650 доларів за метр. Як українці експортують солом’яні будинки в ЄС

650 доларів за метр. Як українці експортують солом’яні будинки в ЄС

Кому потрібні будинки із соломи, у чому їх перевага, завдяки чому досягається півсторічна гарантія та куди експортується готова продукція.
Четвер, 11 листопада 2021, 13:30 -
фото Дмитра Ларіна

Коли ціни на газ б’ють рекорди, багато людей задумуються про те, як зекономити на опаленні. Одна українська компанія навчилася будувати сучасні будинки із звичайної соломи. Таке житло не лише екологічне, а й енергоефективне, адже дозволяє економити на опаленні до 80% коштів.

У 2010 році айтівець з Дніпра Артем Рижков вирішив продати квартиру і збудувати дім із солом’яних тюків, дерева та глини. Артем і його колега Максим Андріянов навіть задумали створити компанію із зведення солом’яних будинків.

Однак будівництво житла із солом’яних тюків потребує багато часу і фізичної праці, а його якість не завжди однакова. Технологію вдосконалили і почали виготовляти панелі із соломи в дерев’яній рамі, з яких можна зібрати будинок.

Згодом компанія переїхала до Львова, а два роки тому – до Києва. За цей час змінилася команда та вдосконалилася технологія будівництва.

Реклама:

"Ми починали з 5 тисяч доларів, гаража і прес-станка, зібраного "на колінах". Зараз орендуємо приміщення площею 1 200 квадратних метрів", – розповідає комерційний директор компанії Life House Building Сергій Поліщук.

Як українські підприємці зводять сучасні будинки із соломи, у чому їх перевага порівняно з традиційними будинками, завдяки чому досягається півсторічна гарантія на них та куди експортуються готові конструкції?

Від редакції

Малий та середній бізнес формує понад половину економіки України. Його представники не можуть лобіювати свої інтереси, як це робить великий бізнес, але вони пристосовуються до умов та знаходять нові шляхи для розвитку.

ЕП підтримує та розділяє принципи, якими керуються представники малого та середнього бізнесу в постійному прагненні до зростання, тому редакція ділиться з читачами цікавими історіями його представників.

Це не історії про приголомшливий успіх та великі статки. Це історії про те, як закохані у свою справу українці крок за кроком розвиваються, працюють самі, дають роботу іншим та діляться своїм досвідом.

Будинки із соломи тепліші за бетон, цеглу і газоблок

Головна перевага будинків із соломи – енергоефективність та екологічність. Поліщук, запевняє, що таке житло зберігає тепло взимку і прохолоду влітку. Якщо порівнювати з класичними будинками з цегли чи газоблоку, то в соломʼяних будинках економія на опаленні досягає 80%.

"Ми замовили консультацію в наших партнерів і знайшли рішення для зведення енергоефективних будинків класу "А" та "пасивних" будинків. Завдяки економії на опаленні взимку та охолодженні влітку за десять років експлуатації повертається 50% інвестицій, за двадцять років – 100%", – пояснює Поліщук.

 
Сергій Поліщук

При товщині стін 40 см такий будинок має хорошу тепло- та звукоізоляцію. Штукатурка з глини виконує роль контролю вологості всередині будинку.

"У звичайних будинках товщина теплоізоляції – у кращому разі 10-15 сантиметрів. У солом’яному будинку 40 сантиметрів стіни – це теплоізоляція. Різниця температур на вулиці та всередині дому – 7-8 градусів Цельсія. Це як у старій саманній бабусиній хаті", – зазначає співрозмовник.

Він наводить приклад сім’ї пенсіонерів з Борисполя, які живуть у солом’яному будинку сім років. Дім на 70 кв м вони опалюють маленьким каміном. Узимку температура всередині приміщення не опускається нижче 18 градусів.

 
Проєкт екологічного Будинку LHB-117 у Київськой області, село Горбовичі.
джерело: Life House Building

Інший приклад – солом’яний будинок на 140 кв м, у якому мешкають четвертий рік, потребує втричі менше енергії для опалення, ніж цегляний.

"У будинку встановлений електричний котел на 6 кіловатів. Власник каже, що 2 кіловати вмикає приблизно на третину доби, щоб підтримувати температуру, ще 2 кіловати – коли температура на вулиці опускається нижче мінус 10-15 градусів, а на повну потужність котел ще не працював", – розповідає Поліщук.

 
Виготовляють солом’яні панелі під Києвом у приміщенні колишнього овочесховища

Енергоефективність житла із соломи відповідає параметрам "пасивного будинку", тобто такого, що споживає мінімум енергії. Таких результатів можна досягти і в будинку з цегли чи газоблоку, але через високу вартість обладнання споруда коштуватиме не менше 1 500 євро за кв м.

Стійкий до вогню і гризунів

Із соломи можна звести будинок будь-якої форми та висотою до трьох поверхів. Для кожного проєкту панелі виготовляють індивідуально. Для їх наповнення використовують лише житню солому. Її не їдять гризуни і вона більш жорстка, ніж інші злакові культури, тож стіна виходить щільною.

"Якщо замовник хвилюється, щоб у будинку не завелися миші, ми можемо на фасад набити спеціальну сітку від гризунів. За десять років компанія звела понад 80 будинків у різних місцях – серед поля, на березі річки. Жоден замовник не повідомляв, що в стінах завелися гризуни", – переконує директор.

 

Солому купують у фермерів, які мають сертифікат органічного виробництва. Таке жито не обробляють пестицидами. "Велику роль відіграє логістика, бо везти солому більш ніж за 100 кілометрів від Києва не вигідно", – каже Поліщук.

Виготовляють солом’яні панелі під Києвом у приміщенні колишнього овочесховища. На виробництві є столярна частина, де з деревʼяних брусів монтують каркаси для панелей. Вони мають бути правильної форми.

"Усередині панелі є перегородки з дерев’яного бруса, завдяки чому досягається рівномірна щільність соломи. На бокових частинах встановлюємо розкоси, які дають рівну геометрію і жорсткість конструкції", – пояснює керівник компанії.

 

Зверху і знизу панель закривається кришкою з вологостійкої фанери. Наповнюють каркас соломою під спеціальним пресом, досягаючи тиску 120 кг на куб м. Прес-станок дозволяє виготовляти панелі висотою до чотирьох метрів. Після збирання панелей їх "стрижуть" для рівності поверхні.

Деревʼяні елементи попередньо обробляють біовогнезахистом. Будинок складають з панелей на місці, скручуючи їх спеціальними саморізами. Жодних інших додаткових опорних колон для збирання будинку не потрібно.

Після збирання стіни штукатурять глиною. Для штукатурки використовують спеціально підготовлену глину, яку після видобутку з кар’єра подрібнюють, змішують у відповідних пропорціях з піском та пластичними домішками.

На виробництві панелі пахнуть соломою, але в готовому будинку запаху соломи не відчувається. "Глиняна штукатурка є гіпоалергенним матеріалом, який нейтралізує будь-які сторонні запахи", – пояснює директор компанії.

Солом’яні панелі мають високий клас вогнестійкості, що перевершує низку сучасних будівельних матеріалів, особливо коли йдеться про утеплювачі.

 

Французька компанія Rainbow Ecosystem проводила тест, розмістивши поштукатурену солом’яну панель біля доменної печі, де температура сягала 1 тис градусів. Солома почала тліти через 62 хв, а глина перетворилася на кераміку. Температура всередині панелі піднялася лише до 83 градусів.

Солома погано горить, бо всередині мінімальна кількість повітря, а коли панель покрита глиняною штукатуркою, відбувається самозгасання. Єдиний недолік таких будинків – відносна недовговічність, якщо порівнювати з бетоном чи цеглою. Хоча Поліщук запевняє, що такий дім може служити близько ста років.

"Ми даємо гарантію на зведений будинок на пʼять років, а на солом’яні панелі – на 50 років. Це дає впевненість замовникам, що будинок буде якісний. Усі допущені помилки виправляємо власним коштом", – зазначає директор.

 

Настільки тривалий термін служби соломи, яка в природних умовах розкладається менш ніж за рік, він пояснює захищеністю від вологи, ультрафіолетових променів та мінімальним доступом повітря.

"Солом’яна панель закривається шаром штукатурки. У такому стані вона може служити понад сто років. Додатково зовні будинки захищені вентильованим фасадом з дифузійною вітрозахисною мембраною, яка не пропускає вологу всередину будинку, але випускає її назовні", – каже Поліщук.

65 тисяч доларів за стометровий будинок

Компанія продає готові будинки та панелі, з яких можна самостійно звести дім.

Приблизна вартість будинку, готового до проведення внутрішнього косметичного ремонту, становить 650 дол за кв м. У цю ціну входять чорнова стяжка підлоги, глиняна штукатурка стін, підведення електрики, тепла водяна підлога. На кінцеву вартість будинку впливає вибір фасаду, вікон та даху.

 

Оскільки технологія нова і для багатьох незрозуміла, то компанія співпрацює з будівельними бригадами, які мають досвід монтажу солом’яних будинків.

"Люди думають, що будинок із соломи повинен коштувати дуже дешево. Насправді ж він дорожчий, ніж з газоблоку. Будинок із соломи коштує стільки ж, скільки будинок з цегли. Але якщо цегляний будинок зводиться пів року, то солом’яний стометровий збирають за три дні", – розповідає Поліщук.

Щоправда, виготовлення комплекту панелей для будинку площею 100 кв м триває два тижні, бо цей процес потребує великої кількості ручної праці. У виробничому цеху компанії працюють до шести людей.

"Навіть якщо сама солома нічого не коштує, її потрібно привезти, упакувати, спресувати. Ці процеси роблять технологію дорожчою", – пояснює Поліщук.

 

Ще одна перевага будинків із соломи – екологічність.

"Якщо будинок з полімерних матеріалів, то в повітря виділяються шкідливі речовини. У ЄС люди задумуються про своє здоров’я, а в Україні часто не звертають на це уваги, головне – щоб було дешевше", – каже Поліщук.

Перспективи ринку ЄС

Life House Building будує близько 16 будинків на рік. Попит на них зростає, тож команда планує розширюватися: орендувати більше приміщення та працювати на ринок країн Євросоюзу. "Раніше ми зводили три будинки на рік, потім пʼять, десять. Зараз їх кількість постійно зростає", – розповідає директор компанії.

 

Фірма вже звела кілька будинків за кордоном. Перший – у Литві шість років тому, останній – у Словаччині. "Ведемо перемовини з деякими партнерами в Німеччині, Польщі, Чехії. У країнах Євросоюзу еко-дім коштує понад 200 тисяч євро. Там ця технологія значно дорожча, ніж цегла", – каже Поліщук.

У планах – придбати обладнання повного циклу для обробки та підготовки дерева. Поки що компанія купує підготовлений брус у партнерів.

Усі фото Дмитра Ларіна 

Реклама: