговельного порту на 17 січня 2023 року зі стартовою ціною 60 мільйонів гривень.

Порт складається з трьох активів: власне сам морський порт у м. Вилкове, портові офіси та база обслуговування суден на острові Шабаш.

Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та вилучення активів

ФГВФО передав державі акції російських державних банків. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) передав державі в особі ДП "Національний інвестиційний фонд України" акції дочірніх структур російських держбанків в Україні.

Йдеться про:

  • 99,77% акцій Промінвестбанку (тобто всі акції, що раніше належали "ВЭБ.РФ");
  • 100% акцій Міжнародного резервного банку (раніше належав Сбербанку).

Раніше ми писали, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб забезпечив перерахування 17 мільярдів гривень з рахунків російських банків, що ліквідуються, до спеціального фонду держбюджету.

За даними ФГВФО, були перераховані наступні кошти: 3,2 млрд грн; 372,3 млн дол США; а також менші суми в інших валютах.

Корпоративні права та фінансові активи були конфісковані згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони від 11 травня 2022 року.

Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.