Давні греки, дорога з рапанів і вино, заради якого тікають з міста: історія миколаївської виноробні "Ольвія Нуво"

Давні греки, дорога з рапанів і вино, заради якого тікають з міста: історія миколаївської виноробні "Ольвія Нуво"

На правому березі Дніпровсько-Бузького лиману народжується ще одна українська виноробня. Що про неї дізналась ЕП і в чому її унікальність.
П'ятниця, 8 жовтня 2021, 13:10 -
фото Олександра Венедіктова

Шлях до виноробні "Ольвія Нуво" пахне морем і рапанами.

Усе через те, що її власник Павло Магаляс вирішив устелити в’їзд до свого шато подрібненими рапановими мушлями, які поряд переробляє місцевий рибзавод.

На жаль, щоб зробити рівною дорогу з Миколаєва до села Парутине поблизу Очакова, а це близько 40 км, не вистачить усіх рапанів Чорного моря, тому до виноробні доводиться їхати дуже повільно.

Під час руху не полишає страх, що в будь-який момент автомобіль може залишитися без коліс. Але Павло Григорович не втрачає віру у "Велике будівництво". За його очікуваннями, нова дорога до шато з'явиться у 2022 році.

Годинна поїздка бездоріжжям варта того, щоб познайомитися з власником "Ольвії Нуво": гостинність, незабутні краєвиди з даху виноробні, гарні історії про античну грецьку колонію і смачне вино гарантовані.

 
Власник виноробні "Ольвія Нуво" Павло Магаляс

"З усіх виноробів Миколаївщини я перебуваю найближче до амфор. Ольвія заснована греками в першій чверті VI століття до нашої ери.

Завдяки унікальному розташуванню на правому березі Дніпровсько-Бузького лиману з тих часів тут виробляли вино, що підтверджують археологічні розкопки та давньогрецькі амфори", – розповідає Магаляс.

У 2013 році на березі лиману він придбав 14 гектарів землі, де були руїни вівчарні, і вирішив робити вино. Павло Григорович родом з Молдови, тому знає секрети вирощування винограду і його переробки.

 
На правому березі Дніпровсько-Бузького лиману вирощували виноград ще з часів грецьких колоній. 

"Ми 1 вересня йшли в школу з ранцями, а 2 вересня – з відрами, збирали виноград. Я виріс на винограднику", – не без іронії пригадує фермер.

У 16 років він вступив до Мелітопольського інституту механізації сільського господарства (нині Таврійський державний агротехнологічний університет ім. Дмитра Моторного – ЕП), потім трохи був спортсменом-важкоатлетом у збірній України та СРСР, а згодом познайомився з дружиною і переїхав до неї в Миколаїв.

Виноробня "Сливино": як сім'я біологів з Побужжя стала виноробами

Тривалий час надавав логістичні послуги, але вино забрало Магаляса подалі з міста.

"Думав, що зможу паралельно займатися кількома справами, але вино перемогло. Через нього здохло автотранспортне підприємство в Миколаєві. Ми вже третій рік живемо на доходи від виноградника", – сміється винороб.

 
У 2014 році в Україні почалася війна, але Магаляс залишався оптимістом і саме в цей рік посадив виноград

Дружина Алла була проти цієї справи.

"Я сподівалася, що це буде хобі, що він найме управлінця для виноробні. Десь рік так і було, але потім Павло зрозумів, що без особистої присутності нічого не буде. Я пручалася, хотіла бути в місті, але вже три сезони ми живемо тут", – розповідає вона.

 
Дружина і "права рука" засновника "Ольвія Нуво" Алла Віталіївна

У господарстві вона права рука засновника "Ольвія Нуво". Алла Віталіївна організовує дегустації для туристів, доглядає овець, готує виставу на виноградниках, домовляється про участь у винних фестивалях та дегустаціях. За виробництво повністю відповідає її чоловік.

Поділля в бокалі: як вирощують виноград на Хмельниччині

"У 2014 році в Україні почалася війна, але я залишався оптимістом і посадив виноград.

У нас є одеський чорний (аліберне, червоний виноград – ЕП), йоханнитер (білий, німецька селекція – ЕП), бастардо (чорний, французька селекція – ЕП), мальвазія б’янка (золотисто-жовтий, італійська селекція – ЕП), каберне (темно-синій, французька селекція – ЕП).

У нас спочатку було багато столових сортів, ми їх виводимо і додаємо винні", – пояснює фермер.

 
Середня вартість пляшки "Ольвія Нуво" – 100 гривень.

У 2021 році Павлу Григоровичу вдалося продати все вино, вироблене в шато. Його потужності дозволяють робити до 50 тонн на рік, але з них він виробляє лише 7-8 тонн. Більше не може реалізувати. Іти в супермаркети з крафтовим вином не вигідно, бо на це потрібен значний бюджет.

"Мені подобається робити вино, але не продавати. У мене були дві спроби реалізовувати його в супермаркетах. Там на стенді стоїть 150-200 найменувань вина, ми стояли наприкінці стенду.

Щоб про тебе дізналися, треба інвестувати в рекламу, а стільки грошей у нас нема. Наше вино там продалося, але затрати часу і ресурсів не варті обсягів продажів. Зараз ми реалізуємо свою продукцію на виноробні або за попереднім замовленням", – зазначає Магаляс.

 
Археологічні розкопки та давньогрецькі амфори підтверджують, що виноробством тут займались з давніх давен.

Середня вартість пляшки "Ольвія Нуво" становить 100 грн.

За словами винороба, його справа нелегка і недешева. Для розвитку галузі потрібні дерегуляція та популяризація бренду "українське вино" не лише підприємцями, а й чиновниками.

 
Власнику виноробні "Ольвія Нуво" подобається робити вино, але не продавати.

"У моє вино нічого не додається, крім сонця, дощу і вітру. Я важко працюю, щоб зробити якісний продукт. Хотілося б, щоб держава зробила кроки назустріч малим підприємцям", – каже він.

За словами голови Асоціації крафтових виноробів Причорномор’я Георгія Молчанова, критично важливим для виноробів є ухвалення парламентом у другому читанні законопроєктів №5118 та №5119, які передбачають скасування акцизних марок для натуральних вин, спрощення умов ліцензування та зменшення штрафів за бухгалтерську помилку із 17 тис грн до 1 700 грн.

Як моряк Шаповалов створює космічні вина: історія одеської виноробні Дона Алехандро

"Ми просимо спростити життя малим виноробам.

Ці законопроєкти важливі для розвитку галузі. Винороби готові платити акциз, але без щомісячної звітності, за яку при бухгалтерській помилці ти маєш заплатити 17 тисяч гривень.

У нас залишилася бюрократична радянська спадщина в адмініструванні сплати акцизу, це треба змінити. Процедура має бути зрозумілою та прозорою, як у Грузії чи Молдові", – каже він.

 
Павло Магаляс з колегою Георгієм Молчановив, який з батьком заснував виноробню "Сливино" і наразі очолює Асоціацію крафтових виноробів Причорномор’я.

Слова Георгія підтверджує і Павло. Він називає ситуацію зі сплатою акцизу на сухе вино в Україні абсурдною та забюрократизованою. В Україні виробники сплачують акциз 0,01 грн/л.

"Робити вино непросто, але спробуй розібратися, як вести справу з акцизною маркою. Її складно наклеїти, іноді ти вже готовий її прив’язати, аби вона не відпала.

Найголовніше – це звітність, там можна здуріти. У нас якось бухгалтер помилилася і замість четвертої графи внесла цифру в п’яту. Нам прийшов штраф на 17 тисяч гривень", – скаржиться він.

 
Галузі не потрібна державна підтримка, але спростіть процедуру, наголошує винороб.

За словами винороба, галузі не потрібна державна підтримка: "Ніхто не проти платити податки, але спростіть процедуру".

Поки парламент готує до розгляду законопроєкти щодо дерегуляції в другому читанні, "Ольвія Нуво" хоче 23 жовтня провести свято молодого вина з художнім перформансом.

Це свято – спільний проєкт виноробні та Дому художників Бахтових за участю Миколаївського драматичного театру.

 
"У моє вино нічого не додається, крім сонця, дощу і вітру. Я важко працюю, щоб зробити якісний продукт".

"Ми хочемо продавати вино на Миколаївщині і маємо знайти тут свого клієнта. Звісно, ми запрошуємо гостей з усієї України, адже важливо формувати культуру споживання цього продукту і популяризувати область як виноробний край", – резюмує Павло Магаляс.

Усі фото Олександра Венедіктова 

ВІД РЕДАКЦІЇ. Усі ми хочемо бачити на полицях крамниць якісне українське вино. Усі ми хочемо, щоб у нас була можливість обирати вино українських виробників і щоб цей вибір не обмежувався одним десятком.

"Українська правда" разом з Торгово-промисловою палатою та корпорацією "Укрвинпром" щорічно в листопаді проводить Національний виноробний форум. VI Національний виноробний форум відбудеться 11-13 листопада на Миколаївщині в центрі Причорномор'я.

Більш детально про програму форуму, реєстрацію та акредитацію – за посиланням.

Організатори форуму запрошують усіх зацікавлених підприємців, експертів, науковців, депутатів і просто небайдужих людей долучитися до відкритого обговорення.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!