Хто замінить податкову міліцію і кому це потрібно

Хто замінить податкову міліцію і кому це потрібно

П'ятниця, 11 вересня 2020, 09:45 -
Депутати зробили чергову спробу створення наступника податкової міліції і ухвалили відповідний законопроєкт в першому читанні. Що це за орган, і чому бізнес не в захваті від ініціативи Ради.

Служба фінансових розслідувань, Національне бюро фінансової безпеки, Бюро фінансових розслідувань – все це назви державного органу, який намагаються створити в Україні щонайменше останні п'ять років.

Наприкінці 2016 року депутати зробили підприємцям велику послугу: вносячи зміни до Податкового кодексу, Верховна Рада випадково ліквідувала податкову міліцію. Правда, згодом це назвали формальною помилкою, а сама податкова міліція продовжила функціонувати.

Здебільшого цей орган асоціюється у пересічних громадян із діями силовиків. Останні, як відомо, нерідко фігурували у скандалах з "масками-шоу" і тиском на бізнес.

Заяви влади про реформування податкової міліції лунають уже п'ять років, але цей орган сьогодні продовжує працювати і фінансуватися з бюджету. Були різні варіанти. Спочатку йшла мова про те, що старий каральний орган замінять фінансовою поліцією. Пізніше Мінфін почав просувати ідею створення Служби фінансових розслідувань.

3 вересня депутати зробили чергову спробу створення наступника податкової міліції. Цього разу його назва – Бюро економічної безпеки.

Коротко розповідаємо, чому до ідеї створення бюро повернулися саме зараз та за що його критикує бізнес.

Що пропонують створити депутати

Бюро економічної безпеки (або коротко БЕБ) буде єдиним правоохоронним органом, що розслідуватиме економічні злочини. Крім тих, які розслідує НАБУ. Це означає, що зі створенням БЕБ зникне не лише податкова міліція, але й економічні підрозділи в Національній поліції та Службі безпеки України.

Загалом на БЕБ планують покласти повноваження розслідувати ухилення від сплати податків, але крім цього ще низку злочинів, пов’язаних з економікою та фінансами. Серед них:

  • незаконний обіг підакцизних товарів;
  • підробка документів щодо державної реєстрації юридичних осіб та ФОПів;
  • протидія господарській діяльності;
  • ухилення від сплати ЄСВ;
  • доведення банку до неплатоспроможності, а підприємств – до банкрутства;
  • порушення порядку ведення бази вкладників банку;
  • фальсифікація фінансової звітності та документів фінансових установ;
  • шахрайство з фінансовими ресурсами;
  • незаконні маніпуляції на фондовому ринку;
  • підробку цінних паперів;
  • незаконне використання товарних знаків;
  • незаконне збирання та розголошення комерційної та банківської таємниці;
  • незаконна приватизація тощо.

У БЕБі працюватимуть детективи, які проводитимуть не лише збір аналітичної інформації про, наприклад, ухилення від сплати податків, але й вестимуть оперативно-розшукову діяльність на рівні з іншими силовими структурами.

Загалом у БЕБ планують працевлаштувати 4 тисячі працівників – як у центральний апарат, так і в регіональні відділення. Очолюватиме бюро директор, якого, відповідно до тексту ухваленого у першому читанні законопроєкту, на 5 років призначатиме президент, а обиратиме конкурсна комісія.

Звільнити директора БЕБ зможе президент, а також Верховна Рада, якщо дасть незадовільну оцінку його діяльності.

Оскільки ухвалений у першому читанні законопроєкт про БЕБ суперечить Конституції (напередодні Конституційний суд визнав неконституційним указ президента про призначення директора НАБУ), до другого читання депутати обіцяли перепідпорядкувати орган Кабінету міністрів.

Навіщо створювати БЕБ

Наразі в Україні злочини у сфері економіки, як от ухилення від сплати податків чи відмивання коштів, розслідують аж три правоохоронних органи: податкова міліція, яка після відокремлення податкової та митної служба стала єдиним, що залишилося від ДФС, Служба безпеки України та Національна поліція.

Часто повноваження цих органів дублюються, розгляд справ затягується, а ефективність протидії економічним злочинам лишається низькою.

Саме цим обґрунтовують необхідність створення нового правоохоронного органу автори законопроєкту про БЕБ. Вони підрахували, що за 2019 рік в Україні зареєстрували 1287 кримінальних проваджень лише щодо ухилення від сплати податків. З них до обвинувальних вироків суду довели лише 10 справ, ще у 8 справах суд став на сторону платників податків.

"Така статистика свідчить про недостатньо ефективну роботу в першу чергу податкової міліції у розслідуванні економічних злочинів, необхідність позбавити правоохоронні органи від невластивих їм функцій та відокремити правоохоронну функцію від сервісної функції податкової", – пояснюють автори законопроєкту, серед яких голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев.

Також очікується, що створення Бюро економічної безпеки має скоротити кількість правоохоронців, що займаються економічними злочинами.

"Наразі понад 13 тисяч слідчих з різних правоохоронних відомств займаються боротьбою з економічними правопорушеннями. Ефекту від цього майже немає. У новому органі чисельність всіх працюючих не перевищить 4 тисяч", – зазначив у розмові з ЕП президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе.

Створення БЕБ має завершити реорганізацію ДФС, зокрема раз і назавжди ліквідувати податкову міліцію. З цим органом бізнес традиційно пов’язував численні випадки корупції та так звані "маски-шоу".

Ще однією причиною створення БЕБ зараз є Міжнародний валютний фонд. У меморандумі про співпрацю з МВФ йдеться, що новий орган, який замінить податкову міліцію має запрацювати в Україні вже з 1 січня 2021 року.

Loading...

Що не так із законопроєктом про БЕБ

Хоча остаточної ліквідації податкової міліції представники бізнесу вимагали вже протягом останніх кількох років, однак схвалення законопроєкту про БЕБ викликало негативну реакцію у бізнесу.

"Положеннями проєкту Закону №3087-д пропонується внести зміни до ряду законів, замінивши словосполучення "податкова міліція" на "Бюро економічної безпеки України", що призведе просто до зміни назви органу", – повідомила ЕП координаторка податкового комітету Європейської бізнес асоціації Наталія Артемчук.

Там також критикують ідею переведення на службу до нового бюро колишніх працівників податкової міліції без проведення перевірки на доброчесність.

"Обурює велика чисельність штату нового правоохоронного органу, наділеного правами використання спеціальних засобів, у тому числі, вогнепальної зброї працівниками БЕБ, які мають спеціальні звання. Це може бути використано з метою тиску на бізнес та продовження сумнозвісних традицій з "маски-шоу", – додають у ЄБА.

В Асоціації платників податків України наголошують, що БЕБ повинен мати переважно аналітичні функції, однак також висловлюються за збереження силових функцій, а його ефективність не мають вимірювати виключно обсягом грошей, які вдалося повернути до бюджету.

Також там закликають разом зі створенням нового бюро вносити зміни до Податкового кодексу та інших законів, аби провести довгоочікувану податкову реформу.

Різні погляди на БЕБ

Тривала історія створення наступника податкової міліції породила велику кількість концепцій нового органу, законопроєктів та підходів до його повноважень.

Умовно їх усі можна поділити на такі, що пропонують залишити у новоствореному органі ті ж самі силові функції, що й у податкової міліції та ті, які пропонують перетворити новий орган на переважно аналітичну службу.

Ще за часів перебування на посаді міністра фінансів Олександра Данилюка уряд палко підтримував створення чи не першого в Україні правоохоронного органу, який мав би виключно аналітичні функції.

Служба фінансових розслідувань, так його пропонували назвати, повинна була розслідувати ухилення від сплати податків, сидячи за моніторами комп’ютерів та аналізуючи звітність та податкові накладні. Жодних "маски-шоу" та перевірок.

"Бізнес очікує створення саме аналітичного, а не правоохоронного органу, який би на підставі аналізу комплексної  бази даних від державних установ України та міжнародних організацій виявляв незаконні діяння та ухилення від сплати податків у великих розмірах і скеровував справи до суду України", – повідомили в ЄБА у розмові з ЕП.

Інший підхід до наступника податкової міліції пропонує залишити силові функції, створивши ще один правоохоронний силовий орган, який у своїй роботі зможе користуватися й вогнепальною зброєю. На цьому свого часу наполягала колишня голова податкового комітету Ніна Южаніна і саме цю концепцію взяли за основу депутати вже нового скликання Ради.

Як би там не було, однак плутанина з підходами та концепціями наступника податкової міліції може мати не лише ідеологічні, але й цілком матеріальні наслідки.

Річ у тім, що у бюджеті на 2020 рік Рада не передбачила грошей на Бюро економічної безпеки, зате виділила майже 650 мільйонів гривень на Бюро фінансових розслідувань. Ці кошти можна було б вже після остаточного схвалення закону використати на проведення конкурсів на директора БЕБу та набір детективів до його штату.

Автори ж законопроєкту пропонують профінансувати його створення з тих грошей, які виділені на роботу ДФС – це майже 1 мільярд гривень у 2020 році.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!