Держава поклала око на приватний газ: як влада готується до кризи в газовій сфері

Держава поклала око на приватний газ: як влада готується до кризи в газовій сфері

Чи планується обмеження цін на газ для приватних видобувників, який механізм може бути використаний та як на це дивляться ключові гравці ринку?
Четвер, 21 жовтня 2021, 13:30 -

Після встановлення "соціальних" цін на газ для державного "Укргазвидобування" влада готується закрутити гайки й приватним гравцям.

Напередодні голова президентської фракції Давид Арахамія повідомив про плани тимчасово заборонити видобувним компаніям приватного сектору продавати паливо за ринковими цінами, які в останній місяць сягали 35-40 грн за куб м.

Заява здивувала не тільки учасників ринку та профільних експертів, а й колег Арахамії з парламенту. "Він сказав це якось швидко і спонтанно, не вдаючись у глибину питання", наголосив співрозмовник ЕП.

За даними джерел видання, законопроєкти щодо обмеження цін до рівня собівартості наразі не розглядаються.

Утім, депутати обговорюють інші механізми, які б дозволили збільшити надходження до бюджету від приватних компаній. З прем'єром та президентом ініціативи поки не погоджувалися.

Хто видобуває найбільше газу в Україні, чи справді держава планує обмежити ціни та які наслідки це може мати?

Скільки видобуває найбільший гравець

Державна компанія "Укргазвидобування" є найбільшим гравцем ринку. Навіть з урахуванням падіння видобутку, яке відбувається в останні кілька років, її показник становить 12,7-12,8 млрд куб м газу на рік.

Про запровадження цінових обмежень для неї влада не говорить, хоча де-факто вони вже діють. З ініціативи президента весь ресурс "Укргазвидобування" з початку 2021 року йде на потреби населення за "соціальною" ціною.

Більше того, газу, який видобуває державна компанія, не вистачає навіть для населення, яке щороку споживає 13,4-13,6 млрд куб м.

Решту, близько 1 млрд куб м, повинен покрити державний "Нафтогаз", придбавши цей обсяг на внутрішньому або зовнішньому ринках.

З огляду на це та з урахуванням рекордного зростання цін на світових ринках влада вирішила забезпечити бюджетні організації "дешевим" газом приватних компаній.

Кому належать приватні компанії та скільки вони добувають

Більшість прізвищ з цього переліку відомі навіть пересічному громадянину. Майже всі вони є фігурантами першої десятки українського Forbes.

Так, за сім місяців 2021 року найбільше газу видобула компанія "ДТЕК нафтогаз" Ріната Ахметова – 1,14 млрд куб м. "Укрнафтобуріння" Ігоря Коломойського, Віталія Хомутинніка та Павла Фукса посідає друге місце – 471 млн куб м.

На третьому місці – Burisma Group Миколи Злочевського із 434 млн куб м. Четверту сходинку з 234 млн куб м посідає Smart Energy Вадима Новинського.

 

Замикає п'ятірку лідерів Полтавська газонафтова компанія Ігоря Коломойського та партнерів – 112 млн куб м.

На шостому місці – Geo Alliance Віктора Пінчука, яка за сім місяців видобула 102 млн куб м газу. Її наздоганяє компанія "Горизонти" львівського бізнесмена Зіновія Козицького, який входить у сотню найбагатших українців за версією Forbes.

Є також чимало невеликих компаній, прізвища власників яких звичайному українцю ні про що не скажуть.

Їх з представниками великого бізнесу об'єднує те, що вони з насторогою сприйняли заяву голови партії "Слуга народу" Давида Арахамії про намір встановити обмеження на націнку у сфері видобутку газу.

Отримати гроші з приватних компаній: три сценарії

Увечері 13 жовтня голова фракції Володимира Зеленського в парламенті в ефірі телеканалу "Україна24" запропонував законодавчо зобов'язати приватні компанії продавати газ за собівартістю.

"Узяти весь видобуток українського газу і тимчасово заборонити їм продавати, як вони зараз роблять, по 45 гривень на енергетичній біржі, а продавати за собівартістю з мінімальною націнкою", – сказав депутат.

Питань ця заява викликала більше, ніж відповідей. ЕП звернулася до Арахамії з проханням дати роз'яснення, однак на момент публікації керівник фракції на запит не відреагував.

ЕП також звернулася до його колег у парламенті, які мали б розробляти відповідну законодавчу ініціативу. Виявилося, що депутати здивовані заявою колеги не менше, ніж учасники ринку та профільні експерти.

"Жодних законопроєктів щодо примусових цін за собівартістю у нас немає і вони навіть не обговорюються", – запевнив ЕП один зі "слуг".

"Він (Давид Арахамія – ЕП) це сказав якось швидко і десь спонтанно, не вдаючись у глибину питання. По-перше, ця ідея не зовсім правильна. По-друге – дуже складна для реалізації. Я особисто не вірю, що вона буде реалізована", – каже співрозмовник ЕП.

Новий закон

Обмежити ціни можна шляхом ухвалення закону. Однак, враховуючи тривалість цього процесу, такий варіант виглядає малоймовірним. Газ потрібен уже зараз, а внесення змін до законодавства може розтягнутися на місяці.

Спочатку треба розробити проєкт, а у випадку з озвученим Арахамією механізмом необхідно придумати абсолютно нову концепцію.

Потім документ повинен пройти розгляд у профільному комітеті, після чого – перше і друге читання, між якими можуть з'явитися тисячі поправок.

Якщо почати розробляти такий законопроєкт зараз і зареєструвати його через тиждень, то побачити під ним підпис президента можна буде під кінець опалювального сезону.

Звичайно, Арахамія може знати трохи більше.

Додаткова рента

Другий варіант, який обговорюють у владних кабінетах, також передбачає зміни до законодавства. Однак він може бути ухвалений набагато швидше.

Йдеться про зміни до Податкового кодексу, якими можуть запровадити додаткову ренту, якщо ціни на газ суттєво зростуть. Тобто достатньо однієї податкової правки.

"Коли газ коштує 250 доларів, то рента не змінюється, але коли ціна сягає тисячі доларів, то кілька відсотків додаткової ренти були б прийнятними", – каже співрозмовник в уряді.

Щось подібне було в "антиахметівському" законопроєкті щодо видобутку руди, і як ця ініціатива за кілька місяців перетворилася на "проахметівську", уже відомо.

Утім, такий варіант поки обговорюється лише на рівні депутатів, а в чинній конструкції влади будь-яку ініціативу можна сприймати більш-менш серйозно тільки після її обговорення з прем'єром та президентом.

За даними джерел ЕП, на найвищому рівні це питання поки не обговорювалося.

Чергові спецобов'язки для газовиків

Третій сценарій, у який мало хто вірить, але який не варто відкидати, полягає в обмеженні ціни через рішення уряду.

Можливість такого розвитку подій опосередковано підтверджує заява голови Ради національної безпеки і оборони Олексія Данілова за підсумками останнього засідання.

Відповідаючи на питання, чи обговорювалося державне регулювання цін на газ для комерційних видобувачів, Данілов відповів, що "це питання – на контролі".

"Ми це питання контролюємо. У разі необхідності РНБО терміново буде збиратися й ухвалювати відповідні рішення. Усі важелі для цього в законодавстві є", – сказав він.

Рада нацбезпеки не може обмежити ціни на газ, однак може доручити "розібратися" Кабінету міністрів. Уряд може запровадити чергове квазі-PSO та покласти спецобов'язки на учасників ринку, у тому числі – на приватні компанії.

Українці це вже бачили на початку 2021 року, коли уряд обмежив ціну на газ для приватних постачальників на рівні 6,99 грн за куб м, хоча ринкова вартість тоді була набагато вища.

У січні голова газового бізнесу Дмитра Фірташа Артем Компан погрожував оскаржити це рішення в суді, а щоб довести втрати, обіцяв розкласти маржу і навіть розкрити умови контрактів. Правда, у нього нічого не вийшло.

Видобувні компанії – проти

В Асоціації газовидобувних компаній України, яка висловлює консолідовану позицію найбільших гравців ринку ("Укргазвидобування", ДТЕК, Burisma, "Укрнафтобуріння", Smart Energy, Полтавська газонафтова компанія, "Західнадрасервіс", Geo Alliance та "Куб-газ"), проаналізували ідею щодо обмеження цін та дали свою оцінку.

Нічого хорошого в їх прогнозі нема. У заяві видобувників зазанчається, що такий крок:

✔ з точки зору права – суперечить закону "Про ринок газу" та всім реформам щодо його лібералізації;

✔ з точки зору виробничого процесу – призведе до скорочення робочих місць та зменшення виплат до бюджетів (приблизні втрати – до 10 млрд грн);

✔ з точки зору обсягів видобутку – падіння може становити 10%, що потребуватиме збільшення імпорту;

✔ з точки зору інвестицій – можуть зупинитися (орієнтовно "мінус" 12 млрд грн протягом п'яти років);

✔ з точки зору іміджу України на міжнародній арені – усе зрозуміло.

"Галузь, яка інвестує в масштабні, довгострокові нафтогазові проєкти, не сприймає ручних, короткочасних та емоційних рішень", – підсумували в асоціації.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!