Чи відмовиться Україна нарешті від небезпечного азбесту?

Чи відмовиться Україна нарешті від небезпечного азбесту?

Чому Україна ніяк не може відмовитись від використання у будівництві шкідливого мінералу, який уже давно заборонили в ЄС і ще 70-ти країнах, та як цей процес гальмує казахське лобі.
Понеділок, 6 грудня 2021, 09:00 -
Getty Images

Незабаром Україна може відмовитися від використання у будівництві небезпечного мінералу, який шкодить здоров'ю і заборонений у 70-ти країнах, включно з державами ЄС. Йдеться про азбест, який міститься у шифері і не тільки в ньому.

Науковці довели, що всі форми азбесту є канцерогенами і кожен контакт з ним має ризики для людини. Небезпека, спричинена впливом хризотилового азбесту, також підтверджена Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ).

Саме тому багато країн відмовилися від використання небезпечного матеріалу. Проте України серед них немає.

Довгі роки виробникам азбесту, за якими стоїть казахстанське лобі, вдавалося відстоювати свої інтереси і протистояти екологам, правозахисникам та Міністерству охорони здоров'я.

Чи триватиме це, залежить від голосування за норму, яка забороняє азбест в Україні. З цим уже наче всі згодні, і це передбачає угода про асоціацію з ЄС. Перше читання відповідний законопроєкт пройшов, але не все так очевидно.

За даними джерел ЕП, є велика ймовірність, що заборона азбесту може бути відтермінована, що поставить під загрозу виконання Україною угоди про асоціацію з ЄС.

Що відбувається, чому виникли ці загрози та як цей небезпечний матеріал впливає на українців?

Міцний, але шкідливий

Азбест – це мінерал, здатний розщеплюватися на тонкі та міцні волокна. Він погано проводить тепло та витримує температуру до 1 500 градусів за Цельсієм.

Ці властивості дозволяють використовувати азбест для будівництва. Здебільшого його додають до шиферу, труб та теплоізоляції.

Попри всі переваги, цей матеріал вважається токсичним та небезпечним. Тонкі волокна, якими дихають робітники, важко виводяться з організму та залишають подразнення, на місці яких можуть утворюватися ракові пухлини.

З азбестом пов’язана низка хвороб: фіброз легень, мезотеліома, рак легень, гортані та яєчника. Щорічно від впливу шкідливих волокон азбесту у світі гине понад 100 тис людей.

Окрім ВООЗ, азбест вважають канцерогеном інші міжнародні організації.

Азбест буває амфіболовий та хризотиловий. Виробники наголошують на великій різниці між ними, щоб не відлякувати потенційних клієнтів, однак ВООЗ вважає небезпечними всі види азбесту та бореться за їх заборону.

 
Швейцарія, квітень 2017 року. Профспілки вимагають включити азбест до переліку небезпечних матеріалів
getty images

Використання азбесту заборонене у 70 країнах, включаючи ЄС, однак в Україні ринок цього матеріалу процвітає.

В Україні мінерал не видобувають, країна імпортує хризотил з Казахстану та Росії. За даними МОЗ, протягом 2006-2016 років Україна імпортувала 556 тис тонн хризотилового азбесту: 64,5% – з Росії, 35,5% – з Казахстану.

Будівельні матеріали з використанням азбесту в Україні випускає тільки ТОВ "Краматорський шифер".

Азбестове лобі в Україні

Щороку дедалі більше країн забороняють видобуток та використання азбесту, тож ринок матеріалу постійно скорочується. Якщо у 2007 році у світі добували 2,2 млн тонн азбесту, то у 2020 році – 1,2 млн тонн.

 

Найбільшими виробниками азбесту у світі є Росія та Казахстан. Саме вони найактивніше лобіюють продовження використання хризотилу, попри застереження ВООЗ.

Ці країни ведуть власну пропагандистську кампанію на противагу західним країнам, щоб унеможливити або відтермінувати заборону речовини.

У Росії цю роль виконує "Хризотилова асоціація", яка часто використовує провокаційні матеріали для відстоювання своїх інтересів.

Наприклад, у 2010 році асоціація випустила комікс про богатиря Хризотила, якого хочуть знищити жадібні еко-лобісти. У цій розповіді як повія зображена більш екологічна целюлоза, яку в ЄС часто використовують як замінник азбесту.

За даними російського видання Meduza, асоціація також спонсорує вигідні їй наукові дослідження та популяризує їх серед широкого загалу.

Азбестові лобісти працюють і менш легальними методами.

Видання New York Times писало, що у 2016 році Міжнародний секретаріат із заборони азбесту подав до суду на Роберта Мура – співробітника одного з американських детективних агентств, який під прикриттям режисера-документаліста збирав інформацію про активістів, працівників ВООЗ, чиновників та інших людей, причетних до заборони азбесту.

Мур заявив, що працював на сингапурську фірму Kusto Group, власником якої є казахстанський бізнесмен Єркін Татишев. Пізніше детектив заявив, що був "подвійним агентом" і хотів викрити своїх замовників.

Татишев колись був співголовою "Хризотилової асоціації" та володіє контрольним пакетом United Minerals Group Limited, до якої входять підприємства "Костанайські мінерали" (Казахстан) та "Оренбурзькі мінерали" (Росія).

За даними "Forbes-Казахстан", Татишев – співвласник та голова ради директорів Kusto Group, яка має активи в Канаді, Китаї, Грузії, Ізраїлі, Казахстані, Росії, Сінгапурі, Туреччині, В'єтнамі та Україні.

Основні напрямки діяльності – агробізнес, нафта, газ, нерухомість, будматеріали, торгівля.

Татишев володіє контрольним пакетом у United Minerals Group Limited, до якої входять АТ "Костанайські мінерали", ВАТ "Оренбурзькі мінерали" та 50% готелю Radisson Collection у Грузії.

В Україні інтереси азбестових компаній захищає "Українське хризотилове об’єднання".

На його сайті вказані чотири виробники, які нібито використовують хризотил-азбест: ЗАТ "Івано-Франківськ", ТОВ "Завод "Дніпровська хвиля", ТОВ "Білоцерківський завод "Трібо" і ТОВ "Краматорський шифер".

Проте виробляє будівельні матеріали з азбесту лише останнє підприємство.

Перше журналістам взагалі не вдалося знайти. Пізніше в асоціації ЕП пояснили, що мова йде про ПРАТ "Івано-Франківськцемент", але в комерційному відділлі підприємства заперечили використання хризотилу.

"Дніпровська хвиля" перебуває в процесі банкрутства і не працює, а білоцерківський завод не виробляє будматеріали з азбесту.

Більшість членів асоціації збанкрутували або переорієнтували виробництво. Реальним гравцем на ринку хризотилових будматеріалів є лише завод "Краматорський шифер", який має зв’язок з казахстанськими інвесторами.

Зокрема, азбестову асоціацію в Україні очолюють Юрік Торосян та Петро Пожарко. Торосян – директор "Краматорського шиферу". Пожарко – директор ТОВ "Укрпромінвестиція", власник цього підприємства.

Бенефіціаром ТОВ "Укрпромінвестиція" є громадянин Казахстану Талгат Турумбаєв. Він же – член правління казахстанської Kusto Group.

"Українське хризотилове об’єднання" працює з 2005 року. Найбільшу активність асоціація почала проявляти з 2017 року, коли МОЗ наказало заборонити використання азбесту в Україні. Згодом цей наказ був скасований.

Коли азбест нарешті заборонять

Відмова від хризотилового азбесту – одне із зобов’язань України перед ЄС.

У Євросоюзі давно відмовилися від азбесту. Це питання регулює директива Ради ЄС 2009/148/ЄС. Підписавши угоду про асоціацію, Україна зобов’язалася імплементувати ці правила.

Весь світ відмовляється від небезпечного матеріалу. Натомість в Україні лобісти казахстанського холдингу продовжують утримувати позиції і ще недавно успішно відбивали спроби законодавців заборонити азбест у країні.

 
Світ відмовляється від небезпечного матеріалу
muellerholzbau.de

У 2017 році Міністерство охорони здоров'я видало наказ №339, яким затверджувалися нові державні санітарні норми і правила в частині впливу азбесту на працівників. Документ забороняв виробництво та використання мінералу.

Утім, наказ не набрав чинності – його скасувало Міністерство юстиції.

Після цього відбулася серія судових процесів, у які з одного боку були втягнуті МОЗ та екологічні громадські організації, а з іншого – Мін'юст, Державна регуляторна служба та "Українське хризотилове об’єднання". Перемогли останні.

Тепер усе набагато серйозніше. У лютому 2021 року депутати підтримали законопроєкт №4142 про систему громадського здоров'я, який передбачає введення заборони на використання небезпечного матеріалу.

Стаття 27 проєкту забороняє виробляти і використовувати азбест у будь-яких технологічних процесах та будівництві.

Паралельно з розглядом законопроєкту почали з’являтися чутки, що в Україні можуть заборонити шифер.

У МОЗ та профільному комітеті Верховної Ради ЕП пояснили, що заборона хризотилового азбесту не передбачає закриття підприємств з виробництва шиферу.

"Передбачається лише заміна шкідливої канцерогенної речовини на безпечний компонент.

Країни, особливо східної Європи, за короткий термін перелаштували виробництва і випускають шифер на безазбестовій основі. Такі виробництва є і в Україні", – наголошують у МОЗ.

За даними відомства, потужність підприємств з випуску безазбестових листів сягає 12 млн кв м, що вдвічі перевищує щорічну потребу в шифері з вмістом азбесту.

Екологічний шифер може бути дорожчим за азбестовий, і виробники хризотилу охоче використовують цей аргумент у своїх інформаційних кампаніях.

Начебто ухвалення згаданого законопроєкту заборонить хризотиловий азбест і він стане історією для українців та решти світу. Проте не все так очевидно.

Незважаючи на угоду про асоціацію з ЄС, за якою Україна повинна була заборонити азбест до 31 жовтня 2021 року, відповідний документ ще не ухвалений. Десять місяців тому він пройшов перше читання і застряг у парламенті. Чому?

У комітеті Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги і медичного страхування, який розробляє документ, ЕП повідомили, що його доопрацювання триває, і до другого читання депутати подали понад 800 правок.

Голова комітету Михайло Радуцький запевнив, що комітет розгляне проєкт через кілька днів і незабаром він опиниться в залі парламенту. Питання лише в тому, чи не з'являться в документі правки, які відтермінують запровадження заборони.

За даними співрозмовників ЕП в депутатському корпусі, азбестове лобі намагається вплинути на законодавчий процес так, аби перехідний період був максимально тривалим.

Хоча для виробників азбесту в документі вже закладена чимала фора. "Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування", – пояснили в комітеті.

Радуцький запевнив ЕП, що спроби збільшити цей термін будуть відхилені. Проте це буде непросто.

 
Місто Асбест, Росія. Азбест видобувається кар'єрним способом
PhotoXPress / meduza.io

Казахстан наступає

У червні, посилаючись на джерела в парламенті, ЕП писала, що казахстанські чиновники переконують українську сторону відмовитися від заборони на використання азбесту у виробництві будівельних матеріалів.

Зокрема, це питання обговорювалося на засіданні Міждержавної українсько-казахстанської комісії з економічного співробітництва. Тоді Мінекономіки відмовилося надати інформацію щодо порядку денного засідання.

Згодом самі казахи підтвердили, що питання азбесту обговорювалося. Результати того засідання оприлюднив міністр торгівлі та інтеграції Казахстану Бахит Сулатнов.

Він зазначив, що казахи обговорювали з українською стороною питання заборони використання азбесту. Чиновник наголосив, що це зашкодить казахстанському експортеру "Костанайські мінерали".

В іншому дописі він підкреслив, що обговорював питання заборони азбесту на додаткових міжурядових зустрічах, у тому числі з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем.

Про успішні кроки з лобіювання згадував пізніше і голова правління компанії "Костанайські мінерали" Ербол Нурхожаєв.

"Казахстанська урядова делегація була в Україні. У рамках цих зустрічей у протокол переговорів включили пункти щодо захисту хризотилу і наших інтересів.

На рівні країни ми отримуємо величезну підтримку. Наші галузеві міністерства стоять на захисті інтересів казахстанського хризотилу. Усі посольства МЗС підтримують", – казав він.

Як відстоюють інтереси казахстанського бізнесу посольства, раніше розповідав і Радуцький.

"Занадто багато лобістських інтересів зачіпає цей закон: від кого ми тільки не отримуємо листи з вимогами прибрати норму, що забороняє азбест. У нас навіть є лист з посольства Казахстану", – говорив він.

Що далі

Законопроєкт №4142 може обрости токсичними поправками під час розгляду документа в комітеті або в залі під час голосування. Тимчасом у політичній верхівці питання щодо заборони азбесту ігнорують.

ЕП попросила прояснити ситуацію керівника фракції "Слуга народу" Давида Арахамію та його заступника Андрія Мотовиловця. Арахамія відмовився відповідати на питання ЕП, а Мотовиловець відповів, що не знайомий з цією темою.

Так само ЕП звернулася до голови Офісу президента Андрія Єрмака. Там заявили, що це питання не в його компетенції.

Пропозиції збільшити перехідний період, імовірно, будуть вноситися всупереч регламенту, вважає один з депутатів.

Мовляв, автори таких поправок будуть це аргументувати необхідністю більш тривалого періоду на адаптацію для виробників та суміжних галузей.

Хоча про наміри України заборонити азбест відомо ще з 2014 року, коли була підписана угода про асоціацію з ЄС, а у 2017 році МОЗ уже видавав відповідний наказ. Тож навряд чи це неочікуваний для галузі крок.

ЕП стежить за долею законопроєкту №4142 та внесенням змін, які можуть відтермінувати заборону азбесту. Наразі документ ще не виносився на розгляд профільного комітету для другого читання.


powered by lun.ua