Український астронавт на МКС – це реально. Що дасть Україні вступ до Європейського космічного агентства

Український астронавт на МКС – це реально. Що дасть Україні вступ до Європейського космічного агентства

Що може отримати країна від вступу в ЄКА, чи потрібна Україна цій організації та скільки часу може на це піти.
Понеділок, 1 серпня 2022, 13:45 -
Новий центр космічної безпеки ЄКА в Дармштадті 12 квітня 2022 року

"Жест доброї волі" від росіян в космічні галузі прийнято. Окупанти пообіцяли через рік завершити свою участь в Міжнародній космічній станції.

Поки цей процес триває, Україна отримала шанс підготувати власного астронавта і відправити його на МКС. 7 квітня 2022 року на 37-му Космічному симпозіумі в американському Колорадо Спрінгс генеральний директор Європейського космічного агентства Йозеф Ашбахер повідомив про отримання від українського уряду заявки на вступ до агентства.

Проте політ власного астронавта на МКС – це далеко не єдина перевага членства в цій організації.

Що може отримати Україна від вступу в Європейське космічне агентство і чи потрібна сама Україна цій організації?

Що таке Європейське космічне агентство

Не всі країни можуть собі дозволити витрачати мільярди на такі нетривіальні речі як космічні дослідження. В розпал космічних перегонів між Радянським Союзом та США, коли одні першими відправили людину в космос, а інші – на Місяць, десять європейських країн у 1975 році заснували Європейське космічне агентство (ЄКА).

Але не для того, аби конкурувати з учасниками "холодної війни", а з метою спільного запуску супутників та з дослідницькими цілями. Досягати їх самостійно для кожної країни дорого, а концентрація науковців кожної з них, обіцяли нові та великі відкриття.

За 47 років існування кількість країн-учасниць ЄКА розширилось до 22-х. Космічних масштабів набули й фінансові витрати на роботу агентства – бюджет організації на 2022 рік перевищив 7,2 млрд євро. Витрачати більше собі дозволяють лише американська NASA (24 млрд дол) та Китайська національна космічна адміністрація (8,9 млрд дол, у 2020 році).

Важливий і ключовий момент – ЄКА бере участь в будівництві та експлуатації запущеної у 1998 році Міжнародної космічної станції (МКС). Зокрема, агентство створило і доправило на станцію модуль наукової лабораторії Columbus та панорамний модуль Cupola.

На замовлення NASA підрядники агентства виготовили модулі МКС Harmony (стикувальний вузол) та Tranquility (житловий модуль). Поточні оцінки вартості розробки, будівництва та обслуговування станції наближаються до 100 млрд євро, з яких частка ЄКА – 8 млрд євро.

 

Завдяки фінансовій і технологічній участі агентства в розробці й обслуговуванні МКС, на орбітальній станції вже побували 30 європейських астронавтів. Зараз на МКС знаходиться італійська астронавтка Саманта Крістофоретті. Космічних дослідників ЄКА готує в Європейському центрі підготовки астронавтів, який розташований в німецькому Кельні.

Крім МКС, ЄКА реалізувала чимало інших космічних проєктів. Агентство брало участь в створенні телескопів "Джеймс Уебб" та "Габбл". Фахівці ЄКА працювали над проєктом "Кассіні-Гюйгенс" – автоматизованої міжпланетної станції призначеної для дослідження Сатурна, його кілець і супутників. А разом з NASA розробили проєкт "Розетта" – автоматизовану міжпланетну станцію, призначену для дослідження комети Чурюмова–Герасименко.

Агентство має в експлуатації парк різних ракет-носіїв, основу яких складають Ariane 5, Soyuz-2 і Vega з українським двигуном РД-843.

Чому вступати в ЄКА потрібно зараз

"В Україні немає в космосі жодного астронавта. Як на мене, це болюче питання, тому що астронавт – це фактично така собі рок-зірка науки, тобто це людина, яка могла б популяризувати науку.

Якщо Україна стане членом ЄКА, наша країна може отримати доступ до європейського сегмента МКС. Це мінімальні переваги, які ми отримаємо, якщо станемо членами ЄКА. І це не забороняє Україні розвивати свою власну космічну програму, якщо ми знайдемо на це ресурс", – зазначає координаторка космічних програм групи проєктів Noosphere Наталія Боротканич.

Заснована у 2014 році Noosphere Ventures українським підприємцем Максимом Поляковим займається розвитком космічних технологій. Невдовзі після космічного симпозіуму Боротканич підготувала звіт про можливості співпраці України та ЄКА, в разі вступу нашої країни в цю організацію.

Чому саме зараз, під час війни раптом підіймається ця тема? Для цього є дві підстави.

По-перше, вступ до ЄКА, як і вступ до Євросоюзу – це багатоетапний і багаторічний процес. Проте повномасштабне російське вторгнення радикально пришвидшило процес вступу України до ЄС. Це дає підстави розраховувати на подібне і при вступі до космічного агентства.

По-друге, Україні потрібно нарешті однозначно задекларувати курс на інтеграцію в європейський космічний простір. Річ у тім, що космічні проєкти дуже дорогі у своїй реалізації, і дуже часто вони не під силу навіть NASA.

"Наприклад, програма "Артеміда" польоту людини на місяць, хоча і є американською, але туди залучають всі країни, які мають технології для реалізації цього проєкту. Тобто часи космічних перегонів, коли дві держави між собою змагалися в дослідженні космосу, вже давно минули", – пояснює Боротканич.

Іншими словами, оскільки вибір України – Європейський Союз, то ми повинні інтегруватися і в європейський космічний простір.

Що отримає ЄКА і що отримає Україна

Між Україною і ЄКА з 2008 року діє договір про співпрацю, але, на думку Боротканич ця співпраця має точковий характер. Через це обидві сторони втрачають можливості взаємної вигоди від використання власних потенціалів.

У своєму звіті "Можливості співпраці українського космічного сегмента та Європейського космічного агентства" експертка називає наступний перелік внесків, які може зробити Україна в інфраструктуру ЄКА:

♦ Україна увійде до ТОП-10 країн ЄКА за розміром внесків в бюджет агентства.

♦ Агентство отримає доступ до сучасних і відносно дешевих українських RnD центрів/виробництв;

♦ ЄКА отримає доступ до досвідченої і економічно ефективнішої робочої сили (вартість відповідної робочої сили в ЄС у 7 разів вище).

♦ Спроститься інтеграція з українськими підрядниками.

♦ Україна може стати субпідрядником для таких важливих компонентів, як традиційні, електричні та хімічні двигуни, а також супутникових адаптерів.

♦ ЄКА отримає доступ до інтелектуальної власності на технологію повітряного запуску і технології запуску космічних апаратів на орбіти різного нахилу.

♦ Агентство отримає доступ до українських компаній, які створюють додану вартість на обробці субметрових супутникових зображень (точність геопозиціонування до 1 м) для військових потреб.

♦ ЄКА отримає доступ до досвідченого персоналу, вже залученого до міжнародних космічних проєктів.

Крім того, ЄКА зможе прискорити власні поточні проєкти: з пошуку слідів життя на Марсі Exomars та з дослідження навколишнього середовища Землі Copernicus.

Натомість Україна, за прогнозами авторки звіту, може отримати від ЄКА значне прискорення розвитку власної космічної галузі за прикладом Польщі. До приєднання до агентства у 2012 році польська космічна галузь була представлена лише кількома науковими інститутами.

Вступ до ЄКА мав значний вплив на космічну галузь Польщі, зокрема:

♦ польські компанії отримали доступ на європейський ринок, де можуть перевірити якість власних аерокосмічних технологій;

♦ ЄКА виступило в якості ментора Польщі, в результаті чого в країні виготовляють наукові наносупутники та більші супутники дистанційного зондування (MikroGlob) і супутники зв'язку (EXATEL);

♦ польські студенти отримали доступ до європейських програм космічної освіти;

♦ комерціалізація польської космічної галузі призвело до виникнення 66 нових приватних компаній;

♦ польські компанії отримали доступ до тендерів ЄКА;

♦ Польща отримала доступ до європейської ракети-носія Vega для запуску свого першого супутника.

Експерти: переваги та недоліки вступу

Експерти неоднозначно оцінюють вступ в ЄКА. На їх думку процес вступу займе багато років.

Ексголова Державного космічного агентства Володимир Усов підтверджує, що в разі вступу України в ЄКА, українські приватні та державні компанії отримають можливість участі в програмах агентство. Фінансуватись вони будуть українськими коштами, але при співфінансуванні з іншими країнами в рамках великих міжнародних проєктів.

"Реалізовувати космічні проєкти тільки власним бюджетом майже неможливо. На це спроможні сьогодні лише США та Китай. Для України це відкриє двері до серйозних проєктів, які самостійно ми б ніколи не реалізували", – пояснює Усов.

За його словами, переговори про вступ України в ЄКА йдуть давно. Зараз цей процес можна прискорити, але не радикально. ЄКА – це не політична організація, тому взаємодія з нею складніша ніж переговори України з країнами-членами ЄС.

Одночасно Україна веде перемовини з країнами-партнерами ЄКА щодо приєднання до програми European Cooperating State (ECS), яка призначена для підготовки країн до вступу в агентство і дає можливість залучитися до спільних з ЄКА проєктів. Але для цього треба отримати підтримку всіх дійсних країн-членів агентства. Усов вважає, що Україна зможе приєднатися до ECS протягом року.

Водночас колишній радник голови Державного космічного агентства Андрій Колесник вважає, що зараз ЄКА перебуває в стані пошуку подальшого шляху свого розвитку.

"Можемо сказати словами тих же посадовців ЄКА, що Європа програла космічні перегони. Вона відстала сторона в цьому процесі. І та форма, в якій сьогодні перебуває агентство, його структура потребує змін, в тому числі в рамках загальної тенденції комерціалізації космічної діяльності", – пояснює експерт.

Під час пошуку подальшого шляху свого розвитку країни-засновниці ЄКА можуть вжити якісь кроки щодо реорганізації чи зміни ролі агентства в об'єднаній Європі. Тому на думку Колесника приєднання до ЄКА вже не є тим шляхом, який дасть Україні багато плюсів.

Він пропонує звернути увагу на досвід Канади. Ця країна географічно розташована не в Європі, але постійно співпрацює як асоційований член ЄКА.

"Тобто вона не витрачає кошти на підтримку штаб-квартири ЄКА, космічних центрів агенції, але має право брати участь в проєктах напряму і витрачати кошти безпосередньо на самі проєкти", – каже експерт.

Головна перевага вступу до ЄКА, за його словами, полягає в повній відсутності корупційної складової під час реалізації українськими підприємствами європейських контрактів в космічній галузі.

"Ці контракти будуть йти через структури ЄКА. Це означає, що корупційна складова виключається на 100%. Якщо ж ми будемо асоційована членами, тоді будемо самі сплачувати нашим підприємствам контракти і тут вже можуть бути питання завищення ціни", – пояснює Колесник.

Це досить міцний аргумент за вступ України в ЄКА, з огляду за багатомільйонні корупційні оборудки на провалених космічних проєктах України.

Замість висновку

Вступ України до ЄКА дійсно відкриває гарні перспективи для вітчизняної аерокосмічної галузі. Але чи після повномасштабної війни з Росією у нас залишаться фінансові та технологічні ресурси для створення доданої вартості в європейських космічних проєктах?

Відповідь на це питання поки ніхто не знає. При цьому процедура вступу України в ЄКА не обіцяє бути швидкою.

"Це велике рішення і це не те рішення, яке можна втілити в життя дуже швидко", – попереджає голова ЄКА Йозеф Ашбахер. За його словами, вступ до агентства це багаторічний процес, який нації повинні пройти для того, щоб стати повноправними членами.