Частинка Тихого океану на Миколаївщині. Як працює найбільша в Європі креветкова ферма
Щороку споживання креветки в Україні зростає. У супермаркетах найчастіше її можна знайти в замороженому вигляді. Оскільки цей продукт швидко псується, то свіжу і дорогу креветку доставляють літаками невеликими партіями.
Щороку Україна імпортує близько 2,5 тис тонн тихоокеанської креветки Vannamei, яка є найпоширенішим об’єктом аквакультури. Товар привозять з В’єтнаму, Бангладешу, Індії, Таїланду, Індонезії та інших країн регіону.
"Як правило, до нас надходить продукція не найвищої якості. Я понад пʼять років купую зразки замороженої продукції і тестую їх. Дуже рідко вдається знайти якісну заморожену креветку", – пояснює Любомир Гайдамака, засновник компанії "Аквакультура Vismar Aqua", що проєктує рибні ферми.
В Україні є лише одна промислова креветкова ферма. Її відкрили в жовтні 2021 року на Миколаївщині на узбережжі Тилігульського лиману. Ферма спеціалізується на вирощуванні тихоокеанської білоногої креветки Panaeus Vannamei і є найбільшою в Європі. Її потужність – до 500 тонн креветки на рік.
Це великий обсяг і для країн ЄС, де прохолодний клімат і дорога електрика. Хоча у країнах з теплим кліматом є в десятки разів більші креветкові ферми.
Гайдамака зазначає, що спроби промислового вирощування креветок в Україні були й раніше. Кілька років тому креветкову ферму відкрили в Жмеринці, але те підприємство у 2020 році закрилося через проблеми з логістикою, спричинені пандемією. Неможливо було привезти личинки і корм з-за кордону.
"Вони мали вирощувати до 100 тонн продукції, але працювали на 5-10% від проєктної потужності", – каже Гайдамака. Він додає, що в Україні є люди, які вирощують прісноводну креветку, але про промислові обсяги не йдеться.
![](https://eimg.pravda.com/images/doc/d/c/dc5625b-krevetochnaya-ferma-1.jpg)
Ідеальне місце для креветок
"Акваферму Тилігул" відкрили на березі Тилігульського лиману. Місце обрали невипадково, адже для вирощування ракоподібних потрібна чиста морська вода.
"Тилігульський лиман – єдина українська водойма, яка має відповідну якість води. Ні Чорне море, ні Азовське, ні інші лимани не підходять для вирощування личинок тихоокеанської креветки через мінералізацію. Крім того, вода з моря може мати техногенні забруднення", – зазначає співвласник цього бізнесу Всеволод Ковальчук, більше відомий як колишній керівник НЕК "Укренерго".
Лиман ізольований, навколо нема промисловості та великих міст, тому в ньому чиста вода. "Коли півтора року тому ми отримали результати лабораторних аналізів води, для мене було шоком, що в ній не було нітратів, солей важких металів, біологічного забруднення", – каже співвласник креветкової ферми.
![](https://eimg.pravda.com/images/doc/0/f/0f1bc54-krevetochnaya-ferma-2.jpg)
Тихоокеанська білонога креветка потребує цілорічного підтримання стабільної температури 30℃. У наших кліматичних умовах це достатньо непросте інженерне завдання, яке вимагає якісних технологій і багато енергії.
"Наше підприємство з інженерної точки зору – це шматочок екваторіального тихоокеанського клімату на 6 тисяч квадратних метрів", – каже Ковальчук.
На даху ферми встановлена сонячна електростанція, яка покриває значну частину енергоспоживання. До речі, з висоти пташиного польоту панелі електростанції утворюють найбільший стаціонарний QR-код у світі.
![](https://eimg.pravda.com/images/doc/e/9/e930e9d-krevetochnaya-ferma-3.jpg)
Вода на ферму надходить з лиману і після механічного та біологічного очищення використовується повторно. Креветок вирощують у спеціальних посудинах, де для них відтворений тихоокеанський мікроклімат.
У світі бізнес з вирощування креветки розділений на три стадії. Є організації, які вирощують генетичний матеріал, покращують породні характеристики і продають маточне стадо. Інші організації купують його і вирощують личинку, яку продають. Третій бізнес – ферми, де вирощують товарну продукцію.
Оскільки в Україні та ЄС цієї інфраструктури немає, то ферму на Миколаївщині спроєктували так, щоб забезпечити весь цикл у межах одного підприємства.
"У нас не тільки ферма з вирощування креветок, а й дослідницький центр з лабораторіями та відповідними технологіями для вирощування і маточного стада, і личинки, і товарної продукції", – пояснює Ковальчук.
![](https://eimg.pravda.com/images/doc/3/e/3e52f46-krevetochnaya-ferma-4.jpg)
Він додає, що на українському ринку відсутня пропозиція свіжої креветки у більш-менш помітних обсягах. Її традиційні регіони вирощування – Південно-східна Азія та Центральна Америка. Доставляти свіжі креветки звідти можна тільки літаком, тому така продукція дуже дорога.
Щороку українці споживають 40-50 тонн свіжих креветок. Логістика виходить дорожчою, ніж вартість самої креветки в країні вирощування.
Креветки – це лише старт
Проєкт передбачає кілька стадій будівництва. Тут вирощуватимуть і морську рибу – сібаса, дорадо, барамунді та групера. Загальна вартість усіх проєктів – близько 20 млн євро. Комплекс буде виробляти до 1 тис тонн риби на рік.
Наразі введений в експлуатацію лише креветковий цех. Вартість будівництва першої черги – близько 180 млн грн. Партнером Ковальчука в цьому бізнесі є аграрій з Кропивницького Руслан Згривець. Ковальчуку належать 50%.
За його словами, фінансування залучалося на умовах досягнення певних показників. Якщо показники не будуть виконані, то позика буде конвертуватися в капітал, тобто фінансова установа отримає частку в капіталі.
"Є дві фізособи-засновники, у тому числі я, три фонди, які це фінансували, і дві банківські установи, які надавали кредити. Власні кошти становили близько 20%, решта – запозичені. Усі інвестори українські", – зазначає Ковальчук.
![](https://eimg.pravda.com/images/doc/0/2/02e9d0d-kovlchuk-zgryvets.jpg)
Він додає, що зараз партнери ведуть перемовини з іноземними інвесторами, аби залучити фінансування на наступні черги будівництва.
"Проблема в тому, що через ризиковість бізнесу в Україні загалом та нетиповий для регіону проєкт я витратив девʼять місяців на збір фінансування", – зізнається співвласник ферми. Період її окупності становить близько 5,5 року.
До 500 тонн креветки на рік
Зараз ферма завантажена на 10% від своєї потужності. Перша власна личинка з’явиться в лютому, з неї вирощуватимуть товарну продукцію. Цикл вирощування креветки – три місяці. Спеціалізуватиметься миколаївська ферма на вирощуванні охолодженої, а не замороженої креветки.
"Після виловлювання креветка занурюється в суміш води з льодом, миттєво засинає та безболісно помирає. Далі вона відвантажується: цілою, з відділеною головою чи повністю очищеною – залежно від потреб споживачів. Пакування відбувається в спеціальному газовому середовищі, яке витісняє з упаковки кисень для довшого зберігання продукту", – розповідає Ковальчук.
![](https://eimg.pravda.com/images/doc/9/8/98b6c67-krevetochnaya-ferma-7.jpg)
Потужності ферми дозволяють вирощувати до 500 тонн креветки на рік. Це вдесятеро більше від обсягу охолодженої креветки, яка імпортується в Україну.
"Ми запустили ферму в жовтні і завезли личинку з Таїланду. До кінця першого кварталу 2022 року наше завантаження становитиме 10-20% від розрахункового. Приблизно через шість місяців після отримання власної личинки ферма вийде на 100% потужності", – пояснює Ковальчук.
Понад 90% креветки будуть відвантажуватися в свіжому вигляді. У 2022 році власники планують реалізувати 70% продукції на внутрішньому ринку, 30% – експортувати. Пізніше ферма відвантажуватиме більше продукції за кордон.
"Виробництва свіжої креветки в Україні немає. Імпортерів ми бачимо не конкурентами, а першими клієнтами. Ми можемо запропонувати їм трохи нижчу ціну, свіжість і довший термін реалізації", – розповідає Ковальчук.
![](https://eimg.pravda.com/images/doc/e/0/e0ab56e-krevetochnaya-ferma-6.jpg)
Він сподівається, що завдяки виходу на ринок українського виробника попит на свіжу охолоджену креветку буде зростати: "Доступність свіжого продукту створить додатковий попит, не зачіпаючи інтереси гравців ринку".
За словами Ковальчука, коли ферма вийде на повну потужність, її частка ринку морепродуктів в Україні становитиме близько 5%, ринку креветок – 10-12%.
Охолоджена креветка з миколаївської ферми буде на 20-25% дешевшою для кінцевого споживача, якщо порівнювати з імпортною охолодженою креветкою.
"Якщо порівнювати з найбільш якісною замороженою креветкою, то наша свіжа буде коштувати стільки ж або на кілька відсотків дорожче. Тобто споживачу буде легко перейти на свіжу креветку", – пояснює співвласник ферми. Робити гарячу обробку, щоб креветка мала звичний червоний вигляд, не планують.
Власний кормовий цех і розплідник
Зараз на фермі працюють сто людей. Безпосередньо до процесу утримання, розмноження та переробки креветки залучено близько 30 працівників.
"У перспективі, коли будуть добудовані дві рибні ферми, розширене вирощування креветки і запущений завод з виробництва кормів, тут працюватимуть близько 200 людей", – зазначає Ковальчук.
Інші черги планують завершити за чотири роки. Уже залучене фінансування на будівництво кормового цеху, є протокол про наміри щодо фінансування додаткових виробничих потужностей з вирощування креветки.
Власний цех для виробництва кормів вирішили збудувати через те, що в Україні бракує якісних рибних кормів. "Виробники є, але відгуки про їх продукцію не найкращі. Рибні господарства працюють переважно з імпортними кормами. Лінія такого класу, як ми побудували, перша в Україні", – каже Ковальчук.
Він зазначає, що сировина на 90% українська. Імпортують лише те, що в Україні не виробляється, наприклад, борошно кальмара, деякі види бактерій. Потужність кормового цеху значно перевищує потреби ферми і її наступних черг. У перспективі корм зможуть постачати для інших рибних ферм України.
"Процес схожий на виробництво макаронів. Береться борошно різних видів зернових і бобових культур, 25-30% рибного борошна, спеціально вирощені бактерії, премікси для мінерального складу. Усе це замішується, як тісто, проходить через екструдер, сушиться і пакується", – каже підприємець.
Власний дослідницький центр з інкубаторієм забезпечує репродукцію батьківського стада. Це не лише здешевлює собівартість вирощування креветки, а й страхує підприємство від перебоїв з логістикою з-за кордону.
"Цей об’єкт за своєю потужністю у 6,5 разу перевищує потреби ферми, тому в нас є два бізнес-плани. Один передбачає постачання личинки на ринок ЄС, а другий – вирощування товарної креветки", – пояснює Ковальчук.
![](https://eimg.pravda.com/images/doc/8/2/82bbfe6-krevetochnaya-ferma-8.jpg)
Він додає, що окупність інкубаторію сильно залежить від уряду і процесу подальшої імплементації договору про Асоціацію з ЄС. В Україні поки що не узгоджені стандарти ветеринарних сертифікатів для живих тварин, і юридично експорт личинки в країни Євросоюзу наразі неможливий.
"Відповідно до дорожньої карти, це має відбутися у 2022 році, ми на це розраховуємо. Якщо все піде за планом, то інкубаторій окупиться за 4,5 року. Кожен рік затримки буде на рік відтягувати окупність проєкту", – каже бізнесмен.
Україна має низку переваг для вирощування креветки, якщо порівнювати з традиційними для цих ракоподібних країнами. Насамперед – близькість до ЄС, яка дозволяє відносно дешево і швидко доставляти свіжу продукцію споживачам.
Електроенергія та наймана праця в Україні значно дешевші, ніж у країнах Євросоюзу, що дозволяє створювати бізнес з високою рентабельністю.
"Після того, як стартувала ферма на Миколаївщині, до мене звернулися кілька серйозних інвесторів. Думаю, що найближчим часом в Україні з’являться ще кілька подібних об’єктів", – зазначає Гайдамака.