Стратегія – пройти зиму. Як промислові підприємства виживають без електроенергії

Понеділок, 19 грудня 2022, 08:55 -
Що відбувається з ключовими секторами української економіки в умовах відключень електрики і як це вплине на життя країни у 2023 році?

Український бізнес швидко адаптується до роботи в умовах відключень електроенергії: генератори біля кав’ярень, поштових відділень та на АЗС стали звичним явищем. Проте відновити роботу вдається далеко не всім.

Національний банк фіксує, що відновлення економічної активності після початку великої війни перервалося: частина підприємств була змушена припинити роботу через відключення світла.

Зокрема, генератори не можуть забезпечити живленням великі промислові підприємства, від яких суттєво залежить відновлення всієї країни.

Саме тому Міністерство економіки погіршило прогноз падіння економіки на 2022 рік. Схоже, що і без того незначне зростання ВВП у 2023 році, яке раніше очікували в уряді, не буде досягнуте.

Удар від відключень

Виділити сектор, який найбільше постраждав від відключень електроенергії, неможливо. Незалежно від обсягів споживання і великий, і малий бізнеси потребують живлення.

Дані Держстату за допандемічний 2019 рік дозволяють зрозуміти, де можливо замістити цей обсяг.

Крім населення, яке споживає найбільше електроенергії, найбільш енергомісткими галузями є торгівля та послуги, металургія, видобувна галузь, залізниця та харчова промисловість.

Якщо в торгівлі це відносно невеликі об’єкти, які можна живити генераторами, то великим виробництвам їх не вистачить.

Агрокомплекс та харчова промисловість

В останньому опитуванні бізнесу НБУ констатує, що аграрії меншою мірою відчувають дефіцит електроенергії, але їхні виробничі витрати теж зростають.

Проте це не стосується тваринництва: відключення призвели до сповільнення відновлення молочної та м'ясної переробки.

"Складна ситуація спостерігається на молочних фермах. Це великі підприємства, які потребують утеплення. Це добре, якщо утеплення можна замінити.

Проте більшість камер для зберігання молока працюють від енергосистеми, і в довгі перерви доводиться залучати альтернативне живлення", – каже заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Виробникам м’яса потрібно підтримувати системи вентиляції, птахівникам – інкубатори. Хоча аграрії запроваджують альтернативне живлення, це коштує їм надто дорого, наголошує Марчук.

Ефект генератора: бізнес адаптується до відключень і це впливає на ціни

Для освітлення ферм потрібні великі генератори, від потужності яких залежатиме обсяг використання пального. Якщо електрика з мережі коштує для бізнесу близько 5 грн/кВт, то живлення від генераторів – 20-25 грн/кВт.

Це витрати, які враховуються в ціні продукції. "Не завжди можемо реалізувати товар, бо платоспроможність упала", – додає Марчук.

Крім того, відключення впливають на врожай кукурудзи, яку неможливо висушити без електроенергії. Через перебої в енергопостачанні, розповідає Марчук, обладнання деяких аграріїв згоріло.

Так кукурудза зимує в полях Чернігівської області
Джерело: FB-сторінка гендиректора ІМК Алекса Ліссітсти

Як пише агентство Bloomberg, третина врожаю кукурудзи залишається на полях через негоду та відключення світла.

Найбільше це шкодить малим та середнім господарствам, адже блокада українських портів у лютому-липні позбавила їх вільних коштів, які можна було б спрямувати на організацію автономного живлення.

На цей фактор накладається інший – недоступність генераторів через ажіотажний попит на них.

Металургія та видобування

Металургія, яка до 24 лютого становила другу за величиною статтю українського експорту, чи не найбільше постраждала від боїв.

Крім того, продукцію, яка традиційно перевозилася морем, досі вимушено возять суходолом, що не лише сповільнює процес, а й здорожчує товар у кілька разів.

За даними асоціації "Укрметалургпром", виробництво суттєво скорочувалося з лютого. За січень-листопад сталі, прокату та чавуну в середньому виготовлялося на 70% менше, ніж за аналогічний період 2021 року.

З початком відключень електроенергії металургійні та видобувні підприємства скоротили виробництво або перевели його на нічні години.

Як розповідають у "Метінвесті", у листопаді група мусила аварійно зупиняти потужності через відсутність електрики. ГЗК у Кривому Розі призупиняв роботу бурових верстатів та переробних комплексів.

Які підприємства найбільше постраждали від російських окупантів. Список активів

Після першого в історії блекауту простоював й інший промисловий гігант – "АрселорМіттал Кривий Ріг". У грудні компанія заявила, що потужності підприємства завантажені лише на 20%.

Альтернативну генерацію в масштабах великого металургійного виробництва неможливо побудувати за кілька місяців і навіть за рік, кажуть у "Метінвесті". Імовірно, наслідки відключень світла для сектору будуть серйозними.

ІТ

IT-сектор – один з ключових для українського експорту в умовах війни. Належність до глобального ринку дозволяє нівелювати вплив енергетичної кризи на вартість кінцевого продукту чи послуг.

Проте бізнеси, які працюють у сфері консалтингу, змушені вносити зміни в роботу з клієнтами.

"Ми запровадили багаторівневе планування і розробили ВСР-плани (план безперервності бізнесу – ЕП) для кожного клієнта і проєкту", – каже старша віцепрезидентка SoftServe з фінансів, координаторка кризової команди Соломія Гнатів.

ІТ-компанії, що мають офіси за межами України, створюють комбіновані команди для проєктів, намагаючись диверсифікувати ризики.

Найбільші навантаження в умовах постійних відключень електроенергії пов’язані із забезпечення безпеки команд та їхньої безперебійної роботи.

Україна пережила перший блекаут в історії: чому зупинялися атомні енергоблоки та чим це загрожує

Більшість компаній почали вдосконалювати свою офісну ІТ-інфраструктуру ще до великої війни: купували промислові генератори, налагоджували бекапний зв’язок і незалежний інтернет.

"90% наших офісів оснащені генераторами, а головний офіс – двома. Також ми закупили старлінки і запаслися їжею та водою на два-три тижні.

Офіс зараз відкритий не лише для роботи. Сюди можна приходити і на вихідних, і з близькими, аби зарядити гаджети, розігріти їжу чи прийняти душ", – розповідає адміністративна директорка Genesis Юлія Віннікова.

Також компанії орендують коворкінги з автономним енергозабезпеченням у тих містах та районах, де живуть їхні співробітники.

У випадку загострення ситуації вони обдумують варіанти тимчасового релокейту команд на захід України або за кордон.

Переїзд вимагає значних ресурсів, оскільки компанії беруть на себе логістичні витрати та вартість проживання. Найчастіше йдеться про оренду готелів для співробітників та їх сімей.

За словами віцепрезидента і керівника EPAM Ukraine Степана Мітіша, компанія має програму, яка передбачає виділення матеріальної підтримки на релокацію за кордон для спеціалістів та їхніх родин або тільки для членів родин фахівців.

Завдання – пройти зиму

Хоча великий бізнес і менш гнучкий у питаннях живлення підприємств, ніж малий та середній, він теж намагається адаптуватися до дефіциту електроенергії.

Проте розповідає про це неохоче. ЕП зверталася до великих аграрних та металургійних груп, однак вони відмовилися коментувати свою роботу в період відключень електрики.

Серед заходів, до яких вдаються підприємства металургійної, аграрної та харчової промисловості, – нічна робота.

На підприємствах "Метінвесту" застосовують і промислові генератори. Проте, пояснюють у групі, це дозволяє лише уникати позаштатних ситуацій та аварійних відключень і належно зупиняти обладнання.

Потужні генератори намагаються застосовувати й аграрні підприємства та представники харчової промисловості.

Як розповідає голова наглядової ради "Молочного альянсу" ("Пирятин", "Славія", "Яготинське") Сергій Вовченко, дизельні генератори на підприємствах групи встановлені ще до 2014 року.

Пережити зиму з електрикою. Українці масово скуповують генератори: як правильно вибрати?

Також заводи мають основні та резервні кабельні лінії. Це не дає змоги повністю забезпечити потреби в електроенергії, але дозволяє завершити технологічні процеси, щоб не зіпсувалася сировина.

Зараз компанія налаштовує більш потужні генератори, які забезпечать повноцінну роботу заводів на більші проміжки часу.

Директор "Київхліба" Ярослав Федоренко каже, що його підприємства теж були змушені використовувати генератори. Завдяки їм компанія продовжує безперебійно випікати хліб.

Газовою генерацією забезпечений один з найбільших тепличних комбінатів країни – "Уманський".

Як розповідає заступник директора з економіки комбінату Віктор Гордій, цього вистачає на мінімальні потреби: роботу котельні, аби опалювати теплиці, полив та клімат-контроль.

Однак це менш ніж 5% споживання світла підприємством, основне припадає на досвічування рослин, особливо взимку. Як наслідок, відключення електрики вже значно вплинули на виробництво.

Це означає меншу кількість продукції, рік до року виробництво вже скоротилося вдвічі. Виникає потреба в частковому переході на вирощування без світла.

"Планувати зараз неможливо нічого. Стратегія – пройти цю зиму, зберегти колектив та рослини", – резюмує Гордій.

Два роки падіння поспіль?

Наскільки стійкою буде українська енергосистема протягом решти зими, не відомо. Така невизначеність не дозволяє прогнозувати економічні показники не лише на 2023 рік, а й навіть на кінець 2022 року.

Економісти сходяться в одному: перший квартал наступного року принесе стрімке падіння ВВП, а 2023 рік навряд чи стане роком бодай якогось економічного відновлення.

Голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук пояснює: хоча у 2022 році ВВП у першому кварталі впав на 15%, у першому кварталі 2023 року він може знизитися ще щонайменше на 25%.

"Це дуже болюче для економіки загалом і для багатьох секторів зокрема, передусім для промисловості. Це може призвести до простою виробництва, зниження зарплат та відправлення працівників у простій", – прогнозує він.

Про весь 2023 рік говорити зарано, вважає експерт. На його думку, завдяки низькій базі порівняння навіть невелике пожвавлення економічної активності в другій половині року може витягнути результати в позитивну зону.

"Варто орієнтуватися на нульовий результат. Ми з однаковою ймовірністю можемо мати і невеликий мінус, і невеликий плюс", – резюмує Ваврищук.

"Вони перетворили роботу з ПДВ для бізнесу на гру в рулетку". Нардеп про роботу Податкової та нову концепцію "10-10-10"

Дещо гірші оцінки – в очільника аналітичного департаменту Concorde Capital Олександра Паращія. За найгіршого сценарію, тобто якщо дефіцит в енергосистемі сягатиме 60-70%, ВВП у 2023 році може впасти на 30% і більше.

Якщо ж дефіцит залишиться на нинішньому рівні, то перший квартал може завершитися падінням ВВП на 40%, а рік – на 10%. Якщо ситуація виявиться гіршою, то падіння може бути глибшим.

"Дуже важко з одного припущення виводити цифри, які складаються з мільйона компонентів. Якщо потужність буде така ж, як зараз, то цього не вистачає. Та економіка буде змінюватися, вона не статична. Структура споживання і виробництва буде швидко змінюватися, тож сказати, що ВВП впаде на 10% – це велике спрощення", – додає Паращій.

Падіння на 2023 рік прогнозують й аналітики Dragon Capital. Там вважають, що економіка скоротиться на додаткові 5% після цьогорічного падіння на 32%.

За словами старшого економіста Центру економічної стратегії Юрія Гайдая, подальший рух української економіки залежатиме від того, якими бізнес бачитиме свої перспективи щодо електропостачання.

Від цього залежатиме, буде бізнес інвестувати в автономну генерацію чи вирішить перечекати до потепління, тимчасово обмеживши діяльність. Відповіді на ці питання будуть різними для малого, середнього та великого бізнесу з огляду на їх фінансову спроможність та потреби.

Столик з розеткою. Як українські кафе перетворюються на електричні хаби та рятують свій бізнес

Щодо інфляції: НБУ закладає додаткові 1-2% до темпів зростання цін через вимкнення електроенергії.

Таке пришвидшення буде тимчасовим, вважає Ваврищук. Навесні, коли з потеплінням традиційно падає споживання електроенергії, підвищення цін може бути знівельоване.

Зокрема, унаслідок падіння реальних доходів населення не всі підприємства зможуть утримувати підвищені ціни. Однак вплив може бути й більшим через фактор очікувань.

"Навіть якщо витрати зросли на 1-2%, то очікування можуть цю інфляцію розігнати більше. Тоді можна говорити про додаткові 3-4%", – попереджає Паращій.

Гайдай додає, що точно спрогнозувати, як вплине вимкнення світла на інфляцію, неможливо. Передусім через те, що інтенсивність споживання електроенергії різна для кожної галузі.

Це впливатиме на спроможність підприємств перекрити частину потреб в електроенергії альтернативою, а отже – на витрати на обслуговування альтернативної генерації, що позначиться на ціні.

До того ж відключення по-різному вплинуть на групи споживачів з низькими, середніми і високими доходами. Це нерівномірно формуватиме попит на різні групи товарів та їх ціну.