Віртуальний Давос: що турбує світових економістів у постковідному світі

Віртуальний Давос: що турбує світових економістів у постковідному світі

Відновлення світової економіки у 2021 році, підтримка країн з низькими доходами та нерівність працівників. Які глобальні проблеми останнього десятиліття залишилися поза увагою Всесвітнього економічного форуму.
П'ятниця, 29 січня 2021, 09:45 -
www.weforum.org

Традиційний січневий Всесвітній економічний форум у Давосі через пандемію перенесли на травень 2021 року. Він пройде не в Швейцарії, а в Сінгапурі.

Проте засновники форуму організували віртуальні сесії для обговорення глобальних проблем.

Понад 1,5 тис бізнесменів та політиків дискутували на теми, які будуть порушуватися в травні на офлайновому "Давосі".

Онлайн-панелі поділили на блоки: екологія, економіка, технології, суспільство, бізнес, здоров'я, геополітика.

Реклама:

ЕП розповідає про економічні та бізнес-питання, що обговорювалися на найбільшому економічному форумі світу.

 
джерело: www.weforum.org

Головна невизначеність – колективний імунітет

Голова Європейського центрального банку Крістін Лагард сподівається, що 2021 рік буде роком відновлення економіки після пандемії, незважаючи на суворі обмеження і побоювання з приводу нових штамів COVID-19.

"Ми, як і раніше, сподіваємося, що 2021 рік буде роком відновлення, але він буде складатися з двох фаз. Перша фаза, очевидно, має дуже високий рівень невизначеності", – заявила Лагард.

Останні штами COVID-19 непокоять політиків, оскільки нові варіації недуги сприяли збільшенню числа щоденних інфекцій. У деяких випадках статистика навіть гірша, ніж під час першої хвилі поширення хвороби навесні 2020 року.

За словами учасників панелі "Відновлення економічного зростання", відновлення світової економіки буде невизначеним, поки вакцинація проти COVID-19 не стане масовою, і світ не отримає колективний імунітет.

Уряди мусять впоратися з невдачами і захистити найслабших громадян. У 2020 році вони проводили безпрецедентну грошово-кредитну і фіскальну політику, щоб уникнути можливого колапсу економіки.

"Ніхто не може спрогнозувати, як буде виглядати глобальне або навіть національне зростання економік, тому що дуже багато залежить від вірусу", – заявив старший міністр Сінгапуру Тарман Шанмугаратнам.

Ключова невизначеність стосується того, коли світ досягне колективного імунітету, сказав він і додав, що є велика частина світу за межами розвинених країн, де поширення вакцини буде "нижчим, ніж нам хотілося б".

"Ми дуже далекі від того, щоб говорити про кінець цієї кризи. У кінці тунелю є світло, але попереду ще довгий тунель", – підсумував Шанмугаратнам.

Голова Банку Японії Харухико Курода розповів, що поєднання грошово-кредитної і податково-бюджетної політики уряду Японії було успішним у запобіганні безробіттю і корпоративним дефолтам.

Хоча в третьому кварталі 2020 року економіка Японії почала рости, Курода побоюється, що недавнє оголошення надзвичайного стану в деяких частинах країни через активізацію поширення вірусу уповільнить відновлення.

Заплати іншому

Експерти вважають, що важливо підтримувати країни з низькими доходами і найбільш уразливі сектори їх економік. Мова йде про малий і середній бізнес.

Голова Народного банку Китаю Йі Ган заявив, що країна продовжить використовувати макроекономічну політику для максимізації зайнятості і росту споживання, що сприятиме переходу до економіки, орієнтованої на споживання.

Керівниця групи Banco Santander Ана Ботін нагадала, що COVID-19 об'єднав ЄС і в липні 2020 року європейські лідери домовилися створити фонд відновлення на 750 млрд євро для підтримки постраждалих від кризи країн. "Проблема в тому, як Європа буде використовувати ці кошти", – сказала вона.

Розвиваючи цю думку, генеральний директор французької страхової компанії AXA Томас Буберл застеріг від використання державної підтримки для допомоги "зомбі-фірмам" на невизначений термін.

Міністр фінансів Саудівської Аравії Мохаммед Аль-Джадаан нагадав, що за ініціативи Великої двадцятки 73 країни мають право на тимчасове припинення виплат з обслуговування боргу своїм офіційним кредиторам.

"Це хороший приклад глобального співробітництва. Ми розглядали можливість списання боргів цих країн у кожному конкретному випадку", – сказав він.

Оподаткувати тих, хто виграв від кризи

Міністр фінансів Франції Бруно Ле Мер заявив, що угода щодо глобального податку на технологічних гігантів може набути чинності вже навесні. Нова міністерка фінансів США Джанет Йеллен підтримала цю ініціативу.

Як відомо, адміністрація президента США Джозефа Байдена збирається зобов'язати технологічні компанії виплачувати "технологічний податок" в країнах, де вони працюють. При цьому податок повинен бути зменшений.

"Переможці економічної кризи – цифрові гіганти. Як ви можете пояснити деяким секторам, які постраждали від кризи і які платять великі податки, що цифрові гіганти не повинні платити такі ж податки? Це несправедливо", – сказав Ле Мер.

У Франції з 2019 року компанії зобов'язані платити 3% з доходів, отриманих на її території. Новим податком обкладатиметься технологічна компанія з доходом понад 750 млн євро, з яких не менше 25 млн євро генеруються у Франції.

Влада країни стверджує, що для зменшення відрахувань технологічні гіганти використовують глобальні податкові лазівки: розміщують свої штаб-квартири в країнах з низькими податками, де вони декларують більшу частину прибутку.

"Ми хочемо побудувати стійку економіку, зменшити нерівність між країнами і нерівність у міжнародній податковій системі", – додав представник Франції.

Фондовий ринок США: яка криза?

За словами директора Goldman Sachs Девіда Соломона, попри високу волатильність ринку капіталу в США, ситуацію не слід називати кризою. У швидкому відновленні ключових індексів Соломон не бачить проблеми, проте звертає увагу на ставки центробанків, які провокують спекуляції.

"Я бачу на ринках те, що мене турбує. У нас дуже низькі ставки, і ми явно збираємося мати низькі ставки протягом тривалого часу", – сказав він. Хоча низькі ставки і дешевий капітал неминуче підживлюють спекуляції, украй м'яка грошово-кредитна політика під час пандемії має переваги, додав Соломон.

Учасники панелі "Зміцнення фінансової та монетарної системи" переконані, що уряди повинні проводити послідовну і стабільну грошово-кредитну та фіскальну політику, а не передчасно відмовлятися від пакетів стимулів.

Буберл вважає, що для підтримки функціонування фінансових ринків і для компаній необхідний період низьких процентних ставок. Питання в тому, як вийти з цього періоду синхронно, уникнувши "жорсткої посадки".

"Як держави і центральні банки можуть боротися з кризою, забезпечуючи при цьому дотримання фінансової дисципліни? Не підірвати довіру до ринку – це те, що надзвичайно важливо для успіху наступного етапу", – сказав він.

Нерівність шкодить боротьбі з наслідками коронавірусу

Шанмугаратнам зазначив, що за останні 20 років країни, що розвиваються, за винятком Китаю, забезпечили близько третини світового зростання. Вони також мають найбільший потенціал для зростання в найближчі кілька десятиліть.

"В інтересах всіх країн подолати кризу, інвестувати в інфраструктуру і зміцнювати міжнародні зв'язки з висхідними країнами, щоб створити абсолютно нову фазу зростання для цих економік і для світової економіки", – сказав він.

Вирішальне значення матиме підготовка людей до гібридних робочих місць. "Хоча дистанційна робота і використання цифрових технологій збережуться, украй важливо, щоб це не призвело до посилення нерівності між працівниками, які легше чи важче адаптуються до такої роботи", – заявив Шанмугаратнам.

Учасники панелі визнали, що світ не може діяти в загальних інтересах у сферах охорони здоров'я та зміни клімату. Фрагментарне фінансування глобальних суспільних благ для боротьби з COVID-19 є тому прикладом.

"Це не остання пандемія або глобальна криза. Набагато дешевше інвестувати в багатосторонність і глобальні суспільні блага, ніж платити за відновлення після криз, які будуть повторюватися", – заявив Шанмугаратнам.

Реклама: